Постановление суда № 140086463, 24.09.2026, Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/3237/26

Провадження № 1-кс/286/561/26

У Х В А Л А

24.09.2026 м. Овруч

Слідчий суддя Овруцького районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_3 , щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_3 , звернувся до суду із скаргою щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, в якій просить поновити строк на оскарження бездіяльності відділу поліції № 1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення, зазначене у заяві адвоката ОСОБА_3 від 17.08.2026, поданої в інтересах ОСОБА_2 , до Єдиного реєстру досудових розслідувань та зобов`язати уповноважених осіб відділу поліції № 1 Коростенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області (код ЄДРПОУ 40108625) внести відомості за заявою адвоката ОСОБА_3 від 17.08.2026 про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування, мотивуючи тим, що 17.08.2026 о 12 годині 51 хвилині адвокатом ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , на електронну адресу Головного управління Національної поліції в Житомирській області направлено заяву про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 388 КК України, для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань у порядку, визначеному ст. 214 КПК України.

Зокрема, у заяві про кримінальне правопорушення зазначено, що 04.08.2023 в межах виконавчого провадження №71592687 старшим державним виконавцем Овруцького відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_4 було накладено арешт на майно боржника ОСОБА_5 , а саме на нежитлове приміщення, загальною площею 634,6 кв.м., реєстраційний номер 20980813, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та майно, яке в ньому знаходилось, як майно ОСОБА_5 , хоча частина вказаного майна фактично належить ОСОБА_2 , який не є стороною у зазначеному виконавчому провадженні.

Зокрема, було накладено арешт на зерно пшениці врожаю 2023 року, яке було вирощено ОСОБА_2 на земельній ділянці, яка належить його матері ОСОБА_6 та знаходиться на території Гладковицької сільської територіальної громади.

Відповідно до постанови про опис та арешт майна боржника від 04.08.2023, винесеної старшим державним виконавцем ОСОБА_4 у межах виконавчого провадження №71592687, на описане зерно пшениці вагою 3 тони накладено арешт та встановлено заборону на його пошкодження та відчуження.

Вказане зерно передано на відповідальне зберігання ОСОБА_7 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , якого під розписку попереджено про кримінальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування, підміну описаного майна.

ОСОБА_7 , який також є стягувачем у виконавчому провадженні №71592687, було відомо про те, що арештоване зерно належить ОСОБА_2 , оскільки у грудні 2023 року останній звернувся до Овруцького районного суду Житомирської області із позовом до ОСОБА_7 та ОСОБА_5 про визнання права власності на майно, у тому числі на зерно пшениці, і виключення майна з опису та скасування арешту (справа №286/4144/23).

Під час огляду місця події, а саме нежитлового приміщення, розташованого по АДРЕСА_1 , який проводився у рамках кримінального провадження №12024065500000061 від 05.03.2024 за ст. 356 КК України, досудове розслідування якого здійснювалось сектором дізнання відділу поліції № 1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області, було виявлено факт повного псування та фактичного знищення зерна пшениці, яке було передано на відповідальне зберігання ОСОБА_7 ..

Причиною псування зерна пшениці стало свідоме та умисне ігнорування зберігачем ОСОБА_7 правил його збереження, а саме зберігання зерна у непристосованому для цього приміщенні, незабезпечення належної циркуляції повітря та систематичного провітрювання приміщення, що призвело до запуску процесу самозігрівання зерна, свідоме недотримання показників температури та вологості всередині зернового насипу, невжиття заходів щодо пересипання зерна при перших ознаках підвищення температури, незабезпечення захисту зерна від гризунів (мишей, щурів) та комах-шкідників.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_7 , достовірно знаючи, що арештоване зерно належить ОСОБА_2 , який не є стороною виконавчого провадження, умисно утримував вказане зерно у непридатних умовах та ігнорував технологічні вимоги щодо його зберігання з метою навмисного заподіяння останньому значної майнової шкоди та примушення ОСОБА_2 погасити боргові зобов`язання ОСОБА_5 ..

Таким чином, у діях ОСОБА_7 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 388 КК України.

У порушення вимог ч. 1 ст. 214 КПК України відомості про кримінальне правопорушення, зазначене у заяві адвоката ОСОБА_3 від 17.08.2026, до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено не було, що стало підставою для звернення до Корольовського районного суду м. Житомира зі скаргою на бездіяльність Головного управління Національної поліції в Житомирській області.

02.09.2026 адвокатом ОСОБА_3 до ГУНП в Житомирській області направлено адвокатській запит за вих. №749-0209-26 щодо результатів розгляду заяви про кримінальне правопорушення від 17.08.2026.

Відповідь на вказаний адвокатський запит надано відділом поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області листом від 03.09.2026 №166665-2026, відповідно до якого заява адвоката ОСОБА_3 про кримінальне правопорушення від 17.08.2026, подана в інтересах ОСОБА_2 , зареєстрована зазначеним відділом поліції в Єдиному обліку заяв та повідомлень громадян за №6011 від 17.08.2026, рішення за результатами розгляду заяви не приймалося.

Листом відділу поліції № 1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області від 16.09.2026 №174625-26 повідомлено, що розгляд заяви адвоката ОСОБА_3 від 17.08.2026 про кримінальне правопорушення продовжено на строк 15 діб, що підтверджує факт порушення зазначеним відділом поліції вимог ч. 1 ст. 214 КПК.

Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_8 від 07.09.2026 №296/9832/26 скаргу адвоката ОСОБА_3 від 21.08.2026 повернуто скаржнику у зв`язку з тим, що вказана скарга має розглядатись слідчим суддею Овруцького районного суду Житомирської області, оскільки розгляд заяви про кримінальне правопорушення від 17.08.2026 здійснюється відділом поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області.

Відділ поліції № 1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області є районним територіальним (відокремленим) підрозділом ГУНП в Житомирській області, що знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Овруч, вул. Б. Хмельницького, 42.

Враховуючи, що копія ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_8 від 07.09.2026 №296/9832/26 надійшла до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» адвоката ОСОБА_3 15.09.2026 о 18:51 годині виникли підстави для порушення питання щодо поновлення строку на оскарження бездіяльності відділу поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення, зазначене у заяві адвоката ОСОБА_3 від 17.08.2026, до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Вирішуючи питання відкриття провадження по даній скарзі, слідчий суддя звертає увагу на наступне.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 304 КПК України скарги на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, передбачені ч.1 ст.303 КПК України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.

У відповідності до п.3 ч.2 ст. 304 КПК України скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і якщо особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення, повертається особі, яка її подала.

Відповідно до положень ч.1 ст.214 КПК України внесення відомостей до ЄРДР здійснюється не пізніше 24 годин після подання заяви, а відповідно до положень ст.115 КПК України при обчисленні строків днями не береться до уваги той день, від якого починається строк.

У підпункті 1 пункту 1 Узагальнень Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12 січня 2017 року за №9-49/0/4-17 судам (слідчим суддям) надані роз`яснення, що «у судовій практиці проблемним є питання моменту, з якого починається обчислення строку звернення зі скаргою на аналізований вид бездіяльності. Беручи до уваги положення ч.1 ст.214 КПК, згідно з якою внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань здійснюється не пізніше 24 годин після подання заяви, а також положення ч.5 ст.115 КПК, відповідно до якої при обчисленні строків днями не береться до уваги той день, від якого починається строк, 10-денний строк для подання скарги на оскаржуваний вид бездіяльності починається з дня, наступного за тим, в який закінчився перебіг 24-годинного строку для реєстрації відомостей. Наприклад, якщо такий 24-годинний строк завершився о 20:00 год. 07 жовтня, то перебіг строку оскарження починається з 08 жовтня».

З урахуванням викладеного, зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб органу досудового розслідування заявник мала право звернутись протягом десяти днів з моменту вчинення бездіяльності, тобто після спливу 24 годин, які відведені КПК України, на вирішення питання щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, який обраховується з моменту отримання повідомлення про вчинення злочину.

В своїй скарзі представник заявника вказала, що із заявою про вчинення кримінального правопорушення (в порядку ст. 214 КПК України) вона звернулася до начальника ГУНП в Житомирській області 17.08.2026, використовуючи електронну адресу управління.

Згідно листа начальника відділу поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області №166665-2026 від 03.09.2026 про надання інформації, адресованого на ім`я адвоката ОСОБА_3 слідує: «На Ваш запит повідомляємо, що заява, яка надійшла від Вас в інтересах ОСОБА_2 , була зареєстрована в Єдиному обліку заяв та повідомлень громадян відділу поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області за №6011 від 17.08.2026. На даний час, відповідно до Закону України «Про звернення громадян», заява перебуває на розгляді працівників ВП №1 та рішення за результатом розгляду, ще не приймалося. Відповідь за результатами розгляду даної заяви буде направлено на Вашу адресу у встановлені законодавством строки».

Згідно листа начальника відділу поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області №174625-2026 від 16.09.2026 про результати розгляду звернення, звернення від 17.08.2026 зареєстроване до Єдиного обліку відділу поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області від 17.08.2026 за №6011, розглянуте відповідно Закону України «Про звернення громадян». В зв`язку з проведенням додаткової перевірки розгляд продовжено на строк 15 діб.

Тобто, згідно даних скарги та доданих матеріалів строк на оскарження бездіяльності слід обчислювати із 19 серпня 2026 року.

Відповідно до ухвали слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира від 07.09.2026 по справі №296/9832/26 адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , звернулася із скаргою на бездіяльність органу досудового розслідування щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до Корольовського районного суду міста Житомира 24 серпня 2026 року.

Однак, ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_8 від 07.09.2026 по справі №296/9832/26 скаргу адвоката ОСОБА_3 було повернуто скаржнику у зв`язку з тим, що вказана скарга має розглядатись слідчим суддею Овруцького районного суду Житомирської області, оскільки розгляд заяви про кримінальне правопорушення від 17.08.2026 здійснюється відділом поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області.

Частиною 1 ст. 117 КПК передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише в тому випадку, якщо судом буде визначено поважність причин його пропуску.

Стала практика Касаційного кримінального суду Верховного Суду у питанні поважності пропуску процесуальних строків (зокрема, постанови від 27.03.2019 у справі №127/17092/18 (провадження №51-8813км18), від 21.12.2022 у справі №376/2712/21 (провадження №51-1690км22) та інші) свідчить про те, що виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати скаргу у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені належними фактичними даними.

Недотримання встановлених законом процесуальних строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Так, Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постанові від 27.03.2019 у справі №127/17092/18 (провадження №51-8813км18) зазначає, що хоча ст. 117 КПК України передбачено норму щодо поновлення пропущеного строку, однак це можливо лише у разі наявності поважних причин пропуску такого строку. При вирішенні питання про поновлення пропущеного строку судом мають враховуватися такі обставини, як тривалість процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.

Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але він цього не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інше подібне за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Іншого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні урегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування має відбуватись з дотриманням певних умов.

Дотримання процедури, встановленої законом, є важливою гарантією права кожного на свободу та особисту недоторканність в розумінні ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У рішенні від 21 листопада 2019 року у справі «Мельник проти України» (CASEOFMELNYKv.UKRAINE) (заява № 72286/01) Європейський Суд з прав людини наголосив, що право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.

Згідно рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України» в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях ЄСПЛ також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавиться провадженням у справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Підслідність та місце проведення досудового розслідування врегульовано положеннями ст.ст. 216, 218 КПК України (Глава 19 КПК України).

Досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.

В свою чергу, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора розглядаються за правилами Глави 26 КПК України слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що передбачено положеннями ст.ст. 32, 33 КПК України щодо територіальної та інстанційної підсудності.

Зазначена правова позиція також неодноразово була відображена в інших листах ВССУ й залишається незмінною. Отже, відповідно до зазначених норм та судової практики, яка є усталеною в цьому питанні, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, які оскаржуються відповідно до вимог ст. 303 КПК України, повинні розглядатися слідчим суддею місцевого суду, в межах юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, незалежно від того чи оскаржується рішення, дії або бездіяльність слідчого чи прокурора.

Заявник, порушуючи питання про поновлення строку звернення до суду посилається на те, що копія ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_8 від 07.09.2026 №296/9832/26 надійшла до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» адвоката ОСОБА_3 15.09.2026 о 18:51 годині. Однак, заявником не обґрунтовано, чому саме до слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомир було подано скаргу на бездіяльність органу досудового розслідування щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, в той час як місцем вчинення кримінального правопорушення зазначено в заяві про вчинення кримінального правопорушення та скарзі м. Овруч, що відноситься до підслідності ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області. Окрім того, відповідь на адвокатський запит теж було надано відділом поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області листом від 03.09.2026 №166665-2026, відповідно до якого заява адвоката ОСОБА_3 про кримінальне правопорушення від 17.08.2026, подана в інтересах ОСОБА_2 , зареєстрована зазначеним відділом поліції в Єдиному обліку заяв та повідомлень громадян за №6011 від 17.08.2026, рішення за результатами розгляду заяви не приймалося. Тобто, отримавши 03.09.2026 відповідь на адвокатський запит заявнику достеменно стало відомо, що рішення по заяві приймається саме ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області, а тому скарги розглядає саме Овруцький районний суд.

Таким чином, зважаючи, що місцем вчинення кримінального правопорушення зазначено в заяві про вчинення кримінального правопорушення та скарзі м. Овруч вул. Прикордонна, 26, що відноситься до підслідності ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області, про що достеменно було відомо як заявнику, так і представнику, оскільки Овруцьким районним судом розглядалися і інші заяви та скарги з приводу описаного майна, яке знаходиться в нежитловому приміщенні, загальною площею 634,6 кв.м., реєстраційний номер 20980813, розташованому за адресою: Житомирська область, м. Овруч, вул. Прикордонна, 26, право на яке заявляється заявником; заява адвоката ОСОБА_3 , подана в інтересах ОСОБА_2 , про кримінальне правопорушення від 17.08.2026 зареєстрована відділом поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області за №6011 від 17.08.2026, про що було повідомлено 03.09.2026, а тому наведена причина представником заявника по суті помилкове звернення до не належного за підсудністю суду не може бути визнана поважною причиною для поновлення строку на оскарження бездіяльності слідчого, що узгоджується із вищезазначеними правовими позиціями, наведеними у постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду у питаннях поважності пропуску процесуальних строків (зокрема, постанови від 27.03.2019 у справі №127/17092/18 (провадження №51-8813км18), від 21.12.2022 у справі №376/2712/21 (провадження №51-1690км22). Інші ж обставини, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку, відсутні.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.304 КПК України скарга повертається, якщо подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Відтак, за встановлених обставин та визначеного правового врегулювання, з огляду на відсутність поважних причин, що зумовили пропуск строку для звернення зі скаргою до суду, слідчий суддя приходить до висновку про повернення скарги.

Керуючись ст.ст.303, 304 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_3 , про поновлення строку на оскарження бездіяльності відділу поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення, зазначене у заяві від 17.08.2026, до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_3 , щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.

Слідчий суддя ОСОБА_1