Решение № 140113201, 27.08.2026, Заліщицький районний суд Тернопільської області

Справа №597/415/25

Провадження № 2/597/20/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2026 р. Заліщицький районний суд Тернопільської області

в складі: судді Шевчук В.М.

за участі секретаря судового засідання Николайчук З.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Заліщики цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулось до Заліщицького районного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором. У позовній заяві представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договором №3191000259-139816 від 28.10.2021 року, №4113351 від 06.10.2021 року у розмірі 33631 гривня 50 копійок та понесені судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначив, 28.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ІНКАСО ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір №3191000259-139816. 06.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" та ОСОБА_1 укладено Договір №4113351.

Щодо умов та порядку укладання Договору, а саме: Договору №3191000259-139816 від 28.10.2021 року: ОСОБА_1 здійснив дії, спрямовані на укладання Договору позики шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, Кредитодавцем Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Інкасо Фінанс» було перераховано грошові кошти у розмірі 3000 гривень 00 копійок, що підтверджується квитанцією та Довідкою. Згідно п.п.2.3. Договору позики дата видачі кредиту 28.10.2021 року, дата повернення кредиту 15.11.2021 року (включно), термін користування кредитом 18 діб. Відповідно до п.п.2.5. Договору позики, за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплатити Товариству плату згідно Графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору. Умовами Договору позики на період зазначений в п.п.2.3. Договору, плата за користування Кредитом встановлена в розмірі 1,95 % за кожен день користування Кредитом. Пунктом 2.7. Договору позики встановлено, що Плата за користування Кредитом нараховується в процентному значенні, за фактичну кількість днів користування Кредитом, визначену у п.п.2.3. цього Договору та починається у дату списання Кредитних коштів з Рахунку Товариства й закінчується у дату зарахування Суми кредиту та плати за користування Кредитом на Рахунок Товариства. Відповідно до п.п.9.2 Договору позики, цей Договір укладається в електронній формі та є електронним договором, підписання якого відбувається у відповідності до вимог ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», за допомогою Електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Окрім того, 06.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 у електронній формі було укладено договір №4113351, згідно з умовами якого відповідачу на умовах строковості, зворотності та платності було надано фінансовий кредит у безготівковій формі у Національній валюті на реквізити платіжної банківської картки. Згідно п.1.1. Договору Кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п.1.3. Договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п.1.2. Договору, а позичальник зобов`язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п.1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені дДговором. Відповідно до п.1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 2700 гривень 00 копійок. Відповідно до п.1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 1012 гривень 50 копійок, які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Згідно п.1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

15.02.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ІНКАСО ФІНАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу №15-02/22, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ІНКАСО ФІНАНС» за плату відступило належні йому права вимоги до боржників за Договорами кредиту, у тому числі за Договором №3191000259-139816 від 28.10.2021 року. Згідно з Реєстром боржників від 15.02.2022 року до Договору факторингу №15/02/22 від 15.02.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 . У свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відповідно до Договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 року відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» право грошової вимоги до боржників, в тому числі за договором позики №3191000259-139816 від 28.10.2021 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінасова Компанія «ІНКАСО ФІНАНС» та ОСОБА_1 .

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №10-01/2023 від 10.01.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 4062 гривні 00 копійок, з яких: 3000 гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту, 1062 гривні 00 копійок - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги.

В порушення умов договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач ОСОБА_1 не виконав свого зобов`язання з повернення кредитних коштів, оскільки після відступлення права грошової вимоги останній не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості ані первісному кредитору, ані позивачу.

13.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу №13-01/2022-79, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» за плату відступило належні йому права вимоги до боржників за Договорами кредиту, у тому числі за Договором №4113351 від 06.10.2021 року. Згідно з Реєстром боржників від 13.01.2022 року до Договору факторингу №13/01/2022-79 від 13.01.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 . У свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відповідно до Договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 року відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» право грошової вимоги до боржників, в тому числі за договором №4113351 від 06.10.2021 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 .

