Решение № 140103374, 28.09.2026, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

149/2468/26

2-а/133/53/26

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

28.09.26 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Дурач О.А.

з участю секретаря Блащук Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Козятин Вінницької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ У ВІННИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ (адреса місцезнаходження: 21050, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Театральна, буд. 10) про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в:

09.07.2026 р. позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Провадження відкрито ухвалою суду від 12.08.2026 р. У даній справі заходи забезпечення доказів та забезпечення позову судом не застосовувалися.

В обґрунтування поданого позову позивач посилається на те, що 28.06.2026 року, інспектором відділення поліції №2 (м.Гнівань) Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області, старшим лейтенантом поліції Попик Дмитром Вікторовичем відносно ОСОБА_1 , було винесено постанову ЕНА №07455604 від 28.06.2026 року, за притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП, яку мотивовано наступним: 28.06.2026 року, 10:24:58 у с-щеТиврів, вул. Злагоди (Матросова) водій керував транспортним засобом при цьому не мав та не пред`явив діючого поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (чим порушив п 2.1 ґ ПДР - відсутність у водія поліса обов.страх., цив.прав. від-сті. власників наземних ТЗ).

Проте з тексту постанови не вбачається конкретних підстав для притягнення до адміністративної відповідальності. Зокрема не вказано, особа яка притягується до адміністративної відповідальності, - не пред`явив чи - не мав, полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

З тексту постанови не зрозуміло за яких обставин Інспектор відділення поліції №2 (м.Гнівань) Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області, старшим лейтенант поліції Попик Дмитро Вікторович 28.06.2026 року зупинив ОСОБА_1 коли той рухався по дорозі на авто марки «MITSUBISHI» моделі «Lancer» чорного кольору Д.Н.З. « НОМЕР_1 ».

Інспектором було порушено вимоги ч.3 ст.35 Закону України «Про національну поліцію», за якою поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Під час зупинки поліцейський порушив вище зазначені вимоги чинного законодавства, а враховуючи те, що поліцейським було порушено пряму вимогу закону, та не дотримано висновків Верховного суду викладених у постанові від 15.03.2019 року по справі № 686/11314/17, та чим самим порушив вимоги ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Враховуючи те, що вимога суб`єкта владних повноважень є не законною у ОСОБА_1 відповідно до положень ст.19 Конституції України був відсутній обов`язок, щодо пред`явлення поліцейському поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №07455604 від 28.06.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП. Стягнути з відповідача понесені судові витрати які складаються зі сплати судового збору в розмірі 665,60 грн.

Відповідач надав відзив 18.08.2026 р., у встановлений судом строк. Згідно відзиву, просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що відеозаписи не збереглися. Вказує на законність підстав для зупинки позивача.

Сторони в судове засідання не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, позивач надав письмову заяву, у якій просив справу розглянути без його участі, вимоги підтримує. Суд вважає можливим розглянути справу без участі сторін, враховуючи їх належне повідомлення про час та місце розгляду справи, подану позивачем заяву, на підставі наявних матеріалів справи, оскільки вони містять достатньо даних про права та взаємовідносини сторін на теперішній час.

Позивачем надано додаткові пояснення на підтримку позовних вимог, які зводяться до того, що відсутність правових підстав для зупинки позивача свідчить про відсутність у нього обов`язку щодо пред`явлення документів.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини справи, судом фактично встановлено наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним доказам в цілому (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу ( групи доказів).

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Аналіз положень вказаних статей КУпАП, дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статям 283 і 284 КУпАП.

У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Пунктом 2.1 ґ ПДР визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат Зелена картка (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування Зелена картка.

Частиною 1 статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством у виді накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно постанови серії ЕНА № 0745560428.06.2026 року, прийнятої інспектором відділення поліції №2 (м.Гнівань) Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області, старшим лейтенантом поліції Попик Дмитром Вікторовичем відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.126 КУпАП, 28.06.2026 року, 10:24:58 у с-щеТиврів, вул. Злагоди (Матросова) водій керував транспортним засобом при цьому не мав та не пред`явив діючого поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (чим порушив п 2.1 ґ ПДР - відсутність у водія поліса обов.страх., цив.прав. від-сті. власників наземних ТЗ). Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 425 грн. У графі «до постанови додаються» вказано іні матеріали справи.

Суд звертає увагу, що дана постанова не містить чіткого переліку доказів на підтвердження складу правопорушення в діях позивача, отже, враховуючи що в постанові не зазначено про такий доказ, як відеозапис правопорушення, доводи відповідача про незбереження відеозапису порушення суд до уваги не приймає.

Отже, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували обставини, викладені в оскаржуваній постанові, та свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

За таких обставин сама по собі постанова про накладення адміністративного стягнення не може бути достатнім доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення за відсутності інших належних та допустимих доказів.

Згідно п.3.ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірності винесення оскаржуваної постанови, а обставини, покладені в її основу, не підтверджені належними та допустимими доказами. Відтак позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а постанова скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Згідно з вимогами ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на користь позивача сплачений ним при зверненні до суду судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

Керуючись ст. ст. 271, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ У ВІННИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ (адреса місцезнаходження: 21050, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Театральна, буд. 10) про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №07455604 від 28.06.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.

На підставі п. 3 ч. 3 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (адреса: 21050, м. Вінниця, вул. Театральна, 10, ЄДРПОУ 40108672) на користь ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя: О.А. Дурач