Решение № 140108199, 25.09.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2026 р. справа № 300/3285/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Біньковської Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства освіти і науки України відповідно до змісту якого просить: визнати протиправною бездіяльність щодо внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти; зобов`язати внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту», а саме в розділі «На підставі даних, що містяться у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту» - вказати «Так, не порушує».

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що має завершений освітній ступінь бакалавра, що підтверджується дипломом серії НОМЕР_1 від 30.06.2021, та подальше здобуття освіти здійснюється на рівні, не нижчому за раніше здобутий, що повністю відповідає ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту». Стверджує, що у 2021 2022 роках проходив навчання для здобуття освіти за рівнем «магістр», але навчання не завершив та відповідного диплома не отримав. Відсутність здобуття освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр» свідчить про наявність права повторно вступати на навчання для отримання кваліфікаційного рівня «магістр». Документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію. Просить позов задовольнити.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Міністерство освіти і науки України скористалося правом подання відзиву на позов, у якому щодо задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, ОСОБА_1 12.08.2021 був зарахований для здобуття освітнього ступеня магістра (НРК 7) до Карпатського національного університету імені Василя Стефаника та був відрахований з цього закладу освіти 06.12.2022; 29.09.2025 позивач повторно зарахований для здобуття освітнього ступеня магістра (НРК 7) до Карпатського національного університету імені Василя Стефаника. Вважає, що ОСОБА_1 здобуває освіту в непослідовному порядку. Саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, у відповідному полі зазначено «Ні, порушує». Стверджує, що на Міністерство освіти і науки України як на розпорядника ЄДЕБО покладено організаційні та контролюючі функції ведення цієї електронної бази, а на державне підприємство "Інфоресурс" як на технічного адміністратора ЄДЕБО - виключно технічні функції. Просить в задоволенні позову відмовити (а.с.35).

Заяв про розгляд справи з викликом сторін суду не надходило. У відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.

Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, встановив наступне.

За змістом копії диплому від 30.06.2021 серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 закінчив у 2021 році державний вищий навчальний заклад «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» за освітньою програмою «Науки про землю» акредитована Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти здобув кваліфікацію бакалавра (а.с.6).

Як визнається сторонами, ОСОБА_1 12.08.2021 був зарахований для здобуття освітнього ступеня магістра до Карпатського національного університету імені Василя Стефаника та відрахований з цього закладу освіти 06.12.2022.

ОСОБА_1 01.10.2025 зарахований на навчання за освітнім рівнем магістра до Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, форма навчання денна, дата завершення здобуття освіти 30.12.2026, наказ про зарахування №886 від 29.09.2025 (а.с.5).

На ім`я ОСОБА_1 сформовано довідку про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти від 16.10.2025 № 793703, у якій в рядку На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України Про освіту зазначено: Ні, порушує (а.с.5).

Позивач звернувся до відповідача із заявою про внесення змін до ЄДБО шляхом заміни формулювання «Ні, порушує» на «Ні, не порушує» (а.с.9).

Відповідач листом від 15.04.2026 №3/3159-26 повідомив позивача про відсутність підстав для внесення змін до ЄДЕБО в частині формування відповідної довідки (а.с.10).

Надаючи правову оцінку спірним правовим відносинам, суд виходить із наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої-третьої статті 53 Конституції України кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов`язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Згідно з статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію (надалі також - Закон № 3543-XII) передбачено відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Відповідно до пункту 1 частини 3 цієї статті призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (надалі також - Порядок № 560).

Додатком 5 до Порядку № 560 затверджено перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Вказаним переліком передбачено, що документами, що підтверджують право на відстрочку для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, а також докторантів - довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.

Додатком 9 до Порядку № 560 затверджено форму довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

Отже, право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації мають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України Про освіту. При цьому документом, що підтверджує право на відстрочку для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України Про освіту, є довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.

Як встановлено судом, у сформованій відповідачем на ім`я ОСОБА_1 довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти від 16.10.2025 за № 793703 вказано про порушення визначеної частиною другою статті 10 Закону України Про освіту послідовності поточного здобуття ним освіти.

Відтак, спірними у цій справі є правовідносини щодо дотримання послідовності здобуття позивачем освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України Про освіту у контексті застосування пункту 1 частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII.

Частиною 2 статті 10 Закону України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII Про освіту (надалі також - Закон № 2145-VIII) передбачено такі рівні освіти: дошкільна освіта; повна загальна середня освіта; позашкільна освіта; спеціалізована освіта; професійна освіта; фахова передвища освіта; вища освіта; освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.

Відповідно до частини 2 статті 15 Закону № 2145-VIII професійна освіта здобувається на основі базової або повної загальної середньої освіти. Здобуття професійної освіти на основі базової середньої освіти здійснюється з одночасним здобуттям профільної середньої освіти та отриманням відповідного документа про повну загальну середню освіту.

Заклади професійної освіти можуть також здійснювати підготовку фахівців за окремими професіями без забезпечення здобуття повної загальної середньої освіти.

Особи, які з певних причин не можуть одночасно з набуттям професії здобувати повну загальну середню освіту або не мають базової середньої освіти, а також ті, які потребують реабілітації, мають право здобувати професійну освіту.

Частиною 2 статті 16 Закону України Про вищу освіту передбачено, що фахова передвища освіта здобувається на основі повної або базової середньої освіти. Здобуття фахової передвищої освіти на основі базової середньої освіти здійснюється з одночасним здобуттям повної загальної середньої освіти та отриманням відповідного документа про повну загальну середню освіту.

Згідно з частиною 2 статті 17 Закону № 2145-VIII вища освіта здобувається на основі повної загальної середньої освіти.

Рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом.

За приписами статті 40 Закону № 2145-VIII після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту. За запитом здобувача освіти (особи з порушенням зору) документ про освіту виготовляється з урахуванням забезпечення доступності відтвореної на ньому інформації (з використанням шрифту Брайля). Документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб`єктами освітньої діяльності. Порядок виготовлення, видачі та обліку документів про освіту, вимоги до їх форми та/або змісту визначаються законодавством. Порядок виготовлення, видачі та обліку документів про освіту, передбачених спеціальними законами, вимоги до їх форми та/або змісту затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки з урахуванням вимог спеціальних законів. Інформація про видані документи про середню, професійну, фахову передвищу та вищу освіту вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Пунктом 23 частини 1 статті 1 Закону № 2145-VIII визначено, що рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.

Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях встановлює та створює Закон України 01 липня 2014 року № 1556-VII Про вищу освіту (надалі також - Закон № 1556-VII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частинами 1 - 5 статті 5 Закону № 1556-VII підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.

Початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв`язування типових спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності.

Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв`язування складних спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності.

Другий (магістерський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв`язування задач дослідницького та/або інноваційного характеру у певній галузі професійної діяльності.

Третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності розв`язувати комплексні проблеми в галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності.

Освітньо-науковий рівень вищої освіти передбачає здобуття особою теоретичних знань, умінь, навичок та інших компетентностей, достатніх для продукування нових ідей, розв`язання комплексних проблем у галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності, оволодіння методологією наукової та педагогічної діяльності, а також проведення власного наукового дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення.

Освітньо-творчий рівень вищої освіти передбачає оволодіння методологією мистецької та мистецько-педагогічної діяльності, здійснення самостійного творчого мистецького проекту, здобуття практичних навичок продукування нових ідей і розв`язання теоретичних та практичних проблем у творчій мистецькій сфері.

Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва;

Молодший бакалавр - це освітній або освітньо-професійний ступінь, що здобувається на початковому рівні (короткому циклі) вищої освіти і присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньої програми, обсяг якої становить 120 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня молодшого бакалавра на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти.

Особа має право здобувати ступінь молодшого бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.

Бакалавр - це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня бакалавра на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти.

Особа має право здобувати ступінь бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.

Магістр - це освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти (науковою установою) у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми. Ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або за освітньо-науковою програмою. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90-120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми - 120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов`язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків.

Особа має право здобувати ступінь магістра за умови наявності в неї ступеня бакалавра.

Частинами 1 - 2, 5 статті 7 Закону № 1556-VII встановлено, що документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію.

Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра;диплом доктора філософії/доктора мистецтва.

Невід`ємною частиною диплома молодшого бакалавра, бакалавра, магістра, доктора філософії/доктора мистецтва є додаток до диплома європейського зразка, що містить структуровану інформацію про завершене навчання. У додатку до диплома наводиться інформація про результати навчання особи, освітні компоненти, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС, а також відомості про національну систему вищої освіти України.

Системний аналіз наведених вище норм дає підстави дійти висновку про те, що фізична особа вважається такою, що здобула певний рівень освіти та набула знань і навичок, які відповідають такому рівню, у разі завершення нею навчання за відповідною освітньо-кваліфікаційною програмою, виконання відповідної освітньої програми необхідного обсягу та проходження атестації. Тобто основним критерієм є завершеність попереднього етапу навчання та здобуття певного рівня освіти, що підтверджується належним документом про освіту.

Сторони не заперечують ні фактів попереднього навчання позивача, вступу ним до закладу вищої освіти (за освітнім рівнем «магістр») та його подальшого відрахування без завершення освіти, ні факту поточного здобуття позивачем вищої освіти (за освітнім рівнем «магістр»).

Зі змісту досліджених судом доказів слідує, що позивач не завершив навчання за освітнім рівнем «магістр» у Карпатському національному університеті імені Василя Стефаника, оскільки був відрахований із навчання та, відповідно, не отримав диплома за вказаною спеціальністю та відповідним освітнім рівнем.

