Постановление суда № 140081817, 25.09.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

25 вересня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/12984/26

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Удовіченко С.О., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Полтавське" про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Полтавське" до Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної військової адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "МНД Жуківське" про визнання протиправним та скасування висновку,

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Полтавське" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної військової адміністрації в якій просить визнати протиправним та скасувати висновок з оцінки впливу на довкілля, виданий Департаментом екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації у реєстраційній справі № 15741 щодо планованої діяльності "Облаштування Жуківської площі, а саме будівництво Жуківської установки комплексної підготовки газу (Жуківська УКПГ) для забезпечення збору, підготовки та транспортування вуглеводневої продукції, буріння водної свердловини для водозабезпечення Жуківської УКПГ, будівництво газопроводу-відводу від Жуківської УКПГ до магістрального газопроводу".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 440/12984/26 за позовом Приватного акціонерного товариства "Полтавське" до Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "МНД Жуківське" про визнання протиправним та скасування висновку.

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії висновку з оцінки впливу на довкілля, виданого Департаментом екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації у реєстраційній справі № 15741, до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

- заборони ТОВ "МНД Жуківське" та залученим ним підрядникам до набрання законної сили судовим рішенням виконувати на підставі або з використанням зазначеного висновку підготовчі, земляні й будівельні роботи на земельних ділянках 5324082400:00:013:0263, 5324082400:00:013:0264, 5324082400:00:006:0310, 5324082400:00:006:0311 та 5324082400:00:006:0312, крім робіт, необхідних виключно для консервації, запобігання аварії або усунення безпосередньої загрози життю, здоров`ю чи довкіллю.

В обгрунтування заяви зазначено, що ТОВ "МНД Жуківське" листом від 20.08.2026 повідомило про початок робіт із 01.09.2026, а у вересні 2026 року на землях позивача фактично з`явилася важка техніка та розпочалося порушення ґрунтового покриву. Відомості про ці обставини відображені в ухвалі Шевченківського районного суду м. Полтави від 09.09.2026 у справі № 554/13108/26 і матеріалах двох кримінальних проваджень. Подальше зняття родючого шару ґрунту, вирубування або пошкодження насаджень, улаштування доріг, майданчиків і траншей для трубопроводів змінює фізичний стан земель. Навіть у разі майбутнього скасування висновку повне відновлення ґрунтового профілю, гідрологічного режиму та рослинності може бути тривалим, дорогим або неможливим. Отже, без тимчасового збереження status quo судове рішення ризикує втратити практичну ефективність.

У відповідності з частинами першою, другою, четвертою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Види забезпечення позову визначає стаття 151 КАС України, за змістом частини першої якої позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору (пункти 1, 2, 4 цієї частини статті).

Частиною другою цієї ж статті КАС України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просить заявник, з наслідками, які настануть внаслідок, зокрема, зупинення дії оскаржуваного адміністративного акта.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються задля гарантування реального виконання в майбутньому судового рішення у випадку його ухвалення на користь позивача. Водночас, для виконання таких заходів потрібно додержуватися щонайменше однієї з умов, визначених у частині другій статті 150 КАС України.

Як наслідок, уможливлюється виконання судового рішення на підставі принципу обов`язковості судових рішень, регламентованого в статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі - Конвенція), пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України», пункті 5 частини третьої статті КАС України, рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах "Рябих проти Росії" (§§ 51, 52), "Горнсбі проти Греції" (§ 40).

Суд враховує й те, що відповідно до статті 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

ЄСПЛ у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Своєю чергою, ЄСПЛ у рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Причому, як наголошується у рішенні ЄСПЛ у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настане подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) ЄСПЛ вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Відтак, заходи забезпечення позову застосовуються судом лише у виняткових випадках за наявності для цього умов та підстав, передбачених процесуальним законом, при цьому, такі заходи повинні відповідати критеріям адекватності та співмірності.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У той же час, Верховний Суд у постанові від 17.04.2019 (справа № 705/4587/17) сформулював правову позицію, згідно з якою, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Для забезпечення позову суд повинен на підставі доказів та з огляду на обставини справи, поведінку учасників переконатися, що загроза правам, свободам та інтересам особи має реальний характер. Загроза повинна бути прямо пов`язана з об`єктом спору та мають бути обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, встановлені в пункту 1 частини другої статті 150 КАС України.

