Постановление суда № 140124683, 28.09.2026, Віньковецький районний суд Хмельницької області

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 686/26024/25

Провадження № 6/670/29/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року селище Віньківці

Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої - судді Мусієнко М.Б.

за участю секретаря судового засідання Ліневської В.В.,

представник заявника ТОВ «ФКЄАПБ» Футорян С.М. - не з`явилася,

представник стягувача АТ «ТАСКОМБАНК» - не з`явився,

боржник ОСОБА_1 не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» про заміну стягувача у виконавчому листі, стягувач АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ТАСКОМБАНК», боржник ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

01.09.2026 в електронній формі через електронний кабінет до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької областінадійшла заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» про заміну стягувача у виконавчому листі, стягувач АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ТАСКОМБАНК», боржник ОСОБА_1 , у якій заявник просить:

- замінити стягувача АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ТАСКОМБАНК» у виконавчому листі № 686/26024/25 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ТАСКОМБАНК» заборгованості за кредитним договором № 5074565455 від 25.02.2020 на його правонаступника ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 07400, Київська обл., Броварський р-н, місто Бровари, вул. Лісова, будинок 2, Реквізити IBAN № НОМЕР_1 у АТ «ТАСКОМБАНК»).

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03.09.2026заяву передано для розгляду за підсудністю до Віньковецького районного суду Хмельницької області.

Матеріали провадження надійшли до Віньковецького районного суду Хмельницької області 18.09.2026.

Подана заява мотивована тим, що у провадженні Віньковецького районного суду Хмельницької області перебувала справа № 686/26024/25 за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 5074565455 від 25 лютого 2020 року. Рішенням Віньковецького районного суду Хмельницької області від 22.04.2026 позовні вимоги АТ «ТАСКОМБАНК» задоволено в повному обсязі.

29.06.2026 між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ТАСКОМБАНК» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір факторингу № НІ/11/35-Ф, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № 5074565455 від 25 лютого 2020 року, укладеним між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФКЄАПБ».

Станом на день подання даної заяви до суду, борг по справі № 686/26024/25 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь АТ «ТАСКОМБАНК», правонаступником якого є ТОВ «ФКЄАПБ», залишається не виконаним, ОСОБА_1 не погашає заборгованість.

Зазначає, що п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України передбачена можливість заміни кредитора у зобов`язанні внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), що являє собою договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові. Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ухвалою Віньковецького районного суду Хмельницької області від 21.09.2026 прийнято до провадження заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» про заміну стягувача у виконавчому листі, призначено її розгляд, повідомлено учасників справи та заінтересованих осіб.

Представник заявникау судове засідання 28.09.2026 не з`явився, однак у заяві про заміну стягувача у виконавчому листі просив розгляд заяви проводити без участі представника заявника.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином. Клопотань про відкладення судового засідання, пояснень з приводу поданої заяви, будь-яких інших клопотань від них до суду не надходило.

Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Судом встановлено, що рішенням Віньковецького районного суду Хмельницької області у справі № 686/26024/25 (провадження № 2/670/237/26) від 22.04.2026 позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ТАСКОМБАНК» заборгованість за кредитним договором № 5074565455 від 25.02.2020 у розмірі 55813 (п`ятдесят п`ять тисяч вісімсот тринадцять) гривень 64 копійки. Компенсовано АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «ТАСКОМБАНК» за рахунок держави в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, судові витрати у виді судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, сплаченого при поданні позову.

АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «ТАСКОМБАНК» 23.06.2026 видано виконавчий лист № 686/26024/25 на виконання вказаного рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області.

29.06.2026 між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ТАСКОМБАНК» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір факторингу № НІ/11/35-Ф, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № 5074565455 від 25 лютого 2020 року, укладеним між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФКЄАПБ».

Згідно з витягом з Реєстру прав вимог (додаток № 1 до договору факторингу № НІ/11/35-Ф від 29.06.2026) банк, серед іншого, відступив новому кредитору, а новий кредитор набув права вимоги банку за кредитним договором № 5074565455 від 25 лютого 2020 року, укладеним з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , порядковий номер 15692 у реєстрі).

Щодо заміни стягувача у виконавчому листі.

Відповідно до ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження. Конституційний Суд України зазначав, що виконання судового рішення є невідокремним складником права кожного на судовий захист і охоплює визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абзац третій пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року у справі № 18-рп/2012).

Згідно зі ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Відповідно до постанов ВC від 31.10.2018 у справі № 2-а-3494/11 та від 27.08.2020 у справі № 804/536/18 заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво), можлива на будь-якій стадії судового процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того, чи виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.

У таких висновках необхідно керуватися принципом обов`язковості судового рішення та тим, що виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду та завершальною стадією судового провадження, а незабезпечення виконання рішення суду призведе до порушення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд наголошує, що сам лише факт правонаступництва у матеріальних правовідносинах, без відповідного судового рішення про процесуальне правонаступництво, не забезпечує повної реалізації прав такої особи на виконання судового рішення, адже лише стягувач має право на отримання виконавчого листа та пред`явлення його до виконання. Відтак у правовій ситуації, коли у матеріальних правовідносинах відбулося правонаступництво, проте суд відмовляє у заміні у виконавчому листі сторони стягувача його правонаступником, відбувається порушення принципу обов`язковості судового рішення та нівелюється правова мета звернення особи до суду, адже завданням цивільного судочинства є ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Під процесуальним правонаступництвом слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника).

На стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 цього Кодексу (статтею 442 ЦПК України) з урахуванням підстав, визначених статтею 52 ГПК України (статтею 55 ЦПК України) . У цьому випадку приписи статті 334 ГПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу (статті 55 ЦПК України). Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 ГПК України (статті 55 ЦПК України). У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п`ятій статті 334 ГПК України (аналогічні положення містить частина п`ята статті 442 ЦПК України) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17).

Стаття 129-1 Конституції України, ч. 1 ст. 18 ЦПК України гарантують обов`язковість виконання судових рішень, що набрали законної сили, для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.09.2025 у справі № 369/13444/20 зазначила, що слід розмежувати поняття «право вимоги», «цесія» та «договір про відступлення права вимоги», нагадавши власний висновок, сформульований у пункті 73 постанови від 08 серпня 2023 року у справі № 910/19199/21, про те, що відступленням права вимоги (цесією) є сам факт заміни особи в зобов`язанні. Цесія є не окремим самостійним договором, а правовим наслідком укладення договору про відступлення права вимоги.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду зауважила, що недійсність вимоги не зумовлює недійсності відповідного договору, за яким була передана така вимога, а має наслідком відповідальність первісного кредитора перед новим кредитором, врегульовану положеннями ЦК України. Недійсність переданої вимоги, про яку йдеться в статті 519 ЦК України, не можна ототожнювати з недійсністю правочину, а законодавець не пов`язує питання дійсності/недійсності правочину про заміну кредитора з дійсністю вимоги, яка передається новому кредитору (див. пункти 92, 96 постанови у справі № 910/19199/21).

У пункті 132 постанови від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача.

Отже, суд повинен надати оцінку саме наявності у кредитора права вимоги та його чинності (неприпинення) на момент подання заяви про заміну стягувача у виконавчому листі. Зокрема, суд має з`ясувати, чи не настали визначені законом чи договором підстави для припинення зобов`язання (наприклад, його належне виконання), що матиме наслідком відсутність у первісного кредитора права вимоги до боржника.

Тому судом самостійно отримано з Реєстру виконавчих проваджень (Автоматизованої системи виконавчого провадження) інформацію щодо виконавчих проваджень, що стосуються примусового виконання рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області у справі № 686/26024/25 (провадження № 2/670/237/26) від 22.04.2026 за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та з`ясовано, що станом на 28.09.2026 такі відсутні. При цьому суд керувався думкою Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 16 квітня 2025 року у справі № 924/971/23, відповідно до якої положення процесуального законодавства щодо можливості з`ясування певних обставин з відкритих державних реєстрів чи витребування доказів за ініціативою суду у випадку недобросовісної поведінки сторони щодо доказів покликане зберегти баланс між змагальністю сторін, що забезпечує реалізацію приватноправового інтересу у цивільному судочинстві, та активністю суду в контексті принципу суддівського керівництва процесом, що відбиває публічно-правовий інтерес в ефективності цивільного судочинства. За таких обставин колегія суддів вважає, що використання судом за власною ініціативою відомостей з відкритих державних реєстрів є лише засобом боротьби із недобросовісною поведінкою учасників цивільного судочинства, а не механізмом сприяння стороні у збиранні процесуального матеріалу.

На відміну від перевірки дійсності та чинності самої вимоги, оцінка договору відступлення прав вимоги на предмет суперечності приписам законодавства під час вирішення судом заяви про заміну сторони виконавчого провадження (стягувача у виконавчому листі, сторони у справі) є обмеженою та має узгоджуватися з презумпцією правомірності правочину, закріпленою в статті 204 ЦК України.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, допоки ця презумпція не буде спростована на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 рокуу справі № 2-383/2010).

У пункті 71 постанови від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок, що наявність не виконаного боржником судового рішення про задоволення вимог кредитора не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, крім того що змінюється його суб`єктний склад у частині особи кредитора.

У цій постанові також зазначено, що заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, зокрема й до відкриття виконавчого провадження.

Велика Палата Верховного Суду, розвиваючи висновки, сформульовані у справі № 2-7763/10, зазначає, що оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження, а відступлення права вимоги допускається на будь-якій стадії судового процесу, тому договір відступлення права вимоги кредитор може укласти і після ухвалення судового рішення, яким вирішено спір між сторонами матеріальних правовідносин (зобов`язання), до моменту виконання боржником зобов`язання або настання інших обставин, що є підставою для його припинення.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне задоволити заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» та замінити стягувача у виконавчому листі № 686/26024/25 від 23.06.2026 у справі про стягнення з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ТАСКОМБАНК» боргу, а саме АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ТАСКОМБАНК» на його правонаступника ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ».

З огляду на викладене, керуючись ст. 48, 55, 259-261, 353, 354, 442 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд

ПОСТАНОВИВ:

заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» про заміну стягувача у виконавчому листі, стягувач АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ТАСКОМБАНК», боржник ОСОБА_1 задоволити.

Замінити стягувача АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ТАСКОМБАНК» у виконавчому листі № 686/26024/25 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ТАСКОМБАНК» заборгованості за кредитним договором № 5074565455 від 25.02.2020 на його правонаступника ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 07400, Київська обл., Броварський р-н, місто Бровари, вул. Лісова, будинок 2, Реквізити IBAN № НОМЕР_1 у АТ «ТАСКОМБАНК»).

Відповідно до положень ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складення).

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя Мар`яна МУСІЄНКО