На факт незавершеності здобуття позивачем вищої освіти за другим рівнем бакалавр, вказують відомості з ЄДЕБО, згідно із якими до цієї бази включено такі документи про освіту позивача: диплом бакалавра НОМЕР_1 .

Отже, оскільки позивач не завершив навчання за другим освітнім рівнем вищої освіти магістра, то суд констатує, що вступ для здобуття вищої освіти за таким самим рівнем вищої освіти за спеціальністю А14.11 «Фізична культура», за наявності раніше здобутої вищої освіти першого рівня, яка є нижчою за рівнем від тієї, що позивач здобуває, не може вважатися порушенням послідовності здобуття освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту».

У цьому аспекті суд ще раз звертає увагу відповідача на конструкцію норми пункту 1 частини третьої статті 23 Закону № 3543, диспозиція якої містить словосполучення: «здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти». Тобто, в цій конструкції «здобутий рівень освіти» безумовно вказує на факт завершеності процесу здобуття освіти.

Законодавство про освіту чітко визначають, що здобуття рівня освіти підтверджується отриманням відповідного документа. Законодавець однозначно використав термін «здобутий» для позначення завершеного і офіційно підтвердженого рівня освіти.

Покликання відповідача на алгоритм визначення послідовності здобуття освіти, який визначений листом МОН України від 03 червня 2024 року № 1/9758-24 Про особливості формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти, як на належне джерело правового обґрунтування, суд до уваги не бере, оскільки листи це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз`яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які регулюють права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Такі правові норми мають бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом уповноваженого відповідно до законодавства суб`єкта нормотворення, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому в органах юстиції в порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів.

Суд зауважує, що закони приймаються Верховною Радою України, а міністерства мають лише впроваджувати відповідні процедури, які повинні відповідати цим законам.

Отже, зазначення у довідці від 16.10.2025 за №793703 про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, що поточне здобуття освіти позивачем порушує послідовність, визначену частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту", є протиправним.

При прийнятті рішення у справі суд враховує, що за змістом статті 8 Закону № 1556, статті 74 Закону України "Про освіту", Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, що затверджене МОН України від 08 червня 2018 року № 620, Міністерство освіти і науки України, як володілець інформації, що міститься в ЄДЕБО та розпорядник ЄДЕБО, є відповідальною особою за організаційне забезпечення ЄДЕБО та встановлення вимог апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО, а також за внесення до ЄДЕБО інформації, визначеної законом.

Підсумовуючи наведене вище, враховуючи встановлені судом обставини справи та з огляду на викладені вище приписи законодавства, суд доходить висновку, що ефективним способом захисту порушеного права позивача в спірних правовідносинах буде зобов`язання Міністерства освіти і науки України вжити заходів щодо внесення до Єдиної державної електронної бази з питань освіти відомостей про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України Про освіту, позивачем у зв`язку з його навчанням на денній формі, за освітнім рівнем магістр, спеціальність А4.11 Фізична культура, у Карпатському національному університеті імені Василя Стефаника.

Отже, заявлені позивачем позовні вимоги підлягають до задоволення.

Щодо розподілу судових витрат у справі.

Згідно з частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Законом України Про судовий збір визначено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Позивач звернувся до суду із однією позовною вимогою немайнового характеру, інша позовна вимога є похідною.

Відтак, розмір судового збору за звернення до суду із цим адміністративним позовом становить 1331,20 грн.

Натомість, позивач при поданні адміністративного позову сплатив судовий збір в розмірі 2662,40 грн, що підтверджується квитанцією №1.664989123.1 від 15.05.2026 (а.с.4).

Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України Про судовий збір встановлено, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно з частиною 2 статті 7 Закону України Про судовий збір у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Частиною 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Пунктом 3 частини 6 статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право суду в рішенні суду вказати про повернення судового збору.

Судом встановлено, що кошти сплачені згідно квитанції №1.664989123.1 від 15.05.2026, зараховані до спеціального фонду Державного бюджету України.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку повернути позивачу зайво сплачений судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо внесення до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації про те, що поточне здобуття освіти ОСОБА_1 порушує послідовність здобуття освіти, визначену частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту".

Зобов`язати Міністерство освіти і науки України (ідентифікаційний код юридичної особи 38621185) вжити заходів щодо внесення до Єдиної державної електронної бази з питань освіти відомостей про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України Про освіту, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у зв`язку з навчанням на денній формі, за освітнім рівнем магістр, спеціальність А4.11 Фізична культура, у Карпатському національному університеті імені Василя Стефаника.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України (ідентифікаційний код юридичної особи 38621185) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) зайво сплачений судовий збір згідно квитанції №1.664989123.1 від 15.05.2026 в розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.