Постановление суда № 140090548, 23.09.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/38391/26

Провадження № 1-кс/761/23178/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №42026102100000135 від 09.07.2026, за підозрою, зокрема, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №42026102100000135 від 09.07.2026, за підозрою, зокрема, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, про арешт майна, яке належить підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме, на: квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 72.7 (кв.м), частка власності (одна четверта), згідно технічного паспорту до квартири відносяться: літня кухня, сарай/гараж4; земельну ділянку площею 0,08 га кадастровий номер 1823482200:08:000:0269 сільська рада Ворсівська, Коростенського району, Житомирської області.

Клопотання мотивоване тим, що Шевченківським УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42026102100000135 від 09.07.2026, за підозрою, зокрема, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.

За версією органу досудового розслідування, що в невстановлений час та місці, але не пізніше 09.06.2026, ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді головного спеціаліста відділу державного екологічного нагляду (контролю) лісів та рослинного світу, тваринного світу та біоресурсів Департаменту державного екологічного нагляду (контролю) - державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища, та на якого покладено виконання обов`язків начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) лісів та рослинного світу, тваринного світу та біоресурсів Департаменту державного екологічного нагляду (контролю) - державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища, вступив у злочинну змову з власним батьком ОСОБА_5 , який має знання та навички у сфері державного екологічного нагляду (контролю), та лісничим Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «КИЇВОБЛАГРОЛІС» (код за ЄДРПОУ 24219849) ОСОБА_7 , з метою отримання неправомірної вигоди, поєднану з вимаганням такої від представників агропідприємств, та останніми розроблено злочинний план, який полягав у тому, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 висунуть вимоги представникам державних підприємств, які мають у розпорядженні агролісництва про надання останнім неправомірної вигоди у фіксованому розмірі, а у разі відмови з боку ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 будуть здійсненні перешкоджання у здійсненні господарської діяльності агропідприємств, зокрема шляхом проведення перевірок та притягнення службових осіб до адміністративної відповідальності за ніби-то порушення природоохоронного (екологічного) законодавства.

Так, 09.06.2026, ОСОБА_6 , який на той момент перебував на посаді головного спеціаліста відділу державного екологічного нагляду (контролю) лісів та рослинного світу, тваринного світу та біоресурсів Департаменту державного екологічного нагляду (контролю) - державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Столичного округу Державної екологічної інспекції України в ході виконання службових обов`язків, на території Вишгородського району Київської області, між селами Максимовичі та Млачівка виявлено ділянку, де заготовляється деревина, про що останнім здійснено виклик на спец. лінію «102», та як наслідок за вказаним фактом ВП №1 (смт. Іванків,) Вишгородського РУП ГУНП в Київській області 10.06.2026 розпочато кримінальне провадження №12026111180000182 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.

Земельна ділянка, на який було виявлено заготовку деревини, перебуває на балансі Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «КИЇВОБЛАГРОЛІС», до якого входять 14 підпорядкованих агролістництв, а саме: Димарське, Дитятківське, Сидоровицьке, Кропивнянське, Оливське, Шпилівське, Іванківське, Богуславське, Ісайківське, Поліське, Бородянське, Тетіївське, Таращанське та Хотівське.

Після встановлення факту вчинення правопорушення, а саме незаконної порубки дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, та розуміючи, що останні матимуть можливість вимагати від представників Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «КИЇВОБЛАГРОЛІС» неправомірну вигоду для зупинки здійснення перевірок агролісництв для приховування факту виявлення нових можливих правопорушень, маючи відповідні засоби зв`язку з представниками Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «КИЇВОБЛАГРОЛІС» ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 реалізували вчинення кримінального правопорушення за наступних обставин.

Так, 14.06.2026, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений, на мобільний номер телефону ОСОБА_8 , який перебуває на посаді головного інженера Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «КИЇВОБЛАГРОЛІС», зателефонував ОСОБА_7 та повідомив, що з останнім бажають поспілкуватись ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , та наполіг на тому, що це термінове питання, на що ОСОБА_7 , який перебував у с. Любовичі, Коростенського району, Житомирської області повідомив своє місце перебування. Надалі, в той самий день, на мобільний номер телефону ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_5 , який повідомив, що він прибув у зазначений населений пункт, та що хоче зустрітись.

В подальшому, ОСОБА_8 , зустрівшись з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 почув від останніх, що їм відома інформація про рух лісопродукції по ДП СЛП «Київоблагроліс», скільки ще деревини не вивезено та не реалізовано.

В подальшому, ОСОБА_5 було надано ОСОБА_8 аркуш паперу, на якому були зазначені перелік агропідприємств ДП СЛП «Київоблагроліс», та останнім було зазначено про необхідність зазначення агропідприємств, відносно яких останнім буде надаватись неправомірна вигода за невчинення перевірок, та повідомлено про необхідність надання неправомірної вигоди у розмірі 20 000 грн. за кожне з агропідприємств, на що ОСОБА_8 зазначено помітки відносно Бородянського, Поліського, Сидоровицького, Шпилівського, Іванківського та Оливського агропідприємств ДП СЛП «Київоблагроліс».

Разом з цим, через деякий час, в ході телефонної розмови між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , останнім повідомлено про те, що неправомірну вигоду необхідно надавати безпосередньо йому, а він в свою чергу передаватиме її ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , однак після отримання такої вимоги ОСОБА_8 повідомив, що надавати неправомірну вигоду він не буде.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 08.08.2026, перебуваючи у с. Ворсівка, Коростенського району, Житомирської області, під час особистої зустрічі між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , останній почав переконувати ОСОБА_8 у тому, щоб він співпрацював з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та надавав їм неправомірну вигоду, для того, щоб останні не проводили перевірки 14-ти підпорядкованих лісництв ДП СЛП «Київоблагроліс», не складали акти перевірок з недоліками, не нараховували штрафи та не втручалися в господарську діяльність шляхом зупинення автомобілів, які перевозять лісопродукцію, не викликали на місце рубок працівників поліції та не вилучали зрубану деревину, та повідомив про те, що екологи мають дуже широкі повноваження, та з ними треба дружити, бо вони можуть створити проблеми в роботі ДП СЛП «Київоблагроліс».

В подальшому, 15.09.2026, приблизно о 19 год. 00 хв., перебуваючи у м. Малин, Житомирської області, ОСОБА_8 зустрівся з ОСОБА_7 , та останні направились у лісову місцевість, де зустріли ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , та в ході розмови ОСОБА_5 повідомив, що у агролісництвах ДП СЛП «Київоблагроліс» є дуже багато порушень, та у разі якщо наступного дня, тобто 16.09.2026, ОСОБА_8 не передасть останнім неправомірну вигоду, то вони перестають співпрацювати, та екологами відновляться перевірки агролісництв ДП СЛП «Київоблагроліс», нарахування штрафів та інші негативні наслідки для агролісництв ДП СЛП «Київоблагроліс», та в ході розмови ОСОБА_7 обумовив, що грошові кошти необхідно буде передати саме йому, а він в свою чергу вже передасть частину з них ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , під тиском останніх ОСОБА_8 погодився передати останнім грошові кошти у розмірі 20 000 грн. в приблизному еквіваленті 500 доларів США за чотири з агролісництв ДП СЛП «Київоблагроліс», а саме відносно Іванківського, Бородянського, Сидоровицького та Поліського агролісництв.

В подальшому, 17.09.2026, приблизно об 11 год. 20 хв., перебуваючи поблизу ТРЦ «Lavina Mall», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Берковецька, 6, ОСОБА_8 на виконання вимоги вказаних осіб передав ОСОБА_7 , імітовані грошові кошти у розмірі 2 000 доларів США для розподілення між ним, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , за неперешкоджання ними у здійсненні господарської діяльності агролісництв ДП СЛП «Київоблагроліс», після чого ОСОБА_7 , був затриманий на місці вчинення кримінального правопорушення працівниками поліції, а також були затримані ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється у пособництві в одержанні службовою особою неправомірної вигоди, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.

17.09.2026 ОСОБА_5 затримано у порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

18.09.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.

18.09.2026 Шевченківським районним судом міста Києва відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внесення застави, строком 60 діб.

Так, в ході розслідування вказаного кримінального провадження органом досудового розслідування встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №494221088 у приватній власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходиться квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 72.7 (кв.м), частка власності (одна четверта), згідно технічного паспорту до квартири відносяться: літня кухня, сарай/гараж. Також відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №494219501 у приватній власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходиться земельна ділянка площею 0,08 га кадастровий номер 1823482200:08:000:0269 сільська рада Ворсівська, Коростенського району, Житомирської області.

Таким чином, з метою забезпечення виконання додаткового покарання у виді конфіскації майна, що передбачене ч. 3 ст. 368 КК України слідчий просить накласти арешт на зазначене майно.

Також слідчий в своєму клопотанні відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України просив розглянути його без участі власника нерухомого майна та зацікавлених осіб для попередження можливості відчуження вказаного майна.

В судове засідання слідчий не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, однак подав до суду заяву, в якій просив здійснити розгляд клопотання без його участі та задовольнити клопотання про арешт майна з підстав у ньому наведених.

Враховуючи те, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт не було тимчасово вилучене, то розгляд клопотання відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України можливо здійснити без повідомлення власника майна.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про наступне.

Так, у провадженні Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві перебувають матеріли кримінального провадження №42026102100000135 від 09.07.2026, за підозрою, зокрема, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.

Звернення слідчого з клопотанням про арешт на вказане майно зумовлено необхідністю забезпечення подальшої можливої конфіскації майна як виду покарання.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Згідно з ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини під поняттям необхідності слід розуміти, що втручання відповідає нагальній суспільній необхідності та що воно пропорційне з правомірною метою, яку планується досягти (п. 67 справи «ОЛССОН (OLSSON) проти Швеції», п. 44 справи «Камензинд проти Швейцарії» та інші).

Також, з метою дотримання принципу верховенства права, органи влади повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання та збереження доказів, які стосуються події злочину. Це не є обов`язком досягнення результату, але обов`язком вжиття заходів. Зазначені усталені принципи були висловлені, у тому числі, у справах: «Холодков і Холодкова проти України» (заява 29697/08, рішення від 07.05.2015), «Сердюк проти України» (заява 61876/08, рішення від 12.03.2015), «Мащенко проти України» (заява №42279/08, рішення від 11.06.2015).

Положеннями ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як убачається з витягу з кримінального провадження № 42026102100000135 від 09.07.2026, до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за підозрою, зокрема, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.

Слідчий в клопотанні порушує питання про накладення арешту на майно, що належить на праві власності підозрюваному ОСОБА_5 .

З матеріалів клопотання вбачається, що 18.09.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, у вказаному кримінальному провадженні, у зв`язку з чим у відповідності до ч. 1 ст. 42 КПК України останній набув статусу підозрюваного у скоєнні згаданого кримінального правопорушення.

Санкція ч. 3 ст. 368 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_5 , передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна.

А тому, у разі доведення винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, майно, яке належить на праві власності підозрюваному підлягатиме конфіскації у дохід держави.

Крім того, існують реальні ризики передачі та відчуження вказаного майна, передбачені абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.

Разом з тим, слідчий суддя не знаходить у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно порушень вимог КПК України та чогось очевидно необґрунтованого та безпідставного.

Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає.

З огляду на наведене та з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, клопотання слідчого підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 309, 310, 392, 393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №42026102100000135 від 09.07.2026, за підозрою, зокрема, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони відчуження та розпорядження ним, без заборони користуватися ним, а саме, на:

-квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 72.7 (кв.м), частка власності (одна четверта), згідно технічного паспорту до квартири відносяться: літня кухня, сарай/гараж4;

-земельну ділянку площею 0,08 га кадастровий номер 1823482200:08:000:0269 сільська рада Ворсівська, Коростенського району, Житомирської області.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Слідчий суддя ОСОБА_1