Решение № 140127064, 23.09.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.09.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/668/26 (909/999/26)

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І.Є., за участю: секретаря судового засідання Феденько Н.М., представника позивача - адвоката Браілка С.М., розглянув у відкритому судовому засіданні у межах справи № 909/668/26 про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 , в порядку спрощеного позовного провадження, справу № 909/668/26 (909/999/26) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АК Плюс" до ОСОБА_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - керуючого реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександрівни, про витребування майна (транспортного засобу).

Суть спору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АК Плюс" засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить суд витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АК Плюс" належне йому на праві власності майно транспортний засіб марки VOLKSWAGEN моделі GOLF, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , а також ключі від нього та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .

Стислий виклад позиції позивача.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 18.09.2024 між ТОВ "АК Плюс" (лізингодавець/ позивач) та ОСОБА_1 (лізингоодержувач/ відповідач) було укладено договір фінансового лізингу № APIF000000000182229 шляхом підписання Заяви про приєднання до Публічного договору фінансового лізингу. На виконання умов договору позивач передав відповідачу у користування за Актом приймання-передачі об`єкт лізингу транспортний засіб: марка/модель: VOLKSWAGEN GOLF, державний номерний знак: НОМЕР_1 , номер кузова (VIN): НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ: серії НОМЕР_3 від 25.09.2024 р. Відповідно до умов договору та свідоцтва про реєстрацію ТЗ, власником зазначеного автомобіля є ТОВ "АК Плюс". Ініціювання відповідачем процедури власного банкрутства (неплатоспроможності) та відкриття відповідного провадження судом, згідно з п. 8.1 договору фінансового лізингу, є подією дефолту, що надає лізингодавцю право на односторонню відмову від договору та вилучення предмета лізингу.

Свою позицію позивач обґрунтовує приписами статей 387, 651, 1212 Цивільного кодексу України.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Відповідач відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив.

Згідно з ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі також - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Стислий виклад пояснень третьої особи.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - керуючий реструктуризацією боржника арбітражний керуючий Белінська Наталія Олександрівна не подала пояснень щодо позову і всіх наявних доказів, що підтверджують підтримання позову чи заперечення проти позову.

Процесуальні дії у справі, вирішення заяв та клопотань.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду Господарського суду Івано-Франківської області від 10.08.2026 для розгляду справи № 909/668/26 (909/999/26) на підставі статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, визначено суддю Горпинюка І.Є.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 31.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду в межах справи про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 та відкрито провадження у справі № 909/668/26 (909/999/26); суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, розгляд справи по суті призначив на 23.09.2026; суд залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - керуючого реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Белінську Наталію Олександрівну; встановив учасникам справи строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення та письмових пояснень.

Копію ухвали від 31.08.2026 про відкриття провадження у справі суд надіслав учасникам справи відповідно до вимог ст. 120 ГПК України.

Згідно з довідками про доставку електронного листа, копію зазначеної вище ухвали було доставлено до електронного кабінету позивача 31.08.2026 о 19:45, відповідача 31.08.2026 о 19:50, а третьої особи 01.09.2026 о 13:45.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Враховуючи викладене, учасники справи належним чином повідомлені про розгляд даної справи.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 23.09.2026 в режимі відеоконференції взяв участь представник позивача - адвокат Браілко С.М.; інші учасники справи не з`явилися, хоча про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином ухвалою від 31.08.2026.

23.09.2026, відповідно до вимог глави 6 розділу III ГПК України, суд заслухав вступне слово ОСОБА_2 , його відповіді на питання суду, дослідив письмові докази, наявні в матеріалах справи, після чого оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення. У судовому засіданні 23.09.2026 суд проголосив скорочене рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом. Оцінка доказів. Норми права, які застосував суд, та інші мотиви ухваленого рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши представника позивача, об`єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке.

18.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АК Плюс" (позивач/лізингодавець) та ОСОБА_1 (відповідач/лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу шляхом підписання Заяви № APIF000000000182229 про приєднання до публічного договору фінансового лізингу (далі - Договір).

