Постановление суда № 140101557, 17.09.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/24068/26

Провадження №1-кс/752/7907/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Київ

Слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №42025100000000138 від 17.06.2025,-

ВСТАНОВИВ:

15.09.2026 до слідчого судді надійшло клопотання сторони кримінального провадження про арешт майна у кримінальному провадженні №42025100000000138 від 17.06.2025.

В обґрунтування клопотання стороною кримінального провадження зазначено, що СУ ГУНП у м. Києві за процесуальним керівництвом Київської міської прокуратури здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №42025100000000138 від 17.06.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 332, ч. 3, 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на території міста Києва за попередньою змовою діяла група осіб, до складу якої увійшла ОСОБА_5 , які розробили та налагодили схему перешкоджання законній діяльності ЗС України та інших військових формувань в особливий період, зокрема територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, в проведенні мобілізаційних заходів, що полягають в підготовці та накопиченні військово-навчених людських ресурсів призовників, військовозобов`язаних та резервістів для комплектування посад, передбачених штатами військового часу, шляхом виготовлення та збуту підробленої медичної документації, у тому числі документів, які надають право на звільнення від проходження військової служби та ухилення від мобілізації.

З метою досягнення вищевказаної мети та збуту підробленої медичної документації, учасниками групи в мережі інтернет створено сайти, зокрема під назвою: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 де зазначено повний спектр послуг, їх вартість та умови доставки.

Після звернення через вказані сайти, подальше спілкування щодо мети замовлення, строків виготовлення, умов оплати та доставки, здійснювалось за допомогою месенджера «Telegram», з різними посиланнями на нікнейми, зокрема « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».

Завчасно розподіливши ролі, співучасники, здійснювали спілкування з особами, які звернулися за допомогою вищевказаних сайтів з метою залучення їх до пособництва у перешкоджанні законній діяльності ЗС України та інших військових формувань в особливий період та виготовленні медичної документації за допомогою електронно обчислювальної, копіювальної техніки та друкувальних пристроїв шляхом внесення недостовірних відомостей до бланків медичної документації.

Зокрема, ОСОБА_5 , відповідно до розподілу, з метою перешкоджання законній діяльності ЗС України та інших військових формувань в особливий період, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин відведена роль особи, яка виготовляє медичної документації за допомогою електронно обчислювальної, копіювальної техніки та друкувальних пристроїв шляхом внесення недостовірних відомостей до бланків медичної документації.

Так, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, але не пізніше листопада 2025 року, після спілкування із невстановленими особами та отримання від них вказаної інформації у громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 виник прямий умисел на пособництво у перешкоджанні законній діяльності ЗС України та інших військових формувань в особливий період, шляхом використання медичних документів, в яких містяться завідомо неправдиві відомості про наявність у останнього особи яка потребує постійного догляду, що в подальшому є підставою для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

При цьому, ОСОБА_6 усвідомлював, що своїми умисними діями перешкоджає законній діяльності структурним підрозділам ЗС України, зокрема територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, в проведенні мобілізаційних заходів, що полягають в підготовці та накопиченні військово-навчених людських ресурсів призовників, військовозобов`язаних та резервістів для комплектування посад, передбачених штатами військового часу.

Діючи на виконання злочинного умислу, усвідомлюючи характер своїх злочинних дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, ОСОБА_6 у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, використовуючи месенджер «Telegram», надіслав невстановленій досудовим розслідуванням особі анкетні дані своєї матері- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , а також відомості про неіснуючі діагнози захворювань, з метою їх подальшого використання для виготовлення медичного висновку щодо наявності в останнього порушень функцій організму, внаслідок яких невиліковно хворі особи не здатні до самостійного пересування та самообслуговування і потребують надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі та медичного висновку лікарсько-консультативної комісії.

Далі, згідно відведеної їй ролі ОСОБА_5 з метою перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, у невстановлений досудовим час, але не пізніше 17.11.2025 отримала вищевказані дані та на підставі них виготовила підроблений висновок №29717 від 17.11.2025 форми № 080-4/о виданий ТОВ «Імпульс Поліклініка №1» код ЄДРПОУ 44430052, про наявність у ОСОБА_7 порушень функцій організму, внаслідок яких невиліковно хворі особи не здатні до самостійного пересування та самообслуговування і потребують надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі та медичний висновок лікарсько-консультативної комісії №2051 від 17.11.2025 виданий ТОВ «Імпульс Поліклініка №1» код ЄДРПОУ 44430052, згідно якого ОСОБА_7 потребує постійного догляду, які були надіслані поштово-логістичною компанією ТОВ «Нова Пошта» ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та отримані ним.

