Постановление суда № 140112102, 25.09.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/1146/26

Провадження № 1-кс/461/5771/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2026 року м.Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові погоджене прокурором клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 42025142400000103 від 24.11.2025 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло погоджене прокурором клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 42025142400000103 від 24.11.2025 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання обґрунтовано наступним.

Відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025142400000103 від 24.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Разом з тим, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан в Україні, який надалі неодноразово продовжувався та який триває на даний час.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України від 03.03.2022 № 2105-IX, на території України оголошено та проводиться загальна мобілізація.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України та стосується, зокрема, Збройних Сил України, інших військових формувань, підприємств, установ і організацій.

В умовах дії правового режиму воєнного стану та проведення загальної мобілізації законодавством України встановлено обмеження щодо виїзду за межі України окремих категорій громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років.

Незважаючи на це ОСОБА_7 , усвідомлюючи встановлені законодавством України обмеження, пов`язані з дією воєнного стану та загальною мобілізацією, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення, вступила у попередню змову з ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та іншими невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами, спільно з якими організувала та здійснювала незаконне переправлення громадян України через державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску, минаючи прикордонний та митний контроль.

При цьому ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 (засуджений вироком Берегівського районного суду Закарпатської області від 12.02.2025), та інші невстановлені на даний час досудовим розслідуванням особи, діючи за попередньою змовою групою осіб, мали єдиний умисел на незаконне переправлення через державний кордон України громадян України, які не мали законних правових підстав для виїзду за межі України в умовах воєнного стану.

Зазначена протиправна діяльність полягала у:

- пошуку осіб, які бажали незаконно виїхати за межі України, однак не мали законних підстав для перетину державного кордону України;

- отриманні від таких осіб грошових коштів в якості неправомірної вигоди як повної передоплати за надані послуги з незаконного переправлення через державний кордон України;

- наданні їм порад та вказівок щодо порядку незаконного перетину державного кордону України, організації їх перевезення, поселення у заздалегідь підготовлених місцях, забезпеченні необхідним одягом та іншими засобами для приховування їх перебування, перевезенні до прикордонних районів, а також організації безпосереднього незаконного переправлення через державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску.

ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та іншими невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами, здійснювала координацію дій учасників; визначала порядок та спосіб переміщення клієнтів; надавала відповідні вказівки, домовлялася про розмір грошової винагороди; контролювала виконання домовленостей, а також брала участь у розподілі отриманих від протиправної діяльності коштів.

ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та іншими невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами, відповідно до відведеної йому ролі забезпечував перевезення клієнтів, їх поселення у заздалегідь підготовлених місцях, супроводження та переміщення до прикордонних районів, отримання грошових коштів за незаконне переправлення осіб через державний кордон України, а також виконував інші вказівки ОСОБА_7 , спрямовані на реалізацію спільного злочинного умислу.

ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами, відповідно до відведеної йому ролі забезпечував перевезення клієнтів, надавав транспортні засоби, здійснював їх переміщення між визначеними учасниками групи місцями, забезпечував зміну одягу з метою конспірації протиправної діяльності, надавав вказівки щодо їх подальших дій та передавав клієнтів іншим учасникам групи для подальшого переміщення таких до місця незаконного перетину державного кордону України.

Таким чином, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та інші невстановлені особи діяли узгоджено, за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, а також маючи спільну мету отримання грошової винагороди за незаконне переправлення осіб через державний кордон України.

У березні 2024 року ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, маючи умисел на незаконне переправлення через державний кордон України двох громадян України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та його брата ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , домовилася з ними про організацію їх незаконного виїзду за межі України за грошову винагороду.

Зокрема, у невстановлений час та місці, однак не пізніше березня 2024 року, ОСОБА_9 через спільних знайомих познайомився з ОСОБА_7 .

Під час спілкування ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою групою осіб, запропонувала ОСОБА_9 та його брату ОСОБА_10 організувати незаконний перетин державного кордону України та їх виїзд за межі України за грошові кошти у сумі 25 000 євро.

У подальшому між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 за допомогою месенджера «Telegram» було узгоджено зустріч 04.04.2024 у м. Києві поблизу станції метро «Мінська» з метою передачі грошових коштів. Однак у подальшому ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою групою осіб, повідомила ОСОБА_9 , що особисто зустрітися не може, у зв`язку з чим дала йому вказівку передати зазначені грошові кошти своєму чоловікові ОСОБА_8 .

