Решение № 140087797, 23.09.2026, Київський районний суд м. Полтави

Справа №552/7927/26

Провадження № 2/552/4477/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.09.2026 м. Полтава

Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді Фаліна І.Ю.

за участю:

секретаря судового засідання Сіманової І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справуцивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Полтави надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 04.08.2025 року між ТОВ «Укр кредит фінанс» та відповідачем за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр кредит фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1584-6323.

Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 15 000,00 грн.; строк кредитування 365 днів; базовий період 21 днів; пільгова % ставка 0,01 % в день; знижена % ставка 1,00 % в день; стандартна % ставка: *- 1.00% (одна ціла, нуль сотих процентів) за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати укладення цього Договору. Також Додатковою угодою_№1 від 13.08.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1584-6323 від 04.08.2025 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 600,00 грн. Також Додатковою угодою_№2 від 25.08.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1584-6323 від 04.08.2025 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1000,00 грн . Також Додатковою угодою_№3 від 27.08.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1584-6323 від 04.08.2025 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 000,00 грн. Також Додатковою угодою_№4 від 23.09.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1584-6323 від 04.08.2025 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 700,00 грн. Також Додатковою угодою_№5 від 24.09.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1584-6323 від 04.08.2025 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 000,00 грн.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного кредитного договору. Відповідач порушив умови кредитного договору та не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші грошові зобов`язання. Станом на 11.08.2026 року загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить 37327,51 гривень, а саме: заборгованість за кредитом 14 945,82 гривень; заборгованість за нарахованими процентами 17 891,06 гривень заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК 4 235,63 гривень, заборгованість по комісії 255,00 гривень. У зв`язку з викладеним, позивач просить стягнути з відповідача на його користь вищезазначену, а також судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності.

Відповідач, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання, в судовому засіданні участі не приймала. Надала відзив, в якому визнала частково позовні вимоги, а саме в частині кредитного зобов`язання, однак не погоджуюся з розміром заявленої до стягнення заборгованості. Вважає, що розмір нарахованих платежів для неї є надмірним, оскілки відповідач має інші фінансові зобов`язання. Одночасне погашення всієї заявленої позивачем суми буде неможливим. Відповідач не ухиляється від виконання своїх зобов`язань та має намір погасити основну суму боргу, однак просить врахувати її матеріальне становище та надати можливість здійснювати погашення боргу частинами.

Суд, розглянувши подані позивачем документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 04.08.2025 року між ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_2 укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1584-6323 (надалі Договір).

Відповідно до умов Кредитного договору позивач надав відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 15 000,00 грн.; строк кредитування 365 днів; базовий період 21 днів; пільгова % ставка 0,01 % в день; знижена % ставка 1,00 % в день; стандартна % ставка: *- 1.00% (одна ціла, нуль сотих процентів) за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати укладення цього Договору.

Додатковою угодою_№1 від 13.08.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1584-6323 від 04.08.2025 року позивач та відповідач домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 600,00 грн.

Додатковою угодою_№2 від 25.08.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1584-6323 від 04.08.2025 року позивач та відповідач домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1000,00 грн .

Додатковою угодою_№3 від 27.08.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1584-6323 від 04.08.2025 року позивач та відповідач домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 000,00 грн.

Додатковою угодою_№4 від 23.09.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1584-6323 від 04.08.2025 року позивач та відповідач домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 700,00 грн.

Додатковою угодою_№5 від 24.09.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1584-6323 від 04.08.2025 року позивач та відповідач домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 000,00 грн.

Факт отримання кредитних коштів підтверджується відповідачем, а тому вказані обставини згідно приписів ч. 1 ст. 82 ЦПК України, не підлягають доказуванню.

Згідно Розрахунку заборгованості за договором 1584-6323 від 04.08.2025 року, станом на 11.08.2026 за кредитним договором № 1584-6323 від 04.08.2025 року, загальна заборгованість складає: основний борг, 14945.82 грн, залишок відсотків - 17891.06 грн, залишок відсотків за ст. 625 ЦК України - 4235.63 грн, залишок комісій 255.00 грн.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 цього Кодексу, а саме положення про позику.

Статтею 1050 ЦК передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором.

