Решение № 140116743, 28.09.2026, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/3362/26-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1.1. У поданому до суду позові Головне управління ДПС у Чернівецькій області (далі позивач) просить стягнути з ОСОБА_1 (далі відповідач) податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 4919,30 грн відповідно до Бюджетного кодексу України.

1.2. Оскільки ця справа не належить до категорії справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження, суд, керуючись положеннями статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, визнав за можливим розглянути справу за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, про що 01.07.2026 року постановив ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН

2.1. Згідно змісту позовної заяви, за відповідачем станом на день пред`явлення позову рахується податковий борг зі сплати єдиного податку з фізичних осіб на загальну суму 4919,30 грн. Наведена сума податкового боргу є в розумінні податкового законодавства України узгодженою.

Однак, в добровільному порядку відповідач податковий борг не сплатив, що обумовило звернення до суду із цим позовом.

2.2. Відповідач правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, хоча ухвала про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі була направлена йому на офіційну адресу. У зв`язку із цим, суд, керуючись положеннями частини 6 статті 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.

ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

3.1. ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа підприємець 02.12.2019 року та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області як платник податків за основним місцем обліку.

3.2. На підставі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 04.12.2019 року № 12181 відповідач з 01.01.2020 року обрав першу групу платника єдиного податку та ставку єдиного податку 10 відсотків.

3.3. Згідно наявного у справі розрахунку заборгованості та інтегрованої картки платника за ОСОБА_1 рахується податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб на загальну суму 4919,30 грн, з яких:

- 4814,20 грн основний платіж (нараховані авансові внески з єдиного податку першої групи зі строками сплати з 20.11.2020 року по 20.03.2024 року);

- 105,10 грн штрафні (фінансові) санкції.

3.4. Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати відповідачем узгоджених податкових зобов`язань з єдиного податку, за результатами якої складено акт від 10.09.2020 року № 004404/24-13-54-07/ НОМЕР_1 , яким встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми авансового внеску з єдиного податку у сумі 210,20 грн.

3.5. На підставі зазначеного акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення форми Ш від 10.11.2020 року № 00000/37/24-13-04-11, яким до відповідача застосовано штраф за платежем Єдиний податок з фізичних осіб у сумі 105,10 грн.

3.6. Акт перевірки та податкове повідомлення-рішення надсилались відповідачу рекомендованими листами з повідомленням про вручення за його податковою адресою, однак поштові відправлення повернуто відправнику з довідками пошти про причини повернення.

3.7. Окрім цього, відповідачеві на його податкову адресу надсилалась податкова вимога форми Ф від 23.11.2020 року № 16123-13 на суму 1389,62 грн із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернуто відправнику. На день розгляду справи у суді податкова вимога не є відкликаною.

ІV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ПОЗИЦІЯ СУДУ

4.1. Предметом цього спору є податковий борг, який позивач просить суд стягнути з відповідача А тому, в межах цієї справи, суд має перевірити наявність такого боргу та чи дотримана процедура його стягнення.

4.2. Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

4.3. Механізм адміністрування податків та зборів нормативно закріплений в ПК України.

4.4. Згідно підпункту 14.1.1-1. пункту 14.1 статті 14 ПК України адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших платежів відповідно до законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (далі - податків, зборів, платежів) - це сукупність рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об`єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом.

4.5. Підпунктом 41.1.1. пункту 41.1. статті 41 ПК України визначено, що контролюючими органами є: податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

4.6. Органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (пункт 41.4 статті 41 ПК України).

4.7. Інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, у тому числі на запит правоохоронних органів (пункт 41.6 статті 41 ПК України).

4.8. Отже, аналізуючи наведені приписи ПК України, слід прийти до висновку, що позивач у справі, будучи податковим органом, наділений виключною компетенцією щодо адміністрування податків та зборів, вжиття заходів щодо погашення податкового боргу, в тому числі шляхом його стягнення в судовому порядку.

4.9. Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

4.10. Згідно з пунктом 293.1 статті 293 ПК України ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої - другої груп у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року. Підпунктом 1 пункту 293.2 статті 293 ПК України визначено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об`єднаних територіальних громад для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць для першої групи платників єдиного податку - у межах до 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму.

4.11. Відповідно до пункту 295.1 статті 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку (пункт 295.2 статті 295 ПК України).

