Постановление суда № 140070184, 27.08.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/411/26

провадження № 1-кс/405/2511/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2026 м. Кропивницький

слідчий суддя Подільського районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому, в режимі відеконференції клопотання представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 22024120000000152, про скасування арешту майна,

встановив:

представник власника майна адвокат ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням, в якому просила частково скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Кропивницького від 04.02.2026, що належить ОСОБА_4 , з підстав того, що ОСОБА_4 є власником нежитлової будівлі та земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , а відтак застосування арешту є незаконним.

Представник власника майна у судове засідання з`явилася, надала пояснення, відповідно до якого подане клопотання підтримала та просила скасувати арешт в частині майна - нежитлової будівлі та земельної ділянки, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Слідчий у судове засідання не з`явився, надав суду пояснення, відповідно до якого щодо задоволення клопотання заперечував. Просив здійснити розгляд клопотання без його участі.

Оскільки положення ст. 174 КПК України не вказують на обов`язкову участь сторін під час розгляду клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання відповідно до наявних матеріалів, без участі слідчого.

Дослідивши матеріали клопотання та надавши оцінку доказам, які містяться в матеріалах клопотання, заслухавши представника - адвоката, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Встановлено, що клопотання подано представником власника майна адвокатом ОСОБА_3 , в інтересах власника майна ОСОБА_4 .

Слідчим відділом УСБУ в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 22024120000000152, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 110-2 КК України.

29.01.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110-2 КК України та постановою слідчого, визнано речовим доказом як знаряддя злочину корпоративні права, об`єкти нерухомості, що належали ОСОБА_5 .

В подальшому заступник начальника слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області ОСОБА_6 звернувся з клопотанням до слідчого судді Подільського районного суду міста Кропивницького, в якому просив накласти арешт, шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування на майно громадянина РФ ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Подільського районного суду міста Кропивницького від 04.02.2026 у справі №405/411/26 клопотання заступника начальника слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області ОСОБА_6 у кримінальному провадження № 22024120000000152 від 26.12.2024 задоволено та накладено арешт шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування майном на ряд об?єктів, зокрема на нежитлову будівлю, тир, площею 646,44 (га) за адресою: Кіровоградська області, Голованівській район, смт. Побузьке, вулиця Будівельна, будинок 10а, що перебуває у власності ТОВ «МАРІЯ ЛІДЕР» (КОД ЕДРПОУ - 35720277).

Разом з тим, слідчим суддею під час розгляду клопотання було встановлено, що відповідно до Договору купівлі-продажу нежитлової будівлі серії ННА 057866 від 24 січня 2018 року, посвідчений приватним нотаріусом Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_7 , ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАРІЯ ЛІДЕР» (код ЄДРПОУ 35720277) передало у власність - (продало) а « ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки податків НОМЕР_1 , набула у власність - (купила) належну ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАРІЯ ЛІДЕР» нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , і сплатила за нього обговорену грошову суму.

Отже під час судового засідання встановлено що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав від 31.10.2025 власником об`єкта нерухомості за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, смт. Побузьке, вул. Будівельна, 10-а є ОСОБА_4 ..

Відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 р., де вказувалося на порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22.09.1994, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, пп. 49 - 62, від 10.05.2007 р.). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23.09.1982 у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21.02.1986 у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A № 98).

При цьому відзначається, що обставини викладені в клопотанні про скасування арешту знайшли своє підтвердження під час його розгляду, а відтак слідчий суддя приходить до висновку, що наданими матеріалами доведено, що відпала потреба в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а тому наявні підстави для часткового скасування арешту, накладеного ухвалою Подільського районного суду міста Кропивницького від 04.02.2026 у справі №405/411/26, в рамках кримінального провадження № 22024120000000152.

Враховуючи вищевикладене, клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.174, 369-372 КПК України, -

постановив:

клопотання представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 - задовольнити.

Скасувати арешт майна з нежитлової будівлі, тиру, площею 646,44 (га), за адресою: АДРЕСА_1 , що перебуває у власності ОСОБА_4 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_9