Статтею 1049 ЦК України встановлено що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На виконання вищенаведеної норми, позивачем надані належні та допустимі докази про наявність заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії № 1584-6323 у розмірі 32836,88 грн (тіло кредиту 14945,82 грн., відсотки за користування кредитом у розмірі 17891,06 грн), яка виникла у ОСОБА_1 перед позивачем.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості суд вважає обґрунтованим та вірним, в той же час, відповідачем не надано до суду жодного документу на підтвердження неправомірності, зробленого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та заборгованості за відсотками за користування кредитом, які суд стягує з відповідача на користь позивача.

Що стосується стягнення неустойки у розмірі 4235,63 грн. суд зазначає наступне.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Загальновизнаним є факт, що Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово був продовжений та продовжує діяти на час розгляду справи.

Таким чином, оскільки кредитний договір був укладений сторонами 04.08.2025, тобто в період дії в Україні воєнного стану, то нарахована позивачем неустойка у розмірі 4235,63 грн. не може бути стягнута із відповідача, оскільки останній нормою закону звільнений від обов`язку такої сплати. Нарахована неустойка підлягає списанню позивачем.

Що стосується стягнення комісії у розмірі 255,00 грн суд зазначає наступне.

Згідно із частинами 5, 6 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки, що зазначені в договорі про споживчий кредит, крім платежів за споживчим кредитом, які не включаються до розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом у випадках, передбачених цим Законом.

Кредитодавцю та новому кредитору забороняється вимагати сплати будь-яких платежів, не зазначених у договорі про споживчий кредит та/або не врахованих у розрахунку денної процентної ставки, що зазначена в договорі про споживчий кредит.

Відповідно до частини 2 статті 8 цього Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати в кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. Водночас, наявність такої комісії вимагає зазначення в кредитному договорі переліку додаткових та супутніх фінансових послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням/поверненням кредиту, що надаються позичальнику.

Згідно зі сталою позицією Верховного Суду, зокрема, сформованою у справі №751/4015/15 від 21.07.2021, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Отже, якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів існування переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин 1 та 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Зі справи, яка переглядається убачається, що умовами договору про споживчий кредит передбачено нарахування комісії одноразово, в день надання кредиту. При цьому, в договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позичальнику, та за які кредитодавець встановив комісію. Таким чином, враховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, положення договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію є нікчемними відповідно до частин 1 та 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно зі статтею 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та в мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 справа №916/3156/17).

За вказаних обставин, вимоги про стягнення комісії задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту у розмірі 14945,82 грн. та процентів за користування кредитом у розмірі 17891,06 грн., а всього у розмірі 32836,88 грн.

Відповідач, зокрема посилаючись на скрутний майновий стан, просила суд надати можливість здійснювати погашення боргу частинами.

Згідно п. 2 ч. 7 ст. 265 ЦПК України у разі необхідності в резолютивній частині також вказується про надання відстрочення або розстрочення виконання рішення.

Згідно ч. 3 ст. 435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої чи членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ч. 5 ст. 435 ЦПК України, розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим та не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Суд вважає, що відповідачем не надано доказів випадку винятковості, який відповідно до вимог ст. 435 ЦПК України є обов`язковою умовою для розстрочення виконання рішення суду, а скрутне матеріальне становище не має характеру особливої або виняткової обставини.

Крім того, відповідачем не надано жодних доказів, які б могли підтвердити обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме сплачений позивачем судовий збір пропорційно до задоволеної частини вимог у розмірі 2342,10 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 76-81, 133, 137, 141, 258, 259,264, 265, 268, 280-283 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (місцезнаходження: бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ: 38548598, Рахунок в форматі IBAN НОМЕР_2 UAH, Банк АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478) суму заборгованості за Кредитним договором №1584-6323 від 04.08.2025, в розмірі 32836,88 (тридцять дві тисячі вісімсот тридцять шість гривень 88 копійок) гривень, з яких:- заборгованість за кредитом 14945,82 гривень; заборгованість за нарахованими процентами 17 891,06 гривень, та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2432,10 грн (дві тисячі чотириста тридцять дві гривні 10 копійок).

В задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 25.09.2026.

Суддя І.Ю. Фалін