Відповідно до п. 2.1 Договору, лізингодавець на визначених цим Договором умовах фінансового лізингу передає лізингоодержувачу у строкове, платне володіння та користування об`єкт лізингу, найменування, марка, модель, комплектація, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого на момент укладення договору наведені у заявці про приєднання до Договору та у Додатку 1 "Специфікація та акт приймання-передачі" (надалі - Акт), а лізингоодержувач зобов`язується прийняти об`єкт лізингу та сплачувати щомісячні платежі та платежі по відшкодуванню витрат лізингодавця, пов`язаних з виконанням договору, на умовах цього договору. По закінченню строку лізингу до лізингоодержувача переходить право власності на об`єкт лізингу згідно умов цього договору (за виключенням випадків, передбачених договором та/або законодавством).

Згідно з п. 2.4 Договору, об`єкт лізингу є власністю лізингодавця протягом усього строку дії даного договору.

Відповідно до п. 14.1.2 Заяви, строк лізингу: 60 місяців з моменту підписання сторонами Додатку 1 "Специфікація та Акт приймання-передачі".

На виконання умов Договору позивач передав відповідачу у строкове, платне володіння та користування предмет лізингу - автомобіль марки VOLKSWAGEN моделі GOLF, державний номерний знак НОМЕР_4 , VIN: НОМЕР_2 (далі -Автомобіль).

Транспортний засіб належить ТОВ "АК Плюс" на праві приватної власності.

Додаток №1 до Договору фінансового лізингу № APIF000000000182229 від 18.09.2024 "Специфікація та Акт приймання-передачі" підписаний сторонами - 25.09.2024 (а.с. 13).

Права та обов`язки сторін визначені у розділі 6 Договору.

Згідно з п. 6.2.9 Договору лізингоодержувач зобов`язаний негайно письмово повідомити лізингодавця про Подію Дефолту у випадку її настання та повернути лізингодавцю об`єкт лізингу.

Відповідно п. 6.3.3 Договору лізингодавець має право відмовитись від цього договору шляхом дострокового розірвання у випадках, передбачених чинним законодавством України та статтею 8 цього Договору та отримати об`єкт лізингу, в т.ч. його поліпшення, від лізингоодержувача.

Згідно з пп. "ж" п. 8.1 Договору, подання лізингоодержувачем повідомлення про неплатоспроможність виконати свої зобов`язання за Договором є

ОСОБА_3 травні місяці 2026 року ОСОБА_1 (лізингоодержувач) звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з заявою про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської від 23.06.2026 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 .

24.06.2026 09:14 на офіційному вебпорталі судової влади України опубліковано оголошення за номером публікації 79772 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Як стверджує позивач, подання заяви ОСОБА_1 до суду про власну неплатоспроможність є офіційним та безумовним повідомленням про неплатоспроможність виконувати зобов`язання за договором.

Водночас, всупереч умов Договору, ОСОБА_1 , як лізингоодержувач, не повідомив лізингодавця про Подію Дефолту та не повернув ТОВ "АК Плюс" об`єкт лізингу.

Відповідно до п. 8.2.1 Договору у разі настання Події Дефолту лізингодавець надає лізингоодержувачу каналами зв`язку повідомлення про настання Події Дефолту та повернення об`єкту лізингу. У повідомленні про Дефолт, окрім зазначеної інформації, лізингодавець ставить вимогу про повернення заборгованості за фактичний строк користування об`єктом лізингу та виконання в повному обсязі усіх інших грошових зобов`язань за цим Договором. Повернення предмета лізингу здійснюється за адресою, вказаною у повідомлення про дефолт. Згідно зі ст. 212, 651 Цивільного кодексу України сторони узгодили змінити умови договору, встановивши, що з дня направлення лізингодавцем каналами зв`язку повідомлення про дефолт лізингоодержувачу (у зв`язку з малоймовірністю отримання економічних вигід від зазначеної операції) усі грошові зобов`язання лізингоодержувача вважаються простроченими. Лізингоодержувач зобов`язаний сплачувати пеню на користь лізингодавця у сумі 0,8 % від загальної заборгованості за договором (за виключенням нарахованої пені) за кожен день прострочення виконання. При цьому нарахування відсотків за користування об`єктом лізингу та комісії за проведення щомісячного моніторингу об`єкту лізингу припиняється.