Так, заявник в обґрунтування доцільності вжиття заходів забезпечення позову зазначає, що ТОВ "МНД Жуківське" листом від 20.08.2026 повідомило про початок робіт із 01.09.2026, а у вересні 2026 року на землях позивача фактично з`явилася важка техніка та розпочалося порушення ґрунтового покриву. Відомості про ці обставини відображені в ухвалі Шевченківського районного суду м. Полтави від 09.09.2026 у справі № 554/13108/26 і матеріалах двох кримінальних проваджень. Подальше зняття родючого шару ґрунту, вирубування або пошкодження насаджень, улаштування доріг, майданчиків і траншей для трубопроводів змінює фізичний стан земель. Навіть у разі майбутнього скасування висновку повне відновлення ґрунтового профілю, гідрологічного режиму та рослинності може бути тривалим, дорогим або неможливим.

Як слідує з листа ТОВ "МНД Жуківське" від 20.08.2026 №2026/08-20/2: "Товариство з обмеженою відповідальністю "МНД ЖУКІВСЬКЕ" (код СДРПОУ 45859394) с власником спеціального дозволу на користування надрами № 5311 від 02 грудня 2021 року на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовища, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) Жуківської площі.

Виконання робіт, передбачених зазначеним спеціальним дозволом, має стратегічне значення для забезпечення енергетичної безпеки держави, збільшення обсягів внутрішнього видобутку вуглеводнів та виконання державної політики щодо зміцнення енергетичної незалежності України в умовах правового режиму воєнного стану. Для реалізації прав, наданих спеціальним дозволом на користування надрами, ТОВ "МНД ЖУКІВСЬКЕ" планує виконання комплексу робіт з геологічного вивчення надр, облаштування та подальшої розробки Жуківського родовища, включаючи , але не обмежуючись:

будівництвом майданчиків для буріння свердловин №№ l , 2, 3, 4 Жуківські;

будівництвом та облаштуванням технологічних під`їзних доріг;

буріння свердловин №№ 1, 2, 3, 4 Жуківські;

прокладанням газопроводів та інших інженерних комунікацій;

розміщенням об`єктів нафтогазовидобування та пов`язаних із ними технологічних споруд;

проведенням інших робіт, необхідних для геологічного вивчення надр та подальшої промислової розробки родовища.

Вказані роботи планується здійснювати на земельних ділянках комунальної власності, які перебувають у Вашому постійному користуванні на підставі державного акта на право постійного користування землею П-ПЛ №002509, зокрема в межах земельних ділянок з

кадастровими номерами:

5324082400:00:013 :0263;

5324082400:00:013 :0264;

5324082400:00:006:0310;

5324082400:00:006:0311:

5324082400:00:006:0312 ... .

... ТОВ "МНД ЖУКІВСЬКЕ" вживає заходів щодо оформлення відповідних земельно-правових відносин, у тому числі шляхом встановлення земельних сервітутів та укладення інших правочинів, передбачених законодавством України.

Товариство повністю усвідомлює обов`язок щодо відшкодування збитків, які можуть бути завдані власнику земельних ділянок та землекористувачу внаслідок тимчасового використання земель для виконання зазначених робіт. Визначення та відшкодування таких збитків здійснюватиметься відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема постанови Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року №284 та постанови Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1098.

ТОВ "МНД ЖУКІВСЬКЕ" підтверджує готовність до конструктивної співпраці з ПрАТ "Полтавське" з питань організації та проведення робіт, погодження маршрутів доступу до об`єктів, мінімізації можливих незручностей для здійснення господарської діяльності землекористувача, а також оперативного врегулювання питань щодо визначення та компенсації збитків у встановленому законом порядку".

Суд зазначає, метою забезпечення адміністративного позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, а власне сам інститут забезпечення позову є наданням позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересі, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбачених законом.

Обидві підстави забезпечення позову, визначені частиною другою статті 150 КАС України (невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю) мають бути встановлені судом у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Названі підстави є оціночними, а відтак містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням таких заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Верховний Суд у постанові від 27.07.2022 у справі № 640/14616/21 зазначив, що вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття позову суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.

Вирішуючи питання наявності очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, Верховний Суд неодноразово зазначав, що такі ознаки повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом.

Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. У іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивачів до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію по справі (постанови Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 640/17408/19, від 16.05.2019 у справі № 826/14303/18).

У справі № 380/4885/22 (постанова від 02.04.2024) Верховний Суд зазначив, що правомірність або протиправність оскаржуваного рішення відповідача може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності доказів у їх сукупності, що буде здійснено під час вирішення спору по суті, про що вірно зазначив суд першої інстанції.

Суд наголошує, що сама лише незгода позивачів із діями (рішенням) суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання їх протиправними і зобов`язання вчинити певні дії ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі № 800/521/17 зазначила, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

Отже, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має встановити наявність саме таких ознак, які свідчать про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом, а не встановлювати правомірність/протиправність оскаржуваного рішення на цій стадії.

Станом на час розгляду питання про доцільність вжиття заходів забезпечення позову, оскаржуваний висновок не містить очевидних ознак його протиправності і не свідчить про очевидність порушення прав позивачів, а наведені у заяві про вжиття заходів забезпечення позову доводи потребують встановлення фактичних обставин справи та оцінки наявних у матеріалах справи доказів на предмет відповідності або невідповідності спірного висновку чинному законодавству у сфері містобудівельної діяльності, що є неможливим на стадії розгляду заяви про забезпечення позову, а повинно досліджуватись під час судового розгляду адміністративної справи в порядку, визначеному КАС України.

Фактично зазначені заявником обставини у заяві про забезпечення позову беззаперечно підтверджують лише факт повідомлення ТОВ "МНД ЖУКІВСЬКЕ" про початок виконання робіт з геологічного вивчення нафтогазоносності надр та будівництва об`єктів нафтогазовидобування, однак не виключають необхідності з`ясування інших обставин, які мають значення для вирішення спору по суті.

Таким чином, наведені заявниками ознаки протиправності оскаржуваного висновку є передчасними та не можуть бути підставою для застосування заходів забезпечення позову, оскільки вони підлягають оцінці під час розгляду справи по суті.

Забезпечення позову у спосіб, запропонований позивачем, фактично призведе до ухвалення рішення та вирішення публічно-правового спору без розгляду справи по суті. Водночас із системного аналізу наведених правових норм вбачається, що суд не наділений правом вирішувати позовні вимоги по суті без проведення судового розгляду в порядку, визначеному КАС України.

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 04.10.2023 у справі № 380/8991/22, позивач не обґрунтував та не довів наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення у справі, а також того, що захист цих прав стане неможливим або вимагатиме значних зусиль та витрат після набрання рішенням законної сили, з урахуванням того, що виявлення факту будівництва об`єкта без необхідних документів є підставою для його знесення з компенсацією витрат за рахунок особи, яка здійснює будівництво.

При цьому у заяві не доведено, що забезпечення позову у запропонований спосіб сприятиме досягненню цілей інституту забезпечення позову як складової права на судовий захист, спрямованого на недопущення незворотних наслідків.

На переконання суду, у даному випадку відсутня очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення у справі. Також судом не встановлено, що без вжиття заходів забезпечення позову захист прав, свобод та інтересів заявника стане неможливим або вимагатиме значних зусиль і витрат, а запропоновані заходи забезпечення позову є неспівмірними з можливими негативними наслідками для прав та інтересів інших осіб.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява позивача про забезпечення позову є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 150, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити Приватному акціонерному товариству "Полтавське" в задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Полтавське" до Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної військової адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "МНД Жуківське" про визнання протиправним та скасування висновку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення судового рішення шляхом подання апеляційної скарги в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею297 КАС України.

Суддя С.О. Удовіченко