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №10-01/2023 від 10.01.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 12082 гривні 50 копійок, з яких: 2700 гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту, 9112 гривень 50 копійок - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 270 гривень 00 копійок - заборгованість по комісії.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №3191000259-139816 від 28.10.2021 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості становить 15879 гривень 00 копійок, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 3000 гривень 00 копійок. Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 12879 гривень 00 копійок.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №4113351 від 06.10.2021 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості становить 17752 гривні 50 копійок, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 2700 гривень 00 копійок. Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 14782 гривні 50 копійок. Заборгованість за комісіями - 270 гривень 00 копійок.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними Договорами, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості становить 33631 гривню 50 копійок, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 5700 гривень 00 копійок. Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 27661 гривня 50 копійок. Заборгованість за комісіями - 270 гривень 00 копійок.

Оскільки на даний час відповідач ухиляється від виконання зобов`язання шляхом погашення заборгованості за вищевказаними договорами, а позивач позбавлений можливості відновити своє порушене право у позасудовому порядку, останній наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Від представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач у справі ОСОБА_1 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" про стягнення заборгованості за договором кредиту не визнає, вважає його необґрунтованим, позовні вимоги є недоведені належними, достатніми та допустимими доказами, у зв`язку з чим у задоволенні позову просить відмовити з наступних підстав: 28.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ІНКАСО ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір №3191000259-139816. Позивач зазначає, що вказаний кредитний договір було укладено та підписано в електронній формі, Кредитодавцем перераховано грошові кошти у розмірі 3000 гривень на банківську картку № НОМЕР_1 , чим виконано свої зобов`язання щодо видачі кредитних коштів. На підтвердження цього надає суду копію довільно складеного документу з написом «Транзакцію виконано успішно та інформаційну довідку ТОВ «Платежі онлайн» №441/01 від 08.01.2025 року за підписом директора Дмитра Ткаченка. 06.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" та ОСОБА_1 (далі - позичальник та/або відповідач) укладено Договір №4113351. Позивач зазначає, що вказаний кредитний договір було укладено та підписано в електронній формі, Кредитодавцем перераховано грошові кошти у розмірі 2700 гривень на банківську картку № НОМЕР_2 , чим виконано свої зобов`язання щодо видачі кредитних коштів ОСОБА_1 . На підтвердження цього надає суду копію довідки ТОВ «ФК «Елаєнс» без № від 07.02.2025 року за підписом директора Воронін А.В. Разом з тим звертає увагу суду на те, що довідка видана Товариством «ФК «Елаєнс» Товариству "МІЛОАН" на підставі договору №40484607_26/10/18-1 про надання послуг з переказу грошових коштів, однак безпосередньо вказаного договору Позивачем надано також не було. Однак, вищевказані документи не заслуговують на увагу суду, як докази видачі грошових коштів в кредит ОСОБА_1 , а також, як докази, що підтверджують розмір заборгованості за даним кредитом. Окремо зазначає, що Відповідач не пам`ятає, щоб укладав кредитний договір з ТОВ «ФК «ІНКАСО ФІНАНС» та ТОВ «Мілоан», грошових коштів від Кредитодавців не отримував, картка з номером НОМЕР_7 йому не належить. Спростовування вказаних фактів в матеріалах справи - відсутні.

Представник відповідача також у відзиві просить стягнути з ТОВ «Коллект Центр» на користь ОСОБА_1 судові витрати, котрі останній поніс у зв`язку з розглядом даної справи, та складаються з витрат на оплату правової допомоги у розмірі 8000 гривень 00 копійок.

Від представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" - Ткаченко Марії Миколаївни надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" просить позов задоволити, покликаючись на те, що загальні витрати за споживчим кредитом є співмірними, враховуючи строк кредитування. З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що між ТОВ «ФК «ІНКАСО ФІНАНС» та Відповідачем, а також між ТОВ "МІЛОАН" та Відповідачем укладено електронні кредитні договори, адже без отримання відповідачем листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт Товариств за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитні договори між Товариствами та відповідачем не були би укладені. Кредитні договори укладені сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису відповідають вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цих договорів сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України виникли права та обов`язки, які витікають із кредитних договорів.

