Решение № 140087097, 31.08.2026, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/834/26

2/368/1045/26

Рішення

Іменем України

"31" серпня 2026 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Іванюти Т.Є.

при секретарі Вареник О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кагарлику справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАТ-ПКБ» (Донецька область, м.Маріуполь, вул. Варганова, 10), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про припинення трудових відносин, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що відповідно до відомостей про трудову діяльність з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, сформованих 27 березня 2026 року, позивач ОСОБА_1 , 01.02.2010 року був прийнятий на роботу Товариством з обмеженою відповідальністю «СКАТ-ПКБ» (Код ЄДРПОУ 34557959). Його прийняли на посаду охоронника та він надав посадовим особам Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАТ-ПКБ» свою трудову книжку. Місцезнаходженням робочого місця заявника ОСОБА_1 було місто Маріуполь Донецької області.

Приблизно на початку 2016 року ОСОБА_1 повідомили, що Товариство буде звільняти всіх працівників та припиняти свою діяльність і запропонували самостійно шукати іншу роботу. В подальшому ОСОБА_1 знайшов собі роботу без офіційного працевлаштування, а на його дзвінки щодо повернення йому трудової книжки, весь час обіцяли її надіслати при нагоді, пояснюючи це тим, що документи перебувають в іншому місті та у Товариства там не залишилося відповідальних працівників.

Починаючи з кінця січня 2016 року ОСОБА_1 до своїх трудових обов`язків у Товаристві з обмеженою відповідальністю «СКАТ-ПКБ» (Код ЄДРПОУ 34557959) не приступав та заробітну плату не отримував. Окрім того, ОСОБА_1 був переконаний, що його трудові обов`язки припинені і він звільнений з роботи у ТОВ «СКАТ-ПКБ».

Позивач ОСОБА_1 має намір працевлаштуватися у м. Києві, або в Київській області, але через оформлені (не припинені) трудові відносини з ТОВ «СКАТ-ПКБ» не має можливості цього зробити.

А тому, просить встановити факт припинення трудових відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «СКАТ-ПКБ» починаючи з 26 січня 2016 року відповідно до ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача ТОВ «Скат-ПКБ» в судове засідання не з`явився.

Відповідач в судове засідання не з`явився.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задоволити з слідуючих підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до відомостей про трудову діяльність з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, сформованих 27 березня 2026 року, позивач ОСОБА_1 , 01.02.2010 року був прийнятий на роботу Товариством з обмеженою відповідальністю «СКАТ-ПКБ» (Код ЄДРПОУ 34557959). Його прийняли на посаду охоронника та він надав посадовим особам Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАТ-ПКБ» свою трудову книжку. Місцезнаходженням робочого місця заявника ОСОБА_1 було місто Маріуполь Донецької області.

Приблизно на початку 2016 року ОСОБА_1 повідомили, що Товариство буде звільняти всіх працівників та припиняти свою діяльність і запропонували самостійно шукати іншу роботу. В подальшому ОСОБА_1 знайшов собі роботу без офіційного працевлаштування, а на його дзвінки щодо повернення йому трудової книжки, весь час обіцяли її надіслати при нагоді, пояснюючи це тим, що документи перебувають в іншому місті та у Товариства там не залишилося відповідальних працівників.

Після початку повномасштабного вторгнення військ російської федерації на територію України у лютому 2022 року, місто Маріуполь потрапило в окупацію та будь-який зв`язок з Товариством з обмеженою відповідальністю «СКАТ-ПКБ» (Код ЄДРПОУ 34557959) чи його посадовими особами було втрачено. Трудову книжку ОСОБА_1 так і не отримав та на сьогодні вже не має можливості її отримати.

Починаючи з кінця січня 2016 року ОСОБА_1 до своїх трудових обов`язків у Товаристві з обмеженою відповідальністю «СКАТ-ПКБ» (Код ЄДРПОУ 34557959) не приступав та заробітну плату не отримував. Окрім того, ОСОБА_1 був переконаний, що його трудові обов`язки припинені і він звільнений з роботи у ТОВ «СКАТ-ПКБ».

