Постановление суда № 140092378, 23.09.2026, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 180/573/22

Провадження № 1-кп/0182/66/2026

У Х В А Л А

Іменем України

23.09.2026 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні на стадії судового розгляду в залі суду в місті Нікополь Дніпропетровської області в режимі відеоконференції клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у кримінальному провадженні №12022041330000025 від 14.01.2022 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Марганець Дніпропетровської області, громадянки України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 Кримінального кодексу України (далі КК України),

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора (в режимі відеоконференції) ОСОБА_4 ,

обвинуваченої (в режимі відеоконференції) ОСОБА_3 ,

захисника (в режимі відеоконференції) ОСОБА_5

в с т а н о в и в:

1.У провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває вказане кримінальне провадження.

2.Прокурор ОСОБА_4 до суду направила клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів щодо обвинуваченої ОСОБА_3 , зазначивши, що ризиків передбачені ст.177 КПК України не зменшились та продовжують існувати, а саме: переховування від суду, впливу на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки у разі визнання винуватою ОСОБА_6 загрожує покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна. Тому прокурор вважає, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої.

3.Обвинувачена ОСОБА_3 не заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, однак при цьому зазначила, що не визнає себе винуватою, прокурором не надано жодних доказів її винуватості.

4.Захисник ОСОБА_5 зазначила, що підтримує позицію обвинуваченої.

5.Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.

6.Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення у якому вона обвинувачується.

7.Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

8.При вирішенні питання щодо продовження застосування ОСОБА_3 запобіжного заходу суд враховує вимоги ст.178 КПК України та оцінює в сукупності характер пред`явленого обвинувачення, тяжкість кримінального правопорушення, покарання, яке передбачене законом у разі визнання особи винуватою, дані про особу обвинуваченої, стадію судового розгляду, характер та обсяг процесуальних дій, які ще підлягають проведенню, а також наявність та ступінь актуальності встановлених ризиків.

9.Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

10.Оцінюючи наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, суд виходить із того, що ОСОБА_3 , усвідомлюючи характер пред`явленого їй обвинувачення та можливість призначення у разі визнання винуватою покарання у виді тривалого позбавлення волі, може мати мотиви для переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. При цьому суд бере до уваги не лише абстрактну можливість ухилення від суду, а сукупність обставин, що характеризують конкретне кримінальне провадження, зокрема тяжкість висунутого обвинувачення, характер інкримінованого діяння, можливе покарання, стадію судового розгляду та необхідність забезпечення подальшої належної процесуальної поведінки обвинуваченої, з огляду на перебування обвинуваченої у розшуку після зміни запобіжного заходу.

11.Щодо ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, суд зазначає, що розгляд кримінального провадження не завершено, а тому перебування обвинуваченої на волі створюватиме для неї можливість безпосереднього або опосередкованого контакту зі свідками, що може бути використано з метою впливу на їх покази у кримінальному провадженні.

12.Щодо ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , її репутація, відсутність законних джерел доходу та відсутність міцних соціальних зв`язків.

13.Суд також бере до уваги, що ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечувала проти продовження щодо неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Разом із тим зазначена обставина сама по собі не звільняє суд від обов`язку перевірити наявність передбачених законом підстав для подальшого застосування найбільш суворого запобіжного заходу. За результатами такої перевірки суд встановив, що відповідні підстави на цей час зберігаються.

14.Отже, з урахуванням усіх наведених вище обставин суд доходить висновку, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, є реальними, актуальними та такими, що не зменшилися настільки, щоб їх можна було усунути шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

15.З огляду на викладене, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , передбачене законом покарання, стадію судового розгляду, характер встановлених ризиків та неможливість їх належного нівелювання шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, суд вважає необхідним продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

16.За таких обставин клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

17.Також судом не вбачаються підстави для зміни обраного раніше розміру застави.

Керуючись статтями 177, 181, 183, 331, 371, 372 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

2. Продовжити щодо ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою не більш ніж на 60 днів, до 20 листопада 2026 року включно, із можливістю внесення застави для ОСОБА_3 у розмірі 100 (сто) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 332 800 (триста тридцять дві тисячі вісімсот) грн 00 коп.

3. У разі внесення застави у розмірі визначеному ухвалою суду ОСОБА_3 з дня внесення застави вважати особою стосовно якої обрано запобіжний захід у виді застави і відповідно до вимог ч.5 ст.194 КПК України на неї покладаються такі обов`язки:

- прибувати до суду у визначений час;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

4. Визначити термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, - два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.

5. Роз`яснити обвинуваченій та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачена, будучи належним чином повідомлена, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст ухвали оголошено 25.09.2026 .

Суддя: ОСОБА_1