Своїм підписом на договорах відповідач також підтвердив, що ознайомлений з усіма умовами, в тому числі, й порядком та строками повернення кредиту та сплати процентів, розуміє та зобов`язується їх виконувати. Тому просила позов задовольнити в повному обсязі.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

Позивач у судове засідання не з`явився, однак позовна заява містить клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, однак від його представника - ОСОБА_2 подано відзив, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 01.04.2025 року суддя Шевчук В.М. відкрила провадження у цивільній справі та визначила проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV.Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Судом встановлено, що 28.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ІНКАСО ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір №3191000259-139816. 06.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" та ОСОБА_1 укладено Договір №4113351.

Щодо умов та порядку укладання Договору, а саме: Договору №3191000259-139816 від 28.10.2021 року: ОСОБА_1 здійснив дії, спрямовані на укладання Договору позики шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, Кредитодавцем Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Інкасо Фінанс» було перераховано грошові кошти у розмірі 3000 гривень 00 копійок, що підтверджується квитанцією та Довідкою. Згідно п.п.2.3. Договору позики, дата видачі кредиту 28.10.2021 року, дата повернення кредиту 15.11.2021 року (включно), термін користування кредитом 18 діб. Відповідно до п.п.2.5. Договору позики, за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплатити Товариству плату згідно Графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору. Умовами Договору позики на період, зазначений в п.п.2.3. Договору, плата за користування Кредитом встановлена в розмірі 1,95 % за кожен день користування Кредитом. Пунктом 2.7. Договору позики встановлено, що Плата за користування Кредитом нараховується в процентному значенні, за фактичну кількість днів користування Кредитом, визначену у п.п.2.3. цього Договору та починається у дату списання Кредитних коштів з Рахунку Товариства й закінчується у дату зарахування Суми кредиту та плати за користування Кредитом на Рахунок Товариства. Відповідно до п.п.9.2 Договору позики, цей Договір укладається в електронній формі та є електронним договором, підписання якого відбувається, у відповідності до вимог ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» за допомогою Електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Окрім того, 06.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 у електронній формі було укладено договір №4113351, згідно з умовами якого відповідачу на умовах строковості, зворотності та платності було надано фінансовий кредит у безготівковій формі у Національній валюті на реквізити платіжної банківської картки. Згідно п.1.1. Договору Кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п.1.3. Договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п.1.2. Договору, а позичальник зобов`язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п.1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором. Відповідно до п.1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 2700 гривень 00 копійок. Відповідно до п.1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 1012 гривень 50 копійок, які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Згідно п.1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

15.02.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ІНКАСО ФІНАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу №15-02/22, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ІНКАСО ФІНАНС» за плату відступило належні йому права вимоги до боржників за Договорами кредиту, у тому числі за Договором №3191000259-139816 від 28.10.2021 року. Згідно з Реєстром боржників від 15.02.2022 року до Договору факторингу №15/02/22 від 15.02.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 . У свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відповідно до Договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 року відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» право грошової вимоги до боржників, в тому числі за договором позики №3191000259-139816 від 28.10.2021 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінасова Компанія «ІНКАСО ФІНАНС» та ОСОБА_1 .

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №10-01/2023 від 10.01.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 4062 гривні 00 копійок, з яких: 3000 гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту, 1062 гривні 00 копійок - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги.

В порушення умов договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач ОСОБА_1 не виконав свого зобов`язання з повернення кредитних коштів, оскільки після відступлення права грошової вимоги останній не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості ані первісному кредитору, ані позивачу.

13.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу №13-01/2022-79, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» за плату відступило належні йому права вимоги до боржників за Договорами кредиту, у тому числі за Договором №4113351 від 06.10.2021 року. Згідно з Реєстром боржників від 13.01.2022 року до Договору факторингу №13/01/2022-79 від 13.01.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 . У свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відповідно до Договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 року відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» право грошової вимоги до боржників, в тому числі за договором №4113351 від 06.10.2021 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 .

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №10-01/2023 від 10.01.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 12082 гривні 50 копійок, з яких: 2700 гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту, 9112 гривень 50 копійок - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 270 гривень 00 копійок - заборгованість по комісії.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №3191000259-139816 від 28.10.2021 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості становить 15879 гривень 00 копійок, з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 3000 гривень 00 копійок. Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 12879 гривень 00 копійок.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №4113351 від 06.10.2021 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості становить 17752 гривні 50 копійок, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 2700 гривень 00 копійок. Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 14782 гривні 50 копійок. Заборгованість за комісіями - 270 гривень 00 копійок.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними Договорами, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості становить 33631 гривню 50 копійок, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 5700 гривень 00 копійок. Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 27661 гривня 50 копійок. Заборгованість за комісіями - 270 гривень 00 копійок.

В порушення умов договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач ОСОБА_1 не виконав свого зобов`язання з повернення кредитних коштів, оскільки після відступлення права грошової вимоги останній не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості ані первісному кредитору, ані позивачу.

Станом на день звернення до суду заборгованість непогашена, відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань, строк за якими настав, оскільки відсутні відомості про погашення заборгованості первісному кредитору та його правонаступнику.

V. Оцінка суду

Положеннями ст.11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст.ст.12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

У відповідності до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст.82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За нормою ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст.639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи 28.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ІНКАСО ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір №3191000259-139816 про надання позики, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ІНКАСО ФІНАНС» 28.10.2021 року направлено ОСОБА_1 на номер телефону НОМЕР_3 пропозицію (оферту) укласти договір №3191000259-139816 про надання позики. 28.10.2021 року ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору №3191000259-139816 про надання позики на умовах, визначених офертою. Зі своєї сторони Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ІНКАСО ФІНАНС» направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор К498YНVA, котрий боржником було введено/відправлено.

28.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ІНКАСО ФІНАНС» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір №319100259-139816 про надання позики, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до заяви прийняття (акцепт) пропозиції (оферти ) укласти договір №319100259-139816 про надання позики від 28.10.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ІНКАСО ФІНАНС» ініціювало переказ коштів згідно договору №319100259-139816 від 28.10.2021 року безготівковим зарахуванням через компанію Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» на платіжну картку № НОМЕР_1 , що в свою чергу свідчить про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ІНКАСО ФІНАНС» надало позичальнику суму кредиту, яка становить 3000 гривень 00 копійок. Реальна процентна ставка за позикою 702% річних. Строк позики 18 календарних днів, починається з 28.10.2021 року та закінчується 15.11.2021 року включно.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ІНКАСО ФІНАНС» виконало свої зобов`язання згідно з договором кредитної лінії та видало відповідачу ОСОБА_3 позику у розмірі, передбаченому умовами договору.

Згідно з розрахунком заборгованості за вищевказаним договором позики загальна заборгованість ОСОБА_1 на дату відступлення права вимоги від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ІНКАСО ФІНАНС» в сумі 4062 гривні 00 копійок, з яких: 3000 гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту, 1062 гривні 00 копійок - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи 06.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір №4113351 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» 06.10.2021 року направлено ОСОБА_1 на номер телефону НОМЕР_3 пропозицію (оферту) укласти договір №4113351 про надання кредиту. 06.10.2021 року ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору №4113351 про надання кредиту на умовах, визначених офертою. Зі своєї сторони Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор U93261, котрий боржником було введено/відправлено.

06.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір №4113351 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно з довідкою про ідентифікацію відповідача ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , з яким укладено договір №4113351 від 06.10.2021 року, ідентифікована Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН». Одноразовий ідентифікатор: U93261. Час відправки ідентифікатора позичальнику: 06.10.2021 року. Номер телефону, на який направлено ідентифікатор: НОМЕР_3 .