4.12. Згідно з пунктом 300.1 статті 300 ПК України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

4.13. Судом встановлено, що відповідачу, як платнику єдиного податку першої групи, контролюючим органом на підставі поданої ним заяви нараховано авансові внески з єдиного податку, які у встановлені строки та у повному обсязі відповідачем не сплачені. Сума несплачених авансових внесків становить 4814,20 грн.

4.14. Крім того, судом встановлено, що позивачем за результатами камеральної перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення форми Ш від 10.11.2020 року № 00000/37/24-13-04-11, яким до відповідача застосовано штраф за несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов`язання з єдиного податку у сумі 105,10 грн.

4.15. Згідно з пунктом 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). Абзацом другим пункту 42.5 статті 42 ПК України передбачено, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

4.16. Як встановлено судом, податкове повідомлення-рішення надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за його податковою адресою, однак поштове відправлення повернуто відправнику. Таким чином, з урахуванням положень пункту 42.5 статті 42 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається врученим відповідачу.

4.17. Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

4.18. Доказів оскарження відповідачем податкового повідомлення-рішення в адміністративному або судовому порядку матеріали справи не містять, а тому визначена ним сума грошового зобов`язання є узгодженою та, у зв`язку з її несплатою у встановлений строк, набула статусу податкового боргу.

4.19. Таким чином, з урахуванням розрахунку заборгованості та інтегрованої картки платника, на день розгляду справи у суді загальний розмір податкового боргу відповідача становить 4919,30 грн.

4.20. Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, а згідно пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

4.21. Як встановлено судом, відповідачеві, відповідно до вимог ПК України, надсилалась податкова вимога форми Ф від 23.11.2020 року № 16123-13 із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак відправлення повернуто відправнику. Разом з цим, враховуючи положення статті 42 ПК України, слід прийти до висновку, що податкова вимога належним чином надіслана та вручена відповідачу.

4.22. Оскільки після направлення податкової вимоги податковий борг відповідачем у повному обсязі погашено не було, а його сума збільшилась, то відповідно до абзацу другого пункту 59.5 статті 59 ПК України податкова вимога додатково не надсилалась. Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 30.04.2025 у справі № 320/31761/23, відповідно до якого законодавство не передбачає формування та направлення окремих податкових вимог при збільшенні або зменшенні суми податкового боргу після його первинного виникнення; у такому випадку первинна податкова вимога залишається чинною і поширюється на всю актуальну суму боргу, яка існує на день погашення.

4.23. Надаючи оцінку дотриманню позивачем строків звернення до суду, суд зазначає таке.

4.24. Згідно з пунктом 102.4 статті 102 ПК України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

4.25. Відповідно до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

4.26. Надалі, у зв`язку з введенням на території України воєнного стану, перебіг строків давності, передбачених статтею 102 ПК України, зупинявся відповідно до пункту 102.9 статті 102 та підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України (у редакціях, чинних до 01.08.2023 року). З набранням чинності Законом України від 30.06.2023 року № 3219-IX Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану, тобто з 01.08.2023 року, перебіг строків давності, визначених статтею 102 ПК України, продовжився.

4.27. Найбільш ранні складові податкового боргу, заявленого до стягнення, виникли у листопаді грудні 2020 року, тобто в період, коли перебіг строків давності було зупинено. Відтак, строк стягнення такого податкового боргу, визначений пунктом 102.4 статті 102 ПК України, почав обчислюватися з 01.08.2023 року та на момент звернення позивача до суду з цим позовом (29.06.2026 року) не сплинув. Решта сум податкового боргу виникли пізніше, а тому також заявлені до стягнення у межах встановленого строку.

4.28. Відповідно до пункту 87.11. статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

4.29. Пунктом 95.2 статті 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

4.30. Враховуючи наявність у відповідача податкового боргу, те що позивачем дотримано процедуру звернення з цим позовом до суду, суд вважає за необхідним стягнути з відповідача податковий борг у сумі 4919,30 грн.

V. ВИСНОВОК СУДУ

5.1. Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

5.2. Позивачем доведено суду правомірність заявлених вимог, на день розгляду справи заборгованість відповідачем не погашена, а тому зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, а також виходячи з конституційного принципу обов`язковості сплати податків і зборів, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 4919,30 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

VІ. ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ

6.1. Частиною 2 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

У матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, відтак, суд не стягує їх з відповідача.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Позов Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб на загальну суму 4919 (чотири тисячі дев`ятсот дев`ятнадцять) грн 30 коп. до відповідного бюджету.

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200 А, м. Чернівці, 58013 код ЄДРПОУ ВП 44057187);

Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя О.В. Анісімов