За положеннями п. 8.2.4 Договору, якщо протягом 10 календарних днів з моменту отримання Повідомлення про Дефолт, Лізингоодержувач не усунув Подію Дефолту, Лізингоодержувач зобов`язаний негайно повернути в повному обсязі Заборгованість за цим Договором та повернути у передбаченому підп. 8.2.2 даного Договору порядку Об`єкт лізингу, а Лізингодавець має право згідно ст. 651 Цивільного кодексу України здійснити одностороннє розірвання Договору з надсиланням Лізингоодержувачу відповідного повідомлення. Договір вважається розірваним у дату, зазначену в повідомленні. Одностороннє розірвання Договору звільняє Лізингоодержувача від відповідальності за порушення зобов`язань за цим Договором.

За наведеного, керуючись нормами ст. 651 Цивільного кодексу України, ст. 17 Закону України "Про фінансовий лізинг" та положеннями Договору (п. 6.3.3 та стаття 8 Договору), ТОВ "АК Плюс" (лізингодавець) направило ОСОБА_1 та керуючому реструктуризацією повідомлення вих. № 09.07.2026-60 від 09.07.2026 про настання Події Дефолту та односторонню відмову від Договору фінансового лізингу № APIF000000000182229 від 18.09.2024. Повідомлення були вручені оператору поштового зв`язку АТ "Укрпошта" для відправки 09.07.2026 року (накладні № R490000068672 та № R490000068680; а.с. 23).

У зазначеному вище повідомленні лізингодавець повідомляє лізингоодержувача про односторонню відмову від Договору фінансового лізингу № APIF000000000182229 та його розірвання з 09 липня 2026 року, вимагає: 1) негайно протягом 2 (двох) календарних днів з моменту отримання цього повідомлення добровільно повернути Предмет лізингу - автомобіль VOLKSWAGEN GOLF, VIN: НОМЕР_2 , на майданчик ТОВ "АК Плюс", передавши його представнику Товариства за Актом приймання-передачі (повернення); 2) зафіксувати, що станом на 09.07.2026 загальна сума зобов`язань перед ТОВ "АК Плюс" (строкова заборгованість по відшкодуванню вартості майна) становить 93 384,69 грн, яка буде заявлена Товариством до Господарського суду в межах справи про банкрутство.

У разі невиконання вимоги щодо добровільного повернення майна, ТОВ "АК Плюс" на підставі п. 8.2.3 Договору здійснить самостійне вилучення та транспортування автомобіля із залученням відповідних служб. Усі витрати (включаючи послуги транспортування у розмірі 12 000,00 грн) будуть покладені на ОСОБА_1 та збільшать суму кредиторських вимог у судовому процесі.

Арбітражного керуючого (керуючого реструктуризацією) цим повідомленням сповіщено, що вищезазначений автомобіль не належить боржнику на праві власності, Договір лізингу є розірваним, а тому автомобіль не може бути включений до інвентаризаційного опису та майнових активів боржника у справі про банкрутство.

Виходячи з встановлених обставин, суд при вирішенні спору застосовує норми права, які регулюють правовідносини сторін.

Відмова від договору фінансового лізингу та дострокове розірвання договору фінансового лізингу унормована статтею 17 Закону України "Про фінансовий лізинг" (далі - Закон).

Згідно з абз. 1-3 ч. 4 Закону, після отримання лізингоодержувачем об`єкта фінансового лізингу лізингодавець має право відмовитися від договору фінансового лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингоодержувача, та/або вимагати повернення об`єкта фінансового лізингу, у тому числі у безспірному порядку, на підставі виконавчого напису нотаріуса: 1) у разі якщо лізингоодержувач не сплатив за договором фінансового лізингу лізинговий платіж частково або в повному обсязі та прострочення становить більше 60 календарних днів; 2) за наявності інших підстав, встановлених договором фінансового лізингу або законом.

Для цілей цієї статті сторона вважається повідомленою про відмову від договору та його розірвання, якщо минуло шість робочих днів (у разі якщо договором не передбачено більший строк) з дня, наступного за днем надсилання іншою стороною відповідного повідомлення на поштову адресу та/або адресу електронної пошти, зазначену в договорі, що розривається (ч. 5 Закону).

