Постановление суда № 140128209, 22.09.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ,01032,тел.(044)235-95-51,е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"22" вересня 2026 р. м. Київ Справа № 911/1381/26

Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., за участю секретаря судового засідання Войтенка В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Заступника керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Вишгородської міської радидо Товариства з обмеженою відповідальністю «Друкарське місто»про стягнення 874195,10 грн.за участю представників:

прокурора:Недвига Н.О. посвідчення від 08.05.2023 № 077784 позивача:Тимошенко К.А. витяг з ЄДРЮОФОПтаГФвідповідача:Віданова О.В. адвокат, ордер від 21.09.2026 серія АА № 1759643 встановив:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Заступника керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області (далі прокурор) в інтересах держави в особі Вишгородської міської ради (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Друкарське місто» (далі відповідач) про стягнення 874195,10 грн. заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на неналежне виконання відповідачем - правонаступник орендаря, своїх зобов`язань за договором оренди земельної ділянки від 02.11.2004, посвідченим приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Голуб Л.А. та зареєстрованим за № 6657, в частині своєчасної та повної сплати орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3221810100:01:077:0003, у зв`язку з чим, за твердженням прокурора, у відповідача утворилась заборгованість за період з квітня 2023 року по квітень 2026 року у заявленому до стягнення розмірі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.05.2026 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження. Встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву та інші документи, що підтверджують заперечення проти позову упродовж тридцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Встановлено прокурору та позивачу строк для подачі відповіді на відзив упродовж п`ятнадцяти днів з дня отримання вказаного відзиву. Встановлено відповідачу строк для подачі заперечень на відповідь на відзив упродовж п`ятнадцяти днів з дня отримання відповіді на відзив.

Відповідач повідомлений про відкриття провадження у даній справі у порядку встановленому ч. 5 ст. 242 ГПК України з додержанням вимог частин 3, 4 ст. 120 ГПК України, шляхом направлення на адресу його місцезнаходження належним чином завіреної копії ухвали, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення «Укрпошти» за трекінгом № R068098620285, ухвала Господарського суду Київської області від 14.05.2026 по справі № 911/1381/26 про відкриття провадження у справі та призначення підготовчого засідання отримана директором відповідача 22.05.2026, про що свідчить його підпис на вказаному повідомленні.

Згідно з п. 3 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

У відповідності до положень ч. 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Таким чином, останнім днем для подачі відзиву на позовну заяву та інших документів, що підтверджують заперечення проти позову упродовж тридцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі є 22.06.2026.

У встановлений судом строк відповідач подав відзив на позовну заяву від 19.06.2026 вих. № 33-06/26 (вх. № суду 3308/26 від 19.06.2026).

З порушенням встановленого наведеними положеннями ГПК України строку Товариство з обмеженою відповідальністю «Друкарське місто» подало до суду зустрічну позовну заяву від 25.06.2026 вих. № 53-06/26 (вх. № суду 3456/26 від 25.05.2026) про визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 02 листопада 2004 року (посвідченого приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Голуб Л.А. та зареєстрованим за № 6657) між Вишгородською міською радою та ТОВ «Друкарське місто» у редакції викладеній в прохальній частині зустрічної позовної заяви.

В прохальній частині зустрічної позовної заяви міститься клопотання ТОВ «Друкарське місто» про поновлення пропущеного строку на подання зустрічної позовної заяви, яке мотивоване тим, що: договір про надання правничої допомоги з адвокатським об`єднанням укладено лише 18.06.2026, до укладення якого відповідач не мав фахового представництва у даній справі для підготовки складних процесуальних документів; вказана справа є складеною та стосується тривалих правовідносин, з 2004 року; вимоги за зустрічним позовом впливають на законність нарахувань орендної плати.

Через систему «Електронний суд» Вишгородська окружна прокуратура подала заперечення на зустрічний позовом від 02.07.2026 (вх. № суду 11625/26 від 02.07.2026), в яких просить суд відмовити в задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку для подачі зустрічної позовної заяви та залишити зустрічну позовну заяву без розгляду, з підстав, які зводяться, зокрема, до того, що організаційні труднощі, пов`язані з отриманням правничої допомоги, зміною адвокатів або пасивною поведінкою заявника, не можуть визнаваться поважними причинами пропуску встановленого процесуального строку.

Через систему «Електронний суд» відповідач подав відповідь на заперечення позивача від 06.07.2026 (вх. № суду 11816/26 від 06.07.2026), в яких просить поновити пропущений строк та прийняти зустрічний позов, відхилити заперечення прокурора.

В судовому засіданні, призначеному на 22.09.2026 взяли участь прокурор та представники сторін.

Розглянувши в судовому засіданні зустріну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Друкарське місто» від 25.06.2026 вих. № 53-06/26 (вх. № суду 3456/26 від 25.05.2026), разом з матеріалами справи в сукупності, заслухавши думку прокурора та представників сторін, суд зазначає таке.

Згідно із п. 6 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до ст. 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно з ч. 1 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Частиною 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, право на подання зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників господарського судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ГПК України певних процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду.

Норми ГПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Сам по собі факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки вказане клопотання з огляду на приписи процесуального закону повинно містити обґрунтування поважності пропуску такого строку, а за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються до господарського суду на загальних підставах.

