Решение № 140128337, 28.09.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2026 Справа № 914/2356/26

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м. Київ,

до відповідача: Прилбичівського закладу дошкільної освіти Новояворівської міської ради, с.Прилбичі Яворівського району Львівської області,

про стягнення 54163,00 грн. заборгованості.

Суддя Б. Яворський.

Відводів складу суду сторонами не заявлялося.

Справу розглянуто без судового засідання та виклику сторін.

Суть спору. На розгляд Господарського суду Львівської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Прилбичівського закладу дошкільної освіти Новояворівської міської ради про стягнення 54163,00 грн. заборгованості за договором про постачання природного газу №12-11575/25-БО-Т від 22.10.2025.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 24.07.2026 позовну заяву передано на розгляд судді Б. Яворському.

Ухвалою суду від 29.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін. Суд встановив строк для реалізації учасниками справи процесуальних прав, а також повідомив сторін, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати у строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. Ухвала про відкриття провадження у справі та прийняття справи до розгляду була надіслана засобами електронного зв`язку і отримана відповідачем 05.08.2026, докази про що знаходяться в матеріалах справи.

24.09.2026 позивач подав суду заяву про те, що заборгованість не сплачена, позивач підтримує позов.

Аргументи позивача.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач за договором №12-11575/25-БО-Т від 22.10.2025 упродовж листопада 2025 - січня 2026 року поставив відповідачу природний газ на суму 102'316,26 грн., однак, оплату за переданий газ відповідач здійснив лише частково, залишок заборгованості складає 49038,66 грн, яку позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь, а також нараховує пеню у розмірі 3627,52 грн, 362,75 грн 3% річних та 1134,07 грн інфляційних втрат.

Аргументи відповідача.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, з заявами та клопотаннями на адресу суду не звертався.

Стаття 114 ГПК України визначає, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Суд розглядає справи у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч.1 ст.248 ГПК України).

Згідно ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За ч.2 та ч.8 ст.252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх пояснення. Судові дебати не проводяться. З моменту відкриття провадження у справі минуло більше 30 днів, відповідач повідомлявся про наявність даного спору, однак відзиву на позовну заяву не подав. Зважаючи на це, суд розглянув справу за наявними матеріалами.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

22 жовтня 2025 року року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та Прилбичівським закладом дошкільної освіти Новояворівської міської ради укладено договір постачання природного газу №12-11575/25-БО-Т, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві, який є бюджетною установою/організацією відповідно до Бюджетного кодексу України, закладом охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо), закладом охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), природний газ за ДК 021:2015 код 09120000-6 «Газове паливо» (природний газ) (далі також - газ), а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для власних потреб (п.1.2 договору).

Відповідно до п.2.1 договору постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період, зазначений споживачем у заяві, але не раніше з дати набрання чинності цим договором відповідно до п.13.1 договору, в кількості та відповідно до розрахункових періодів та розподілу, що зазначені споживачем у заяві, за умови акцепту постачальником заяви в порядку, передбаченому пунктом 1.7 цього договору.

Підписанням заяви споживач дає згоду постачальнику на включення його до реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС (надалі - реєстр або реєстр споживачів), відповідно до вимог Кодексу ГТС, на період постачання згідно з п. 2.1 договору, за умови набрання чинності цим договором відповідно до пункту 13.1 договору (п. 2.3 договору).

Підпунктами 3.5, 3.5.1-3.5.6 договору передбачено, що приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу за формою згідно з додатком №3 до договору, що є невід`ємною частиною договору. Споживач зобов?язується надати постачальнику не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між оператором(ами) ГРМ та/або оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС та Кодексу ГРМ. На підставі отриманих від споживача даних та/або даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готує, з використанням КЕП/УЕП, електронної печатки (за наявності) та Сервісу електронного документообігу за посиланням https://vchasno.ua, та направляє споживачу підписаний уповноваженим представником постачальника акт приймання-передачі природного газу за відповідний розрахунковий період (далі також - акт) для його підписання споживачем. Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акта зобов`язується підписати акт уповноваженим представником споживача. Після підписання сторонами актів приймання-передачі природного газу, замовлені обсяги природного газу за договором вважаються скоригованими та не потребують внесення додаткових змін до договору. Для підтвердження обсягу фактично переданого газу у відповідному розрахунковому періоді (розрахункових періодах) постачальник надає споживачу акт звірки у порядку та строки, визначені пунктом 2.6 договору. У випадку не підписання споживачем акта до 15-го (п`ятнадцятого) числа місяця, наступною за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даними щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.

Звірка фактично використаного (переданого, спожитого) обсягу газу за цим договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду, ведеться сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС (п.3.6 договору).

Ціна природного газу за 1000 куб.м. газу з ПДВ 17052,60 грн., в т.ч. тариф на послуги з транспортування 662,60 грн з ПДВ (п.4.1 договору).

Відповідно до пункту 5.1 договору споживач здійснює розрахунок за фактично переданий природний газ грошовими коштами на рахунок постачальника, зазначений у розділі 14 цього договору, відповідно до акта приймання-передачі природного газу, оформленого з боку постачальника та надісланого споживачу у порядку, визначеному підпунктом 3.5.2 пункту 3.5 договору, - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання (передача) природного газу. У разі відсутності акта/актів приймання-передачі природного газу, фактична вартість переданого споживачу природного газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 договору та/або строків оплати компенсації згідно з пунктом 8.4 договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні втрати та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Строк дії договору та інші умови погоджені сторонами у розділі 13.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору упродовж листопада 2025 - січня 2026 року передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 102316,26 грн., згідно актів приймання передачі природного газу, а саме: акт приймання-передачі природного газу від 10.12.2025, обсяг переданого газу 1,23880 тис.куб.м, вартістю 21124,75 грн, акт приймання-передачі природного газу від 12.01.2026, обсяг переданого газу 1,88551 тис.куб.м, вартістю 32152,85 грн та акт приймання-передачі природного газу від 10.02.2026, обсяг переданого газу 2,87573 тис.куб.м, вартістю 49038,66 грн. Сторони підписали акти приймання-передачі газу за грудень і січень без зауважень та претензій.

Оператор ГТС листом №ТОВВИХ-26-10017 від 20.05.2026 інформував, що відповідачем (ЕІС код: 56ХS0000МВЗЕ7004) протягом 01.01-31.01.2026 спожито природний газ з ресурсу позивача в обсязі 2875,73 м3. Позивач зазначає, що акт приймання-передачі газу за лютий 2026 вважається узгодженим відповідно до п.3.5.4 договору.

Позивач стверджує, що відповідач порушив свої зобов?язання за договором, здійснив лише часткову оплату за отриманий ним природний газ. Згідно розрахунку заборгованості наявна заборгованість у розмірі 49038,66 грн. За неналежне виконання договірних зобов`язань позивачем нараховано 3627,52 грн. пені, 362,75 грн 3% річних та 1134,07 грн інфляційних втрат, які просить стягнути з відповідача.

ОЦІНКА СУДУ.

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч.2 ст.74 ГПК України).

Приписами ст.ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч. 1 ст. 11 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (положення ч.1 ст.626 ЦК України). Частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1-3 ст.12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом.

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір №12-11575/25-БО-Т постачання природного газу від 22.10.2025. Предметом договору є постачання природного газу для потреб споживача (п.1.2 договору). Доказів розірвання договору або визнання його недійсним матеріали справи не містять.

Частинами першою та другою статті 714 Цивільного кодексу України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1 ст.691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як передбачено ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем умов договору на суму 102316,26 грн., з яких оплачено відповідачем 53277,60 грн.

Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У пункті 5.1 договору передбачено, що оплата за природний газ за розрахунковий період (місяць) здійснюється до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання (передача) природного газу.

Судом встановлено, що оплату за поставлений природний газ відповідач здійснив не у повному обсязі, не виконував зобов`язання у строк, визначений договором. Вказана обставина підтверджується виписками про операції по рахунку позивача. Заборгованість за поставлений природний газ складає 49038,66 грн. (споживання природного газу у січні 2026 року). Дану заборгованість відповідач не спростував, відмови від підписання акта приймання-передачі природного газу від 10.02.2026 суду не подано, відтак, з огляду на п.п.3.5.4 договору товар вважається прийнятим відповідачем.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних, суд зазначає наступне.

Приписами ч.1 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу, не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 договору та/або строків оплати компенсації згідно з пунктом 8.4 договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні втрати та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, з урахуванням ст.14 ГПК України, суд встановив, що до стягнення з відповідача підлягає 362,75 грн 3% річних та 1134,07 грн інфляційних втрат.

Щодо вимог позивача про стягнення 3627,52 грн пені, суд враховує наступне.

Відповідно до частин 1-3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Здійснивши перевірку розрахунку пені, суд дійшов висновку про стягнення 3627,52 грн. пені.

Відповідач доказів, які б підтверджували належне виконання ним своїх зобов`язань суду не надав, в матеріалах справи вони відсутні, тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Сплата судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжною інструкцією №0000036860 від 22.07.2026 на суму 2'662,40 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд задовольняє позовні вимоги, то судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 73, 74, 76-80, 86, 123, 129, 222, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Прилбичівського закладу дошкільної освіти Новояворівської міської ради (81062, Львівська область, Яворівський район, с.Прилбичі, вул. Садова, 2; ідентифікаційний код 22399511) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд.1; ідентифікаційний код 42399676) 49038,66 грн основного боргу, 3627,52 грн пені, 362,75 грн 3% річних, 1134,07 грн інфляційних втрат та 2?662,40 грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Яворський Б.І.