Постановление суда № 140124607, 28.09.2026, Снігурівський районний суд Миколаївської області

Справа №485/1317/26

Провадження № 2-і/485/20/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі

головуючого судді Квєтка І.А.,

секретар судового засідання Семенака А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Снігурівка заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У вересні 2026 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Дзюбака О. О. - звернулася до суду із заявою про розстрочення виконання рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 10 вересня 2026 року у цивільній справі № 485/1317/26 за позовом ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заява мотивована тим, що рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 10 вересня 2026 року з заявниці на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» стягнуто заборгованість за кредитною угодою № 5613434 у загальному розмірі 66 160,00 грн та судовий збір у сумі 6 662,40 грн.

Заявниця зазначає, що наразі не має можливості сплатити суму заборгованості одноразово, оскільки отримує незначний дохід (заробітну плату) та має на утриманні неповнолітнього сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того, її повнолітня донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчається на 4 курсі Херсонського державного університету за контрактом, що створює істотне додаткове фінансове навантаження на сім`ю.

Окрім цього, заявниця разом із неповнолітньою дитиною має статус внутрішньо переміщеної особи (ВПО) та змушена витрачати кошти на оренду житла, а також є розлученою та самостійно веде господарство. Одноразове примусове стягнення всієї суми спричинить надмірне фінансове навантаження для сім`ї та значно ускладнить виконання судового рішення.

Заявниця наголошує, що не відмовляється від виконання зобов`язання та гарантує повне погашення боргу у разі надання розстрочення.

На підставі викладеного просить розстрочити виконання рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 10 вересня 2026 року терміном на 11 місяців шляхом сплати заборгованості рівними частинами щомісяця.

У судове засідання учасники справи не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені.

Представник заявника Дзюбак О.О. заяву про розстрочення виконання рішення суду просив розглядати без його та заявника участі.

Представник стягувача про причини неявки суд не повідомив.

За змістом ст.435 ЦПК України неявка учасників справи не перешкоджає розгляду питання про розстрочення виконання рішення суду.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов такого висновку.

Рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 10 вересня 2026 року у справі №485/1317/26 (провадження №2/485/856/26) позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задоволено, ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" заборгованість за договором про надання кредиту №5613434 від 28 листопада 2021 року у розмірі 66 160,00 грн, та 6662,40 грн. судових витрат.

Рішення суду не набрало законної сили.

За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання (ч.1 ст. 435 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч.5 ст.435 ЦПК України).

Право сторони звернутися із заявою про розстрочення виконання рішення суду передбачене також ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження", згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 796/43/2018, від 19 червня 2019 року у справі № 2-55/10.

Під час вирішення питання про відстрочення виконання рішення суду обов`язково мають враховуватися також інтереси стягувача.

Стаття 129-1 Конституції України проголошує, що судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Обгрунтовуючи заяву про розстрочення виконання рішення суду, ОСОБА_1 посилається на те, що вона отримує не велику заробітну плату, на її утриманні перебуває неповнолітній син та повнолітня дочка, які навчаються, має статус ВПО, у зв`язку із чим вона вимушена нести додаткові витрати пов`язані з орендою житла.

Наданими доказами ОСОБА_1 підтверджено, що вона є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якого є ОСОБА_4 , що підтверджується даними копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

Рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 09 березня 2016 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 розірвано.

Згідно з довідкою №6522-5001608683 від 18 травня 2022 року, ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, фактичне місце проживання - м.Херсон.

Згідно з довідкою №6522-5001608777 від 18 травня 2022 року, ОСОБА_2 є внутрішньо переміщеною особою, фактичне місце проживання - м.Херсон.

Згідно з довідкою № 291/26 від 27 серпня 2026 року ОСОБА_2 здобуває освіту в Миколаївському політехнічному фаховому коледжі 1 курсу денної форми з 01 вересня 2026 року.

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 матір"ю ОСОБА_3 є ОСОБА_5 .

Згідно з довідкою №6522-5001608582 від 18 травня 2022 року, ОСОБА_3 є внутрішньо переміщеною особою, фактичне місце проживання - м.Херсон.

Згідно з довідкою №65/26 від 16 вересня 2026 року Херсонського державного університету, ОСОБА_3 є здобувачкою вищої освіти, курс 4, фінансування за кошти фізичних та юридичних осіб.

За даними відповіді № 3382501 від 27 вересня 2026 року ОСОБА_1 у 2026 році отримала дохід у розмірі 264065,26 грн.

З урахуванням вище зазначеного, надані боржником докази не підтверджують наявності обставин, на які посилається ОСОБА_1 як на підставу для розстрочення судового рішення. Суду не надано належних доказів наявності виключних або особливих обставин, що істотно ускладнюють виконання ОСОБА_1 рішення або роблять його неможливим.

Окрім цього, суд зазначає, у дитини є батько, який згідно з приписом ст. 180 СК України зобов`язаний утримувати дитину під час навчання, доказів про невиконання належним чином ним свого обов`язку щодо належного утримання дитини матеріали справи не містять.

Те, що ОСОБА_1 має статус ВПО не є обставинами, що істотно ускладнюють виконання рішення суду. Витрати на оренду житла нічим не підтверджені.

Материнство щодо дитини ОСОБА_3 належними доказами не підтверджене.

Крім того, ОСОБА_1 не внесла жодного платежу на оплату існуючої заборгованості за кредитним договором, що ставить під сумнів її добровільний намір виконати рішення суду.

Враховуючи наведені обставини, відсутні підстави для задоволення заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду, оскільки розстрочення рішення суду за відсутності доказів неможливості його виконання, суперечитиме принципу обов`язковості виконання судового рішення та порушуватиме "справедливий баланс" між сторонами.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду.

Керуючись ст.258-261, 435 ЦПК України,

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя І. А. Квєтка