Решение № 140091900, 25.09.2026, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/7522/25

2/215/682/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

в складі: головуючого судді Коноваленка М.І.

секретар судового засідання - Коломійчук К.Ю.,

за участі, представника відповідача - Савєльєвої Т.Ж. ( в режимі відео конференції),

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю працівника, пов`язаного з виконанням трудових обов`язків, -

ВСТАНОВИВ:

08 вересня 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПАТ Північний гірничо збагачувальний комбінат (далі ПрАТ) про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю працівника, пов`язаного з виконанням трудових обов`язків у розмірі 800000 грн.

В обґрунтування вказує, що її чоловік ОСОБА_2 в період роботи в шкідливих умовах праці на протязі 24 років у відповідача отримав хронічні професійні захворювання хронічне обструктивне захворювання легень 1- 2 стадії, емфізема легень першої другої стадії, група В, легеневої недостатності 1-2 ступеня, радикулопатії попереково крижової, хронічної сенсоневральної приглухуватості.

Згідно висновку МСЕК №144444 від 07.05.2024 ОСОБА_2 було встановлено 65% втрати професійної працездатності, встановлено третю групу інвалідності, безстроково.

Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 21.08.2025 №74/25/1828/В встановлено причинний зв`язок смерті ОСОБА_3 з професійним захворюванням, на яке він захворів під час роботи у відповідача.

Вважає, що йому не було забезпечено безпечних умов праці, він втратив працездатність, виконуючи тривалий час роботи в напружених та шкідливих умовах праці. Виходячи з характеру захворювань, які знаходяться в причинному зв`язку з настанням його смерті, позивачу заподіяно моральну шкоду від втрати чоловіка з яким тривалий час перебувала у шлюбі, до моменту настання смерті. Смерть чоловіка змусила її корінним чином змінити своє життя, вона змушена самостійно заробляти собі на життя, самостійно облаштовувати свій побут, тому їй завдано глибоких моральних страждань, з огляду на незворотні негативні наслідки, які настали для неї внаслідок смерті її чоловіка. А тому просила суд, стягнути з відповідача на свою користь 800 00 грн у відшкодування моральної шкоди, завданої смертю її чоловіка, з вини відповідача.

Ухвалою судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровскої області від 11.09.2025 відкрито провадження у справі, в порядку загального позовного провадження.

Відповідачу встановено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

29.09.2025 в суд надійшов відзив на позовну заяву з додатками (а.с.50-67) разом з підтвердженням про направлення його копії позивачу. Представник відповідача позов не визнає в повному обсязі, у відзиві вказує, що позивач необгрунтував заявлену суму завданої шкоди та не надав доказів на підтвердження погіршення психологічного стану, тому вважає справедливою сумою у відшкодування шкоди буде 150000грн, разом з тим відповідач просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Також, представник відповідача вважає, що не входить до компетенції суду вирішення питання про податки, збори чи інші платежі.

17.12.2025 від представника відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких представник посилається на суперечності між рішенням експертної команди від 21.08.2025, в якому зазначена інша хвороба ніж у Акті розслідування причини виникнення професійного захворювання за формою П-4 від 11.03.2024, що вказує на відсутність причино наслідкового зв`язку між професійним захворюванням ОСОБА_2 та настанням його смерті (68-71).

Позивач до суду не з`явилася, повідомивши суд про розгляд справи у її відсутності, на позовних вимогах наполягає.

Представник відповідача в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечує з підстав та доводів наведених у відзиві на позовну заяву та в додаткових поясненнях.

Вислухавши представника відповідача, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного висновку.

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданного 13 березня 2009 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 13.03.2009 (а.с.6).

ОСОБА_2 з 01.07.1999 по 11.07.20023 року позивач працював у ПрАТ слюсарем черговим з ремонту устаткування, дробильником технологічної служби дробильної фабрики в Ганнівському кар`єрі більше 38 років (а.с.7-9).

Згідно акту розслідування хронічного професійного захворювання від 11.03.2024, (а.с.10-14), померлому чоловіку позивача встановлені хронічні професійні захворювання: обструктивне захворювання легень 1- 2 стадії (пиловий бронхіт 1-1 стадій, емфізема легень 1-2 стадій), група В.ЛН другого ступеню J44. Радикулопатія попереково крижова з вираженим статико динамічним порушенням. Хронічна двобічна сесоневральна приглухуватість другого ступеня.

Чоловіку позивача вперше встановлена стійка втрата професійної працездатності в розмірі 65%, та третя група інвалідності, згідно висновку МСЕК від 07.05.2024 безстроково по трьом профзахворюванням (а.с.15).

