Постановление суда № 140116612, 28.09.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

28 вересня 2026 року справа № 580/10110/25 м. ЧеркасиЧеркаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання Гришанова А.І.,

за участю:

позивачки не з`явилася,

представниці відповідача не з`явилася,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про встановлення порядку виконання рішення суду у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 через свого представника звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просить встановити порядок виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10.10.2025 у справі № 580/10110/25 у частині обов`язку здійснення виплати пенсії: здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 у перерахованому на виконання судового рішення розмірі, в тому числі залишок заборгованості у сумі 18893,69 грн (станом на 31.03.2026), щомісяця у повному нарахованому розмірі з видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у загальному порядку, встановленому цим Законом, без застосування будь-якого окремого (спеціального) порядку виплати пенсій, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, що передбачає виплату в межах окремих бюджетних асигнувань, пропорційно або з перенесенням невиплачених сум на наступний бюджетний рік, з урахуванням сум, виплачених до дня ухвалення ухвали суду.

Заява мотивована тим, що на виконання рішення відповідачем проведено перерахунок пенсії, яку нараховано у таких розмірах: з 08.03.2025 по 31.12.2025 6124,21 грн на місяць; з 01.01.2026 і по даний час 6135,91 грн на місяць. Всього за період з 08.03.2025 по 31.03.2026 відповідачем нараховано пенсії в загальній сумі 78266,94 грн, тоді як фактично виплачено лише 59373,25 грн, що підтверджується листом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 08.04.2026 № 2300-0304-8/27032. Різниця (недоплата) за вказаний період становить 18893,69 грн і, за визнанням самого відповідача, є сумою, яка підлягає доплаті. Виплата нарахованих сум відповідачем здійснюється відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень». Із наданого відповідачем розрахунку вбачається, що недоплата пенсії позивачу утворюється щомісяця, починаючи з березня 2025 року: 1151,13 грн за березень 2025 року; по 1486,88 грн щомісяця за квітень 2025 року лютий 2026 року; по 1386,88 грн щомісяця за березень-квітень 2026 року, що свідчить про системний, а не тимчасовий характер невиконання рішення в частині виплати.

Представник позивачки вказав, що застосований відповідачем Порядок № 821 є обставиною, що істотно ускладнює виконання судового рішення в частині «виплати», оскільки: обсяг та строки виплати поставлено в залежність від адміністративного рішення Уряду та ПФУ щодо розміру відповідних бюджетних асигнувань, при цьому критерії формування таких сум законодавством не визначені; позивач, попри наявність рішення суду на свою користь, позбавлена визначеності щодо строків отримання належного їй майна: за період з 08.03.2025 по 31.03.2026 із загальної нарахованої на виконання рішення суми 78266,94 грн виплачено лише 59373,25 грн; механізм виплати частинами, пропорційно та з перенесенням на наступний рік (пункти 6-8 Порядку № 821) є несумісним з поняттям «виконання» судового рішення, яке передбачає повне й своєчасне задоволення підтвердженого права.

Представник позивачки зазначив, що відповідно до частини 3 статті 4 Закону № 1058-IV види пенсійного забезпечення та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення. Статтею 5 Закону № 1058-IV встановлено, що виключно цим Законом визначаються, зокрема, види пенсійних виплат, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням та порядок використання коштів Пенсійного фонду. Жодним підзаконним актом у тому числі постановою Кабінету Міністрів України змінювати ці умови та порядок неможливо. Відповідно до частини 1 статті 47 Закону № 1058-IV пенсія виплачується органами Пенсійного фонду України щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі. Закон № 1058-IV не містить жодної норми, яка б передбачала виплату пенсії, призначеної на виконання рішення суду, з окремої категорії бюджетних асигнувань, пропорційно або у порядку черговості. Пенсія є єдиним майновим активом пенсіонера незалежно від того, який юридичний факт адміністративне рішення ПФУ чи судове рішення став підставою для встановлення її розміру. Запроваджене Порядком № 821 виокремлення пенсій, призначених на виконання судових рішень, в окрему категорію з обмеженнями (пропорційність, черговість, залежність від асигнувань) не передбачено Законом № 1058-IV і суперечить наведеним вище нормам, які не допускають підзаконного регулювання умов і порядку пенсійного забезпечення.

Ухвалою від 09 вересня 2026 року суддя призначив заяву ОСОБА_1 до розгляду в судовому засіданні на 28 вересня 2026 року о 15 год 30 хв.

До суду надійшло заперечення на заяву, у якому представниця відповідача просить у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання постанови суду в адміністративній справі № 580/10110/25 відмовити повністю.

В обґрунтування заперечення представниця відповідача зазначила, що рішенням суду у вказаній справі не було визначено ані конкретних сум, що належать до виплати позивачу, ані чіткого періоду, за який їх слід виплатити, судом встановлено не було і, відповідно, не було зобов`язано відповідача виплатити такі суми. З огляду на це та враховуючи дискреційність повноважень відповідача щодо здійснення розрахунку на виконання рішення суду в цій справі, зміна застосованого судом способу захисту (зобов`язання вчинити вказані дії без визначення сум виплат) на стягнення конкретних сум (які хоча і були розраховані відповідачем при проведенні перерахування пенсії позивача на підставі та на виконання судового рішення в цій справі, але безпосередньо судом не присуджувалися у конкретних розмірах), не відповідатиме юридичній сутності та змісту інституту, регламентованому статтею 378 КАС України. Крім того, зміна способу виконання судового рішення в цій справі із зобов`язання відповідача перерахувати та виплатити позивачу донараховані суми пенсії на стягнення конкретної суми цієї доплати призведе до зміни судового рішення по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та до вирішення питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.

Додатково у запереченні представниця відповідача просить розгляд справи проводити без участі представника Головного управління.

Позивачка, належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду заяви, у судове засідання не прибула, однак вказане відповідно до частини 2 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду.

Під час розгляду заяви про встановлення порядку виконання судового рішення, суд з`ясував таке.

Рішенням від 10 грудня 2025 року у справі № 580/10110/25, яке набрало законної сили 16.03.2026, Черкаський окружний адміністративний суд позов задовольнив частково:

- визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 25 липня 2025 року № 230750001945 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії;

- зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 08.03.2025 індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197, 1,0796, 1,115 та у зв`язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії з 08.03.2025;

- у задоволенні іншої частини вимог відмовив.

07.08.2026 суд видав позивачці виконавчий лист для виконання вказаного рішення, зокрема, щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 08.03.2025 індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197, 1,0796, 1,115 та у зв`язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії з 08.03.2025.

На адвокатський запит представника позивачки листом від 08.04.2026 № 2300-0304-8/27032 відповідач повідомив, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10.10.2025 по справі за № 580/10110/25, що набрало законної сили 16.03.2026, зобов`язано Головне управління здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 08.03.2025 індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197, 1,0796, 1,115 та у зв`язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії з 08.03.2025. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10.10.2025 у справі № 580/10110/25 виконано. Доплата пенсії за період із 08.03.2025 до 31.03.2026 становить 18893,69 грн.

У вказаному листі міститься інформація щодо розміру призначеної та фактично виплаченої пенсії за період з 08.03.2025 по 31.03.2026, згідно з якою пенсію позивачки нараховано у таких розмірах: у березні 2025 року 4741,32 грн, з квітня до грудня 2025 року 6124,21 грн на місяць; з січня до квітня 2026 року 6135,91 грн на місяць.

Розмір фактично виплаченої позивачці пенсії такий: березень 2025 року 3590,19 грн; з квітня до грудня 2025 року 4637,33 грн; січень-лютий 2026 року 4649,03 грн; березень-квітень 2026 року 4749,03 грн.

Різниця між нарахованим та фактично виплаченим розміром пенсії позивачки складає: 1151,13 грн за березень 2025 року; 1486,88 грн щомісяця за квітень 2025 року лютий 2026 року; по 1386,88 грн щомісяця за березень-квітень 2026 року.

Також у листі відповідач зазначив, що виплата нарахованих сум за рішенням суду буде здійснюватися в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень». На забезпечення такої виплати щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік.

Вказане, на переконання представника заявниці, є підставою для встановлення порядку виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року у справі № 580/10110/25.

Під час вирішення заяви по суті, суд зазначає таке.

За приписами ст. 124, ч. 3 ст. 129-1 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України, а обов`язковість рішень суду визнається однією з основних засад судочинства.

Обов`язковість судових рішень гарантується, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод: право на судовий захист було б примарним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове судове рішення залишалося недіючим на шкоду одній зі сторін. Якщо органи влади відмовляються виконувати чи затримують виконання судових рішень, гарантії статті 6, якими користується особа на час судової стадії розгляду, втрачають зміст.

Згідно з частиною першою статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Суд врахував, що рішення від 10 грудня 2025 року у справі № 580/10110/25 не містить окремого порядку його виконання. Відтак, під час виконання цього рішення застосовний загальний порядок виплати пенсії, визначений у статті 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», частина перша якої передбачає, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання пенсіонера організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Суд також врахував, що відповідач виконав вказане рішення суду в частині здійснення перерахунку пенсії і нарахований розмір пенсії позивачки не є спірним, натомість спірним є розмір виплати перерахованої пенсії у зв`язку із застосуванням відповідачем положень постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».

З цього питання суд вважає за необхідне вказати таке.

Частинами другою та четвертою статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом.

Відповідно до статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з положеннями частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частин першої та третьої статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Ці норми Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із виконанням або невиконанням судового рішення.

На переконання суду, саме вказані вище спеціальні процесуальні механізми судового контролю можуть бути застосовані у спірних правовідносинах під час неповної, як зазначає представник позивачки, виплати їй пенсії.

Крім того, згідно з частиною 3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Представник позивачки у заяві наполягає на необхідності встановлення саме порядку виконання рішення суду в частині виплати нарахованого на виконання цього рішення суду розміру пенсії, включно із заборгованістю, та не просить суд змінити порядок виконання цього рішення шляхом стягнення з відповідача відповідних виплат.

Відтак, на переконання суду, підстави для задоволення заяви про встановлення порядку виконання рішення суду у цій справі відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення порядку виконання рішення суду відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала складена в повному обсязі та підписана 28.09.2026.

СуддяВасиль ГАВРИЛЮК