Слідуючи вказівкам ОСОБА_7 , ОСОБА_9 08.04.2024 приблизно о 11 год. 30 хв., перебуваючи у заздалегідь обумовленому місці в м. Києві, під час особистої зустрічі з ОСОБА_8 передав останньому грошові кошти у сумі 25 000 євро, що за офіційним курсом Національного банку України, встановленим на 08.04.2024, становило 1 052 275 гривень.

Після отримання грошових коштів ОСОБА_7 повідомила ОСОБА_9 , що кошти нею отримано, та дала вказівку очікувати подальших дій і повідомлень щодо незаконного переправлення його та його брата через державний кордон України.

В подальшому, 08.04.2024 ОСОБА_7 , реалізовуючи спільний злочинний умисел, повідомила ОСОБА_9 про необхідність йому та його брату 12.04.2024 прибути до м. Мукачево Закарпатської області.

Діючи на виконання вимог ОСОБА_7 , 12.04.2024 ОСОБА_9 разом із братом прибули до м. Мукачево залізничним транспортом та перед прибуттям до м. Мукачево з ОСОБА_9 зв`язалася особа на ім`я « ОСОБА_11 », яка повідомила, що діє від імені ОСОБА_7 та повідомила про необхідність зустрічі з особою на ім`я « ОСОБА_12 », який мав прибути на автомобілі марки «BMW» чорного кольору та забезпечити їх подальше переміщення до місця тимчасового проживання.

Наступного дня, 13.04.2024 особа на ім`я « ОСОБА_11 » прибула за ОСОБА_9 та його братом на автомобілі «BMW» сірого кольору та повідомила, що грошові кошти від ОСОБА_7 не отримувала, а також поцікавилася розміром суми, сплаченої останній.

14.04.2024 приблизно о 21 год. 45 хв. особа на ім`я « ОСОБА_11 » зателефонувала ОСОБА_9 та повідомила про необхідність зібрати речі, після чого його з братом мав зустріти інший учасник групи.

Після цього ОСОБА_9 разом із братом залишили місце тимчасового проживання, де їх зустріла невстановлена досудовим розслідуванням особа, яка перебувала в якості водія в автомобілі марки «Skoda» сірого кольору.

Вказана особа перевезла ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у напрямку державного кордону України, після чого висадила їх у лісовій місцевості та дала вказівку переховуватися й очікувати прибуття інших осіб.

В подальшому ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за допомогою надувного човна здійснили переправлення через річку Тиса у напрямку території суміжної держави.

Після переправлення через річку Тиса ОСОБА_9 та ОСОБА_10 були затримані, після чого було викликано прикордонний наряд та працівників поліції.

15.04.2024 приблизно о 12 год. 10 хв. ОСОБА_9 та ОСОБА_10 доставлено до Виноградівського районного відділу поліції ГУНП у Закарпатській області, де у них відібрано пояснення та показання.

До 18.04.2024 ОСОБА_9 та ОСОБА_10 перебували в ізоляторі тимчасового тримання, після чого їхні особисті речі та документи було передано працівникам ТЦК та СП, а самих Арсентьєвих направлено до ІНФОРМАЦІЯ_4 в АДРЕСА_1 .

За результатами проходження військово-лікарської комісії ОСОБА_9 та ОСОБА_10 направлено до навчального центру, а в подальшому - до військової частини.

Після прибуття ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до військової частини НОМЕР_1 , що розташована в АДРЕСА_2 , ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою групою осіб, продовжила реалізацію спільного злочинного умислу, спрямованого на незаконне переправлення ОСОБА_9 та ОСОБА_10 через державний кордон України.

Окрім цього, продовжуючи реалізацію єдиного умислу, спрямованого на незаконне переправлення ОСОБА_9 та ОСОБА_10 через державний кордон України, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, у період не пізніше 07.05.2024 продовжила організацію їх незаконного переправлення через державний кордон України.

Так, не пізніше 07.05.2024 ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою групою осіб, зателефонувала ОСОБА_9 та повідомила йому про необхідність разом із братом залишити територію військової частини НОМЕР_1 , розташованої в АДРЕСА_2 .

При цьому ОСОБА_7 надала точне місце розташування транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN LT», чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , у якому їх очікував ОСОБА_4

07.05.2024 приблизно о 14 год. 38 хв. ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою групою осіб, надали ОСОБА_4 вказівку забрати ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з території військової частини НОМЕР_1 .

На виконання вказівок ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_4 за допомогою автомобіля марки «VOLKSWAGEN LT», чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , прибув до попередньо визначеного місця та забрав ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з території військової частини НОМЕР_1 .

Після цього ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб, за вказівкою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , перевіз ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на приватну територію, розташовану між селами Козлин та Котів Рівненської області. Перебуваючи там, ОСОБА_4 надав ОСОБА_9 та ОСОБА_10 заздалегідь підготовлений цивільний одяг.

Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, ОСОБА_4 перевіз ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до с. Запитів Львівської області, де на автостоянці за вказівкою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 передав їх невстановленій досудовим розслідуванням особі водію транспортного засобу марки «MITSUBISHI PAJERO», державний номерний знак НОМЕР_3 .

В подальшому ОСОБА_9 та ОСОБА_10 було перевезено до готелю «Відень», розташованого за адресою: АДРЕСА_3 .

09.05.2024 за вказівкою ОСОБА_7 вони перемістилися до квартири у будинку АДРЕСА_4 .

13.05.2024 ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою групою осіб та виконуючи вказівки ОСОБА_7 , прибув до м. Львова.

Цього ж дня ОСОБА_9 та ОСОБА_10 потягом № 749 сполученням «Київ Ужгород» вирушили до Закарпатської області.

16.05.2024 ОСОБА_8 зустрівся з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та обговорив подальший порядок їх незаконного переправлення через державний кордон України.

В подальшому ОСОБА_9 та ОСОБА_10 доставлено до м. Іршава Закарпатської області, де вони поселилися у готелі «Прага» за адресою: м. Іршава, вул. Шевченка, 78.

17.05.2024 ОСОБА_9 та ОСОБА_10 було доставлено до прикордонної ділянки в районі населеного пункту Астей Берегівського району Закарпатської області, безпосередньо поблизу державного кордону України, де їм було вказано напрямок руху до території Угорщини поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України.

Разом з цим, 17.05.2024 приблизно о 15 год. ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою групою осіб та реалізуючи спільний із ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та іншими особами злочинний умисел, перебуваючи на території автостоянки поблизу готелю «Ужгород», що за адресою: м. Ужгород, пл. Богдана Хмельницького, 2, одержав грошові кошти в загальній сумі 20 000 доларів США як оплату за організацію незаконного переправлення ОСОБА_9 та ОСОБА_10 через державний кордон України.

Безпосередньо після отримання вказаних грошових коштів ОСОБА_8 був затриманий працівниками правоохоронних органів.

Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється в незаконному переправленні осіб через державний кордон України, сприянні його вчиненню порадами, наданням засобів та усуненням перешкод, вчиненому щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

22.09.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Рівне, українцю, громадянину України, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_5 , раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Слідчий у клопотанні зазначає, що на даний час, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 , необхідно обрати щодо останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з огляду на ризики, що дали підстави для звернення до суду із даним клопотанням.

Слідчий вказує на наявність ризиків того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Слідчий вказує, що при обранні відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою останньому необхідно визначити розмір застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 грн., з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у клопотанні, просив таке задовольнити.

Захисник у судовому засіданні з приводу клопотання зазначив, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, відсутні та стороною обвинувачення не доведені. Вказав, що визначений слідчим розмір застави є завищеним та непомірним для підозрюваного.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши думку прокурора щодо поданого клопотання, пояснення підозрюваного, позицію захисника, дослідивши надані матеріали, суд вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Розгляд клопотання згідно з вимогами ч. 2 ст. 184 КПК України проведений більш ніж через 3 години після отримання підозрюваним копії клопотання та матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Поняття «обґрунтована підозра» визначене в рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується матеріалами кримінального провадження, зокрема показами свідка ОСОБА_9 , протоколами обшуків, протоколами огляду речей, протоколами негласних слідчих (розшукових) дій, висновками експертів та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності та взаємозв`язку.

Враховуючи викладене, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Проаналізувавши та оцінивши досліджені докази, суд вважає, що всі вищезазначені докази є належними та допустимими. Вищеперелічені докази є достатніми для висновку суду про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 , оскільки існують факти, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане кримінальне правопорушення.

Питання щодо наявності чи відсутності в діях підозрюваного складу кримінального правопорушення, а також більш вагомі докази причетності до кримінального правопорушення, належність та допустимість цих доказів, можуть бути більш ретельно досліджені в подальшому органами досудового розслідування та/або судом при розгляді кримінального провадження в судовому засіданні.

Слідчим доведено, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. При цьому, слідчий суддя враховує позицію Європейського Суду з прав людини у справі «В. проти Швейцарії», зокрема те, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів.

Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення «Бекчиєв проти Молдови»).

Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду), підтверджується тим, що у разі визнання винуватим ОСОБА_4 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років, а тому усвідомлення невідворотності можливого покарання може спонукати останнього, перебуваючи на волі, ухилятися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Крім того, згідно відомостей з підсистеми «Особа» системи ІКСП «ІПНП» ОСОБА_4 перебував у розшуку за ТЦК, що також враховується судом при оцінці вказаного ризику.

Водночас, суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні), виражається у тому, що, знаходячись на свободі, ОСОБА_4 може здійснювати незаконний вплив на свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , оскільки має їхні контакти, знає їхні анкетні дані, а відтак може намагатися контактувати з ними з метою зміни ними показань.

Про неможливість запобігти такому ризику свідчить той факт, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів, передбаченого ст. 23 КПК України, такі особи ще судом не допитані, а надані ними під час досудового розслідування показання не можуть самі по собі бути покладені в основу обвинувального вироку.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється), обґрунтовується стороною обвинувачення тим, що інкримінована протиправна діяльність мала неодноразовий характер та фактично була джерелом доходу.

Суд вважає, що існують обставини, які свідчать про обґрунтовану підозру у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про достатність підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Судом враховуються дані про особу ОСОБА_4 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Рівне, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_5 , раніше не судимий, а також те, що на даний час він мобілізований та проходить військову службу.

При цьому, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , обставини та спосіб його вчинення, наявність вищевказаних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд не вбачає підстав застосувати більш м`який запобіжний захід.

За вказаних обставин підозрюваному необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою. Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави:

1. щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування

2. щодо злочину, який спричинив загибель людини

3. щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею

4. щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 КК України

5. щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 КК України.

Беручи до уваги, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, який не підпадає під вищезазначений перелік, суд вважає за можливе визначити заставу.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, встановлюється у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Сторона обвинувачення просить визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 грн.

Визначаючи розмір застави, суд враховує те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років.

Разом з тим, суд враховує дані про особу підозрюваного, його майновий та соціальний стан, а також ту обставину, що ОСОБА_4 нещодавно мобілізований та на даний час проходить військову службу.

З огляду на наведене, визначений стороною обвинувачення розмір застави у сумі 266 240 грн. суд вважає завищеним та таким, що належним чином не враховує особу та майновий стан підозрюваного.

Тому, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та соціального стану підозрюваного, даних про його особу, проходження ним військової служби, а також вимог законодавства про те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання покладених на підозрюваного обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, суд приходить до висновку про необхідність визначення підозрюваному застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 грн.

Суд, враховуючи наведене та обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, приходить до висновку про те, що застава в розмірі 66 560 грн. здатна забезпечити ОСОБА_4 виконання покладених на нього обов`язків, передбачених КПК України, та зможе запобігти спробам останнього ухилитися від органів досудового розслідування та суду.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у будь-який момент у розмірі, визначеному в цій ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету АР Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Також підозрюваному і заставодавцю роз`яснюється, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до органу досудового розслідування та/або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі внесення застави щодо підозрюваного, стосовно якого обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, ці роз`яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув`язнення.

У разі внесення застави, вона може бути внесена на депозитний рахунок суду: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742; Банк отримувача ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО) 820172; Рахунок отримувача UA918201720355299001500000757.

Керуючись ст.ст. 369, 376 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» на строк до 23.11.2026 року.

Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66560 грн.

У разі внесення застави, вона може бути внесена на депозитний рахунок суду: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742; Банк отримувача ДКСУ, м. Київ ; Код банку отримувача (МФО) 820172; Рахунок отримувача UA918201720355299001500000757.

У разі застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді застави - на строк до 23.11.2026 року покласти на нього наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою з дозволу командира військової частини за місцем військової служби;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця несення військової служби, переведення в іншу військову частину та про звільнення з військової служби;

- утримуватися від спілкування з свідком ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення ухвали, а підозрюваним, який перебуває під вартою, з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1