Постановление суда № 140073009, 21.07.2026, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 308/15953/25 Провадження № 2/304/385/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про забезпечення позову

21 липня 2026 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого - судді Сидоренко Ю.В.,

при секретарі: Кибза М.В.,

за участю: представника позивача адвоката Горінецького О.Й.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Перечин цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Моекотаксі» (адреса місцезнаходження: 88000, м.Ужгород, вул.Собранецька, 158 «Б», ЄДРПОУ - 42424267) до ОСОБА_1 (місце знаходження за адресою: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (місце знаходження за адресою: АДРЕСА_1 ), Приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Малинич Наталії Анатоліївни (м.Ужгород, вул.Олександра Блистіва буд.1 Ужгородського району Закарпатської області), про визнання недійсним договору дарування та скасування державної реєстрації, -

В С Т А Н О В И В :

29.10.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Моекотаксі», в особі представника адвоката Смик Д.В., звернулося через систему «Електронний суд» до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Малинич Наталії Анатоліївни, про визнання недійсним договору дарування від 15 лютого 2025 року та скасування державної реєстрації.

У пред`явленому позові ТОВ «Моекотаксі» просить: визнати недійсним договір дарування частки будинку АДРЕСА_2 від 15.02.2025 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрованого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Н.А. Малинич за №386; відновити становище, яке існувало до укладення договору дарування 1/2 частки будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , укладеного 15.02.2025 року, зареєстрованого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Малинич Н.А. за №386, в саме: повернути частку у праві спільної часткової власності на будинок, розташований в АДРЕСА_2 , у розмірі 1/2 (одна друга) від ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_3 ) та скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Малинич Наталії Анатоліївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер рішення: 77271732 від 15.02.2025 року.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.10.2025 цивільну справу № 308/13150/25 передано за територіальною підсудністю до Перечинського районного суду Закарпатської області.

Вказана ухвала сторонами, представниками сторін не оскаржена та набрала законної сили.

03.12.2025 року надійшла вказана цивільна справа №308/15953/25 надійшла до Перечинського районного суду Закарпатської області, згідно ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.10.2025 року.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 03.12.2025 головуючою суддею визначено суддю Перечинського районного суду Закарпатської області Сидоренко Ю.В.

Ухвалою судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 08 грудня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 308/15953/25 в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, представників сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.11.2025 до Ужгородського міськрайонного суду через підсистему «Електронний суд» представником позивача ТОВ «Моекотаксі» адвокатом Смик Д.П. подано заяву про забезпечення позову та у вказаній заяві представник позивача просить накласти арешт на частку у розмірі 1/2 (одну другу) будинку АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), з метою недопущення відчуження до моменту набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову представник позивача зазначає, що ТОВ «МОЕКОТАКСІ» є стягувачам, а ОСОБА_1 - боржником у виконавчому провадженні № 78286558, у виконанні якого перебуває судовий наказ у господарській справі №907/421/24 про стягнення суми 938 478,13 грн. Однак, рішення суду залишається невиконаним. На стадії виконання судового рішення Позивач отримав інформацію про те, що у Боржника зменшились активи, серед іншого, зокрема Відповідач-1 ОСОБА_1 , з порушенням норм законодавства, недобросовісно, за наявності заборони відчуження, здійснив відчуження належного йому майна, а саме 1/2 будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , за рахунок реалізації якого можна було б здійснити погашення заборгованості перед Позивачем.

Вказує також у заяві, що 15.02.2025 року (в суботу) між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір дарування 1/2 частки будинку, згідно якої Дарувальник ОСОБА_1 подарував, а ОСОБА_2 прийняла в дар 1/2 (одну другу) частки будинку, який розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Договір дарування, серія та номер: 386, виданий 15.02.2025, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Малинич Н.А.

