Решение № 140106458, 28.09.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року ЛуцькСправа № 140/10255/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Стецика Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними дій щодо припинення нарахування та виплати пільги в розмірі 50% на оплату житлово-комунальних послуг, передбаченої пунктом 11 статті 20 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; зобов`язання відповідача поновити за період з дня, що передував шестимісячному строку звернення до суду, нарахування та виплату пільги в розмірі 50-процентної знижки на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до пункту 11 статті 20 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Позов обґрунтований тим, що позивач є потерпілою від Чорнобильської катастрофи 1 категорії та їй відповідно до пункту 11 статті 20 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 №796-XII (далі Закон №796-XII) надавалася пільга (50-відсоткова знижка) на оплату житлово-комунальних послуг. Оскільки пільга не надається, позивач звернулася до відповідача щодо причин її ненадання. Проте відповідач письмово повідомив, що право на пільгу відсутнє, оскільки розмір середньомісячного сукупного доходу позивача перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.

Позивач вважає, що відповідач порушує її право на належне соціальне забезпечення, адже Закон №796-XII не ставить у залежність надання пільг від середньомісячного доходу сім`ї з розрахунку на одну особу, а при вирішенні питання про їх надання підлягають застосуванню положення цього Закону, який має вищу юридичну силу, а не норми постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 №389 Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї (далі Постанова №389).

З наведених підстав позивач просила позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 07.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнав та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції відповідач вказав, що середньомісячний сукупний дохід позивача за період з 01.07.2025 по 31.12.2025 становить 6170,27 грн та перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у 2026 році (4660,00 грн), а тому відсутні підстави для надання пільги на оплату житлово-комунальних послуг. Також відповідач посилається на положення пункту 6 розділу Прикінцеві положення Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік від 03.12.2025 №4695-IX та постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №269 Деякі питання реалізації пункту 6 розділу Прикінцеві положення Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік.

Інших заяв по суті справи від сторін не надходило.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Позивач ОСОБА_1 має статус потерпілої від Чорнобильської катастрофи (1 категорія), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .

24.06.2026 позивач звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою щодо причин ненадання їй пільг на оплату житлово-комунальних послуг.

Листом від 20.07.2026 відповідач повідомив позивача, що з січня 2026 року проведено перерахунок пільги та відмовлено у її наданні на оплату житлово-комунальних послуг у зв`язку з тим, що розмір середньомісячного сукупного доходу позивача (6170,27 грн) за період з 01.07.2025 по 31.12.2025 перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у 2026 році (4660,00 грн).

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Статтею 1 Закону №796-XII визначено, що він спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Згідно зі статтею 9 Закону №796-XII особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

За змістом статті 19 Закону №796-XII компенсації та пільги, встановлені в даному розділі, стосуються всіх громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до встановлених категорій.

Конституційний Суд України у Рішенні від 17 липня 2018 року №6-р/2018 вказав, що встановлення у законах України пільг, компенсацій та гарантій громадянам України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, обумовлено виконанням державою свого конституційного обов`язку, передбаченого статтею 16 Основного Закону України, щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та збереження генофонду Українського народу. Такі пільги, компенсації та гарантії є особливою формою відшкодування завданої шкоди вказаній категорії громадян, а тому скасування чи обмеження цих пільг, компенсацій і гарантій без рівноцінної їх заміни свідчитиме про відступ держави від її конституційного обов`язку.

Категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, для встановлення пільг і компенсацій визначені у статті 14 цього Закону.

Так, у пункті 1 частини першої статті 14 Закону №796-XII визначено такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, особи з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, категорія 1.

Згідно з пунктом 11 частини першої статті 20 Закону №796-XII особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги: 50-процентна знижка плати за користування житлом (квартирної плати, плати за управління багатоквартирними будинками), комунальними послугами (газ, електрична і теплова енергія, водопостачання, водовідведення та інші послуги) у межах середніх норм споживання, передбачених законом, телефоном (абонентна плата, оплата послуг електрозв`язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів при посекундному обліку їх тривалості).

Відповідно до статті 71 Закону №796-XII дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

За змістом пункту 1 Порядку надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року №373 (далі Порядок №373), цей Порядок визначає механізм надання громадянам у грошовій формі пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу.

Пільги на оплату житлово-комунальних послуг надаються щомісяця у грошовій формі, на придбання твердого палива і скрапленого газу один раз на рік у грошовій формі.

Відповідно до пункту 4 Порядку №373 право на отримання пільг встановлюється законами України, з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї визначається органами Пенсійного фонду України відповідно до Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 року №389.

Оскільки позивач є потерпілою від Чорнобильської катастрофи (категорія 1), то має право на пільгу з оплати комунальних послуг відповідно до пункту 11 статті 20 Закону №796-XII.

Пунктом 1 Порядку №389 визначено механізм реалізації права на отримання пільг з оплати послуг за користування житлом, управління багатоквартирним будинком, комунальних послуг, паливом, скрапленим газом, телефоном, послуг із встановлення квартирних телефонів залежно від середньомісячного сукупного доходу сім`ї осіб, які мають право на пільги згідно із законодавчими актами, а також підтвердження права на інші види пільг, які надаються з урахуванням доходу відповідно до законодавства.

Разом з тим Рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 №6-р/2018 у справі №1-11/2018 визнано неконституційними частину третю статті 22, частину другу статті 24, частину сьому статті 30 Закону №796-XII зі змінами, якими було встановлено, що пільги, передбачені, зокрема, пунктом 11 статті 20 цього Закону, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, у зв`язку із прийняттям Конституційним Судом України Рішення від 17.07.2018 №6-р/2018 положення Закону №796-XII не ставлять у залежність надання пільги, передбаченої пунктом 11 частини першої статті 20 цього Закону, від середньомісячного сукупного доходу сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу.

У той же час пунктом 6 розділу Прикінцеві положення Закону України від 03 грудня 2025 року №4695-IX Про Державний бюджет України на 2026 рік установлено, що у 2026 році за умови, що розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, надаються пільги, передбачені, зокрема, пунктом 11 частини першої та частинами другою і третьою статті 20 Закону №796-XII.

На виконання положень пункту 6 розділу Прикінцеві положення Закону №4695-IX Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 25 лютого 2026 року №269 Деякі питання реалізації пункту 6 розділу Прикінцеві положення Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік.

Пунктом 1 Постанови №269 установлено, що у 2026 році пільги, передбачені, зокрема, пунктом 11 частини першої та частинами другою і третьою статті 20 Закону №796-XII особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, надаються за умови, що розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу відповідно до Порядку №389. Положення цього пункту застосовуються для осіб, які звернулися за наданням пільг починаючи з 01 січня 2026 року. Постанова набрала чинності з дня опублікування та застосовується з 01 січня 2026 року.

Тобто Законом України Про Державний бюджет України на 2026 рік та Постановою №269 для 2026 року встановлено додаткову умову для отримання пільги, передбаченої пунктом 11 частини першої статті 20 Закону №796-XII, неперевищення розміру середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.

Суд зауважує, що зміни до Закону №796-XII в частині обмеження пільг не внесені.

Конституційний Суд України у пункті 4 Рішення від 28 серпня 2020 року №10-р/2020 висловив юридичну позицію, за змістом якої, оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, такий закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов`язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.

Конституційний Суд України також наголосив, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України.

Враховуючи викладене, зміна правового регулювання відносин у сфері соціального захисту осіб, які підпадають під дію Закону №796-XII, можлива лише у випадках внесення відповідних змін до цього Закону, а інші нормативно-правові акти підлягають застосуванню лише у випадку їх прийняття відповідно до нього. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили щодо інших законів.

У спірному випадку пунктом 6 розділу Прикінцеві положення Закону №4695-IX не вносились зміни до Закону №796-XII, водночас здійснено врегулювання відносин, які регламентовані пунктом 11 частини першої статті 20 Закону №796-XII, шляхом встановлення нової (додаткової) умови надання соціальної пільги особам, статус яких визначений Законом №796-XII, що обмежило передбачене спеціальним законом право таких осіб на отримання відповідної соціальної пільги.

Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Верховний Суд неодноразово вказував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі нормативно-правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 серпня 2019 року у справі №913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі №160/1088/19).

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що оскільки зміни порядку надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, передбачених пунктом 11 частини першої статті 20 Закону №796-XII, які фактично встановлюють додаткову умову вимогу щодо розміру середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, були введені не у спеціальному Законі №796-XII, а через положення Закону №4695-IX та Постанову №269, то застосуванню підлягають положення спеціального закону Закону №796-XII.

Відмова відповідача у наданні позивачу пільги на оплату житлово-комунальних послуг є протиправною.

Таким чином, позов належить задовольнити у спосіб визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови позивачу у проведенні нарахування та виплати пільги на оплату житлово-комунальних послуг та зобов`язання відповідача здійснити позивачу з 30.01.2026 (у межах строку звернення до суду, з урахуванням того, що позов подано 30.07.2026) нарахування та виплату пільги на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до пункту 11 частини першої статті 20 Закону №796-XII.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, доказів понесення нею інших судових витрат матеріали справи не містять, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні нарахування та виплати пільги на оплату житлово-комунальних послуг.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 30 січня 2026 року нарахування та виплату пільги на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до пункту 11 частини першої статті 20 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28 лютого 1991 року №796-XII.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 6; ідентифікаційний код 13358826).

Суддя Н. В. Стецик