Постановление суда № 140101872, 25.08.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/13497/26

Провадження №: 1-кс/755/3805/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ "25" серпня 2026 р.

Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Дніпровського управління поліції ГУ НП у місті Києві ОСОБА_3 , застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Ямпіль Черкаської області, громадянин України, українець, з середньою освітою, на утриманні малолітніх та непрацездатних осіб не має, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

підозрюваного ОСОБА_4

встановив:

Слідчий СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12026100040002002 від 23.08.2026.

Клопотання мотивовано тим, що СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Згідно з матеріалами досудового розслідування, в умовах воєнного стану, який введено в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та неодноразово продовжувався, 22.08.2026 приблизно о 23:00 ОСОБА_7 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_8 перебували поблизу магазину «Фора» за адресою: м. Київ, вул. Райдужна, буд. 67. При собі ОСОБА_7 мала належний їй електричний самокат марки «GTM4PRO». У цей же час поблизу вказаного місця перебувала група осіб, серед яких знаходилися ОСОБА_4 та ОСОБА_9 . Між вказаною компанією та ОСОБА_8 , з яким перебувала ОСОБА_7 , виник конфлікт.

Під час конфлікту ОСОБА_7 відвела електричний самокат на незначну відстань від місця конфлікту та повернулася до чоловіка, залишивши майно без безпосереднього нагляду. У цей час у ОСОБА_9 , який бачив місцезнаходження самоката, виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану.

Скориставшись тим, що увага потерпілої була зосереджена на конфлікті, ОСОБА_9 підійшов до самоката та відігнав його поза межі візуального спостереження учасників конфлікту. Надалі, продовжуючи реалізовувати злочинний умисел, ОСОБА_9 повернувся до місця конфлікту, де взяв участь у його завершенні, після чого вирішив залучити до реалізації злочинного умислу ОСОБА_4 , повідомивши останньому місце, де залишив переміщений самокат. ОСОБА_4 , вступивши у попередню змову з ОСОБА_9 , дав згоду на завершення викрадення майна, сів на вказаний електросамокат та разом із викраденим майном залишив місце події.

Внаслідок вказаних дій потерпілій ОСОБА_7 завдано майнову шкоду на загальну суму 20 000 гривень.

23.08.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Обґрунтованість підозри, на думку слідчого, підтверджується протоколами огляду місця події від 23.08.2026, протоколом допиту потерпілого від 23.08.2026, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 23.08.2026, поясненнями ОСОБА_11 від 23.08.2026, протоколами огляду диску з відеозаписами від 23.08.2026 та іншими матеріалами кримінального провадження.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначає про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з огляду на тяжкість покарання (позбавлення волі від 5 до 8 років); незаконно впливати на потерпілу та свідків у провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (знищувати докази, узгоджувати позицію з іншими особами).

Слідчий та прокурор вважають, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам, а тому просять застосувати тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у ньому, та просив його задовольнити.

Захисник - адвокат ОСОБА_6 проти задоволення клопотання заперечував. Вказав, що підозра є необґрунтованою, а ризики - недоведеними та формальними. Зазначив, що підозрюваний ОСОБА_4 раніше не судимий, на обліках у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває, має постійне місце проживання та реєстрації. Наголосив, що сама лише тяжкість покарання не може бути єдиною підставою для застосування тримання під вартою (посилаючись на практику ЄСПЛ, зокрема рішення у справі «W v. Switzerland»). Просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту за місцем реєстрації.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника, заперечував проти тримання під вартою та зазначив, що ухилятися від слідства та суду не має наміру.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши надані матеріали клопотання та заперечення захисника, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинувачуваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1. переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2. знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3. незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4. перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5. вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Враховуючи практичні підходи ЄСПЛ (зокрема справи «Нечипорук і Йонкало проти України», «Фокс, Кемпбелл і Гарт проти Сполученого Королівства»), термін «обґрунтована підозра» означає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Слідчий суддя вважає, що надані слідчим матеріали (протоколи огляду місця події, протоколи допитів потерпілої та свідків, протоколи огляду відеозаписів) у своїй сукупності є достатніми для висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, враховує: вагомість наданих доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винуватим (ч. 4 ст. 185 КК України належить до тяжких злочинів і передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років); вік та стан здоров`я підозрюваного ( ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є молодим за віком, працездатний, хронічних захворювань не задекларовано); міцність соціальних зв`язків (неофіційно працює, утриманців не має, зареєстрований у Черкаській області, однак правопорушення вчинено у м. Києві); факт відсутності попередніх судимостей.

Оцінюючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення щодо існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (можливість переховування від органів досудового розслідування та/або суду).

Суворість можливого покарання у поєднанні з тим, що підозрюваний проживає в іншому регіоні (Черкаська область) та не має міцних соціальних зв`язків у м. Києві, створює реальну загрозу ухилення від правосуддя.

Крім того, наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконний вплив на потерпілу та свідків), оскільки досудове розслідування перебуває на початковій стадії, а показання свідків та потерпілої мають безпосереднє значення для встановлення істини у справі.

Водночас, клопотання сторони захисту про застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту підлягає відхиленню, оскільки такий запобіжний захід не здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та нівелювати встановлені ризики, з огляду на вчинення злочину в умовах воєнного стану та підвищену суспільну небезпеку діяння.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Слідчий суддя приходить до висновку про доведеність того, що застосування більш м`якого запобіжного заходу є недостатнім для запобігання встановленим ризикам, у зв`язку з чим клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує майновий та сімейний стан підозрюваного, обставини правопорушення та вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (що становить 66 560 гривень), яка за своїм розміром є здатною забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та не є завідомо непомірною.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ухвалив:

Клопотання - задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства Юстиції України в мехаж строку досудового розслідування, тобто до 21 жовтня 2026 року, включно.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту фактичного затримання підозрюваного, у порядку передбаченому КПК України.

Взяти ОСОБА_4 , під варту в залі суду та помістити до ДУ «Київський слідчий ізолятор».

Визначити ОСОБА_4 , заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 66 560 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач:ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089), у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов`язки:

1)не відлучатись за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

2)повідомляти слідчого, прокурора, суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

3)утримуватись від спілкування зі свідками у даному провадженні, в межах строку досудового розслідування.

Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі порушення ним обов`язків, покладених на нього в цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала слідчого судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: