Решение № 140128211, 28.09.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2026 р. м. Київ Справа № 911/2239/26

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Огороднік Д. М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи,

за позовом Акціонерне товариство «УКРСИББАНК» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12 ЄДРПОУ 09807750)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛАРІКС ПЛЮС» (07402, Київська обл., м. Бровари, вул. Ярослава Мудрого, б.8, ЄДРПОУ 41423131)

про стягнення 1305520,43 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Предмет та підстави позову

На розгляд Господарського суду Київської області передано позовні вимоги Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛАРІКС ПЛЮС» про стягнення заборгованості за генеральним договором про кредитування №11519657000 від 30.12.2020 у розмірі 1305520,43 грн, з яких: 883459,58грн - заборгованість за кредитом; 422060,85 грн - заборгованість за процентами за користування простроченим кредитом з 01.01.2022 по 30.06.2026.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем укладений генеральний договір про кредитування №11519657000 від 30.12.2020, який з боку відповідача виконаний неналежним чином, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Заперечення учасників судового процесу

Відзив на позовну заяву

Відповідач своїм правом на подання відзиву відповідно до ст.165 Господарського процесуального кодексу України не скористався. Будь-яких інших заяв чи клопотань до суду не надходило.

Хід розгляду справи та процесуальні дії суду

28.07.2026 Господарським судом Київської області постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та про відкриття провадження у справі №911/2239/26, а також про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Порядок вручення судових рішень визначено у ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, за змістом ч. 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Частиною 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з положеннями п. 4 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі №911/2239/26 від 28.07.2026 була надіслана Товариству з обмеженою відповідальністю «КЛАРІКС ПЛЮС», що підтверджується списком розсилки відправлення судового рішення (ухвали).

Відповідно до п.5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального права днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч.7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі, направлена Відповідачу за адресою його місцезнаходження, була повернута до суду без вручення. Водночас Відповідач не повідомив суд про зміну свого місцезнаходження та не надав іншої адреси для листування.

За таких обставин, Відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи та про свої процесуальні права й обов`язки.

За допомогою підсистеми Автоматизованої системи "Діловодства спеціалізованого суду", судом встановлено, що у Позивача та представника Позивача зареєстровані електронні кабінети в підсистемі ЄСІТС.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі також була доставлена Позивачу до його електронного кабінету (електронну пошту) 27.07.2026 о 11:55, представнику Позивача 27.07.26 о 11:50, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального Кодексу України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, днем вручення ухвали вважається наступний робочий день: 27.07.2026.

За таких обставин, позивач та відповідач про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Частиною 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд

ВСТАНОВИВ:

Фактичні обставини справи та перевірка їх доказами

30.12.20220 між Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» (Банк, кредитор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БРЕНТ+» (Клієнт, позичальник, відповідач) (код 41423131) підписаний генеральний договір про кредитування №11519657000.

31.07.2026, Позивачем подано до суду заяву №112, в якій зазначено, що з витягу щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛАРІКС ПЛЮС» (код 41423131) та з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕНТ+» (що був наданий до позовної заяви) вбачається, що під одним і тим же ідентифікаційним кодом 41423131, який не змінюється під час зміни назви юридичної особи, зареєстровано спочатку Товариство з обмеженою відповідальністю «БРЕНТ+», а потім Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛАРІКС ПЛЮС». З витягу від 29.07.2026 вбачається, що 24.03.2023 приватним нотаріусом Марюхніч Ж.Є. була здійснена Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, та зареєстровано 24.03.2023 11:57:01, 1004801070015073660 зміна інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою, зміна кінцевого бенефіціарного власника та зміна керівника юридичної особи, а також зміна місцезнаходження юридичної особи та зміна найменування юридичної особи (повного та/або скороченого), зміна установчих документів. Вказані пояснення підтверджуються витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 29.07.2026.

За таких обставин, матеріалами справи підтверджується те, що станом на момент звернення позивача до суду з цим позовом, юридична особа за кодом 414123131, яка підписала з позивачем генеральний договір про кредитування №11519657000, має найменування інше ніж в генеральному договорі, а саме Товариство з обмеженою відповідальністю «БРЕНТ+» змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛАРІКС ПЛЮС». Отже, судом визнається правомірним звернення до суду з позовом саме до Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛАРІКС ПЛЮС» у зв`язку із зміною назви позичальника по договору №11519657000.

В Преамбулі договору, сторони погодили, що сторони погоджуються з умовами та порядком надання, обслуговування та погашення Кредиту, викладених у цьому Договорі та у «Правилах (договірних умовах) обслуговування суб`єктів господарювання, відокремлених підрозділів юридичних осіб, осіб, що проводять незалежну професійну діяльність, представництв клієнтів Акціонерного товариства «УКРСИББАНК». Підписи Сторін під цим Договором вважаються одночасно підписами Сторін під Правилами, та Сторони визнають, що Правила є невід`ємною частиною Договору і не підлягають додатковому підписанню Сторонами.

Відповідно до п. 1.1.1. Договору банк надає клієнту (відповідачу) кредит у вигляді кредитної лінії в межах ліміту кредитної лінії, а клієнт зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит та сплатити плату за користування ним у порядку та на умовах, зазначених у даному договорі. Відповідач (як Клієнт) має право отримати кредит у вигляді одного або декількох траншів, загальна сума яких не може перевищувати ліміт кредитної лінії, що становить 2000000,00 грн (два мільйони).

У пунктах 1.1.2, 1.1.3, 1.1.4 Договору зазначено, що кредит надається шляхом зарахування банком коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок клієнта № НОМЕР_1 у кредитора, або на поточний рахунок клієнта (відповідача), зазначений у заяві на видачу траншу, для подальшого використання за цільовим призначенням. Транші надаються на підставі поданих клієнтом (відповідачем) заяв на видачу траншу в порядку, визначеними правилами. Транші надаються на підставі поданих позичальником заяв на видачу траншу в порядку, визначеному цим договором.

Згідно з п. 1.2 Договору надання кредиту здійснюється у термін зазначений у заяві на видачу траншу, але не раніше 30 грудня 2020. Відповідач (як Клієнт) зобов`язаний повернути кредит у повному обсязі в термін, не пізніше 29.12.2021, якщо тільки відповідно до умов договору не застосовується інший термін повернення заборгованості за кредитом. Відповідач (як Клієнт) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісії, штрафи та інші платежі відповідно до умов Договору на рахунок у кредитора, а якщо реквізити для погашення траншу зазначені в заяві на видачу траншу, то погашення здійснюється на зазначений рахунок.

Відповідно до п.п. 1.3.1. та 1.3.2. Договору для строкової суми кредиту встановлюється фіксована процентна ставка в розмірі 9,9%. Для простроченої суми кредиту встановлюється процентна ставка у подвійному розмірі від ставки, що діє для строкової суми кредиту на дату виникнення такого прострочення.

Пунктом 4.1 Договору сторонами погоджено, що клієнт (відповідач) для погашення своїх грошових зобов`язань, які виникають з договору, надає банку право здійснювати договірне списання коштів на користь банку, зі свої поточних рахунків в національні/іноземній валюті, відкритих у банка, а саме: з будь яких рахунків клієнта (відповідача) відкритих у банку, в тому числі з тих, що будуть відкриті у банку в майбутньому, для погашення простроченої заборгованості.

Згідно з Додатком до Генерального договору про кредитування №11519657000 від 30.12.2020, зазначені такий перелік комісій, як: комісія за управління кредитною лінією (0,15% від суми ліміту кредитної лінії), комісія за надання кредитної лінії (0,50% від суми кредитної лінії, мінімум 2000 грн).

Генеральний договір про кредитування №11519657000 від 30.12.2020 та додаток до нього підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками сторін, що підтверджує їх належне оформлення та укладення сторонами.

У п. 8.6. Правил (договірних умов) обслуговування суб`єктів господарювання, відокремлених підрозділів юридичних осіб, осіб, що проводять незалежну професійну діяльність, представництв клієнтів Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» зазначено, що за користування кредитом понад встановлений Договором кредитування строк/термін встановлюється процентна ставка у подвійному розмірі від ставки, що діє для Строкової суми кредиту/траншу на дату виникнення такого прострочення або ставка у розмірі визначеному відповідним Договором. Такий розмір процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми кредиту/траншу.

Згідно із п. 8.3 Правил за користуванням кредитом Відповідач (як Клієнт) сплачує проценти. Процентна ставка для строкової суми Кредиту/траншу встановлюється відповідно до Договору кредитування. Відповідач (як Клієнт) зобов`язується сплачувати нараховані проценти у строк з 1 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який вони були нараховані, та в день повернення кредиту/траншу, якщо інше не передбачено Договором кредитування.

Відповідно до Заяви на видачу траншу №1 від 30.12.2020 банк надав Відповідачу кредит на загальну суму 2000000,00 грн шляхом зарахування на поточний рахунок Відповідача, що підтверджується меморіальним ордером №0623929398/06 та випискою за кредитним договором №11519657000 з 30.12.2020 по 20.07.2026 по рахунку відповідача.

Як зазначає позивач, відповідач свого обов`язку з повернення 29.12.2021 суми кредиту у повному обсязі не виконав та станом на 20.07.2026 має заборгованість у розмірі 883459,58 грн, а також має заборгованість з процентів на прострочену суму кредиту. На підтвердження вказаних обставин, позивач надає до матеріалів справи виписку за кредитним договором №11519657000 з 30.12.2020 по 20.07.2026 по рахунку відповідача, з якої вбачається рух коштів за кредитним рахунком та наявність заборгованості Відповідача, а саме основний борг клієнта (в т.ч. простроч.) 883459,58 грн, відсотки клієнта (простроч.) 422060,85 грн.

Відповідачем не надано жодного доказу на спростування існування заборгованості та сплати суми кредиту та процентів.

