Постановление суда № 140127018, 24.09.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 26/121/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24.09.2026 Справа № 908/2763/25

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Юлдашева Олексія Олексійовича, за участю секретаря судового засідання Лісовик Олени Валеріївни, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

Кредитори - 1/ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОВАРНА БІРЖА "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ТОВАРНИЙ КОНТРАГЕНТ" (адреса: Україна, 69091, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул.Нижньодніпровська, будинок 8, приміщення 142, ЄДРПОУ 42023507)

2/ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НЕКСІ КРЕП" (ел. пошта neksi.krep@gmail.com, адреса Україна, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул.Чорних Запорожців, будинок 1Б, офіс 32 ЄДРПОУ 45079091)

Боржник - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОНТРАГЕНТ" (адреса: 69095, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вулиця Олександрівська, будинок, 35, ЄДРПОУ 42696157)

про банкрутство

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю-ГАЗ» (69035, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Феросплавна, буд. 38, офіс 24, код ЄДРПОУ 30194498) з грошовими вимогами до боржника,

за участю представника ліквідатора - адвоката Коваля Олександра Володимировича (у режимі відеоконференції),

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.09.2025 відкрито провадження у справі № 908/2763/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОНТРАГЕНТ», введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Савченка Вячеслава Анатолійовича.

На офіційному вебпорталі судової влади України здійснено публікацію повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство за № 77285 від 30.09.2025.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.11.2025 віднесено кредиторські вимоги ініціюючого кредитора - ТОВ «ТОВАРНА БІРЖА «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ТОВАРНИЙ КОНТРАГЕНТ» у розмірі 590 520,00 грн основного боргу до четвертої черги задоволення, 30 280,00 грн судового збору та 72 000,00 грн авансування винагороди арбітражного керуючого - до першої черги задоволення.

Цією ж ухвалою визнано кредиторські вимоги ТОВ «ТОВАРНА БІРЖА «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ТОВАРНИЙ КОНТРАГЕНТ» до боржника у розмірі 109 180 900,00 грн основного боргу з четвертою чергою задоволення та 6 056,00 грн судового збору з першою чергою задоволення.

09.12.2025 до Господарського суду Запорізької області через підсистему «Електронний суд» надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю-ГАЗ» з грошовими вимогами до боржника.

ТОВ «Ю-ГАЗ» просить визнати грошові вимоги до ТОВ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОНТРАГЕНТ» у розмірі 164 538 855,17 грн основного боргу та 6 056,00 грн судового збору.

Ухвалою суду від 11.12.2025 зазначену заяву прийнято до розгляду.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 23.12.2025 ТОВ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОНТРАГЕНТ» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Савченка Вячеслава Анатолійовича.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.01.2026 розгляд заяви ТОВ «Ю-ГАЗ» відкладено.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.06.2026 задоволено заяву арбітражного керуючого Савченка В.А. про дострокове припинення його повноважень, відсторонено Савченка В.А. від виконання повноважень ліквідатора ТОВ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОНТРАГЕНТ» та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Пічахчі Сергія Володимировича (свідоцтво № 672 від 05.04.2013).

Ухвалою суду від 16.06.2026 судове засідання з розгляду грошових вимог ТОВ «Ю-ГАЗ» було відкладено на 11.08.2026 о 11 год. 00 хв.

Судове засідання, призначене на 11.08.2026, не відбулося у зв`язку з виникненням технічних причин, які унеможливили його проведення, про що працівниками Господарського суду Запорізької області складено відповідний акт.

Ухвалою суду від 11.08.2026 судове засідання з розгляду заяви ТОВ «Ю-ГАЗ» призначено на 24.09.2026.

Ліквідатором ТОВ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОНТРАГЕНТ» арбітражним керуючим Пічахчі С.В. заявлені ТОВ «Ю-ГАЗ» грошові вимоги не визнані у повному обсязі.

22.09.2026 ліквідатором Пічахчі С.В. через підсистему «Електронний суд» подано відзив на заяву ТОВ «Ю-ГАЗ» з грошовими вимогами до боржника.

Ліквідатор зазначає, що кредитором не надано належних та достатніх доказів, які підтверджують фактичне перерахування ТОВ «СВОП ТРЕЙД ГРУП» грошових коштів саме як поворотної фінансової допомоги за договором № 27-ФД від 14.05.2024, а відтак не підтверджено існування права вимоги, яке у подальшому було предметом договору № 31/05/24 про відступлення права вимоги від 31.05.2024.

У судовому засіданні 24.09.2026 представник ліквідатора - адвокат Коваль Олександр Володимирович підтримав заперечення ліквідатора та просив суд відмовити у визнанні грошових вимог ТОВ «Ю-ГАЗ».

Дослідивши заяву ТОВ «Ю-ГАЗ», додані до неї документи, повідомлення ліквідатора про результати розгляду вимог, відзив ліквідатора, заслухавши пояснення представника ліквідатора та оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Як убачається із заяви кредитора та доданих до неї документів, 14.05.2024 між ТОВ «Ю-ГАЗ» як позикодавцем та ТОВ «СВОП ТРЕЙД ГРУП» як позичальником укладено договір № 27-ФД про надання поворотної фінансової допомоги.

Відповідно до пункту 1.1 договору позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених договором.

Згідно з пунктом 2.1 договору поворотна фінансова допомога надається у національній валюті України в межах суми 174 000 000,00 грн без ПДВ. Розмір фактично наданої поворотної фінансової допомоги підтверджується платіжними документами позикодавця.

ТОВ «Ю-ГАЗ» стверджує, що на виконання умов договору № 27-ФД ним перераховано ТОВ «СВОП ТРЕЙД ГРУП» грошові кошти на загальну суму 173 018 855,17 грн, а саме: за платіжною інструкцією № 3117 від 13.05.2024 - 10 000 000,00 грн; № 3122 від 14.05.2024 - 2 000 000,00 грн; № 712 від 14.05.2024 - 8 000 000,00 грн; № 826 від 21.05.2024 - 20 000 000,00 грн; № 875 від 22.05.2024 - 20 000 000,00 грн; № 3180 від 23.05.2024 - 20 000 000,00 грн; № 3189 від 24.05.2024 - 30 000 000,00 грн; № 904 від 27.05.2024 - 23 018 855,17 грн; № 3211 від 28.05.2024 - 20 000 000,00 грн; № 3227 від 30.05.2024 - 20 000 000,00 грн.

31.05.2024 між ТОВ «Ю-ГАЗ» як первісним кредитором та ТОВ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОНТРАГЕНТ» як новим кредитором укладено договір № 31/05/24 про відступлення права вимоги.

Відповідно до умов зазначеного договору первісний кредитор передає новому кредиторові, а новий кредитор приймає право вимоги за договором № 27-ФД про надання поворотної фінансової допомоги від 14.05.2024, відповідно до якого ТОВ «Ю-ГАЗ», за його твердженням, набуло право вимоги до ТОВ «СВОП ТРЕЙД ГРУП» у сумі 173 018 855,17 грн.

Згідно з пунктом 4 договору № 31/05/24 новий кредитор сплачує первісному кредитору вартість права вимоги за номінальною вартістю без будь-якої додаткової оплати чи винагороди з боку нового кредитора. Розрахунок проводиться у спосіб, не заборонений законодавством України, у строк до 31.10.2024.

ТОВ «Ю-ГАЗ» зазначає, що на виконання пункту 5 договору відступлення ним передано ТОВ «ЦЕК» документи, які засвідчують передані права, що підтверджується актом приймання-передачі документів від 31.05.2024 та листом № 183/2 від 21.01.2025.

Крім того, кредитор посилається на те, що ТОВ «ЦЕК» частково розрахувалося за отримане право вимоги та відповідно до платіжної інструкції № 1050 від 30.01.2025 сплатило ТОВ «Ю-ГАЗ» 8 480 000,00 грн.

У зв`язку з цим ТОВ «Ю-ГАЗ» визначає залишок заборгованості ТОВ «ЦЕК» за договором № 31/05/24 у розмірі: 173 018 855,17 грн - 8 480 000,00 грн = 164 538 855,17 грн.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України.