На даний час у ОСОБА_1 виникла необхідність офіційно працевлаштуватися, проте вказане питання вирішити належним чином не вдається, адже на підприємстві йому пояснили, що спочатку йому потрібно розірвати трудовий договір з ТОВ «СКАТ- ПКБ», який як виявилося так і не був розірваний.

Таким чином, факт існування трудових відносин між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «СКАТ-ПКБ» (Код ЄДРПОУ 34557959) підтверджується Відомостями з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Тобто, на даний час, юридично відносини з роботодавцем дійсні, при цьому фактично роботу на підприємстві позивач припинив ще на початку 2016 року.

Намагання позивача та його представника здійснити пошуки інформації про ТОВ «СКАТ-ПКБ» в мережі Інтернет та у загальнодоступних Реєстрах особливих результатів не дали. Інформація наявна лише про перебування підприємства у стані припинення, а зазначені номери телефонів Товариства чи його ліквідатора - голови комісії з припинення ТОВ «СКАТ-ПКБ» - ОСОБА_2 , не відповідають чи є такими, що не обслуговуються.

Позивач ОСОБА_1 має намір працевлаштуватися у м. Києві, або в Київській області, але через оформлені (не припинені) трудові відносини з ТОВ «СКАТ-ПКБ» не має можливості цього зробити.

Відповідно до пункту 52 розділу ХІ Закону України «Про зайнятість населення» встановлено, що під час дії воєнного стану для отримання статусу безробітного внутрішньо переміщені особи, а також особи, які перебувають на територіях, на яких ведуться бойові дії, у яких не розірвані трудові договори з роботодавцем, подають до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, заяву на ім`я роботодавця про припинення трудового договору, про що повідомляються роботодавець (будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними), територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та територіальний орган Пенсійного фонду України.

На початку квітня 2026 року ОСОБА_1 усно звернувся в Обухівську філію Київського обласного центру зайнятості для того, щоб припинити трудові відносини із ТОВ «СКАТ-ПКБ» за власним бажанням ст. 38 КЗпП України, на що йому було роз`яснено, що позивач вважається «зайнятою особою» в розумінні Закону України «Про зайнятість населення», а факт звільнення згідно українського законодавства необхідно визнавати лише у судовому порядку, звернувшись з відповідною заявою до суду.

З цих підстав, ОСОБА_1 , не може реалізувати своє набуте право на отримання статусу безробітного, отримати допомогу по безробіттю, а також знайти нову роботу та офіційно працевлаштуватися.

Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

Відповідно до ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Разом з тим, положеннями ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», передбачено гарантії прав і свобод громадян України, які виїхали за межі тимчасово окупованої території, визначено, що громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Крім цього, відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» №1706^11 від 20.10.2014 року, внутрішньо переміщена особа, яка не мала можливості припинити трудовий договір (інший вид зайнятості) відповідно до пункту 1 статті 36, статей 38, 39 Кодексу законів про працю України у зв`язку з неможливістю продовження роботи за таким трудовим договором (іншого виду зайнятості) за попереднім місцем проживання, для набуття статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю і соціальних послуг за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття має право припинити такий трудовий договір в односторонньому порядку, подавши до центру зайнятості за місцем проживання внутрішньо переміщеної особи заяву на ім`я роботодавця про припинення трудового договору.

Датою припинення трудового договору є день, наступний за днем подання такої заяви.

Відповідно до Указу Президента України від 14 листопада 2014 року № 875/2014 «Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 04 листопада 2014 року «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально- економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях», розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» (зі змінами), УДППЗ «Укрпошта» не здійснюється пересилання пошти на окремі території Донецької та Луганської областей.

Згідно Наказу Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376 (із змінами відповідно Наказу № 1151 від 15 липня 2025 року) та затвердженого ним ПЕРЕЛІКУ територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, місто Маріуполь Донецької області є окупованим та знаходиться на території, де органи державної влади не здійснюють на даний час свої повноваження, в тому числі і поштові служби.

Таким чином, ОСОБА_1 не має можливості подати поштовим відправленням заяву про припинення трудових відносин, оскільки такі відправлення на вказану територію не приймаються відділеннями Укрпошти.

За таких обставин, враховуючи те, що установа заінтересованої особи знаходиться на непідконтрольній Україні території, поштова служба зв`язку не працює у позивача відсутня можливість припинити трудові відносини в інший спосіб, окрім звернення до суду, з метою отримання можливості в подальшому реалізовувати своє право на працю.

Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава- учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Відповідно до статей 3, 221, 231 КЗпП України в порядку передбаченому главою XV цього Кодексу, підглядають розглядові індивідуальні трудові спори працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої приналежності, у тому числі членів кооперативів, їх об`єднань, членів кооперативних сільськогосподарських підприємств, членів інших громадських організацій, які перебувають з ними в трудових відносинах, членів селянських (фермерських) господарств, які працюють за трудовим договором із фізичними особами.

У статті 232 КЗпП України визначено, які трудові спори безпосередньо розглядаються в судах і, як правило, це спори про звільнення, і спори про відмови у прийнятті на роботі.

Згідно ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Аналогічні положення містяться в Європейській соціальній хартії (переглянута) від 03.05.1996 (ратифікована Україною 14.09.2006 року).

Так, ст. 1 Хартії визначає що з метою забезпечення ефективного здійснення права на працю сторони зобов`язуються: визнати однією зі своїх найголовніших цілей і одним зі своїх найголовніших обов`язків досягнення та підтримання якомога високого і стабільного рівня зайнятості, маючи на меті досягнення повної зайнятості; ефективно захищати право працівника заробляти собі на життя професією, яку він вільно обирає; створювати безкоштовні служби працевлаштування для всіх працівників або забезпечувати їхнє функціонування; забезпечувати належну професійну орієнтацію, підготовку та перекваліфікацію або сприяти їм.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З огляду на викладене, є очевидним, що позивач з об`єктивних причин не може підтвердити у позасудовому порядку факт припинення ним трудових відносин з ТОВ «СКАТ-ПКБ».

Відтак, іншого шляху, ніж у судовому порядку встановити важливий для позивача юридичний факт не існує.

Під час розгляду справи про припинення трудових відносин, суд має брати до уваги наявні у позивача документи, що підтверджують викладене, його намагання в інший спосіб припинити трудові відносини та неможливість вирішення цього питання у позасудовий спосіб, а також інші докази, які з достовірністю підтверджують, що ОСОБА_1 припинив трудові відносити з ТОВ «СКАТ-ПКБ», яке перебуває у процесі припинення, та належним чином не оформило його звільнення, що наразі перешкоджає його офіційному працевлаштуванню.

Викладені обставини підтверджуються доданими до заяви документами (додатками).

Визнання судом припиненими трудових відносин позивача з ТОВ «СКАТ-ПКБ», є необхідним також і для реалізації передбачених законодавством України права позивача на працю, що створить правові підстави для реалізації ним такого свого права.

А тому, слід встановити припинення трудових відносин громадянина України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 з Товариством з обмеженою відповідальністю «СКАТ-ПКБ» (код ЄДРПОУ 34557959) починаючи з 26 січня 2016 року відповідно до ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 10, 89, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст.47 , 116, 117 КЗпП України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Встановити факт припинення трудових відносин громадянина України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 з Товариством з обмеженою відповідальністю «СКАТ-ПКБ» (код ЄДРПОУ 34557959) починаючи з 26 січня 2016 року відповідно до ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.

Рішення набуває законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом 30 днів.

Повний текст рішення виготовлено 09.09.2026 року.

Суддя: Т.Є. Іванюта.