За таких обставин, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду

Оцінивши зміст договору, з якого виникли цивільні права та обов`язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений договір №11519657000 за своїм змістом та правовою природою містить елементи кредитного договору, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно з ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (тут й далі в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин), ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна правова норма передбачена ч.1 ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч.1 ст.598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було надано позивачу заяву від 30.12.2020 на отримання кредиту (траншу) у розмірі 2000000,00 грн зі строком кредитування до 29.12.2021 (включно). На підтвердження видачі кредиту банком надано банківську виписку та меморіальний ордер від 30.12.2020. Проте, відповідач частково виконав свої зобов`язання щодо повернення отриманих кредитних коштів та станом на 29.12.2021 мав заборгованість по кредиту у розмірі 1994831,59 грн, яка в подальшому зменшилась та станом на 20.07.2026 заборгованість за основною сумою кредиту становить 883459,58 грн. Зазначений розмір заборгованості підтверджується довідкою-розрахунком та випискою з банківського рахунку відповідача за кредитним договором №11519657000 від 30.12.2020 за період з 30.12.2020 по 20.07.2026.

Доказів погашення заборгованості у розмірі 883459,58 грн відповідачем не надано, наявність заборгованості відповідачем не спростовано.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості за кредитом у розмірі 883459,58 грн є правомірними, обгрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, Позивачем заявлені вимоги про стягнення з Відповідача заборгованість за процентами за користування простроченим кредитом за період з 01.01.2022 по 30.06.2026.

За приписами ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц.

Зважаючи на те, що поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України й охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Такий висновок сформульовано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №912/1120/16.

Отже, можливість стягнення процентів за неправомірне користування кредитом в іншому розмірі, ніж це передбачено статтею 625 Цивільного кодексу України, має визначатися окремим зобов`язанням (умовою договору) та не може ототожнюватися з розміром процентів, визначеним умовами договору за правомірне користування кредиту в порядку частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що сторонами погоджений інший, ніж у ч. 2 ст. 625 відсоток річних процентів за неправомірне користування кредитом, а саме відповідно умов п. 1.3.1-п.1.3.2 Генерального договору про кредитування для строкової суми кредиту встановлено фіксовану процентну ставку в розмірі 9,9 % річних. Для простроченої суми кредиту встановлено процентну ставку у подвійному розмірі від ставки, що діє для строкової суми кредиту на дату виникнення такого прострочення.

Судом перевірений розрахунок процентів за користування простроченим кредитом за період 01.01.2022 по 30.06.2026 та встановлено, що позивач здійснює нарахування з урахуванням дійсного розміру простроченого кредиту за кожний період та з урахуванням розміру процентів погоджених в договорі , а саме 19,8%.

Разом з цим, відповідно до п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У постанові Верховного Суду від 18.10.2023 у справі №706/68/23 зазначено, що з аналізу положень пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" та статей 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про те, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

В подальшому строк дії воєнного стану не однаразово продовжувався та дії на теперішній час.

Таким чином позивачем, відповідно до умов договору, нараховані проценти за неправомірне користування кредитом, оскільки відповідач зобов`язаний був повернути кредит 29.12.2021 без урахування положень п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення процентів за користування простроченим кредитом, нараховані Позивачем за період з 24.02.2022 по 30.06.2026 у розмірі 422060,85 грн, не підлягають стягненню з Відповідача, оскільки їх нарахування припадає на період дії спеціального правового регулювання, встановленого пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України.

Судом здійснений розрахунок процентів за користування простроченим кредитом за період з 30.12.2021 по 23.02.2022 з урахуванням встановленої договором процентної ставки за користування простроченою сумою кредиту, розміру непогашеної заборгованості за кредитом та фактичного періоду прострочення, відповідно до якого розмір таких процентів становить 39 254,16 грн (41448,47 грн - 2194,31 грн, що були сплачені відповідачем).

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення процентів за користування простроченим кредитом підлягають задоволенню частково, а саме на суму 39254,16 грн.

Відповідно до ст. 129 Конституції України та ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд, враховуючи наведені положення цивільного і господарського законодавства, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судовий збір

Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а в частині позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено, - на Позивача.

Керуючись ст. 86, 129, 232, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12 ЄДРПОУ 09807750) до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛАРІКС ПЛЮС» (07402, Київська обл., м. Бровари, вул. Ярослава Мудрого, б.8, ЄДРПОУ 41423131) про стягнення заборгованості за генеральним договором про кредитування №11519657000 від 30.12.2020 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛАРІКС ПЛЮС» (07402, Київська обл., м. Бровари, вул. Ярослава Мудрого, б. 8, ЄДРПОУ 41423131) на користь Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12, ЄДРПОУ 09807750) заборгованість за основною сумою кредиту у розмірі 883459 (вісімсот вісімдесят три тисячі чотириста п`ятдесят дев`ять) грн 58 коп., заборгованість за процентами за користування простроченим кредитом у розмірі 39254 (тридцять дев`ять тисяч двісті п`ятдесят чотири) грн 16 коп. та судовий збір у розмірі 11072 (одинадцять тисяч сімдесят дві) грн 57 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені статтями 240 -241 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга може бути подано учасниками справи у порядку та строки передбаченими статтями 256 - 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Д.М. Огороднік