За визначенням статті 1 КУзПБ кредитором є юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску, або інший державний орган, які мають документально підтверджені вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника.

Грошовим зобов`язанням у розумінні статті 1 КУзПБ є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Відповідно до статті 45 КУзПБ кредитор, який звертається із грошовими вимогами до боржника, зобов`язаний подати господарському суду документи, що підтверджують такі вимоги.

За змістом наведених положень саме на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок доведення факту існування грошового зобов`язання боржника, його правової підстави, розміру та моменту виникнення.

Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування.

Згідно зі статтею 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Верховний Суд послідовно виходить із необхідності застосування у справах про банкрутство підвищеного стандарту доказування кредиторських вимог.

Правова позиція щодо необхідності ретельної перевірки підстав виникнення кредиторських вимог, їх характеру, розміру та моменту виникнення викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18, від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20, від 22.12.2022 у справі № 910/14923/20 та постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 902/221/22.

Запроваджений законодавцем підвищений стандарт доказування у справах про банкрутство покладає на кредитора обов`язок надати сукупність належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів існування заявленого ним грошового зобов`язання.

У разі виникнення мотивованих сумнівів щодо обґрунтованості кредиторських вимог саме кредитор повинен усунути такі сумніви шляхом подання відповідних доказів.

Ненадання кредитором сукупності необхідних документів на підтвердження своїх вимог зумовлює відмову у визнанні таких вимог.

Аналогічний правовий підхід щодо наслідків неподання належних та достатніх документальних доказів відповідного зобов`язання викладений Верховним Судом у постановах від 23.04.2019 у справі № 910/21939/15, від 28.07.2020 у справі № 904/2104/19 та від 22.12.2022 у справі № 910/14923/20.

При цьому презумпція правомірності правочину, передбачена статтею 204 ЦК України, не звільняє кредитора у справі про банкрутство від обов`язку довести реальне виникнення та існування заявленого ним грошового зобов`язання.

Суд при розгляді заяви ТОВ «Ю-ГАЗ» не вирішує питання про дійсність договору № 27-ФД від 14.05.2024 чи договору № 31/05/24 від 31.05.2024.

Предметом судового дослідження є наявність належних і достатніх доказів фактичного виникнення у ТОВ «Ю-ГАЗ» права вимоги до ТОВ «СВОП ТРЕЙД ГРУП» у сумі 173 018 855,17 грн, яке було предметом відступлення ТОВ «ЦЕК», та, як наслідок, наявність у банкрута грошового зобов`язання перед ТОВ «Ю-ГАЗ» у заявленому розмірі.

Дослідивши платіжні інструкції, на які ТОВ «Ю-ГАЗ» посилається як на докази фактичного надання ТОВ «СВОП ТРЕЙД ГРУП» поворотної фінансової допомоги, суд установив, що їх первісний зміст не підтверджує здійснення платежів на виконання договору № 27-ФД від 14.05.2024.

Так, у платіжній інструкції № 3117 від 13.05.2024 на суму 10 000 000,00 грн зазначено призначення платежу: «Гарантійний платіж за газ природний згідно договору № 22032024/01 від 22.03.2024 р. Без ПДВ».

У платіжних інструкціях: № 3122 від 14.05.2024 на суму 2 000 000,00 грн; № 712 від 14.05.2024 на суму 8 000 000,00 грн; № 826 від 21.05.2024 на суму 20 000 000,00 грн; № 875 від 22.05.2024 на суму 20 000 000,00 грн; № 3180 від 23.05.2024 на суму 20 000 000,00 грн; № 3189 від 24.05.2024 на суму 30 000 000,00 грн; № 904 від 27.05.2024 на суму 23 018 855,17 грн; № 3211 від 28.05.2024 на суму 20 000 000,00 грн; № 3227 від 30.05.2024 на суму 20 000 000,00 грн зазначено призначення платежу як гарантійного платежу за природний газ згідно з договором № 13052024/02 від 13.05.2024.

Таким чином, безпосередній зміст первинних банківських документів пов`язує перерахування коштів у загальній сумі 173 018 855,17 грн не з договором № 27-ФД від 14.05.2024 про надання поворотної фінансової допомоги, а з виконанням інших господарських договорів - № 22032024/01 від 22.03.2024 та № 13052024/02 від 13.05.2024.

При цьому ТОВ «Ю-ГАЗ» не надало суду договорів № 22032024/01 від 22.03.2024 та № 13052024/02 від 13.05.2024, які безпосередньо зазначені у призначенні відповідних платежів.

За відсутності цих договорів суд позбавлений можливості встановити характер правовідносин між ТОВ «Ю-ГАЗ» та ТОВ «СВОП ТРЕЙД ГРУП», у межах яких первісно перераховувалися кошти; умови внесення гарантійних платежів; правові наслідки їх внесення; наявність чи відсутність обов`язку ТОВ «СВОП ТРЕЙД ГРУП» повернути такі кошти; а також підстави, з яких платежі, здійснені за одними договорами, у подальшому були віднесені ТОВ «Ю-ГАЗ» до виконання іншого договору.

Суд також звертає увагу на те, що платіжна інструкція № 3117 на суму 10 000 000,00 грн датована 13.05.2024, тоді як договір № 27-ФД про надання поворотної фінансової допомоги укладено лише 14.05.2024.

Отже, зазначений платіж був здійснений до укладення договору № 27-ФД.

Крім того, його первісне призначення прямо містить посилання на інший договір - № 22032024/01 від 22.03.2024.

За таких обставин віднесення платежу від 13.05.2024 до виконання договору, укладеного 14.05.2024, потребувало особливо переконливого документального підтвердження узгодженого волевиявлення сторін та відображення відповідної операції у первинному бухгалтерському обліку.

Таких доказів кредитором суду не надано.

ТОВ «Ю-ГАЗ» посилається на листи № 2322 від 21.05.2024, № 2206 від 13.05.2024, № 2234 від 14.05.2024, № 2345 від 22.05.2024, № 2350 від 23.05.2024, № 2359 від 24.05.2024, № 2373 від 27.05.2024, № 2384 від 28.05.2024 та № 2438/1 від 30.05.2024, якими змінювалося призначення відповідних платежів на «Надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги згідно договору № 27-ФД від 14.05.2024 р. Без ПДВ».

Суд оцінює зазначені листи у сукупності з іншими доказами та не вважає їх достатніми для підтвердження фактичного надання поворотної фінансової допомоги за договором № 27-ФД.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.06.2024 у справі № 910/15023/21 досліджувалося питання зміни призначення вже виконаного платежу.

Верховний Суд виходив із того, що право визначати призначення платежу належить платнику.

До моменту списання коштів з рахунку платник має можливість змінити реквізит «Призначення платежу» у встановленому порядку.

Після зарахування коштів на рахунок отримувача переказ є завершеним, обов`язок банку з виконання доручення платника - виконаним, а внесення банком змін до реквізиту «Призначення платежу» виконаного платіжного документа не здійснюється.

Водночас Верховний Суд звернув увагу, що після завершення переказу питання щодо уточнення інформації, зазначеної у реквізиті «Призначення платежу», може вирішуватися сторонами без участі банку.

При цьому зміна волевиявлення щодо правової підстави розпорядження коштами належить до цивільних (господарських) правовідносин між сторонами та має підтверджуватися їх узгодженим волевиявленням.

У справі № 910/15023/21 Верховний Суд врахував, зокрема, наявність укладеної між сторонами додаткової угоди, якою сторони погодили, що конкретно визначені платежі, незважаючи на первісно помилково зазначене призначення, фактично здійснювалися як поворотна фінансова допомога за відповідним договором.

Натомість у справі № 908/2763/25 належних доказів укладення між ТОВ «Ю-ГАЗ» та ТОВ «СВОП ТРЕЙД ГРУП» додаткової угоди чи іншого двостороннього правочину, яким обидві сторони погодили б зміну правової підстави платежів із гарантійних платежів за природний газ на поворотну фінансову допомогу за договором № 27-ФД від 14.05.2024, суду не надано.

