Постановление суда № 140092002, 22.09.2026, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа №216/8026/26

провадження №2-з/216/48/26

УХВАЛА

іменем України

22 вересня 2026 року місто Кривий Ріг

Суддя Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Маланюк О. Я., розглянувши заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , про перерозподіл часток одноразової грошової допомоги та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , діючи в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , звернулась до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , про перерозподіл часток одноразової грошової допомоги та стягнення коштів.

Одночасно з позовною заявою через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» представником позивачки - ОСОБА_5 було подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Міністерству оборони України здійснювати подальші щомісячні, поетапні виплати часток одноразової грошової допомоги (далі - ОГД), призначеної у зв`язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_6 , на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до вирішення спору у судовому порядку та набрання судовим рішенням законної сили.

Обґрунтовуючи подану заяву, представник позивачки посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_4 під час виконання обов`язків військової служби в районі н.п. Роботине Запорізької області загинув чоловік позивачки - молодший сержант ОСОБА_6 . Рішенням Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 28.02.2025 року № 46/168, ОГД було розподілено та призначено дружині ОСОБА_1 та сину загиблого - ОСОБА_7 . Окремим рішенням Комісії МОУ № 133/168 від 04.07.2025 року частки допомоги було призначено також батькам загиблого - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (по 1/4 частці кожному від загальної суми 15000000 грн). Виплата вказаних сум наразі здійснюється поетапно (1/5 одразу, залишок - щомісячно рівними частками протягом наступних 40 місяців).

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 травня 2025 року у справі № 686/4268/25 було встановлено факт перебування неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на повному утриманні загиблого вітчима ОСОБА_6 .. Проте Витягом з Протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України № 23/в від 27.03.2026 року позивачці було відмовлено у призначенні частки допомоги неповнолітній дитині з мотивів того, що документи надійшли після повного розподілу ОГД, а питання розподілу суми допомоги за наявності спору має вирішуватися в судовому порядку між цими особами.

Представник позивачки зазначає, що 02.08.2026 року на адресу відповідачів (батьків загиблого) було направлено письмові вимоги про добровільний перерозподіл отриманих ними коштів, які були отримані останніми 19 серпня 2026 року, проте залишені без реагування. З огляду на поетапний характер виплат ОГД, представник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом призупинення виплат відповідачам з боку Міністерства оборони України може призвести до безповоротної розтрати коштів відповідачами, що унеможливить або істотно ускладнить виконання майбутнього рішення суду та ефективне поновлення порушених майнових прав неповнолітньої дитини.

Керуючись принципом безсторонності, повного та всебічного розгляду, з метою уникнення надмірного процесуального формалізму, суд розглядає клопотання про забезпечення позову на підставі системного аналізу та оцінки сукупності всіх наявних у матеріалах справи письмових доказів, поданих разом із позовною заявою через підсистему «Електронний суд».

Суд зазначає про технічні проблеми з інтернетом у суді в період 21, 22 вересня 2026 року, та неможливістю вчасного завантаження документів до автоматизованої системи документообігу суду.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, всебічно, повно та об`єктивно проаналізувавши наведені заявником аргументи, а також зміст, правову суть та хронологію доданих до позовної заяви документів, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити повністю з огляду на такі підстави.

Суд вважає за необхідне вказати, що представник заявниці - адвокат Неживий А. В. раніше вже звертався до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з ідентичною за змістом та предметом заявою про забезпечення позову в інтересах ОСОБА_1 (до подання позовної заяви).

Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 вересня 2026 року у справі № 216/8026/26 (ЄДРСР № 139665024) у задоволенні вказаної заяви було відмовлено повністю. Постановляючи ухвалу від 09 вересня 2026 року, суд проаналізував правову природу виплат ОГД, відсутність ризиків невиконання рішення, а також дефекти форми та виконавчої суті заяви (зокрема, помилкове зазначення по батькові загиблого військовослужбовця).

Незважаючи на правові висновки та роз`яснення суду, викладені в ухвалі від 09 вересня 2026 року, яка є чинною, представник позивачки повторно звернувся з аналогічним клопотанням, механічно змінивши лише момент його подачі (одночасно з позовною заявою). Має місце повторне подання тотожного за змістом та обґрунтуванням клопотання, яке вже отримало належну судову оцінку, без зміни фактичних обставин чи надання нових суттєвих доказів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити заходів забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

При оцінці обґрунтованості клопотання суд виходить із наданих стороною позивача матеріалів, а саме: квитанцій про доставку документів через ЄСІТС від 16.09.2026 року, копій вимог до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , рішення Хмельницького міськрайонного суду від 05.05.2025 року у справі № 686/4268/25, свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 23.10.2024 року, свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , довідки ВПО № 6825-5003388299 від 05.08.2024 року, витягів з наказів в/ч НОМЕР_3 від 08.11.2024 р. № 318 та від 12.11.2024 р. № 324-РС, витягу з протоколу засідання Комісії МОУ № 46/168 від 28.02.2025 року та витягу з протоколу засідання Комісії МОУ № 23/в від 27.03.2026 року.

