Решение № 140106535, 28.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 рокуСправа №160/19026/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/19026/26 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, код ЄДРПОУ: 20987385) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

03 липня 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі відповідач), що надійшла в підсистемі «Електронний Суд», в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №046350022937 від 22.05.2026 року щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви про призначення пенсії від 15.05.2026 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу не зараховані періоди роботи на території російської федерації з 26.03.2000 по 15.08.2001, з 21.08.2001 по 22.08.2002, з 27.08.2002 по 18.05.2004 та з 04.12.2017 по 05.04.2018 згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 03.02.1988 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити пенсію за віком ОСОБА_1 відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви про призначення пенсії від 15.05.2026 року.

Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність рішення відповідача про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком. Позивач зазначає, що відповідач безпідставно не зарахував окремі періоди роботи позивача, попри те, що вони належним чином підтверджуються записами трудової книжки позивача.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/19026/26 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 липня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/19026/26. Розгляд справи призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

13 липня 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив на позовну заяву, який надійшов від відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі та зазначає, що Після зупинення дії, Конвенція 1993 року не застосовується у відносинах з російською федерацією щодо будь-яких документів, виданих, посвідчених у російській федерації, незалежно від дати їх видачі, посвідчення. Документи, необхідні для призначення пенсії, зокрема, про стаж роботи до 31.12.1991, уточнюючі довідки та інші документи враховуються при призначенні пенсії за умови легалізації, в даному випадку, проставлення апостиля. Враховуючи вищевикладене, підстав зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи на території російської федерації з 26.03.2000 по 15.08.2001, з 21.08.2001 по 22.08.2002, з 27.08.2002 по 18.05.2004 та з 04.12.2017 по 05.04.2018 згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 03.02.1988 року немає.

24 липня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від відповідача надійшли матеріали пенсійної справи позивача.

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Рішенням від 22.05.2026 року №046350022937 позивачу відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з тим, що в трудовій книжці в наявності записи про роботу в російській федерації, яка з 01.01.2023 року припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення.

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

В трудовій книжці позивача від 03.02.1988 року НОМЕР_2 дійсно в наявності записи про роботу в російській федерації.

Разом з цим, згідно п. 2 ст. 6 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року (далі Угода) для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.

Статтею 13 Угоди встановлено, що кожний учасник цієї Угоди може вийти з неї, направивши відповідне письмове повідомлення депозитарію. Дія Угоди стосовно цього учасника припиняється після закінчення шести місяців з дня отримання депозитарієм такого повідомлення.

Пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 року №1328 здійснено вихід України з Угоди.

Водночас, такий вихід не створює правових наслідків для прав, набутих в період дії угоди. Оскільки позивач працював на території російської федерації в період дії Угоди, яка передбачала взаємне визнання стажу, такий стаж позивача визнається на території України для цілей призначення позивачу пенсії.

Тотожне правозастосування здійснене Третім апеляційним адміністративним судом у постановах від 15.10.2025 року у справі №160/24558/24, від 21.05.2026 року у справі №160/26987/25.

В свою чергу норми Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах мають процедурний характер відносно Угоди, в якій містяться норми матеріально-правового характеру.

Однак, позовні вимоги про зобов`язання зарахувати спірний період роботи до стажу позивача є передчасними, оскільки відповідачем відмовлено у зарахуванні цих періодів не з огляду на їх змістовну оцінку, а за формальним критерієм місцем роботи і статусом міжнародно-правових відносин. Як наслідок, відповідач не реалізував повною мірою наявні у нього повноваження зі спірного питання, а тому наразі не може бути зобов`язаний прийняти рішення конкретного змісту.

Якщо для вирішення питання орган влади повинен здійснити оцінку документів, перевірити їх відповідність, витребувати додаткові відомості, усунути розбіжності або використати інші інструменти, що належать до його компетенції, суд не вправі підміняти собою адміністративний орган, а має лише зобов`язати його розглянути заяву та ухвалити рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 08.12.2025 року у справі №420/13975/24.

Водночас, суд зауважує, що відповідач не має права при новому розгляді заяви посилатися на обставини, які стали підставою для прийняття рішення, яке скасовано судом за результатом судового розгляду цієї справи.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Суд зазначає, що задовольняє частково позовні вимоги за змістом, однак приводить їх у відповідність до вимог законодавства та у спосіб, що забезпечить ефективний захист прав позивача.

Щодо розподілу судових витрат.

При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 1065,00 грн, що підтверджується платіжним документом від 03.07.2026 року. Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений судовий збір за подання позову підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі, що підлягав сплаті 1064,96 грн. Сума 0,04 грн є надмірно сплаченою та може бути повернута позивачу за його клопотанням у відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Судовий збір належить стягнути у повному розмірі, оскільки основна позовна вимога задоволена повністю.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30.09.2020 року у справі №640/9717/19.

У зв`язку з перебуванням судді Боженко Н.В. у відпустці та на навчанні, рішення ухвалено в перший робочий день судді.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, код ЄДРПОУ: 20987385) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 22.05.2026 року №046350022937.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 15.05.2026 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, та прийняти рішення згідно з вимогами законодавства.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, код ЄДРПОУ: 20987385) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1064,96 гривень (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко