Решение № 140099447, 28.09.2026, Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Димитрія Ростовського, 35, селище Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001, тел. (063)069-85-65, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2026 р. Справа № 370/1005/26

Провадження № 2/370/573/26

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Білоцької Л.В., розглянувши у приміщенні суду у селищі Макарів Київської області у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айквітас» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айквітас» (далі - позивач, ТОВ «ФК «Айквітас») звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ) заборгованості за кредитним договором № СІК-191121/029-38 від 19.11.2021 у розмірі 136 210,32 грн, понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та на правову допомогу у розмірі 20 000 грн.

Свої вимоги мотивувало тим, що 19.11.2021 між Публічним акціонерним товаристтвом «Комерційний банк «Акордбанк» (далі ПАТ «КБ «Акордбанк») та ОСОБА_1 була підписана заява-пропозиція № СІК-191121/029-38 від 19.11.2021, на підставі якої останній прийняв пропозицію укласти кредитний договір на суму 79 800 грн, строком на 48 місяців, зі сплатою відсотків 16,99% річних, 0,99% щомісячної комісії та 5% одноразової комісії.

ПАТ «КБ «Акордбанк» свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти в розмірі 79 800 грн, проте відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання.

Станом на 27.11.2025 заборгованість ОСОБА_1 становить 136 120,32 грн, з яких: 75 459,73 грн прострочена заборгованість по кредиту, 26 689,73 грн прострочена заборгованість за процентами, 33 970,86 грн прострочена заборгованість по комісії.

27.11.2025 між ПАТ «КБ «Акордбанк» та ТОВ «ФК «Айквітас» був укладений договір про відступлення права вимоги № 27112025/01, відповідно до якого позивач отримав право грошової вимоги до відповідача в сумі 136 120,32 грн.

Ухвалою суду від 08.04.2026 позовну заяву ТОВ «ФК «Айквітас» прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання. Встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву відповідно дост. 178 ЦПК України.

Копія ухвали від 08.04.2026 відповідачу надсилалася за адресою реєстрації: АДРЕСА_1 , поштове відправлення № R067170543910 повернулося на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання, 10.07.2026», що з урахуванням п. 99.1 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою КМУ № 270 від 05.03.2009, та п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним повідомленням особи про розгляд справи. Відповідно у встановлений судом строк, відповідач на адресу суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надав, у зв`язку з чим суд відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом установлено, що 19.11.2021 ПАТ «КБ «Акордбанк» та ОСОБА_1 підписали заяву-пропозицію № СІК-191121/029-38, відповідно до якої ОСОБА_1 прийняв пропозицію укласти кредитний договір та приєднався до «Правил банківського обслуговування фізичних осіб в ПАТ «КБ «Акордбанк», що оприлюднені на офіційному сайті банку www.accordbank.com.ua, які разом із заявою-пропозицією та Умовами споживчого кредитування складають договір про надання споживчого кредиту (а.с. 10-11).

Відповідно до умов заяви-пропозиції сума споживчого кредиту становить 79 800 грн (п. 2.2), у тому числі на загальні споживчі цілі 76 000 грн (п. 2.2.1), на оплату одноразової комісії 3 800 грн (п. 2.2.2); строк споживчого кредиту становить 48 місяців (п. 2.3); розмір процентної ставки становить 16,99% річних (п. 2.4); розмір щомісячної комісії становить 0,99%.(п. 2.5); розмір одноразової комісії становить 5% (п. 2.6).

У пункті 2.9 заяви-пропозиції визначено, що кошти кредиту надаються шляхом: перерахування на на рахунок НОМЕР_1 в сумі 75 986,93 грн; видачі готівки через касу в сумі 13,07 грн (а.с. 10).

У заяві-пропозиції наявний підпис ОСОБА_1 , чим він надав письмове підтвердження про своє ознайомлення з інформацією про умови кредитування, а також орієнтовну сукупну вартість кредиту.

Також підписи відповідача містяться на графіку платежів (а.с. 11 зворот., 12), заяві-анкеті на отримання споживчого кредиту (а.с. 12 зворот., 13), паспорті споживчого кредиту (а.с. 13 зворот., 14), заяві-згоді клієнта (а.с. 15 зворот.), заяві про підтвердження доходів (а.с. 16).

Відповдіно до меморіального ордеру № 4468978 від 19.11.2021 ОСОБА_2 були перераховані кошти в сумі 75 986,93 грн перераховані на рахунок НОМЕР_1 , призначення платежу: перерахування коштів за кред. дог. СІК-191121/029-38 від 19.11.2021 (а.с. 21).

Крім цього, меморіальним ордером № 65918689 від 19.11.2021 підтверджується перерахування коштів в сумі 3 800 грн, призначення платежу: дисконт по видачі кредиту згідно кредитного договору № СІК-191121/029-38 від 19.11.2021 (а.с. 21 зворот.).

Відповідно до заявипро видачу готівки № 310427 від 19.11.2021 позивачу видано готівку у сумі 13,10 грн (а.с. 22).

Отже, ПАТ «КБ «Акордбанк» виконало свої зобов`язання за кредитним договором та надало позичальнику грошові кошти згідно умов кредитного договору.

Згідно із розрахунком заборгованості за договором № СІК-191121/029-38 від 19.11.2021 станом на 27.11.2025 сума заборгованості відповідача становить 136 120,32 грн, з яких: 75 459,73 грн - заборгованість за тілом кредиту, 26 689,73 грн - заборгованість за процентами, 33 970,86 заборгованість по комісії (а.с. 20).

Доказів на спростування цього відповідач не надав.

27.11.2025 між ПАТ «КБ «Акордбанк» та ТОВ «ФК «Айквітас» був укладений договір про відступлення права вимоги № 27112025/01, за умовами якого первісний кредитор відступає (передає), а новий кредитор набуває права вимоги до позичальників первісного кредитора, визначених у реєстрі прав вимоги, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників за договорами, укладеними між первісним кредитором та боржниками шляхом прийняття акцепту первісним кредитором пропозицій (оферт) боржників, викладених в анкеті-заяві щодо відкриття та обслуговування карткового рахунку або заяві-пропозиції щодо оформлення споживчого кредиту на приєднання до Правил банківського обслуговування фізичних осіб у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Акордбанк» (п. 1) ррава вимоги рервісного кредитора за кредитними договорами є такими, що передані новому кредитору з дати підписання сторонами цього договору та зарахування грошових коштів на рахунок первісного кредитора у розмірі вартості прав вимоги визначеному у пункті 3 цього договору (п. 4) (а.с. 25 зворот. - 27).

На підтвердження права вимоги позивача до відповідача надано витяг № 535 з реєстру прав вимог та витяг № 535 з акту приймання-передачі до договору про відступлення права вимоги № 27112025/01 від 27.11.2025, відповідно до яких ТОВ «ФК «Айквітас» прийняло від ПАТ «КБ «Акордбанк» юридичну справу боржника ОСОБА_1 , номер договору № СІК-191121/029-38 від 19.11.2021, а також набуло прав вимоги до нього (а.с. 28 зворот., 29).

Між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ЦК України.

Вирішуючи вимоги за даним позовом, суд керується також наступним.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого кредитного договору, на таких умовах шляхом його підписання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Раніше судом установлено, що відповідач не виконав свої зобов`язання з повернення боргу та сплати процентів за користування кредитом, тому станом на 27.11.2025 розмір заборгованості по тілу кредиту становить 75 459,73 грн, а також заборгованість по процентах становить 26 689,73 грн, які підлягають стягненню із відповідача на корить позивача.

Щодо вимог про стягнення з відповідача заборгованості по комісії, суд керується таким.

Згідно абз. 4 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Як встановлено судом, п. 2.5 заяви-пропозиції №СІК-191121/029-38 від 19.11.2021 визначена щомісячна комісія в розмірі 0,99%.

Частиною 5 ст. 12 Закону «Про споживче кредитування» закріплено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду по справі № 204/224/21 у постанові від 06.11.2023 дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у вказаній постанові, зокрема, зазначив, що у кредитному договорі не лише потрібно зазначити перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, а й надати докази їх понесення.

Водночас у кредитному договорі кредитодавцем фактично встановлено сплату комісії, проте не зазначено за які саме послуги ця комісія сплачується позичальником. Жодних доказів вчинення будь-яких дій, за які позикодавцем нараховувалася комісія, позивачем не надано.

Однак ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено безоплатність надання позикодавцем певних послуг, до яких можна віднести видачу кредиту та його супровід.

Суд зазначає, що послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на споживчі потреби, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Приймаючи до уваги те, що у кредитному договорі, укладеному з відповідачем, не вказано та позивачем не надало доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, пов`язаних з видачею кредиту, суд дійшов висновку, що положення п. 2.5 заяви-пропозиції є нікчемними відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», тож позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 33 970,86 грн комісії задоволенню не підлягають.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, оскільки судом встановлено, що відповідач належним чином не виконував взяті на себе за договором зобов`язання, внаслідок чого виникла заборгованість, тож вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом та простроченими процентами є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. В решті позовних вимог необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені матеріалами справи судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 997,96 грн, тобто пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги ТОВ «ФК «Айквітас» надало суду: договір № 01-01-26/ПД від 01.01.2026 про надання правниої допомоги, укладений між позивачем та АО «ЛЕКС-ЮА»; акт прийому-передачі наланих послуг від 01.04.2026; детальний опис робіт (наданих послуг) від 01.04.2026; ордер серії АР № 1307306; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЗП № 002368 (а.с. 99-109).

Згідно зазначених позивачем у позовній заяві судових витрат, витрати на професійну правничу (правову) допомогу складають 20 000 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Судом установлено, що відповідачем не подано до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Водночас відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: (1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); (2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); (3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; (4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 534/14/20 (провадження № 61-6638св22) зроблено висновки про те, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповдіно до акта прийому-передачі наланих послуг від 01.04.2026 та детального опису робіт (наданих послуг) від 01.04.2026, адвокатом надані такі послуги: (1) вивчення матеріалів кредитної справи 12 год, 10 000 грн; (2) складання позовної заяви про стягнення боргу, формування додатків до позову, направлення його відпрвідачу та до суду 24 год, 10 000 грн.

Аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану позивачу під час розгляду справи у суді першої інстанції, суд враховує, що при підготовці позовної заяви до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором відсутня необхідність у вивченні та опрацюванні великої за обсягом законодавчої бази, що регулює спірні відносини, оскільки існує усталена судова практика, представник позивача участі в судових засіданнях не приймав.

Ба більше, витрачення 36 год на вивчення справи та складання позову очевидно є неспівмірним зі складністю справи та об`ємом позовної заяви.

За таких обставин, суд вважає, що вказаний розмір витрат на правничу допомогу є занадто завищеним, виходячи з критерію розумності та враховуючі конкретні обставини справи, тому суд дійшов висновку, що загальна вартість виконаних представником робіт (наданих послуг), які є реальними та необхідними становить 5 000 грн.

З огляду на це, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 752,18 грн, тобто пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 5, 76-81, 83, 95, 141, 247, 265, 354-355 ЦПК України суд,

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айквітас» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айквітас» заборгованість за кредитним договором № СІК-191121/029-38 від 19.11.2021 у розмірі 102 149,46 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айквітас» 1 997,96 грн судових витрат зі сплати судового збору та 3 752,18 грн витрат на правову допомогу.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося - з дати складання повного його тексту.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 28.09.2026.

Реквізити учасників справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айквітас»: 02002, м. Київ, вул. Сверстюка Євгена, буд. 13, офіс 409/1, код ЄДРПОУ 43884125;

ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Л.В. Білоцька