Решение № 140066944, 25.09.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/11647/26

Справа №754/11794/26

РІШЕННЯ

Іменем України

25 вересня 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 11 250,00 грн, та ухвалив таке рішення:

Стислий виклад позицій сторін

10.06.2026 Позивач, ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР", звернувся до суду з позовом до Відповідачки, ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за споживчим кредитним договором № 30.07.2025-100002334 від 30.07.2025 у розмірі 11 250,00 грн, яка складається з 4 500,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 1 395,00 грн заборгованості за процентами та 5 355,00 грн відсотків за статтею 625 ЦК України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.07.2025 між ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" та Відповідачкою в електронній формі за допомогою вебсайту та мобільного застосунку "ШвидкоГроші" було укладено пропозицію про укладення кредитного договору (оферту) № 30.07.2025-100002334 відповідно до умов Закону України "Про електронну комерцію". Невід`ємними частинами пропозиції є Заявка та Відповідь про прийняття пропозиції (акцепт). Перед укладенням договору Відповідачка пройшла процедуру електронної ідентифікації та верифікації через Систему BankID НБУ із залученням обслуговуючого банку АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК". Примірник договору підписаний Позивачем кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи Поштовика Р.В., а Відповідачкою - електронним підписом одноразовим ідентифікатором (SMS-кодом E959), надісланим на її фінансовий номер телефону НОМЕР_1 .

Відповідно до умов договору Позивач надав Відповідачці кредит у розмірі 4 500,00 грн на строк 217 днів із датою повернення 03.03.2026. Перерахування кредитних коштів здійснено 30.07.2025 о 17:33:37 на належну Відповідачці платіжну картку НОМЕР_5 через надавача платіжних послуг ТОВ "УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ" (платіжний сервіс iPay.ua, квитанція від 30.07.2025, номер транзакції в системі 818443811). За умовами Заявки сторони погодили фіксовану процентну ставку "Стандарт" у розмірі 1% за кожен день користування протягом перших 3 чергових періодів та процентну ставку "Економ" у розмірі 0.5% за кожен день користування на наступні періоди, а також комісію за надання кредиту в розмірі 9% від суми кредиту (405,00 грн) та комісію за обслуговування кредитної заборгованості в сумі 405,00 грн у другому та третьому чергових періодах.

Позивач вказує, що Відповідачка взятими на себе зобов`язаннями з повернення кредиту та сплати процентів знехтувала, порушивши встановлений Графік платежів. Водночас Відповідачка здійснила часткову сплату заборгованості за договором на загальну суму 10 440,00 грн, а саме: 30.08.2025 на суму 1 867,50 грн, 29.10.2025 на суму 3 825,00 грн, 27.11.2025 на суму 3 352,50 грн, 30.11.2025 на суму 697,50 грн та 31.12.2025 на суму 697,50 грн. На підставі частини першої статті 534 ЦК України вказані кошти зараховано кредитором у рахунок погашення нарахованих комісій, процентів та відповідальності за прострочення. Здійснення Відповідачкою часткових платежів Позивач розцінює як дії, спрямовані на визнання боргу, посилаючись на правову позицію Верховного Суду у постанові від 10 вересня 2019 року у справі № 916/2403/18.

Обґрунтовуючи вимогу про стягнення відсотків за статтею 625 ЦК України в сумі 5 355,00 грн, Позивач зазначає, що пунктом 17 Заявки до договору визначено нарахування 170 000% річних від простроченої суми, але з урахуванням спеціальної договірної умови про обмеження їх розміру сумою 67.50 грн за кожен день прострочення. Позивач зауважує, що пункт 6.1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" виключено Законом України № 3498-IX від 22.11.2023 (набрав чинності 24.01.2024), а тому кредиторам за договорами, укладеними після 24.01.2024, дозволено здійснювати нарахування за прострочення зобов`язань. Позивач стверджує, що Закон України "Про споживче кредитування" є спеціальним законом, який має перевагу над загальними нормами Цивільного кодексу України (принцип lex specialis derogat generali та рішення Конституційного Суду України від 18 червня 2020 року № 5-р(II)/2020).

За розрахунком Позивача станом на 28.05.2026 заборгованість Відповідачки становить 11 250,00 грн, яка складається з: 4 500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 1 395,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом; 5 355,00 грн - відсотки, нараховані за статтею 625 ЦК України.

Також Позивач просить покласти на Відповідачку судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору за подання позову в електронній формі в розмірі 2 662,40 грн та витрат, пов`язаних із надсиланням копії позовної заяви з доданими документами Відповідачці у паперовій формі листом з описом вкладення через поштову службу "Е-ПОСТ", у розмірі 120,18 грн.