Відповідно до ч. 6 статті 17 цього ж Закону, договір фінансового лізингу може бути достроково розірваний з інших підстав, встановлених законом або таким договором.

Згідно з абз. 1 статті 18 Закону у разі повернення лізингоодержувачем об`єкта фінансового лізингу, у тому числі з підстав розірвання договору фінансового лізингу та в інших випадках, визначених договором фінансового лізингу та цим Законом, лізингоодержувач зобов`язаний повернути об`єкт фінансового лізингу лізингодавцю у стані, в якому такий об`єкт було отримано від нього, з урахуванням нормального зносу, або у стані, визначеному договором фінансового лізингу та супровідною документацією на об`єкт фінансового лізингу.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Як зазначено вище, згідно з п. 6.3.3 Договору лізингодавець має право відмовитись від цього договору шляхом дострокового розірвання у випадках, передбачених чинним законодавством України та статтею 8 цього Договору та отримати об`єкт лізингу, в т.ч. його поліпшення, від лізингоодержувача.

Відповідно до пп. "ж" п. 8.1 Договору, подання лізингоодержувачем повідомлення про неплатоспроможність виконати свої зобов`язання за Договором є Подією Дефолту, внаслідок настання якої у відповідача виник обов`язок повернути Об`єкт лізингу Лізингодавцеві (п. 6.2.9 Договору).

Згідно з п. 8.2.1 Договору у разі настання Події Дефолту лізингодавець надає лізингоодержувачу каналами зв`язку повідомлення про настання Події Дефолту та повернення об`єкту лізингу. У повідомленні про Дефолт, окрім зазначеної інформації, лізингодавець ставить вимогу про повернення заборгованості за фактичний строк користування об`єктом лізингу та виконання в повному обсязі усіх інших грошових зобов`язань за цим Договором. Повернення предмета лізингу здійснюється за адресою, вказаною у повідомлення про дефолт. Згідно зі ст. 212, 651 Цивільного кодексу України сторони узгодили змінити умови договору, встановивши, що з дня направлення лізингодавцем каналами зв`язку повідомлення про дефолт лізингоодержувачу (у зв`язку з малоймовірністю отримання економічних вигід від зазначеної операції) усі грошові зобов`язання лізингоодержувача вважаються простроченими. Лізингоодержувач зобов`язаний сплачувати пеню на користь лізингодавця у сумі 0,8 % від загальної заборгованості за договором (за виключенням нарахованої пені) за кожен день прострочення виконання. При цьому нарахування відсотків за користування об`єктом лізингу та комісії за проведення щомісячного моніторингу об`єкту лізингу припиняється.

За змістом наведених положень статті 17 Закону України "Про фінансовий лізинг", статті 651 ЦК України, одностороння відмова від договору є юридичним фактом, який зумовлює його розірвання, отже, є правочином, який має юридичні наслідки у вигляді припинення господарських правовідносин. Розірвання господарського договору може здійснюватися за згодою сторін і в разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом, розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак, окремі види договорів допускають можливість одностороннього розірвання договору. Крім того, право сторони на одностороннє розірвання договору може бути встановлене законом або безпосередньо в договорі.

За усталеною практикою Верховного Суду, односторонню відмову від договору у випадках, коли вона допускається законом або договором, слід кваліфікувати як односторонній правочин.

На час ухвалення рішення односторонній правочин, вчинений лізингодавцем щодо односторонньої відмови від договору лізингу шляхом направлення боржнику повідомлення вих. № 09.07.2026-60 від 09.07.2026 не оскаржений, не визнаний недійсним, у суду немає підстав кваліфікувати його як нікчемного.

У контексті наведеного, Договір фінансового лізингу № APIF000000000182229 від 18.09.2024 є розірваним в односторонньому порядку, оскільки право на таку відмову передбачено умовами договору, враховуючи що звернення відповідача до суду із заявою про свою неплатоспроможність є Подією Дефолту в розумінні пп. ж) п. 8.1 договору.

Як визначено ч. 1 статті 18 Закону України "Про фінансовий лізинг", у разі повернення лізингоодержувачем об`єкта фінансового лізингу, у тому числі з підстав розірвання договору фінансового лізингу та в інших випадках, визначених договором фінансового лізингу та цим Законом, лізингоодержувач зобов`язаний повернути об`єкт фінансового лізингу лізингодавцю у стані, в якому такий об`єкт було отримано від нього, з урахуванням нормального зносу, або у стані, визначеному договором фінансового лізингу та супровідною документацією на об`єкт фінансового лізингу.

Відповідно до п. 6.2.9 Договору фінансового лізингу, Лізингоодержувач зобов`язаний у випадку настання події Дефолту повернути Лізингодавцю Об`єкт лізингу. Такий же обов`язок визначено і у п. 8.2.1 договору лізингу.

Враховуючи настання Події Дефолту, а також внаслідок розірвання договору фінансового лізингу у зв`язку з односторонньою відмовою лізингодавця, права та обов`язки сторін за договором припинились, право власності на Об`єкт лізингу не перейшло до відповідача, а тому у відповідача виник обов`язок повернути Об`єкт лізингу його власнику (позивачу).

Враховуючи що між сторонами існували договірні відносини, обов`язок з повернення Об`єкта лізингу виник внаслідок розірвання договору, то позивач невірно сформулював позовну вимогу, зазначивши що просить витребувати у відповідача Об`єкт лізингу з покликанням на ст. 387 ЦК України (витребування майна з чужого незаконного володіння).

Разом з тим, у п. 7.47 постанови від 20 червня 2023 року у справі № 554/10517/16-ц Велика Палата Верховного Суду зауважила, що у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог (частина перша статті 13 ЦПК України), але, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом (пункт 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України). Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (див., наприклад, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 9901/172/20 (пункти 1, 80-81, 83), від 1 липня 2021 року у справі № 9901/381/20 (пункти 1, 43-47), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102), від 1 лютого 2022 рокуу справі № 750/3192/14 (пункти 4, 26, 47), від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц (пункти 4, 36), від 4 липня 2023 року у справі № 233/4365/18 (пункт 31)).

При цьому Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що суд згідно з принципом "jura novit curia" ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно здійснити правову кваліфікацію спірних правовідносин. Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору. Велика Палата Верховного Суду також зазначала, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Оскільки зі змісту позовної заяви, доводів позивача, останній бажає повернення йому Об`єкта лізингу у зв`язку з настанням Події Дефолту, розірванням внаслідок такої події договору фінансового лізингу позивачем в односторонньому порядку, то суд зобов`язує відповідача повернути позивачу Об`єкт лізингу, оскільки саме такий обов`язок виник у відповідача внаслідок настання події Дефолту та розірвання договору фінансового лізингу.

Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідач проти позову не заперечив, доводів позивача не спростував, доказів оскарження повідомлення лізингодавця вих. № 09.07.2026-60 від 09.07.2026 про настання Події Дефолту та односторонню відмову від Договору фінансового лізингу № APIF000000000182229 від 18.09.2024 не надав.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язати ОСОБА_1 повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "АК Плюс" транспортний засіб марки VOLKSWAGEN моделі GOLF, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , а також ключі від нього та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .

Судові витрати.

Згідно з приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 розділу I ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 8460857 від 27.07.2026 (а.с. 11).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позову, судовий збір у розмірі 2662,40 грн покладається на відповідача.

Повний текст рішення складено 28.09.2026.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АК Плюс" (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд. 29А, кімн. 11, 12, ідентифікаційний код юридичної особи: 41758919) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - керуючого реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександрівни (21050, м. Вінниця, вул. Миколи Оводова, буд. 38, офіс. 305; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 ), про витребування майна (транспортного засобу) задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "АК Плюс" (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд. 29А, кімн. 11, 12, ідентифікаційний код юридичної особи: 41758919) транспортний засіб марки VOLKSWAGEN моделі GOLF, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , а також ключі від нього та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АК Плюс" (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд. 29А, кімн. 11, 12, ідентифікаційний код юридичної особи: 41758919) 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. витрат зі сплати судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Вебадреса, за якою можна знайти текст судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя І.Є. Горпинюк