Постановление суда № 140087153, 25.09.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/2819/26

Провадження №2/369/9537/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Козак І.А.,

при секретарі Кавун Є.О.,

розглянувши заяву адвоката Туніка Геннадія Володимировича, який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Козак І.А. від участі у розгляді цивільної справи 369/2819/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватне підприємство «АВЕСТА-7», про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та його поділ -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.

24 вересня 2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Туніка Геннадія Володимировича - про відвід судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Козак І.А. у цивільній справі № 369/2819/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ПП «АВЕСТА-7», про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та його поділ.

В обґрунтування відводу представник відповідача зазначає про допущені, на його думку, судом процесуальні порушення під час розгляду справи, зокрема щодо оформлення та фіксації судового засідання 22 квітня 2026 року, проведення судового засідання 01 липня 2026 року без технічної фіксації та поза межами залу судових засідань, а також порядку ухвалення і проголошення ухвали про витребування доказів.

Крім того, заявник посилається на те, що судом не було належним чином враховано та оцінено заперечення відповідача і третьої особи щодо клопотання про витребування доказів, а витребувані докази, на його думку, не стосуються предмета доказування у справі.

На думку представника відповідача, зазначені обставини свідчать про порушення принципів змагальності та рівності сторін, вимог щодо належного процесуального оформлення та вмотивованості судових рішень, у зв`язку з чим викликають об`єктивні сумніви у неупередженості та об`єктивності судді Козак І.А.

У зв`язку з наведеним представник відповідача просить задовольнити заяву про відвід судді Козак І.А. та передати справу для повторного автоматизованого розподілу.

Дослідивши доводи заяви про відвід, вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до положень ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після сплину вказаного строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строк, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

За ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд дійде висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Пункт 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007 року «Про незалежність судової влади» передбачає, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Статтею 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов`язковими для виконання Україною. Вказаний Закон прямо закріплює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі № 5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 року у справі № 5-15п12).

З огляду на підстави заявленого відводу, суд вважає, що заява адвоката Туніка Геннадія Володимировича, який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 про відвід є необґрунтованою, оскільки не містить посилання на будь-які докази та містить лише припущення сторони відповідача, що не може свідчити про необ`єктивність або упередженість, що є підставами для відводу, визначеними ст. 36 ЦПК України.

Крім того, слід зазначити, що незгода з процесуальним рішенням, не може вважатися підставою для відводу судді.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що заява про відвід подана за три робочі дні до судового засідання, суд вважає за необхідне вирішення питання про відвід головуючої судді Козак І.А. передати на розгляд іншому судді, визначеному в порядку, передбаченому ст.33 ЦПК України.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 33, 36, 37, 40, 258, 260, 261 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Вважати заявлений відвід адвоката Туніка Геннадія Володимировича, який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючої судді

Козак І.А. від участі у розгляді цивільної справи 369/2819/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватне підприємство «АВЕСТА-7», про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та його поділ - необґрунтованим.

Передати заяву про відвід судді для розгляду іншому судді, визначеному в порядку, встановленому ч.1 ст.33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Ірина КОЗАК