Решение № 140122865, 28.09.2026, Корецький районний суд Рівненської області

Cправа № 563/1121/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2026 року Корецький районний суд

Рівненської області

в складі: головуючого судді Сірака Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Корець, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Представник ТОВ «ФК «Ейс» звернувся до суду вказуючи, що 08.06.2025 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено Договір № 9131684. Відповідачка самостійно обрала бажані умови кредитування, зокрема суму й строк. Кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі. ОСОБА_1 зобов`язалась вчасно повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному кредитним договором. Однак, не виконала своїх обов`язків та не повернула наданий їй кредит в строки, передбачені кредитним договором, як наслідок, заборгувала перед кредитодавцем. 29.01.2026 року між первісним кредитором та позивачем було укладено Договір факторингу № 29012026, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до відповідачки за вказаним вище Кредитним договором в загальній сумі 32 500,00 грн., яка складається з: 10 000,00 грн - тіла; 17 500,00 грн відсотків та 5 000,00 грн. штрафів. При цьому, вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову позивачем не заявляються.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, одночасно з пред`явленими позовними вимогами, просили суд розгляд справи здійснювати за їхньої відсутності. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі та проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена завчасно та належним чином за зареєстрованим місцем проживання.

Оскільки відповідачка про розгляд справи була повідомлена належним чином, відзиву на позовну заяву не подала, як і будь яких інших заяв чи клопотань, при цьому, сторона позивача не заперечувала щодо розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за можливе розглянути спір відповідно до ст. 280-282 ЦПК України та на підставі наявних матеріалів справи постановити заочне рішення.

У зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що 08.06.2025 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 9131684 про надання споживчого кредиту, за умовами якого товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Сума кредиту (загальний розмір) складає 10 000,00 гривень.

Строк кредиту 350 дні. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 25 днів. Детальні терміни(дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.

Тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1,00 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього Договору.

Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє протягом строку, вказаного в п.1.4.Договору (включно), а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку, за Договором будуть наявні невиконані грошові зобов`язання, Договір продовжує діяти до повного виконання споживачем зобов`язань за ним.

До матеріалів справи долучено Правила надання коштiв у кредит ТОВ «АВЕНТУС УKPAЇHA» в редакції від 28.04.2025 року, та Паспорт споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит.

Факт перерахування 08.06.2025 року грошових коштів в сумі 10 000,00 грн. на рахунок відповідачки НОМЕР_1 , підтверджується інформаційним листом ТОВ «ПЕЙТЕК» від 02.02.2026 року.

29.07.2025 року ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було надіслано відповідачці перше письмове повідомлення про виникнення заборгованості за договором, що виникла внаслідок порушення строку повернення/оплати кредитної заборгованості.

Встановлено, що 25.11.2025 року кредитодавець звернувся до ОСОБА_1 з письмовою Вимогою достроково повернути кредит в повному обсязі у строк не пізніше 25.12.2025 року. В іншому разі, строк користування кредитом сплине 25.12.2025 року.

05.12.2025 року та 14.01.2026 року ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» зверталось до ОСОБА_1 з письмовими повідомленнями про наявну заборгованість за кредитним договором та рекомендаціями скористатися лояльними умовами сплати заборгованості.

Згідно з Карткою обліку Договору (розрахунком заборгованості), станом на 25.12.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за Договором № 9131684 від 08.06.2025 року становила 32 500.00 грн., з яких: 10 000,00 грн.- основний борг, 17 500,00 проценти і 5 000,00 грн. штраф.

29 сiчня 2026 року між ТОВ «АВЕНТУС Україна» та ТОВ «ФК «ЕЙС» було укладено Договір факторингу, за яким останнє набуло право грошової вимоги в тому числі й до ОСОБА_1 за Договором № 9131684 від 08.06.2025 року в загальному розмірі 32 500,00 грн., про що свідчать дані з Реєстру боржників від 29 січня 2026 року, що є Додвтком № 1 до Договору факторингу

Відповідно до Виписки з особового рахунку за Договором № 9131684 від 08.06.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «ЕЙС» за Кредитним договором станом на 01.05.2026 (включно) складає 32 500,00 грн.: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 10 000,00 грн., прострочена заборгованість за процентами - 17 500,00 грн., заборгованість за штрафними санкціями - 5 000,00 гривень. Станом на 01.05.2026 року ТОВ «ФК «ЕЙС» повідомляє, що заборгованість за Кредитним договором не погашена.

Водночас, вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 27 500,00 грн.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються ЗУ «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Частиною 1 статті 3 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документу. Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документу, в якому втілюється воля останніх.

Згідно із ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України), позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до положень ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з положеннями ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно з ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

У ст. 526 ЦК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що всупереч умовам кредитного договору, відповідачка належним чином не виконала своїх зобов`язань та не здійснила жодного платежу для погашення заборгованості на рахунки жодного з кредиторів, доказів протилежного суду не надано.

Зважаючи на вищезазначене, суд дійшов висновку, що пред`явлені позовні вимоги є обґрунтованими та не спростовані відповідачкою, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі, в межах заявлених позовних вимог, без нарахованих штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 грн.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у порядку, визначеному ст. 137 ЦПК України.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як зазначено у частинах 4-6 вказаної статті, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 372/1010/16-ц.

В даному випадку, заявлений позивачем розмір витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги в 7 000 грн. підтверджується: Договором про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20 січня 2026 року та Додатковою угодою № 25771531738 до нього, Протоколом погодження вартості послуг та Актом прийому-передачі наданих послуг, що є невід`ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги.

Судом встановлено, що позивач користувався правовою допомогою та поніс пов`язані з цим витрати. При цьому, суд вказує на відсутність обов`язку присуджувати стороні, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відтак, при визначенні суми відшкодування враховується критерій реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

Тому, враховуючи ціну позову, а також те, що дії щодо підготовки позову в даній справі не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи, розгляд справи проводився за відсутності представника позивача, суд дійшов висновку про необхідність стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 4 000 грн., що буде відповідати розумності, виваженості та справедливості по відношенню до обох сторін.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 2, 10, 12,141, 258, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», ІКЮО: 42986956, місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, кабінет 13, заборгованість за Договором № 9131684 про надання споживчого кредиту від 08.06.2025 року у розмірі 27 500 (двадцять сім тисяч п`ятсот) грн., 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. судового збору та 4 000 (чотири тисячі) грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідачем може бути подана до Корецького районного суду Рівненської області заява про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони по справі:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ: 42986956, місце знаходження: 02090, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005;

відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: