Постановление суда № 140070175, 14.08.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/4316/26

провадження № 1-кс/405/2576/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2026 м. Кропивницький

слідчий суддя Подільського районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду у м. Кропивницькому клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022000000000561 від 12.05.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 209, ч. 4 ст. 240, ч. 5 ст. 191КК України, про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

слідчий звернувся до Подільського районного суду міста Кропивницького з вказаним вище клопотанням, яке посилаючись на обставини кримінального провадження просив задовольнити.

У судове засідання слідчий не з`явився, надав заяву відповідно до якої просить розглянути клопотання без його участі.

Крім того, слідчий подав клопотання з метою конфіскації вказаного майна. Клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання (ч. 1 ст. 172 КПК України).

Крім того, беручи до уваги положення ст. 172 КПК України, зокрема ч.2 цієї статті, згідно з якою клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна, а тому слідчий суддя ухвалив здійснити розгляд клопотання слідчого відповідно до наявних матеріалів.

Відповідно до ст.107 ч.4 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Встановлено, що у провадженні слідчого управління ГУНП в Кіровоградській області перебувають матеріали досудового розслідування внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022000000000561 від 12.05.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 209, ч. 4 ст. 240, ч. 5 ст. 191 КК України, відповідно до якого внаслідок незаконних умисних дій групи осіб в складі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та пособників ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , в порушення вимог Конституції України, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», Закону України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Уряду від 30.05.2011 № 615, Кодексу України про надра, Гірничого закону України, Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Положення про проектування внутрішнього відвалоутворення та складування відходів виробництва в залізорудних і флюсових кар`єрах, затвердженого наказом Міністерства промислової політики України від 17.08.2004 № 412, Правил охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18.03.2010 № 61, у період з 08.08.2017 по 06.10.2021, після закінчення 05.05.2017 терміну дії спеціального дозволу на користування надрами від 05.05.1997 № 854, шляхом проведення на підставі листів арбітражного керуючого-ліквідатора банкрута ВАТ «Кіровоградський кар`єр» ОСОБА_6 , ТОВ «Євровибухпром» та ТОВ «Овручгран» 12 масових вибухів, незаконно видобуто з Кіровоградського (Сухокліївського) родовища гранітів корисну копалину загальнодержавного значення граніту об`ємом 375 213 м3, який у подальшому було передано ТОВ «Гранітпромпереробка», перероблено та реалізовано, внаслідок чого державі завдано збитків на загальну суму 1 255 500 631,24 гривень, що підтверджується висновком судової інженерно-екологічної експертизи.

Крім того, встановлено факт заволодіння чужим майном незаконно видобутої на території Сугокліївського родовища гранітів, який розташований за адресою: Кіровоградська область, місто Кропивницький, вулиця Автолюбителів, 5, гірничої маси обсягом 375 213 м3 (994 314,45 тонни) відбувалось шляхом укладання 20.07.2018 між ВАТ «Кіровоградський кар`єр» в особі арбітражного керуючого - ліквідатора ОСОБА_6 та ТОВ «Гранітпромпереробка» в особі директора ОСОБА_7 договору охорони та зберігання майна з подальшими змінами до нього, на дату переміщення якої вартість корисної копалини граніту (камінь бутовий) за 1 тонну з ПДВ складала 297 гривень, учасники групи в складі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на час вчинення кримінального правопорушення незаконно заволоділи майном загальною вартістю 295 311 391,65 гривень (994 314,45 тонн * 297 гривень), що є особливо великими розмірами.

Отже, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою групою осіб, своїми умисними протиправними діями вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, а саме: заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, вчинене в особливо великих розмірах.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальні правопорушення, передбаченні ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 240, ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, а саме незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, вчинене за попередньою змовою групою осіб, шляхом вибуху, що спричинило тяжкі наслідки та заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, вчинене в особливо великих розмірах.

Слідчий суддя встановив, що 04.08.2026 ОСОБА_13 , вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 240, ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Так, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 240 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, покарання за вчинення якого передбачено у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років та у вчинені кримінального правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 ККУ, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, покарання за вчинення якого передбачено у виді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Крім іншого, під час дослідження клопотання встановлено, що згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб 19.07.1986 між ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , укладено шлюб.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, встановлено, що 28.08.2014 ОСОБА_14 перебуваючи у шлюбі зі ОСОБА_8 набула право власності на наступне майно: 11/20 житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 ; земельну ділянку з кадастровим номером 3510100000:46:362:0069 площею 0.1 га; земельну ділянку з кадастровим номером 3510100000:46:362:0070 площею 0.0173 га.

Зазначене майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю.

Таким чином, слідчим суддею було встановлено, що у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень обґрунтовано підозрюється ОСОБА_8 .

Санкцією частини 5 статті 191 та ч. 4 ст. 240 КК України, передбачено конфіскацію майна, тому існує необхідність у накладенні арешту на майно, яке на праві власності належить ОСОБА_14 , набуте за час шлюбу зі підозрюваним ОСОБА_8 .

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначене вище клопотання слідчий подав з метою подальшої конфіскації вказаного майна.

У відповідності до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям його вчинення, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане та застосовується до підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що метою арешту майна є забезпечення збереження речових доказів, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Крім того, частиною 3 визначено, що підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Підстави і мета відповідно до положень ст. 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна:

ч. 2 ст. 93 КПК України передбачено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, на переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права особи, оскільки є необхідним і пропорційним до законної мети, що переслідується - нагальної суспільної потреби у протидії кримінальним правопорушенням.

Підсумовуючи зазначене вище, слідчий суддя погоджується з позицією слідчого, що на виконання завдання кримінального провадження, з метою забезпечення заходів кримінального провадження, існує потреба у накладені арешту з метою конфіскації.

Таким чином клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 173, 309 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

клопотання слідчого задовольнити.

Накласти арешт з метою забезпечення подальшої конфіскації майна як виду покарання, на майно ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , набуте за час шлюбу зі ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке являється спільною сумісною власністю:

- 11/20 житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку з кадастровим номером 3510100000:46:362:0069 площею 0.1 га;

- земельну ділянку з кадастровим номером 3510100000:46:362:0070 площею 0.0173 га.

Заборонити відчужувати та розпоряджатись вказаним майном.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_15