Решение № 140128258, 18.09.2026, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 рокуСправа № 912/1536/26

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРІЙ ІНДАСТРІ" (вул. Промислова (Голосіївський р-н), будинок 4, місто Київ, 01013)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Коркач Вероніки Вікторівни ( АДРЕСА_1 )

про стягнення безпідставно набутих коштів,

секретар судового засідання - Коваленко Т.А.,

представники сторін участі у судовому засіданні не брали,

у судовому засіданні підписано вступну та резолютивну частини рішення.

УСТАНОВИВ:

12.06.2026 до Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРІЙ ІНДАСТРІ" (далі- ТОВ "ВИРІЙ ІНДАСТРІ") до Фізичної особи-підприємця Коркач Вероніки Вікторівни (далі - ФОП Коркач В.В.) про стягнення безпідставно набутого майна (коштів), попередньої оплати в сумі 497 512,92 грн, 19 653,33 грн інфляційних втрат, 4 859,59 грн - 3% річних, з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "ВИРІЙ ІНДАСТРІ" зазначило, що у зв`язку з порушенням умов досягнутої домовленості про поставку товару, заборгованість з попередньої оплати підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку.

Ухвалою суду від 17.06.2026 залишено позовну заяву без руху та встановлено строк для усунення виявлених при поданні позовної заяви недоліків.

18.06.2026 ТОВ "ВИРІЙ ІНДАСТРІ" подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 23.06.2026 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 21.07.2026, встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Протокольною ухвалою від 21.07.2026 перерву у підготовчому засіданні до 08.09.2026.

Ухвалою від 08.09.2026 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 18.09.2026.

17.09.2026 позивачем через систему "Електронний суд" подано про проведення судового засідання без участі позивача.

Відповідач в судове засідання 18.09.2026 не з`явився, про дату, час та місце його проведення повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене, господарський суд розглядає справу в судовому засіданні 18.09.2026 за відсутності представників сторін та за наявними матеріалами справи.

У судовому засіданні 18.09.2026 досліджено докази у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд установив таке.

Між ТОВ "ВИРІЙ ІНДАСТРІ" (далі - позивач) та ФОП Коркач В.В. (далі - відповідач) письмовий договір поставки або купівлі-продажу не укладався.

Позивач, маючи потребу в деталях до FPV-дронів розмістив в мережі Інтернет оголошення про намір придбати необхідні деталі, на яке відгукнувся Відповідач. В ході перемовин було досягнуто усної домовленості про продаж відповідачем необхідних деталей, а саме:

- регулятор хода iFlight BLITZ E80 4IN1 PRO в кількості 55 штук за ціною 8600 грн/шт, а всього товарів на суму 473 000,00 грн.

Між сторонами було досягнуто домовленості про поставку зазначеного товару на умовах 100 % передоплати.

В зв`язку з досягненням між сторонами зазначених вище домовленостей відповідач надіслав Позивачеві в месенджері Telegram рахунок для здійснення передоплати - №143 від 03.02.2026 на суму 473 000,00 грн за регулятор хода iFlight BLITZ E80 4IN1 PRO в кількості 55 штук за ціною 8600 грн/шт (а.с. 9).

На підставі зазначеного рахунку-фактури позивачем було здійснено оплату, відповідно до платіжної інструкції №4498 від 03.02.2026, на суму 473 000,00 грн (з призначенням платежу "оплата за регулятор ходу зг рах №143 від 03.02.2026 без ПДВ") (а.с. 10).

Згідно з домовленостями сторін, товар мав бути поставлений того ж дня 03.02.2026, однак станом на дату подання позову відповідач товар не поставив та отримані в якості передоплати за товар грошові кошти Позивачеві не повернув.

В зв`язку з викладеними вище обставинами, у ФОП Коркач В.В. перед ТОВ "ВИРІЙ ІНДАСТРІ" утворилася заборгованість в сумі 473 000,00 грн.

06.04.2026 ТОВ "ВИРІЙ ІНДАСТРІ" направлено претензію щодо повернення коштів (а.с. 11-12).

Відповіді на вказану претензію не було отримано.

Вказане стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Розглядаючи спір по суті суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією продовжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вачиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню долю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися іі мовчанням.

При цьому, згідно зі ст. 206 ЦК України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент іх вчинення, за винятком правочині, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів. Правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону.

В силу положень ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 640 та ч. 2 ст. 642 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує іі бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Судом встановлено, що шляхом складання та надання Відповідачем рахунку-фактури № 143 від 03.02.2026, а також оплати вказаного рахунку Позивачем, між сторонами укладено договір поставки у спрощений спосіб.

Судом встановлено, що на виконання правочину Позивачем сплачено на користь ФОП Коркач В.В. грошові кошти в розмірі 473 000,00 грн в якості оплати регулятора хода iFlight BLITZ E80 4IN1 PRO в кількості 55 штук за ціною 8600 грн/шт., однак зазначений товар відповідачем не поставлено.

Докази, які спростовують вказані обставини, у матеріалах справи відсутні.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу (ч. 1 ст. 665 ЦК України).

Питання щодо повернення попередньої оплати у випадку непоставки товару врегульовано ст. 693 ЦК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

При цьому, припис ч. 2 ст. 693 ЦК України містить в собі альтернативу щодо реалізації покупцем своїх прав у випадку не поставки товару у встановлений договором строк, а саме: покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Наведена норма наділяє покупця, як сторону правочину, саме правами, і яке з них сторона реалізує - є виключно її волевиявленням.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Беручи до уваги, що спірні правовідносини врегульовані ст. 693 ЦК України, а також зважаючи, що законом не визначено форму пред`явлення відповідної вимоги покупця про повернення передоплати за непоставлений товар, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.

Разом із цим, обмеження у праві на судовий захист шляхом відмови у задоволенні позову за відсутності доказів попереднього їх звернення до продавця з вимогами, оформленими в інший спосіб, ніж позов (відмінними від нього), фактично буде призводити до порушення принципів верховенства права, доступності судового захисту, суперечити положенням ч. 2 ст. 124 Конституції України та позиції Конституційного Суду України в рішенні від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), згідно з якою вирішення правових спорів у межах досудових процедур є правом, а не обов`язком особи, яка потребує такого захисту.

Позивач листом вих. №06/04-2026/1 від 06.04.2026 просив Відповідача у добровільному порядку, протягом 5 банківських днів з моменту отримання цієї претензії повернути сплачені кошти у сумі 473 000,00 грн на банківський рахунок Покупця.

На підтвердження направлення претензії на електронну адресу Відповідача Позивач надав суду скриншот електронного листа.

За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд під час вирішення спору з`ясовує обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку та здійснює оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі, якщо відповідний розрахунок позивачем здійснений неправильно, то господарський суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми пені та інших нарахувань, у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості.

Ця правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.01.2021 в справі №922/2216/18 та від 05.03.2018 року в справі №910/1389/18.

Оскільки, 06.04.2026 ТОВ "ВИРІЙ ІНДАСТРІ" направлено претензію щодо повернення коштів, правильною дату початку нарахувань є - 14.04.2026.

Суд здійснив власний розрахунок річних та інфляційних втрат, з урахуванням правильної дати початку нарахувань:

за період з 14.04.2026 до 08.06.2026 - 473 000,00 x 3 % x 56 : 365 : 100= 2177,10 грн - 3% річних;

за період з 14.04.2026 до 30.04.2026 за формулою-ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 )ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення, ...... ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення. Останній період IIc (101,40 : 100) = 1.01400000 Інфляційне збільшення: 473 000,00 x 1.01400000 - 473 000,00 = 6 622,00 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони).

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження поставки погодженого сторонами товару чи повернення спірної суми передоплати.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та відсотків річних - частково. В решті позову суд відмовляє.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Коркач Вероніки Вікторівни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРІЙ ІНДАСТРІ" (вул. Промислова (Голосіївський р-н), будинок 4, місто Київ, 01013, код 45186404) безпідставно набуті кошти у сумі 473000,00 грн, 3% річних у сумі 2177,10 грн, інфляційні втрати у сумі 6622,00 грн та 5781,50 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати позивачу через систему "Електронний суд" та Фізичній особі-підприємцю Коркач Вероніці Вікторівні ( АДРЕСА_1 ).

Повний текст рішення складено 28.09.2026.

Суддя М.С. Глушков