Крім того, позивач звертає увагу у поданій заяві на ті обставини, що напередодні, 14.02.2025 року Господарським судом Закарпатської області у справі № 907/406/24 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 проголошено вступну та резолютивну частину рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 суми 45 000,00 грн. та ухвалу, відповідно до якої клопотання фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову залишено без розгляду, клопотання фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , про заміну одного заходу забезпечення позову іншим залишено без розгляду, клопотання представника фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , про заміну одного заходу забезпечення позову іншим задоволено. Замінено захід забезпечення позову, вжитий ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 03.05.2024 р. у справі № 907/406/24, що полягав у забороні ОСОБА_1 та/або уповноваженим ним юридичним та фізичним особам, а так само будь-яким іншим особам вчиняти дії, спрямовані на відчуження в будь-який спосіб (в т.ч., але не виключно, шляхом продажу, дарування, міни, ренти, відмови на користь громади/ держави) 1/2 частки будинку АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_1 з одночасним його припиненням. Накладено арешт на майно Відповідача - ОСОБА_1 - транспортний засіб RENAULT ZOE. Станом на 15 год. 44 хв. 14.02.2025 року (тобто до моменту реєстрації права власності на 1/2 частки на будинок) щодо Відповідача ОСОБА_1 , вже було відкрито виконавче провадження № 77216950 на виконання Ухвали у справі №907/406/24 від 14.02.2025р. та останній перебував у Єдиному реєстрі боржників, що підтверджується роздруківкою з офіційного веб-сайту «Автоматизована система виконавчого провадження» На наступний день, 15.02.2025 року (в суботу) між ОСОБА_1 та його матір`ю - ОСОБА_2 укладено договір дарування 1/2 частки квартири, згідно якої Дарувальник ОСОБА_1 подарував, а ОСОБА_2 прийняла в дар 1/2 (одну третю) частки будинку, який розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Договір дарування, серія та номер: 386, виданий 15.02.2025 року, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Малинич Н.А. 15.02.2025 року 14:20:53 приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Малинич Н.А. було здійснено реєстрацію речового права права власності на зазначену частку будинку за ОСОБА_2 .

Тобто, відповідачі, як зазначає представник позивача, є близькими родичами між собою і вже вчиняли дії та можуть продовжити вчиняти дії на виведення даного майна з маси Відповідачів, відчуження іншому набувачу та уникнення звернення стягнення на майно боржника що в подальшому може призвести до невиконання рішень суду та створення нових судових спорів, пов`язаних із заміною власника майна, яке вибуло від боржника за фраудаторним правочином.

В обґрунтування заяви зазначає, що існує реальна загроза відчуження спірного майна відповідачем, ОСОБА_2 , яка є матір`ю боржника ОСОБА_1 , що в подальшому, у разі задоволення позову, ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду., що підтверджується фактичними обставинами справи: відповідачами вже вчинялись спільні узгодження дії на відчуження - частки цього будинку. Крім того, відповідач може вчиняти дії, спрямовані на приховування або передачу майна третім особам, що в свою чергу може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду.

В судовому засіданні представник позивача ТОВ «Моекотаксі» адвокат Горінецький О.Й. підтримав у повному обсязі раніше подану 03.11.2025 року до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області заяву про забезпечення позову, викладену в редакції від 31.10.2025 року та просить заяву задовольнити за наведеними у ній підставами і обґрунтуваннями та просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на 1/2 частку будинку АДРЕСА_2 , яка на праві власності належить ОСОБА_2 , до набрання судовим рішенням у даній справі законної сили.

Інші учасники судового розгляду в підготовче судове засідання не з`явилися, про день та час його проведення були повідомлені судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, проте про причини неявки суду не повідомлено, заперечень щодо поданого представником позивача адвокатом Смик Д.П. клопотання про забезпечення позову, матеріали справи не містять.

Вислухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача адвоката Горінецького О.Й. на обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову, який підтримав раніше подану адвокатом Смик Д.П. заяву та просить дану заяву задовольнити у повному обсязі, вивчивши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, ознайомившись з матеріалами справи № 308,15953/25, давши оцінку наведеним у заяві підставам забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом, зокрема, накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, заборони вчинення певних дій.

Відповідно до ч.ч.5-7 ст.153 ЦПК України, залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову, підстави його обрання та вирішує питання про зустрічне забезпечення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до зміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Згідно з п.10 ці заходи мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

З аналізу вказаної норми слідує, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Розглядаючи заяву представника позивача адвоката Смик Д.П. про забезпечення позову, викладену в редакції від 31.10.2025 року, з урахуванням наданих доказів на обґрунтування та підтвердження своїх вимог, суд пересвідчується, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Невжиття відповідних заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, що означатиме порушення в тому числі вимог п.1 ст.6 § 1 Конвенції. Значення обов`язковості виконання рішення суду висловлено в правовій позиції Європейського суду з прав людини в Рішенні у справі «Деркач та Палек проти України» (Заяви №№ 34297/02 та 39574/02) від 21 грудня 2004.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій зі сторони відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Заходи забезпечення позову суд вживає для того, щоб гарантувати виконання його можливого рішення. Такі заходи належить застосовувати лише за необхідності, оскільки безпідставне звернення до них може зумовити порушення прав та законних інтересів інших осіб, зокрема учасників справи. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має: з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження його вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що у сторін дійсно є спір й існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; встановити обсяг позовних вимог, дані про відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, цим вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття відповідних заходів із тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування останніх зумовлюється обставинами справи, за яких незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18).

