Постановление суда № 140109689, 25.09.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 вересня 2026 р. № 400/8481/25 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді головуючого Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву відповідача про відстрочення виконання рішення суду в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,

проСт. 378 відстрочення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.07.2026 позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 26.03.2022 по 20.05.2023 основних видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022, на 01.01.2023;

- зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 з 26.03.2022 по 20.05.2023 перерахунок та виплату грошового забезпечення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022, на 01.01.2023 для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням із урахуванням раніше виплачених сум;

- визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2022 - 2023 та 2025 роки без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022 та 01.01.2023 та 01.01.2025;

- зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2022 2023 та 2025 роки відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022 та 01.01.2023 та 01.01.2025 для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням із урахуванням раніше виплачених сум;

- визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2025;

- зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2025 для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням із урахуванням раніше виплачених сум.

14.09.2026 від представника відповідача до суду надійшла заява про відстрочення виконання судового рішення. Заява мотивована відсутністю фінансового забезпечення для виконання рішення суду.

Розглядаючи заяву, суд виходить з наступного:

Відповідно до ч. 3 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

У постанові від 06.12.2019 р. по справі № 2а/0570/6531/2011 Верховний Суд дійшов висновку, що відстрочення є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 30.01.2020 р. по справі № 819/150/17, при розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання відстрочення не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися наміри боржника, що свідчать про його бажання виконати рішення.

Отже, відстрочення виконання рішення суду не звільняє боржника від його виконання, а лише його відтерміновує на певний час до настання певних обставин.

Відповідач не зазначив будь-яких конкретних обставин або подій, з настанням яких пов`язується його можливість виконати судове рішення, а без цього відстрочення виконання судового рішення буде просто дозволом на його невиконання, що суперечить цілям та завданням адміністративного судочинства.

Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 р. у справі "Кечко проти України").

Відтак, зважаючи на обов`язковість рішення суду та тривале, неодноразове порушення відповідачем прав позивача, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду в даній справі.

Керуючись ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про відстрочення виконання рішення суду відмовити.

Ухвалу суду за результатами розгляду питання про відстрочення виконання судового рішення може бути оскаржено в порядку, встановленому КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею у порядку ст. 256 КАС України.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 КАС України.

Суддя Н.В. Лісовська