Аналіз вказаних доказів підтверджує наявність спору між сторонами щодо перерозподілу часток ОГД. Проте сам факт існування такого спору та наявність у позивачки документів, що підтверджують факт перебування неповнолітньої дитини на утриманні загиблого воїна, не є автоматичною підставою для блокування регламентних виплат іншим законним отримувачам коштів.

Представник позивачки обґрунтовує загрозу невиконання майбутнього рішення суду виключно тим, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 можуть «безповоротно витратити» грошові кошти, які вони отримують. Суд вважає ці доводи безпідставними та неспівмірними з огляду на специфіку та правову природу спірних виплат.

Порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги регулюється Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року та Наказом Міністерства оборони України № 45. Відповідно до імперативних вимог п. 1.10 Розділу І Наказу МОУ № 45, загальна сума допомоги у розмірі 15000000 грн не перераховується на особисті рахунки отримувачів одноразово, а виплачується поетапно: на першому етапі - 1/5 від призначеної суми, залишок невиплаченої суми (4/5) - щомісячно, рівними частками впродовж наступних 40 місяців.

З цього процесуального механізму вбачається, що спірні грошові кошти не перебувають і не можуть перебувати на особистих рахунках чи у володінні відповідачів у повному обсязі. Вони є бюджетними асигнуваннями, які акумульовані та фінансуються Міністерством оборони України з Державного бюджету України і виплачуються виключно в плановому періодичному порядку.

У разі, якщо позивачка у встановленому законом порядку доведе в судовому процесі право неповнолітнього утриманця на частку допомоги, і судове рішення про перерозподіл часток набере законної сили, належні дитині кошти будуть виплачуватися уповноваженим державним органом за рахунок періодичних платежів або загальних асигнувань. Наявність чинного державного механізму регулярних щомісячних виплат повністю нівелює твердження представника позивача про загрозу «безповоротної розтрати коштів» фізичними особами.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-631цс19) наголосила, що:

«...особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Самі лише посилання на потенційну можливість розтрати майна чи коштів відповідачем за відсутності доказів вчинення ним дій, спрямованих на приховування чи відчуження майна, не можуть бути підставою для вжиття заходів забезпечення».

Позивачем не надано жодного доказу, який би свідчив про недобросовісну поведінку відповідачів або про вчинення ними дій, спрямованих на приховування чи умисне відчуження отриманих часток ОГД. Самі лише посилання на усні розмови через родичів є суб`єктивними припущеннями та не можуть слугувати підставою для обмеження прав інших осіб. Заявлений захід у вигляді повної заборони виплат Міністерству оборони України на користь законних одержувачів, яким допомога призначена чинними актами державного органу, є неспівмірним, порушує баланс інтересів сторін та безпідставно обмежує права третіх осіб.

Суд також звертає увагу заявника на те, що спеціальне законодавство України вже містить імперативні норми, які захищають права осіб у разі виникнення спорів щодо ОГД, без потреби додаткового судового втручання на стадії відкриття справи.

Так, відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»:

«...за наявності спору між особами, які мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, щодо права на призначення і виплату одноразової грошової допомоги та/або її розміру орган, уповноважений здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, призупиняє її виплату до вирішення спору у судовому порядку та набрання судовим рішенням законної сили».

Враховуючи наявність прямої норми закону, яка автоматично врегульовує питання призупинення виплат за наявності судового процесу, вжиття аналогічних заходів забезпечення позову у формі судової заборони є процесуально надлишковим і не відповідає критеріям доцільності, виправданості та ефективності судового захисту.

З огляду на повну недоведеність реальних ризиків невиконання чи ускладнення виконання майбутнього рішення суду, встановлений законом поетапний характер виплат з боку держави, а також наявність спеціального законодавчого механізму автоматичного призупинення виплат органом МОУ, суд доходить висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову, а тому в її задоволенні слід відмовити.

Керуючись статтями 149, 150, 153, 258, 259, 260, 261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , про забезпечення позову - відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.Я. МАЛАНЮК