Відповідно до заяви прийняття (акцепт) пропозиції (оферти ) укласти договір №4113351 про надання кредиту від 06.10.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» ініціювало переказ коштів згідно договору №4113351 від 06.10.2021 року безготівковим зарахуванням через компанію Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЛАЄНС» на платіжну картку № НОМЕР_1 , що в свою чергу свідчить про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» надало позичальнику суму кредиту, яка становить 2700 гривень 00 копійок. Процентна ставка за кредитом 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Реальна процентна ставка за кредитом складає 11,215% річних. Строк кредиту 30 календарних днів, починається з 06.10.2021 року та закінчується 05.11.2021 року включно.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» виконало свої зобов`язання згідно з договором кредитної лінії та видало відповідачу ОСОБА_3 позику у розмірі, передбаченому умовами договору.

Згідно з розрахунком заборгованості за вищевказаним договором позики загальна заборгованість ОСОБА_1 на дату відступлення права вимоги від Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» в сумі 12082 гривні 50 копійок, з яких: 2700 гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту, 9112 гривень 50 копійок - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 270 гривень 00 копійок - заборгованість по комісії.

Отже, наведеними вище належними доказами підтверджено укладення кредитного договору №4113351 від 06.10.2021 року, договору позики №3191000259-139816 від 28.10.2021 року та переказ коштів в сумі 2700 гривень 00 копійок та 3000 гривень 00 копійок на рахунок, що належить ОСОБА_1 , шляхом зарахування кредитних коштів на картковий рахунок відповідача, а також перехід права вимоги до позивача.

Беручи до уваги зазначене, судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов`язань перед первісним кредитором та позивачем за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст.599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з умовами вищевказаного договору позики відповідач зобов`язувався своєчасно повернути кредитні кошти, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному договором.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За змістом ст.1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Частиною 1 ст.512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Відповідно до ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною 1 ст.1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст.1082 ЦК України, передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України у постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Судом встановлено, що 15.02.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ІНКАСО ФІНАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу №15-02/22, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ІНКАСО ФІНАНС» за плату відступило належні йому права вимоги до боржників за Договорами кредиту, у тому числі за Договором №3191000259-139816 від 28.10.2021 року. Згідно з Реєстром боржників від 15.02.2022 року до Договору факторингу №15/02/22 від 15.02.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 . У свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відповідно до Договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 року відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» право грошової вимоги до боржників, в тому числі за договором позики №3191000259-139816 від 28.10.2021 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінасова Компанія «ІНКАСО ФІНАНС» та ОСОБА_1 .

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №10-01/2023 від 10.01.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 4062 гривні 00 копійок, з яких: 3000 гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту, 1062 гривні 00 копійок - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги.

В порушення умов договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач ОСОБА_1 не виконав свого зобов`язання з повернення кредитних коштів, оскільки після відступлення права грошової вимоги останній не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості ані первісному кредитору, ані позивачу.

13.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу №13-01/2022-79, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» за плату відступило належні йому права вимоги до боржників за Договорами кредиту, у тому числі за Договором №4113351 від 06.10.2021 року. Згідно з Реєстром боржників від 13.01.2022 року до Договору факторингу №13/01/2022-79 від 13.01.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 . У свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відповідно до Договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 року відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» право грошової вимоги до боржників, в тому числі за договором №4113351 від 06.10.2021 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 .

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №10-01/2023 від 10.01.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 12082 гривні 50 копійок, з яких: 2700 гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту, 9112 гривень 50 копійок - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 270 гривень 00 копійок - заборгованість по комісії.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №3191000259-139816 від 28.10.2021 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 15879 гривень 00 копійок, з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 3000 гривень 00 копійок. Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 12879 гривень 00 копійок.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №4113351 від 06.10.2021 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 17752 гривні 50 копійок, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 2700 гривень 00 копійок. Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 14782 гривні 50 копійок. Заборгованість за комісіями - 270 гривень 00 копійок.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними Договорами, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості становить 33631 гривню 50 копійок, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 5700 гривень 00 копійок. Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 27661 гривня 50 копійок. Заборгованість за комісіями - 270 гривень 00 копійок.

В порушення умов договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач ОСОБА_1 не виконав свого зобов`язання з повернення кредитних коштів, оскільки після відступлення права грошової вимоги останній не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості ані первісному кредитору, ані позивачу.

Станом на день звернення до суду заборгованість непогашена, відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань, строк за якими настав, оскільки відсутні відомості про погашення заборгованості первісному кредитору та його правонаступнику.

Товариством з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відбулася заміна кредитора, відтак відповідач, за умови повідомлення останнього про заміну сторони у кредитних правовідносинах, був зобов`язаний погасити заборгованість позивачу, за якою настав строк виконання зобов`язання. За умови, що відповідач з будь-яких підстав не отримав повідомлення про відступлення права вимоги, останній не був позбавлений можливості виконати своє зобов`язання зі сплати кредитної заборгованості на рахунок первісного кредитора, який вказаний у вищенаведеному договорі позики та кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст.516 ЦК України.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені.

Отже, обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Частинами 1 і 2 ст.634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.

Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

З наданих представником позивача доказів вбачається, що кредитний договір №4113351 від 06.10.2021 року та договір позики №3191000259-139816 від 28.10.2021 року підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора К498YНVA, U93261, є укладеним, що підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, котрий боржником було введено/відправлено.

Підписавши вказані договора, відповідач посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, ними погоджено усі істотні умови договору, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, а саме: отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами.

Суд також зазначає, що без проходження попередньої реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції (ресурс Кредитодавця), проходження ідентифікації за посередництвом системи BankID НБУ, отримання одноразового ідентифікатора, входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля, без надання відповідачем особистої інформації (ідентифікаційного коду, паспортних даних, адреси реєстрації, банківської карти для зарахування коштів тощо) та без попереднього погодження оферти договору кредиту та правил надання грошових коштів у кредит - укладання договору кредиту є технічно неможливим, що у свою чергу відповідає положенням ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».

Як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду №524/5556/19 (провадження № 61-16243 св 20) від 12.01.2021: «електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Суди, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, вірно застосувавши норми матеріального права, дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині».

Як вказано у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) тлумачення ст.629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-1383/2010 (провадження №14-308цс18), ст.204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

З урахуванням принципу тлумачення «favor contractus» (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.03.2021 року у справі №607/11746/17 (провадження № 61-18730св20).

Відповідач ОСОБА_1 заперечує факт укладення кредитного договору №4113351 від 06.10.2021, договору позики №319100259-139816 від 28.10.2021 року та отримання кредитних коштів в розмірі 5700 гривень 00 копійок.

Однак, зі змісту кредитного договору №4113351 від 06.10.2021 року та договору позики №319100259-139816 від 28.10.2021 року слідує, що у ньому містяться персональні дані відповідача, зареєстроване місце проживання, серія, номер паспорта, РНОКПП. Вказані персональні дані відповідають дійсності, оскільки відповідач аналогічні зазначив у відповіді на відзив.

Як вбачається з відповіді АТ «Універсал Банк» №БТ/Е-12126 від 01.09.2025 року на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано платіжну карту № НОМЕР_1 та відкрито банківський рахунок НОМЕР_5 .

Згідно виписки по рахунку ОСОБА_1 за номером картки № НОМЕР_1 було перераховано кредитні кошти у сумі 2700 гривень 06.10.2021 року о 00:39:42 год, кредитні кошти у сумі 3000 гривень 28.10.2021 року о 13:38:03 год.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що кредитний договір №4113351 від 06.10.2021 року та договір позики №3191000259-139816 від 28.10.2021 року був вчинений сторонами в електронній формі, яка відповідно до ст.207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до письмової форми. Кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме - надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором, однак позичальник свої зобов`язання не виконав.

Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Посилання відповідача щодо недоведення позивачем факту укладення кредитного договору та договору позики суд розцінює як суперечливу поведінку, оскільки останній вважаючи, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відсутні правові підстави для нарахування відсотків за користування кредитом понад 20 днів після укладення кредитного договору та договору позики, заперечуючи факт укладення такого договору та отримання кредитних коштів в розмірі 5700 гривень 00 копійок.