З огляду на вимоги статей 13, 74 ГПК України, заявник повинен довести обставини, на які він посилається як на поважні причини пропуску процесуального строку шляхом подання відповідних доказів. Без доведення заявником таких обставин підстави для поновлення пропущеного строку та розгляду відповідної заяви у суду відсутні.

Поважними причинами пропуску процесуального строку вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред`явлення заяви стає неможливим або утрудненим, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання заяви.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи «Пономарьов проти України», вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Наведені заявником причини неможливості подати зустрічної позовної заяви в установлений судом строк, не можуть слугувати поважними причинами пропуску такого строку та не свідчать про наявність обставин, які об`єктивно перешкоджали відповідачу реалізувати своє право на подачу зустрічного позову протягом установленого судом строку.

Суд звертає увагу, що судом було встановити достатній строк 30 днів, протягом якого відповідач міг реалізувати своє право на подачу зустрічного позову.

Посилання відповідача на те, що договір про надання правничої допомоги з адвокатським об`єднанням укладено лише 18.06.2026, до укладення якого відповідач не мав фахового представництва у даній справі для підготовки складних процесуальних документів не можуть слугувати поважними причинами пропуску процесуального строку, позаяк вони не пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений судом процесуальний строк подання заяви. Відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження у даній справі 22.05.2026 та відповідно був обізнаний про її перебування в суді. Тривале укладення договору про надання правової допомоги не виключало можливість подати зустрічну позовну заяву в установлений строк. Посилання на те, що вказана справа є складеною та стосується тривалих правовідносин, з 2004 року, жодним чином не стосується вимог зустрічної позовної заяви про укладення додаткової угоди на майбутнє, що також не є поважною причиною пропуску строку. Посилання відповідача на те, що вимоги за зустрічним позовом впливають на законність нарахувань орендної плати не стосується вирішення питання поважності причин пропуску строку.

З огляду на вищезазначене, враховуючи, що відповідач не обґрунтував та не довів поважності причин пропуску встановленого судом строку для подання зустрічної позовної заяви та не довів підстав щодо поновлення вказаного строку, суд відмовляє в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Друкарське місто», яке міститься в прохальній частині зустрічної позовної заяви від 25.06.2026 вих. № 53-06/26 (вх. № суду 3456/26 від 25.05.2026) про поновлення строку звернення до суду із зустрічним позовом.

Згідно з ч. 2 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому:

- обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах;

- вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись;

- задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову.

Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю чи частково.

Предметом первісного позову у цій справі є вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3221810100:01:077:0003 у період з квітня 2023 року по квітень 2026 року у заявленому до стягнення розмірі.

Натомість предметом зустрічного позову є визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 02 листопада 2004 року (посвідченого приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Голуб Л.А. та зареєстрованим за № 6657) між Вишгородською міською радою та ТОВ «Друкарське місто» у редакції викладеній в прохальній частині зустрічної позовної заяви.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Суд зазначає, що предмет та підстави первісного і зустрічного позовів є різними. Первісний позов спрямований на стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою, тоді як зустрічний позов стосується укладення додаткової угоди на майбутнє. Спірні правовідносини виникли у різний час та ґрунтуються на різних фактичних обставинах.

Задоволення зустрічного позову саме по собі не виключає повністю або частково можливість задоволення первісного позову, як і навпаки, задоволення зустрічної вимоги не впливає на існування та обсяг заборгованості з орендної плати. Вимоги за первісним та зустрічним позовами не є однорідними та не можуть бути зараховані.

Відповідно до ч. 6 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику.

Враховуючи, що зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Друкарське місто» від 25.06.2026 вих. 53-06/26 (вх. № суду 3456/26 від 25.06.2026) подана з порушенням вимог ч. 1, 2 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України, оскільки подана з порушення встановленого строку для її подання та за огляду на те, що зустрічна позовна заява взаємно не пов`язана з первісним позовом, що свідчить про відсутність підстав для розгляду її спільно з первісним позовом, то вона у відповідності до ч. 6 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України підлягає поверненню заявнику.

Суд наголошує, що повернення зустрічної позовної заяви в межах цієї справи не є перешкодою у доступі до правосуддя, адже учасник справи не позбавляється можливості подання такого позову як окремого на загальних підставах.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 118, 119, 180, 232-234 Господарського процесуального кодексу України суд

постановив:

1. Відмовити в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Друкарське місто», яке міститься в прохальній частині зустрічного позову від 25.06.2026 вих. 53-06/26 (вх. № суду 3456/26 від 25.06.2026) та прохальній частині відповіді на заперечення від 06.07.2026 (вх. № суду 11816/26 від 06.07.2026) про поновлення пропущеного строку на подання зустрічної позовної заяви.

2. Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Друкарське місто» від 25.06.2026 вих. 53-06/26 (вх. № суду 3456/26 від 25.06.2026) і додані до неї документи повернути заявнику.

Дана ухвала набирає законної сили у строк та в порядку передбачених ч. 1 ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у строк визначений ст. 256 ГПК України в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали 28.09.2026.

Суддя Ю.В. Подоляк