У свідоцтві про смерть серія НОМЕР_2 вказано, що ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 52 роки (а.с.16).

Згідно протоколу патологоанатомічного дослідження №42 від 28.01.2025 СП КНП «Криворізька міська лікарня №16» КМР було встановлено причину смерті, а саме: Хронічна легенева серцева недостатність, легеневе серце, хронічне обструктивне захворювання легень (пиловий бронхіт, профзахворювання). Основним захворюванням померлого ОСОБА_2 є хронічне обструктивне захворювання легень (пиловий бронхіт, профзахворювання). Перебіг основного захворювання ускладнився розвитком легеневого серця, пневмосклерозу, пневмофіброзу, емфіземи легень. (а.с.14-19). Явища легенево серцевої недостатності зростали, що призвело до смерті хворого.

Згідно з витягом експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 74/25/1828/В від 21.08.2025 встановлено причинний зв`язок смерті чоловіка позивачки з установленим йому за життя професійним захворюванням, чим спростовуються доводи представника відповідача в цій частині.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про охорону праці», на підприємство покладено обов`язок забезпечити якісні та безпечні умови праці. Згідно статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Суд вважає, що зазначеного обов`язку відповідач не виконав.

Статтею 1167 ЦК України передбачені підстави відповідальності за завдану моральну шкоду - наявність такої шкоди, протиправна поведінка заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вина останнього.

Відповідно до ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю. Враховуючи встановлений родинний зв`язок позивача та померлого ОСОБА_2 , суд дійшов висновку, що вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди підприємством ґрунтуються на ч.2 ст. 1168 ЦК України. Таким чином, підлягає відшкодуванню моральна шкода з підприємства на користь позивача.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.10.2008 року № 20-рп/2008 (справа про страхові виплати) визначено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст. 237-1 КЗпП України (для потерпілих) та ст. 1167 ЦК України (для членів сімей потерпілих) їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку з між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач є особою, що несе відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди ОСОБА_1 , дружині померлого ОСОБА_2 ..

У зв`язку з чим доводи відповідача щодо відсутності підстав для відшкодування моральної шкоди з боку відповідача на користь позивача, є необґрунтованими.

У відповідності до ст. 23 ЦК України та п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом, залежно від характеру заподіяних фізичних та душевних страждань, їх глибини та погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації, а також інших негативних наслідків, з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, при визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Суд вважає неможливим у повному обсязі задовольнити вимоги позивача про стягнення 800 000 гривень на відшкодування моральної шкоди, оскільки на думку суду, така сума є завищеною та не відповідає глибині моральних та фізичних страждань позивача.

Визначаючи розмір відшкодування позивачу моральної шкоди в зв`язку зі смертю чоловіка, суд враховує, характер та обсяг її душевних страждань, в зв`язку зі смертю близької людини, враховує той факт, що дійсно позивач є дружиною померлого з яким знаходилися у шлюбі більш 15 років; наслідки викликані заподіяною шкодою - смертю найбільш близької людини; перенесені та діючі у теперішній час душевні страждання та переживання під час його лікування; тривалість перенесених страждань; зміни в житті викликані смертю чоловіка..

Тому суд, враховуючи вимоги розумності, справедливості та виваженості, вважає за можливе стягнути з відповідача ПрАТ «Північний ГЗК» на користь позивача на відшкодування моральної шкоди 450 000 грн., що буде еквівалентом завданим моральним стражданням, оскільки ця сума відповідає обставинам справи, а також зазначеним принципам.

Крім того, чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподаткованого доходу платника податку, відповідно підлягають оподаткування, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.

Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку мова йде про суми відшкодування збитків, завданих платнику податків внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю, отже вищевказані зміни не поширюються на оподаткування сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.

У відповідності зі ст.141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, слід стягнути з ПрАТ на користь держави судовий збір в сумі 4500,00 грн.

На підставі ст.ст.153, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст.10, 12, 43, 49, 141, 259 ч.6, 263-265, 268, 273, 174 ч.4, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю працівника, пов`язаного з виконанням трудових обов`язків - задовольнити частково.

Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» Ікод 00191023 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 450 000 /чотириста п`ятдесят тисяч/ грн. моральної шкоди без стягнення податків та обов`язкових платежів.

Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» Ікод 00191023 - 4500 грн. судового збору на користь держави.

Копію рішення направити сторонам по справі.

Рішення може бути оскаржене особами, які беруть участь у справі безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти -денний строк, з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення проголошено 25 вересня 2026 року.

Суддя: