Постановление суда № 140088198, 24.09.2026, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/699/26

Провадження № 1-кс/541/828/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 рокум.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , розглянувши заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_4 ,

встановив:

У провадженні слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області ОСОБА_4 перебуває скарга ОСОБА_3 на бездіяльність службових осіб Миргородського міського відділення поліції ГУНП в Полтавській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення за його заявою до Єдиного реєстру досудового розслідування.

В судовому засіданні 14 вересня 2026 року ОСОБА_3 заявив відвід слідчому судді ОСОБА_4 , оскільки прокурор та слідчий в судове засідання не з`явилися, а слідчий суддя ухвалила рішення про розгляд скарги без її участі. ОСОБА_3 не погодився із цим рішенням, вважає такі дії слідчого судді затягуванням розгляду справи.

В судовому засіданні ОСОБА_3 пояснив, що своїми діями суддя ОСОБА_4 захищає не права потерпілого, а протиправну бездіяльність слідчих органів і ТЦК, перешкоджаючи повному та об`єктивному розгляду, з наміром пособництва у дискримінації та утиску права потерпілого на ефективний захист у кримінальному провадженні. Суддя демонструє відкриту упередженість, відмовляючись забезпечити явку слідчого та створюючи умови для уникнення відповідальності посадовцями; знищує змагальність сторін, проводячи розгляд скарги за повної відсутності сторони досудового розслідування (слідчого чи прокурора) та перетворюючи процес на однобічний ізольований допит скаржника; обмежує його процесуальні права на повноцінний розгляд із позицією іншої сторони та блокує процесуальні механізми захисту. Зазначив, що розгляд відводу судді ОСОБА_4 призначено суддею ОСОБА_1 , яка сама перебуває в умовах конфлікту інтересів та очевидної упередженості, і підлягає відводу. У справі № 541/640/26 суддя ОСОБА_1 прийняла рішення, яке ніяким чином не захищає його права від протиправної бездіяльності слідчих. Суддя умисно не захотіла вирішувати питання належного початку та проведення кримінального досудового розслідування, ухвалила рішення без реального захисту його прав.

Слідчий суддя ОСОБА_4 для розгляду заявленого відводу не з`явилася, її неявка не є перешкодою для розгляд відводу.

Щодо неможливості розгляду клопотання про відвід слідчого судді ОСОБА_4 суддею ОСОБА_1 суд зазначає, що чинним кримінальним процесуальним законодавством України не передбачено заявлення відводів судді, який розглядає заяву про відвід судді. Відвід може бути заявлений лише тому судді, який бере участь у кримінальному провадженні (ч. 1 ст. 75 КПК України). У випадку заявлення відводу судді, такий відвід розглядає інший суддя цього суду (ч.ч. 1, 2 ст. 81 КПК України). Отже, заявлення відводу судді, який розглядає відвід, тобто не здійснює повноваження судді у даному кримінальному провадженні, а лише перевіряє наявність підстав, що виключають участь судді у провадженні, КПК України не передбачає. Такому судді вже не може бути заявлено відвід. Заявлений такому судді відвід можна розцінювати як зловживання правом на відвід з метою затягування розгляду кримінального провадження.

Положення ст. 75 КПК України визначає підстави відводу (самовідводу) судді. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Згідно з ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим.

Європейський суд з прав людини у своїй усталеній практиці наголошує на необхідності оцінки неупередженості суду за двома критеріями суб`єктивним (внутрішнє переконання судді) та об`єктивним (наявність обставин, які можуть викликати обґрунтовані сумніви у його безсторонності).

Так, у справах «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Отже, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі № 5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01 березня 2012 року, справа № 5-15п12).

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 04 лютого 2020 року по справі № 908/137/18 вказує на помилковість аргументу про те, що відповідно до висновків ЄСПЛ найменші сумніви щодо упередженості судді є підставою для його виходу з процесу.

ОСОБА_3 мотивує відвід слідчого судді ОСОБА_4 тим, що слідчий суддя порушує його права, розглядаючи скаргу без участі прокурора, слідчого, які на його думку обов`язково повинні надати свої пояснення щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення за його заявою до Єдиного реєстру досудового розслідування.

Процесуальні рішення судді, їх зміст та форма, не можуть бути підставою для відводу судді. Незгода з рішеннями судді має здійснюватись у порядку, передбаченому чинним процесуальним законодавством України, яким передбачено процедуру оскарження будь-яких процесуальних рішень судді окремо або разом з кінцевим процесуальним рішенням.

Не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише надумані припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Доводи ОСОБА_3 не свідчать про наявність підстав та не містять посилання на обставини, які за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями виключають участь судді у розгляді його скарги, відповідно будь-яких доказів упередженості чи необ`єктивності судді для цілей відводу у розумінні закону не надано.

Враховуючи, що заявником не наведено жодних обєктивних обставин, передбачених ст. 75 КПК України, які б викликали сумнів у неупередженості слідчого судді, сама лише незгода з прийнятим слідчим суддею рішенням не є підставою для відводу.

За таких підстав суд вважає, що заявлений відвід є невмотивованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 75, 80, 369 КПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області ОСОБА_4 відмовити.

Матеріали кримінального провадження передати слідчому судді ОСОБА_4 для продовження розгляду скарги у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяОСОБА_1