Надані ТОВ «Ю-ГАЗ» листи за своїм змістом відображають волевиявлення самого платника.

Водночас вони самі по собі не підтверджують узгодженого волевиявлення ТОВ «Ю-ГАЗ» та ТОВ «СВОП ТРЕЙД ГРУП» щодо зміни правової підстави вже здійснених господарських операцій.

Матеріали заяви не містять достатніх доказів того, що ТОВ «СВОП ТРЕЙД ГРУП» погодило зміну правової природи відповідних платежів та визнало отримані кошти саме поворотною фінансовою допомогою за договором № 27-ФД у сумі 173 018 855,17 грн.

Саме складання платником листа після здійснення банківського переказу не змінює автоматично правову природу господарської операції та не є безумовним доказом того, що отримувач коштів набув зобов`язання з їх повернення саме на підставі іншого договору.

Крім того, листи про зміну призначення платежу самі по собі не є достатніми первинними документами, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції з надання поворотної фінансової допомоги.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

За змістом статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Верховний Суд у постановах від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 23.09.2021 у справі № 910/866/20 та від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20 зазначав, що первинні документи за своєю правовою природою посвідчують виконання зобов`язань, фіксують факти господарської діяльності у правовідносинах між сторонами та мають юридичне значення для встановлення обставин виконання відповідних господарських операцій.

Грошові вимоги у справі про банкрутство можуть підтверджуватися первинними документами - договорами, накладними, рахунками, актами, платіжними та іншими документами, які у своїй сукупності підтверджують відповідні цивільно-правові відносини та існування заборгованості, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору.

Такий підхід викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 23.09.2021 у справі № 910/866/20, від 21.10.2021 у справі № 913/479/18 та від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20.

У цьому випадку ТОВ «Ю-ГАЗ» не надало такої сукупності первинних бухгалтерських та банківських документів, які б у взаємозв`язку підтверджували відображення ТОВ «Ю-ГАЗ» і ТОВ «СВОП ТРЕЙД ГРУП» спірних операцій саме як надання та отримання поворотної фінансової допомоги за договором № 27-ФД від 14.05.2024.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином - відступлення права вимоги.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частин другої та третьої статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Системний аналіз зазначених положень свідчить про те, що предметом відступлення може бути право вимоги, яке реально існує та належить первісному кредитору на момент його передачі.

Первісний кредитор не може передати новому кредитору більше прав, ніж він фактично має у відповідному зобов`язанні.

Відступлення права вимоги може здійснюватися лише щодо дійсної вимоги, яка існувала на момент переходу прав.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 752/8842/14-ц та постановах Верховного Суду від 21.01.2019 у справі № 909/1411/13 і від 13.10.2021 у справі № 910/11177/20.

Отже, для підтвердження грошових вимог ТОВ «Ю-ГАЗ» до ТОВ «ЦЕК» недостатньо самого факту укладення договору № 31/05/24 про відступлення права вимоги.

Кредитор повинен довести, що на момент укладення цього договору у нього фактично існувало право вимоги до ТОВ «СВОП ТРЕЙД ГРУП» за договором № 27-ФД у розмірі 173 018 855,17 грн.

Сам договір відступлення права вимоги та акт приймання-передачі документів засвідчують волевиявлення сторін щодо передачі певного права, проте не замінюють доказів фактичного виникнення такого права у первісного кредитора.

За встановлених судом обставин ТОВ «Ю-ГАЗ» належними та достатніми доказами не підтвердило фактичне надання ТОВ «СВОП ТРЕЙД ГРУП» поворотної фінансової допомоги за договором № 27-ФД у сумі 173 018 855,17 грн.

Відтак не підтверджено і фактичне існування станом на 31.05.2024 права вимоги у зазначеному розмірі, яке могло бути передано ТОВ «ЦЕК».

ТОВ «Ю-ГАЗ» також посилається на платіжну інструкцію кредитного переказу коштів № 1050 від 30.01.2025 на суму 8 480 000,00 грн як на доказ часткового виконання ТОВ «ЦЕК» зобов`язання за договором № 31/05/24 про відступлення права вимоги.

Разом з тим у первинному платіжному документі зазначено призначення платежу: «Повернення гарантійного платежу за обладнання згідно договору 31/05/24 від 31.05.2024 р. без ПДВ».

ТОВ «Ю-ГАЗ» посилається на лист від 30.01.2025, яким призначення платежу змінено на: «Погашення заборгованості за договором відступлення прав вимоги № 31/05/24 від 31.05.2024 р., без ПДВ».

Таким чином, і цей первинний платіжний документ за своїм безпосереднім змістом не містить відомостей про здійснення платежу саме як часткової оплати вартості права вимоги, придбаного ТОВ «ЦЕК» за договором відступлення.

Проте навіть якщо виходити з того, що зазначені 8 480 000,00 грн були перераховані ТОВ «ЦЕК» на виконання договору № 31/05/24, сама по собі така обставина не є достатнім доказом існування у ТОВ «Ю-ГАЗ» первісного права вимоги до ТОВ «СВОП ТРЕЙД ГРУП» у розмірі 173 018 855,17 грн.

Часткове виконання нового правочину не звільняє кредитора від обов`язку довести існування предмета такого правочину - права вимоги, за придбання якого нібито здійснювався відповідний платіж.

Інакше сам факт здійснення часткового платежу фактично підміняв би необхідність встановлення судом реальності та розміру відступленого права вимоги, що суперечило б підвищеному стандарту доказування кредиторських вимог у справі про банкрутство.

Суд також враховує, що платіж у сумі 8 480 000,00 грн здійснено 30.01.2025, тобто після встановленого пунктом 4 договору № 31/05/24 строку повного розрахунку - 31.10.2024.

При цьому матеріали заяви не містять належних доказів, які у сукупності з цим платежем усували б встановлені судом суперечності щодо самого виникнення відступленого права вимоги.

Оцінюючи докази у їх сукупності відповідно до статті 86 ГПК України, суд враховує, що первинні платіжні інструкції на загальну суму 173 018 855,17 грн містять посилання не на договір № 27-ФД про надання поворотної фінансової допомоги, а на інші договори та визначають перераховані кошти як гарантійні платежі за природний газ; договори № 22032024/01 від 22.03.2024 та № 13052024/02 від 13.05.2024, які прямо зазначені у первинних платіжних документах, кредитором суду не надані; платіж у сумі 10 000 000,00 грн за платіжною інструкцією № 3117 здійснено 13.05.2024, тобто до укладення 14.05.2024 договору № 27-ФД, на виконання якого кредитор у подальшому відносить зазначений платіж; первісним призначенням платежу від 13.05.2024 було визначено гарантійний платіж за природний газ за договором № 22032024/01 від 22.03.2024; листи ТОВ «Ю-ГАЗ» про зміну призначення платежів відображають волевиявлення платника, однак самі по собі не підтверджують наявності узгодженого волевиявлення ТОВ «Ю-ГАЗ» та ТОВ «СВОП ТРЕЙД ГРУП» щодо зміни правової підстави здійснених платежів; доказів укладення сторонами додаткової угоди чи іншого двостороннього правочину, яким платежі за договорами поставки природного газу були б погоджено віднесені до поворотної фінансової допомоги за договором № 27-ФД, матеріали заяви не містять; достатньої сукупності первинних бухгалтерських документів, які підтверджували б відображення відповідних операцій ТОВ «Ю-ГАЗ» та ТОВ «СВОП ТРЕЙД ГРУП» саме як надання та отримання поворотної фінансової допомоги за договором № 27-ФД у сумі 173 018 855,17 грн, кредитором не надано; платіж ТОВ «ЦЕК» у сумі 8 480 000,00 грн також первісно має інше призначення платежу, ніж те, на яке посилається ТОВ «Ю-ГАЗ»; договір № 31/05/24 про відступлення права вимоги та акт приймання-передачі документів підтверджують факт оформлення сторонами відповідного правочину, однак самі по собі не доводять фактичного існування права вимоги, яке є його предметом.

Зазначені обставини у своїй сукупності створюють обґрунтовані та істотні сумніви щодо фактичного існування у ТОВ «Ю-ГАЗ» станом на 31.05.2024 права вимоги до ТОВ «СВОП ТРЕЙД ГРУП» саме за договором № 27-ФД від 14.05.2024 у сумі 173 018 855,17 грн.

З огляду на наведене на ТОВ «Ю-ГАЗ» як заявника кредиторських вимог покладався обов`язок усунути такі сумніви шляхом подання належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів.

Такого обов`язку кредитором не виконано.

При цьому суд не встановлює недійсності, фіктивності чи фраудаторності договору № 27-ФД від 14.05.2024 або договору № 31/05/24 від 31.05.2024, оскільки такі питання не є предметом розгляду заяви ТОВ «Ю-ГАЗ» про визнання грошових вимог.

Висновок суду ґрунтується виключно на недоведеності кредитором фактичного існування грошового зобов`язання, яке покладено в основу заявлених кредиторських вимог.

Застосування підвищеного стандарту доказування у справі про банкрутство не допускає визнання кредиторських вимог лише на підставі формально складених договорів та документів за наявності істотних суперечностей щодо фактичного здійснення господарських операцій, на яких такі вимоги ґрунтуються.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що визнання кредиторських вимог у справі про банкрутство має наслідком не лише встановлення правовідносин між кредитором та боржником, але й безпосередньо впливає на права та законні інтереси інших кредиторів, оскільки визначає склад та розмір конкурсної маси вимог, кількість голосів кредиторів та пропорційність задоволення їх вимог.

Саме тому суд при розгляді заявлених кредиторських вимог не обмежується формальною перевіркою наявності договору, а повинен встановити фактичні підстави виникнення відповідного грошового зобов`язання.

За встановлених судом обставин подані ТОВ «Ю-ГАЗ» документи не утворюють достатньої, послідовної та взаємоузгодженої сукупності доказів, яка підтверджувала б фактичне надання ТОВ «СВОП ТРЕЙД ГРУП» поворотної фінансової допомоги за договором № 27-ФД від 14.05.2024 у розмірі 173 018 855,17 грн.

Відповідно, ТОВ «Ю-ГАЗ» не доведено фактичного існування у нього на момент укладення договору № 31/05/24 від 31.05.2024 права вимоги до ТОВ «СВОП ТРЕЙД ГРУП» у зазначеному розмірі.

За відсутності належного підтвердження існування предмета договору відступлення не може вважатися належним чином доведеним і грошове зобов`язання ТОВ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОНТРАГЕНТ» перед ТОВ «Ю-ГАЗ» зі сплати залишку вартості такого права вимоги у розмірі 164 538 855,17 грн.

Таким чином, ТОВ «Ю-ГАЗ» не виконало покладеного на нього положеннями КУзПБ та статтями 74, 76- 79 ГПК України обов`язку щодо належного доказування підстав виникнення, характеру та розміру заявлених грошових вимог.

За таких обставин грошові вимоги ТОВ «Ю-ГАЗ» до ТОВ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОНТРАГЕНТ» у розмірі 164 538 855,17 грн є документально не підтвердженими та підлягають відхиленню у повному обсязі.

Керуючись статтями 1, 2, 45, 60 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 73, 74, 76- 79, 86, 232- 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю-ГАЗ» (код ЄДРПОУ 30194498; 69035, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Феросплавна, буд. 38, офіс 24) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОНТРАГЕНТ» (код ЄДРПОУ 42696157; 69095, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35) у розмірі 164 538 855 (сто шістдесят чотири мільйони п`ятсот тридцять вісім тисяч вісімсот п`ятдесят п`ять) грн 17 коп. - відхилити у повному обсязі.

Копію ухвали направити ТОВ «Ю-ГАЗ», кредиторам, арбітражному керуючому Пічахчі С.В.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтями 254- 257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Ухвалу складено та підписано-28.09.2026.

Суддя О.О. Юлдашев