При цьому, форма первинної облікової документації № 080-4/о «Висновок про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду» затверджена Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09.03.2021 № 407 та є офіційним підтвердженням того, що пацієнт офіційно визнаний таким, що потребує постійного стороннього догляду.

12.01.2026 ОСОБА_6 діючи умисно подав заяву до ІНФОРМАЦІЯ_7 про отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв`язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за хворою матір`ю ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

До заяви ОСОБА_6 додав, як підставу для отримання відстрочки нотаріально засвідчену копію висновку лікарсько-консультативної комісії № 22051 від 17.11.2025, виданої ТОВ «Імпульс Поліклініка №1» код ЄДРПОУ 44430052, де вказано, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 за станом здоров`я потребує постійного стороннього догляду та висновок № 29717 від 17.11.2025 форми № 080-4/о про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, виданої ТОВ «Імпульс Поліклініка №1» код ЄДРПОУ 44430052, на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

За результатами поданої заяви та долучених до нього підроблених документів, військовозобов`язаному ОСОБА_6 надано відстрочку від призову під час мобілізації, внаслідок чого останній незаконно уникнув призову на військову службу, чим було створено перешкоди законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, зокрема територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, в проведенні мобілізаційних заходів, що полягають в підготовці та накопиченні військово-навчених людських ресурсів призовників, військовозобов`язаних та резервістів для комплектування посад, передбачених штатами військового часу

09.09.2026 на підставі ухвали Голосіївського районного суду міста Києва було проведено обшук за адресою : АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено мобільний телефон Iphone 16 Pro Max,, IMEI: НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6

09.09.2026 відповідно до вимог ст. 98 КПК України було винесено постанову про визнання вилученого речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

Сторона кримінального провадження у клопотанні просить з метою збереження речових доказів та забезпечення проведення експертних досліджень накласти арешт на вказане майно, яке було вилучено під час проведення 09.09.2026 обшуку, оскільки вказані предмети, речі та документи мають значення речових доказів у вказаному кримінальному провадженні.

Сторони кримінального провадження у судове засідання не з`явилися.

Прокурор ОСОБА_8 надав заяву про розгляд клопотання без його участі, в якій просив задовольнити вказане клопотання.

З урахуванням ч. 1 ст. 172 КПК України слідчий суддя вважає за можливе розглянути вказане клопотання без участі сторін кримінального провадження, оскільки їх неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду вказаного клопотання.

Дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали вказаного кримінального провадження, слідчий суддя встановив наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 1, 4 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Тимчасове вилучення майна може бути здійснене під час обшуку та огляду, що передбачено абз. 1 ч. 2 ст.168 КПК України.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

У судовому засіданні з досліджених матеріалів кримінального провадження встановлено, що 17.06.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025100000000138 внесені відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 332, ч. 3, 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.

09.09.2026 слідчим на підставі ухвали слідчого судді від 26.08.2026 за вищевказаною адресою проведено обшук, в ході проведення якого виявлено та вилучено вищевказані предмети, речі та документи, які мають значення речових доказів у вказаному кримінальному провадженні.

Постановою слідчого від 09.09.2026 вилучене під час проведення вказаного обшуку майно було визнане речовими доказами.

Як встановлено в судовому засіданні, вказане в клопотанні майно, було вилучено під час проведеного 09.09.2026 обшуку.

З клопотанням про арешт майна сторона кримінального провадження звернулася до суду в межах строку, встановленого ч. 5 ст. 171 КПК України.

Із вказаного клопотання сторони кримінального провадження вбачається, що з метою збереження речових доказів необхідно накласти арешт на вищевказане майно.

Слідчий суддя вважає, що вищевказане майно є матеріальними об`єктами, які зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час вказаного кримінального провадження, що в свою чергу відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, в подальшому може бути використано як докази.

Разом з тим, слідчий суддя вважає, що вищевказане майно може бути використано як доказ у вказаному кримінальному провадженні, у зв`язку з чим для запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення є доцільним накласти на нього арешт.

Водночас слідчий суддя враховує, що накладення арешту на вищевказане майно не має ніяких негативних наслідків для його власника ОСОБА_6 , та, в свою чергу, є розумним та співрозмірним щодо завдань кримінального провадження. Крім того, власником майна в судовому засіданні не доведено необґрунтованість поданого клопотання чи відсутність потреби у накладенні арешту.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що вказане клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Роз`яснити власнику майна, що арешт майна може бути скасований у порядку, передбаченому ст. 174 КПК України.

Керуючись ст.ст. 167-169, 170-173, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке було 09.09.2026 тимчасово вилучено під час проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон Iphone 16 Pro Max, IMEI: НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 .

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на прокурора у вказаному кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1