Решение № 140093918, 25.09.2026, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/2136/26

№ 2/688/1648/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

25 вересня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Стаднічук Н. Л., розглянувши в письмовому провадженні цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

07.05.2026 ТОВ ««ДІДЖИ ФІНАНС» звернулося до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 34945-11/2023 від 25.11.2023 в сумі 45250,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач послався на те, що 25.11.2023 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_2 укладено електронний кредитний договір № 34945-11/2023, відповідно до якого відповідачці були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 10000 грн. Відповідачкою не виконані належним чином кредитні зобов`язання. 12.06.2024 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладений договір факторингу № 12062024, за яким відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 34945-11/2023 від 25.11.2023 в сумі 45250 грн, з яких: 10000 грн заборгованість за основною сумою боргу, 35250 грн заборгованість за відсотками.

2. Рух справи

Ухвалою суду від 2 червня 2026 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 25 вересня 2026 року визначено розглядати справу в заочному порядку.

3. Аргументи учасників справи

Представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, розгляд справи просив проводити за відсутності представника позивача.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

4. Фактичні обставини, встановлені судом

25.11.2023 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_2 укладено договір про надання фінансового кредиту № 34945-11/2023, за яким товариство надає відповідачці фінансовий кредит в розмірі 10000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідачка зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором.

Кредит надається строком н а 360 днів, дата погашення кредиту 18.11.2024 ( пункт 1.2).

За користування кредитом товариством нараховуються проценти, процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредитування, вказаного у п. 1.2 договору (пункт 1.4).

Кредит надається в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4149-49хх-хххх-1608 (пункт 1.6).

Згідно з листом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № 20.1.0.0.0/7-260619/42580-БТ від 19.06.2026 на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 .

З виписки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» слідує, що 25.11.2023 на вказаний картковий рахунок було зараховано переказ в сумі 10000 грн.

За розрахунком заборгованості ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» за кредитним договором 34945-11/2023 від 25.11.2023 заборгованість ОСОБА_2 становить 45250,00 грн, з яких: 10000 грн тіло кредиту, 35250,00 грн відсотки за період з 25.11.2023 по 12.06.2024.

12.06.2024 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу, за умовами якого позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 34945-11/2023 від 25.11.2023 в сумі 45250 грн, з яких: 10000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 35250,00 грн сума заборгованості за відсотками.

за и від 20.07.2020, укладеному між ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», останнє набуло права вимоги до боржників, в тому числі за кредитним договором № 200103844, боржником за яким є ОСОБА_4 на суму заборгованості 35098,98 грн, з яких: 11710,03 грн тіло, 23388,95 грн відсотки.

За розрахунком позивача заборгованість ОСОБА_4 станом на 20.06.2025 основна сума заборгованості за договором: з 25.02.2019-23.02.2022 - 35098,98 грн, інфляційні витрати (25.02.2019-23.02.2022) 7674,90 грн, 3% річних 3156,02 грн, разом 45929,90 грн.

5. Норми права, які застосував суд

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або ж таку кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (щодо позики), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина друга статті 1054 ЦК України).

Відповідно до статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Особливості укладення договору споживчого кредитування визначені Законом України «Про споживче кредитування».

Пунктом 11 частини першої статті 1 Закону визначено, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту;

Частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

При цьому у пункті 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону встановлено, що положення частини п`ятої статті 8 вказаного Закону щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки, вводиться в дію поетапно, а саме протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг". Так протягом перших 120 днів установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 2,5 %,протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Особливості укладення електронного договору визначаються Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно статті 12 Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною першою статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

У постанові від 28 березня 2018 року Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок про те, що відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини другої статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

У відповідності до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За приписом частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02 жовтня 2020 року у справі № 911/19/19 зазначив, що суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

До подібних висновків дійшов Верховний Суду у постанові від 22 червня 2022 року у справі № 296/7213/15, провадження № 61-10125 св 21.

6. Висновки суду

З огляду на те, що відповідачка не виконала умов кредитного договору та не повернула вчасно кредит з відсотками, суд дійшов висновку про те, що з відповідачки на користь позивача як правонаступника кредитодавця підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором в сумі 40050,00 грн, яка складається з: 10000,00 грн тіло кредиту, 30050,00 грн відсотки за період з 25.11.2023 по 12.06.2024.

При визначенні розміру відсотків суд враховує, що відповідно до умов кредитного договору відсотки за період з 25.11.2023 по 21.04.2024 нараховуються за процентною ставкою 2,5% та становлять 37250,00 грн (10000,00 грн х 2,5% х 149 днів), відповідно до вимог Закону України споживче кредитування» відсотки за період з 22.04.2024 по 12.06.2024 (протягом наступних 120 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг") нараховуються за ставкою 1,5% та становлять 7800,00 грн (10000,00 грн х 1,5% х 52 дня). Усього відсотки з урахуванням часткової сплати 15000,00 грн згідно з розрахунком ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» становлять 30050,00 грн (37250,00 грн + 7800,00 грн 15000,00 гн).

Відтак, умови кредитного договору, які передбачають стягнення відсотків в розмірі 2,5% в день за період з 22.04.2024 по 12.06.2024 є нікчемними і судом при визначенні суми кредитної заборгованості до уваги не беруться.

7. Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі судовий збір в сумі 2365,22 грн (2662,40 грн х 88,5%).

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі N 927/237/20).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", «Баришевський проти України», «Двойних проти України», «Меріт проти України»).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Правову допомогу позивачу у справі надавала фізична особа підприємець ОСОБА_5 .

Згідно з актом про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 19.04.2026 нею надано правову допомогу на суму 6000 грн.

Витрати на юридичні послуги, надані іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 ЦПК.

Таку правову позицію поділяє Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 490/3134/19.

За таких обставин, витрати на правову допомогу в сумі 6000,00 грн відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 139, 141, 263 265, 268, 273 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» (07406, Київська обл., м. Бровари, вул.. Симона Петлюри, 21/1, код ЄДРПОУ 42649746) заборгованість за договором № 34945-11/2023 від 25.11.2023 в сумі 40050 (сорок тисяч п`ятдесят) грн 00 грн, яка складається з: 10000,00 грн тіло кредиту, 30050,00 грн відсотки.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» (07406, Київська обл., м. Бровари, вул.. Симона Петлюри, 21/1, код ЄДРПОУ 42649746) судовий збір в сумі 2365,22 грн.

Відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25 вересня 2026 року.

Суддя Н. Л. Стаднічук