Оскільки судом встановлено, що відповідно до вимог чинного законодавства між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 у встановленому законом порядку укладено електронний кредитний договір №4113351 від 06.10.2021 року та договір позики №3191000259-139816 від 28.10.2021 року, внаслідок чого відповідач отримав грошові кошти в сумі 5700 гривень 00 копійок, що підтверджено інформацією та випискою про рух коштів, наданою АТ «Універсал Банк», тому існують правові підстави для стягнення заборгованості за тілом кредиту.

Щодо стягнення заборгованості за відсотками.

Як видно із відомості розрахунку заборгованості позивач нарахував відсотки і після погодженого строку кредитування.

Доказів того, що відповідач продовжив строк кредитування, виконавши умову п.п.3.19, 4.1.2 Договору позики №3191000259-139861 від 28.10.2021 року суду не надано.

Доказів того, що відповідач продовжив строк кредитування, виконавши умову розділу 6 Правил та п.3.2.7 кредитного Договору №4113351 від 06.10.2021 року суду не надано.

Вказаний пункт передбачає вчинення відповідачем активних дій для пролонгації договору, а відповідач визначив, що сам факт прострочення виконання зобов`язання є такими діями та відкладальною обставиною в розумінні статті 212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку користування кредитом (продовження загального строку дії договору).

Пролонгація дії кредитного договору без ініціативи позичальника за змістом укладеного договору, пов`язується виключно з не поверненням кредитних коштів у визначений договору строк, що не узгоджується з Правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 27 липня 2021 року за № 910/18943/20, відповідно до якої поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною.

Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові від 30.08.2023 у справі № 753/20537/18).

Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.

У свою чергу суд також приймає до уваги відзив на позовну заяву представника відповідача, в якій він заперечує факт укладення кредитного договору, отримання коштів за даними кредитними договорами.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача комісії в розмірі 270 гривень 00 копійок, то ці вимоги задоволенню не підлягають, з огляду на таке.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (частина друга статті 8 Закону України «Про споживче кредитування»).

Таким чином, Закон України «Про споживче кредитування» передбачив право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування. Але законодавство визначає і низку пов`язаних із цим обмежень для банку.

На виконання вимог, зокрема, п.4 ч.1 ст.1 та ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 8 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит).

Відповідно до п.5 Правил про споживчий кредит, банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Отже, банк має надати споживачу за визначеною формою детальний розпис усіх складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів, включно з передбаченою у договорі комісією за обслуговування, за кожним платіжним періодом.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» відповідно до умов кредитного договору здійснено нарахування комісії у загальному розмірі 270 гривень 00 копійок.

Пунктом 1.5.1 кредитного договору передбачено, що комісія за видачу кредиту становить 10% грн. від суми виданого кредиту.

Однак, розмір комісії за надання кредиту та розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості, який визначено в кредитному договорі, встановлено без уточнення найменування конкретних послуг та систематичності запиту споживачем інформації щодо обслуговування кредитної заборгованості.

Водночас з тексту позовної заяви взагалі не вбачається ні зміст вказаної послуги, ні обґрунтованість встановлення плати за її надання відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таким чином, за змістом загальних норм права об`єктом зобов`язання не можуть бути дії, які одна із сторін вчиняє на власну користь (аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (пункти 28, 29), у справі № 363/1834/17 (пункт 27).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (ч.1 ст.1054 ЦК України).

Отже, суть зобов`язання за кредитним договором полягає в обов`язку банку надати гроші (кредит) позичальникові та в обов`язку останнього їх повернути і сплатити за користування ними проценти (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (пункт 28).

У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів (аналогічний висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (пункт 31.25).

Розрахунок для позичальника суми його чергового платежу, суми дострокового повернення заборгованості, а також інформування позичальника у вигляді SMS-повідомлень, довідок за телефоном, електронною поштою, через інтернет-сервіс банку або в іншій формі щодо суми платежу, щодо стану кредитної заборгованості, щодо надходження та зарахування коштів на рахунок для повернення заборгованості, щодо зарахування коштів платежу на рахунок для погашення заборгованості тощо, є діями, які банк вчиняє, насамперед, на власну користь. Надання за ціною встановленої у кредитному договорі комісії інших послуг за обслуговування, не пов`язаних із інформуванням позичальника, не передбачено.

Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг (частина третя статті 55 Закону «Про банки і банківську діяльність»), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (пункт 3 частини третьої статті 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Таким чином банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за обслуговування, встановленому у договорі, який підписали сторони, оскільки такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

Принципи справедливості, добросовісності та розумності є фундаментальними засадами цивільного законодавства та основами зобов`язання (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України), спрямованими, зокрема, на реалізацію правовладдя та встановлення меж поведінки у цивільних відносинах. Добросовісність у діях їхнього учасника означає прагнення сумлінно використовувати цивільні права і сумлінно виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями, бездіяльністю шкоди правам та інтересам інших осіб.

З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.

Аналогічні висновки Велика Палата Верховного Суду сформулювала у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (пункти 29-31).

Згідно з ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Враховуючи вищевикладене, умови договору щодо сплати комісії в загальному розмірі 270 гривень за надання кредиту та за обслуговування кредиту, є нікчемними, а вимога щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за комісією в сумі 270 гривень 00 копійок задоволенню не підлягає.

Отже, загальна сума заборгованості за кредитним договором №4113351 від 06.10.2021 року, яка підлягає стягненню з відповідача - 11812 гривень 50 копійок, з яких 2700 гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту; 9112 гривень 50 копійок - заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Загальна сума заборгованості за кредитним договором №3191000259-139816 від 28.10.2021 року, яка підлягає стягненню з відповідача - 4062 гривні 00 копійок, з яких 3000 гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту; 1062 гривні 00 копійок - заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Суд вважає, що ухилення від виконання зобов`язання шляхом погашення заборгованості за договором кредиту №4113351 від 06.10.2021 року, договору позики №3191000259-139816 від 28.10.2021 року призвело до порушення прав позивача як кредитора у зобов`язаннях, що виникли на підставі Договору факторингу №10-01/2023 року від 10.01.2023 року, які підлягають захисту шляхом задоволення позовних вимог.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається представник позивача, як на підставу для задоволення позову знайшли своє підтвердження у матеріалах справи, суд ухвалює рішення про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами у розмірі 15874 гривні 50 копійок, з яких 5700 гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту; 10174 гривні 50 копійок - заборгованість за відсотками за користування кредитом.

VI. Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява була подана до суду у електронному вигляді з використанням системи «Електронний суд», з урахування ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», позивачем сплачено судовий збір із застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 у розмірі 2422 гривні 40 копійок, що підтверджується платіжною інструкцією №0507220008 АТ "ОТП БАНК" від 24.03.2025 року.

Оскільки ціна позову 33631 гривня 50 копійок, позовні вимоги задоволені частково в розмірі 15874 гривні 50 копійок, що становить 47,20 % (15874,50 х 100 % : 33631,50), тому, враховуючи положення ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1143 гривні 37 копійок (2422,40 х 47,20%). Решту судового збору в сумі 1279 гривень 03 копійки слід залишити за позивачем.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме: з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 1279 гривень 03 копійки сплаченого позивачем судового збору.

Керуючись ст.ст.207, 512, 514, 516, 526, 527, 530, 536, 549, 599, 610, 612, 625, 626-628, 629, 631, 638, 639, 1048-1049, 1054, 1056-1, 1077, 1078, 1081, 1082 Цивільного кодексу України, ст.ст.10, 11, 76-81, 89, 141, 211, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 280-284, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, адреса місцезнаходження: м.Київ вул.Мечнікова 3 офіс 306), заборгованість за договорами №3191000259-139816 від 28.10.2021 року, №4113351 від 06.10.2021 року у розмірі 15874 гривні (п`ятнадцять тисяч вісімсот сімдесят чотири) гривні 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, адреса місцезнаходження: м.Київ вул.Мечнікова 3 офіс 306), 1143 гривні 37 копійок (одну тисячу сто сорок три) гривні 37 копійок судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 07.09.2026 року.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 44276926, адреса місцезнаходження: 01133 м.Київ вул.Мечнікова 3 офіс 306.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ).

Суддя В.М.ШЕВЧУК