Відповідачка відзив на позов не подала.

Відповідачка повідомлена належним чином про розгляд справи. Відповідачка має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи. Копію позовної заяви з доданими документами та ухвалу про відкриття провадження у справі було доставлено до електронного кабінету Відповідачки 02.07.2026 о 20:15 та о 20:27, що підтверджується повідомленнями про доставку документів. День отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення та процесуальних документів до електронного кабінету особи є належним врученням та повідомленням про розгляд справи (пункт 2 частини шостої статті 272 ЦПК України).

Суд вирішує справу за наявними матеріалами у зв`язку з ненаданням Відповідачкою відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, і незаявленням клопотання про надання додаткового часу для подання відзиву (частина восьма статті 178, частина друга статті 191 ЦПК України).

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН, ОЦІНКА СУДУ

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1054 ЦК України).

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 ЦК України).

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначає Закон України "Про споживче кредитування", який встановлює, що договір про споживчий кредит є видом кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором (пункт 1-1 частини першої статті 1).

Порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом у вигляді графіка платежів зазначається у договорі про споживчий кредит (пункт 10 частини першої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування").

30.07.2025 ОСОБА_1 та ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" уклали в електронній формі Кредитний договір (кредитної лінії) № 30.07.2025-100002334 за допомогою мобільного застосунку "ШвидкоГроші" та вебсайту кредитодавця.

Перед підписанням договору Відповідачка проходила ідентифікацію з використанням системи BankID НБУ. Кредитодавець здійснив отримання ідентифікаційних даних Відповідачки та їх верифікацію із використанням цієї системи.

Позивач підписав примірник договору та додатки кваліфікованим електронним підписом (КЕП) уповноваженої особи ОСОБА_2 із позначкою часу (що підтверджується офертою від 30.07.2025). Відповідачка підписала акцепт і Заявку з Графіком платежів електронним підписом одноразовим ідентифікатором (SMS-кодом E959), який був надісланий на її фінансовий номер телефону НОМЕР_1.

За цим договором кредитор надав позичальнику кредит у розмірі 4500,00 грн на строк 217 календарних днів із кінцевою датою повернення 03.03.2026.

30.07.2025 на виконання умов укладеного договору ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" через платіжну систему iPay.ua (ТОВ "УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ") перерахувало кредитні кошти в сумі 4500,00 грн на електронний платіжний засіб (банківську картку) ОСОБА_1 № НОМЕР_2 з призначенням "Видача за договором кредиту № 30.07.2025-100002334". Транзакції в системі iPay.ua було присвоєно номер 818443811, що підтверджується листом ТОВ "УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ" № 1-0406 від 04.06.2026. Переказ коштів виконано на виконання умов Договору на переказ коштів № ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024, укладеного між ТОВ "УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ" та ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР".

Суд, оцінюючи ці докази, враховує, що згідно з нормами частини четвертої статті 31 Закону України "Про платіжні послуги" від 30 червня 2021 року № 1591-IX після виконання платіжної операції надавач платіжних послуг платника зобов`язаний надати платнику у спосіб та в порядку, визначені договором, таку інформацію: 1) відомості, які дають змогу платнику ідентифікувати виконану платіжну операцію та інформацію про отримувача (за наявності технічної можливості); 2) суму платіжної операції у валюті рахунку платника та у валюті платіжної операції; 3) суму всіх комісійних винагород та зборів, що утримані з платника за виконання платіжної операції (за наявності технічної можливості розмір кожної комісійної винагороди зазначається окремо); 4) курс перерахунку іноземної валюти (якщо платнику надавалися послуги з виконання операцій з обміну іноземної валюти); 5) дату і час прийняття до виконання платіжної інструкції, дату валютування (у разі її зазначення).

Отже, лист-підтвердження, виданий фінансовою компанією (суб`єктом господарювання у сфері надання платіжних послуг), якицй містить інформацію про здійснення платежу в рамках договірних відносин між кредитором і Відповідачкою, що свідчить про проведення фінансової операції, відповідає вимогам законодавства щодо належності, допустимості та достовірності доказів.

Суд, ураховуючи принцип змагальності, бере до уваги також відсутність будь-яких заперечень щодо вказаних обставин зі сторони Відповідачки, яка самостійно вказала у заявці номер картки, на яку необхідно перерахувати кошти, частково виконувала договір. Укладенню договору передувала ідентифікація Відповідачки за допомогою Системи BankID НБУ.

У пунктах 15.15, 15.16 постанови від 27 березня 2024 року у справі № 191/4364/21 Велика Палата Верховного Суду з посиланням на висновки постанови від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19), від 29 січня 2021 року у справі № 922/51/20 зауважила, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Суд встановив факт перерахування коштів на підставі оцінки поданих Позивачем доказів у їх сукупності. Відповідачка не надала банківської виписки з власного рахунку для спростування доказів Позивача, клопотання про витребування доказів не заявляла. Суд, застосовуючи стандарт вірогідності доказів (стандарт більшої переконливості), доходить висновку, що факт перерахування кредитних коштів за обстввин цієї справи є доведеним.

За умовами договору Відповідачка зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти протягом 217 днів, тобто не пізніше 03.03.2026.

Відповідно до пунктів 6, 7 Заявки до кредитного договору сторони погодили фіксовану незмінну процентну ставку "Стандарт" у розмірі 1% за 1 день користування кредитом протягом перших 3 чергових періодів та процентну ставку "Економ" у розмірі 0.5% за 1 день користування кредитом на наступні періоди.

Відповідачка здійснила часткові платежі на загальну суму 10 440,00 грн, а саме: 30.08.2025 на суму 1 867,50 грн, 29.10.2025 на суму 3 825,00 грн, 27.11.2025 на суму 3 352,50 грн, 30.11.2025 на суму 697,50 грн та 31.12.2025 на суму 697,50 грн.

Відповідно до частини першої 19 Закону України "Про споживче кредитування" у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості:

1) у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом;

2) у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом;

3) у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит

Відповідно до наданого Позивачем розрахунку заборгованості, зарахування сплачених Відповідачкою платежів на загальну суму 10 440,00 грн здійснювалося Позивачем за черговістю, визначеною частиною першою статті 534 ЦК України (у першу чергу комісії, у другу - проценти та відповідальність за прострочення, у третю - основна сума боргу), зокрема: платіж від 30.08.2025 на суму 1 867,50 грн було розподілено таким чином: 405,00 грн - комісія за надання кредиту; 1 395,00 грн - проценти за користування кредитом за перший період; 67,50 грн - відсотки за статтею 625 ЦК України (за 1 день прострочення від 30.08.2025).

Наступний платіж від 29.10.2025 на суму 3 825,00 грн було розподілено таким чином: 405,00 грн - комісія за обслуговування кредитної заборгованості за другий черговий період; 1 395,00 грн - проценти за користування кредитом; 2 025,00 грн - відсотки за статтею 625 ЦК України (за 30 днів прострочення за період з 30.09.2025 по 29.10.2025).

Платіж від 27.11.2025 на суму 3 352,50 грн було розподілено таким чином: 405,00 грн - комісія за обслуговування кредитної заборгованості за третій черговий період; 1 395,00 грн - проценти за користування кредитом; 1 485,00 грн - відсотки за статтею 625 ЦК України (за 22 дні прострочення).

Платіж від 30.11.2025 на суму 697,50 грн було розподілено таким чином: 697,50 грн - проценти за користування кредитом за четвертий період (нараховані за процентною ставкою "Економ" у розмірі 0.5% на день).

Платіж від 31.12.2025 на суму 697,50 грн було розподілено таким чином: 697,50 грн - проценти за користування кредитом за п`ятий період (нараховані за процентною ставкою "Економ" у розмірі 0.5% на день).

Отже, Позивач зарахував 1 215,00 грн на погашення комісій, 5 580,00 грн - на погашення процентів за користування кредитом та 3 577,50 грн - на погашення відсотків, нарахованих за статтею 625 ЦК України.

Згідно з розрахунком Позивача станом на 28.05.2026 заборгованість Відповідачки за тілом кредиту становить 4 500,00 грн, заборгованість за процентами, нарахованими за період користування кредитом в межах строку кредитування, -1 395,00 грн. Також Позивач нарахував заборгованість зі сплати відсотків за статтею 625 ЦК України у розмірі 5 355,00 грн.

Суд дійшов висновку, що Позивач безпідставно здійснив зарахування 3 577,50 грн у рахунок погашення відсотків за статтею 625 ЦК України, оскільки згідно з пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем).

Позивач обґрунтовує правомірність нарахування відсотків за статтею 625 ЦК України тим, що пункт 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" було виключено на підставі Закону України № 3498-IX від 22.11.2023, а Закон України "Про споживче кредитування" є спеціальною нормою.

Суд відхиляє ці доводи Позивача, оскільки спеціальні норми мають пріоритет над загальними у разі конкуренції згідно з принципом lex specialis derogat generali. Тобто у випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону.

Водночас у даному випадку відсутнє протиріччя між нормами права ЦК України та Закону України "Про споживче кредитування".

Пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України є спеціальною нормою (lex specialis), який регулює конкретне питання - цивільно-правову відповідальність боржника перед кредитодавцями (банками та іншими фінансовими установами) саме в особливий період (під час воєнного стану).

Виключення Законом № 3498-IX пункту 6-1 із Закону України "Про споживче кредитування" лише вилучило дублюючу норму зі спеціального галузевого закону. Проте це жодним чином не скасувало і не обмежило дію пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який є чинним та поширюється на всі кредитні правовідносини за участю банків та небанківських фінансових установ.

Наведене узгоджується також з правовими висновками Верховного Суду про те, що на час дії воєнного стану законодавець звільнив позичальників від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а нараховані суми відповідальності підлягають списанню в силу закону (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21.04.2025 у справі № 727/1788/23 (провадження № 61-3512св24); постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.06.2026 у справі № 465/1735/23 (провадження № 61-4833св26)).

Отже, враховуючи, що прострочення зобов`язання відбулося в період дії воєнного стану в Україні, нарахування Позивачем відсотків за статтею 625 ЦК України є безпідставним, а тому Позивач не мав права зараховувати сплачені Відповідачкою кошти в сумі 3 577,50 грн на погашення відсотків за статтею 625 ЦК України.

Відповідно такі кошти мають бути зараховані на погашення заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом та основної суми боргу (тіла кредиту) за черговістю, встановленою частиною статтею 19 Закону України "Про споживче кредитування". Зарахування коштів у сумі 1 395,00 грн забезпечує повне погашення залишку заборгованості Відповідачки за процентами за користування кредитом, нарахованими відповідно до умов договору.

Водночас залишок коштів у розмірі 2 182,50 грн (3 577,50 грн - 1 395,00 грн) спрямовується на погашення основної суми боргу (тіла кредиту). Як наслідок, заборгованість за основним боргом (тілом кредиту) зменшується на 2 182,50 грн та становить 2 317,50 грн (4 500,00 грн - 2 182,50 грн).

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту підлягають частковому задоволенню в сумі 2 317,50 грн, а у задоволенні решти позовних вимог про стягнення заборгованості за процентами та відсотків за статтею 625 ЦК України слід відмовити.

Розподіл судових витрат

Пунктом 12 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачено, що однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач сплатив судовий збір у сумі 2 662,40 грн. Ціна позову становила 11 250,00 грн. Позов задоволено на суму 2 317,50 грн, що становить 20,60% від ціни позову. Судовий збір у розмірі 548,45 грн (2 662,40 х 20,60%) підлягає стягненню з Відповідачки на користь Позивача.

Щодо поштових витрат Позивача у розмірі 120,18 грн суд зазначає таке.

Відповідно до частини сьомої статті 43 та частини сьомої статті 177 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи через електронний кабінет учасник справи направляє такі документи в електронній формі з використанням ЄСІКС до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Суд встановив, що Відповідачка,має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, до якого матеріали позовної заяви та процесуальні документи суду були успішно доставлені 02.07.2026.

Отже, ураховуючи наявність у Відповідачки зареєстрованого електронного кабінету, Позивач мав можливість виконати свій процесуальний обов`язок щодо надсилання документів Відповідачці в електронній формі через підсистему "Електронний суд" без понесення витрат на поштове пересилання у паперовій формі, тому у їх відшкодуванні за рахунок Відповідачки слід відмовити.

Керуючись статтями 4, 13, 19, 43, 76-81, 141, 177, 263-265, 272, 274-279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" заборгованість за Кредитним договором № 30.07.2025-100002334 від 30.07.2025 за тілом кредиту у розмірі 2 317,50 грн, а також судовий збір у розмірі 548,45 грн. Загальна сума стягнення становить 2 865,95 грн.

У задоволенні решти позовних вимог (про стягнення заборгованості за процентами у розмірі 1 395,00 грн, відсотків за статтею 625 ЦК України у розмірі 5 355,00 грн, тіла кредиту в сумі 2 182,50 грн та поштових витрат у розмірі 120,18 грн) - відмовити.

Позивач (Стягувач) Товариство з обмеженою відповідальністю "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833, IBAN: НОМЕР_3 в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" у м. Києві).

Відповідачка (Боржник) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ; адреса: АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення їй повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частини четверта та п`ята статті 268 ЦПК України) - 25.09.2026.

Суддя Інна КОВАЛЕНКО