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо його застосування забезпечує: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17).

Суд зазначає, що предметом спору у цій справі є визнання недійсним договору дарування частки будинку АДРЕСА_2 від 15.02.2025 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Малинич Н.А. за №386. Також у заявлених позовних вимогах ТОВ «Моекотаксі» просить відновити становище, яке існувало до укладення 15.02.2025 року договору дарування 1/2 частки житлового будинку, розташованого за вищевказаною адресою, а саме: повернути частку у праві спільної часткової власності на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 1/2 (одна друга) від ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 та скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Малинич Наталії Анатоліївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер рішення: 77271732 від 15.02.2025 року.

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав за № 478117569 від 20.05.2026 року відповідачу по справі, ОСОБА_2 , належить на праві спільної часткової власності 1/2 частина об`єкту нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі Договору дарування, серія та номер 386, виданого 15.02.2025 приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Малинич Н.А., індексний номер рішення: 77271732 від 15.02.2025 року.

З отриманої судом відповіді № 3058026 від 21.07.2026 з Державного реєстру речових прав а нерухоме майно також підтверджено, що станом на 21 липня 2026 року власником частки житлового будинку АДРЕСА_2 (загальна площа 109,90 кв.м., 48,8 кв.м.) належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 , на підставі Договору дарування від 15.02.2025 року, який посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Малинич Н.А., номер запису про право власності: 58566382, від 15.02.2025 року.

З урахуванням вищенаведеного, зважаючи на те, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами та відповідає меті забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із позовними вимогами за спором, наявним на даний час між сторонами, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню та суд вважає необхідним у справі № 308/15953/25 накласти арешт на 1/2 частку квартири АДРЕСА_2 , яка належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 , на підставі Договору дарування, серія та номер 386, виданого 15.02.2025, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Малинич Н.А.

Накладення арешту на частку в квартирі призведе до втручання у право власності відповідача ОСОБА_2 , водночас, таке втручання є не тільки виправданим, але й вкрай необхідним, оскільки воно спрямовано виключно на забезпечення цивільного судочинства. Крім того, арешт частки в квартирі полягає у позбавленні ОСОБА_2 можливості лише відчужувати цей об`єкт нерухомого майна. Це свідчить про те, що накладення арешту на частку в квартирі не призведе до жодних негативних наслідків. Вжиття цього процесуального заходу не порушить вимоги ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а навпаки сприятиме захисту права позивача на справедливий суд, гарантованого ч.1 ст.6 цієї ж Конвенції.

Тому суд вважає за можливе накласти арешт на 1/2 частку квартири АДРЕСА_2 , яка належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 , із забороною відчуження. Та приходить до висновку про необхідність задоволення заяви представника власника майна про забезпечення позову. Такий захід забезпечення позову відповідає вимогам розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову і спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, тоді як невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист прав позивача ТОВ «Моекотаксі», за захистом останній звертається з позовом до даним суду, а тому суд вважає за необхідне задовольнити заяву представника позивача адвоката Смик Дарини Павлівни, яка діє в інтересах позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Моекотаксі», про забезпечення позову.

Підстав для встановлення зустрічного забезпечення судом не вбачається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.149, 150, 153, 197, 258, 260, 353, 354 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву представника позивача адвоката Смик Дарини Павлівни, яка діє в інтересах позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Моекотаксі», про забезпечення позову задовольнити.

Вжити заходи по забезпеченню позову в цивільній справі № 308/15953/25 шляхом накладення арешту на 1/2 (одну другу) частину будинку АДРЕСА_2 , із забороною відчуження, яка належить на праві власності ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 308/15953/25.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення даної ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя

Перечинського районного суду

Закарпатської області Ю.В. СИДОРЕНКО