Приговор № 140066161, 25.09.2026, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25.09.2026

Справа №497/275/25

Провадження №1-кп/497/50/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2026 року Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Болград обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024162270000693 від 21.12.2024 року відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Болград Одеської області, зі слів - має неповнусередню освіту (8 класів), працює періодично за наймом у приватних осіб, не одружений, дітей не має, українською володіє, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , станом на початок досудового розслідування проживав в АДРЕСА_2 , не судимий в силу ст.89 КК України,

- який обвинувачується за ст.ст.185ч.4,357ч.ч.1,3 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1. 17.12.2024 року приблизно о 21:00год. (більш точний час не встановлено) в м.Болград Одеської області обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи на розі вулиць І.Сергієнка та ОСОБА_5 , побачивши потерпілого ОСОБА_6 , який спочатку лежав на узбіччі у стані алкогольного сп`яніння, але через декілька хвилин піднявся з землі та пішов у невідомому напрямку, залишивши без нагляду на місці, де лежав, свій рюкзак з собистим майном та мобільний телефон марки Хіаоmi Мі Мах3, у зв`язку з чим обвинувачений, реалізуючи свій намір на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів - з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна в умовах воєнного стану, усвідомлюючи, що його дії носять незаконний та протиправний характер та переконавшись, що за його діями ніхто з сторонніх не спостерігає, умисно таємно заволодів (викрав) майном потерпілого ОСОБА_6 , а саме: флеш-накопичувач марки «Кіпgstоn» на 64 ГБ вартістю 149,66грн.; флеш-накопичувач марки «Кіпgstоn» на 64 ГБ, вартістю 149,66грн.; флеш-накопичувач марки «Араsеr» на 32 ГБ вартістю 110грн.; флеш-накопичувач марки «Goodram» на 32 ГБ вартістю 106,33грн.; жорский диск марки «Тоshiba» МК3265GSХ 8455 МВ на 320 GВ (СYL 16383, Н16, S63) вартістю 336грн.; гаманець чорного кольору фірми Urban Planet вартістю 155грн.; поясну сумку (бананку) з надписом "move to future" вартістю 191грн.; рюкзак NIKE вартістю 483,33грн.; мобільнй телефон марки «Хіаоmі» моделі Мі Мах 3,64 ГБ вартістю 3015,22грн.; 2(два) кабелі живлення «safety mark ss» 145/а (нові) вартістю 186,66; мережевий зарядний пристрій (блок) білого кольору марки «Хіаоmі» model MDY-09-EW вартістю 150грн.; налобний ліхтар марки «Fеnіх HM23» вартістю 950грн., - після чого з викраденим майном покинув місце події, розпорядившись ним на власний розсуд, - спричинивши, таким чином, потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 5982,86грн. - чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.185ч.4 КК України за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану.

2. Не зупинившись на цьому, в цей же день - 17.12.2024р. приблизно о 22:00 годині (більш точний час не встановлено) ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , відкривши вищевказаний викрадений ним рюкзак з майном, що належали потерпілому ОСОБА_6 , де, виявивши в ньому, окрім зазначеного вище майна, також банківські картки - що також належали ОСОБА_6 , а саме: № НОМЕР_1 АТ «Універсал Банк», № НОМЕР_2 АТ Райфайзен Банк», № НОМЕР_3 АТ «Райфайзен Банк», № НОМЕР_4 АТ КБ «ПриватБанк» та № НОМЕР_5 АТБ АТ«А-Банк» - які є офіційними документами відповідно до ст.1 ЗУ «Про інформацію» від 02.10.1992, ст.1 пп.1.4,1.14,1.27,1.31, ст.15п.15.2 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2000р. та ст.51ч.4 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000р. - умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, незаконно заволодів ними шляхом викрадення з метою подальшого використання їх з корисливих мотивів, та розпорядився ними на власний розсуд - чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.357ч.1 КК України за правовою кваліфікацією: викрадення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів.

3. Окрім цього, 17.12.2024р. приблизно о 22:00 годині (більш точний час не встановлено) ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , відкривши раніше викрадений ним рюкзак з майном, що належало потерпілому ОСОБА_6 , та виявивши в ньому, окрім зазначеного вище майна, також паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_6 серії НОМЕР_6 , що був виданий 23.08.2002р. Роздільнянським РВ ГУМВС України в Одеській області, умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та те, що паспорт громадянина України є важливим особистим документом, який засвідчує особу, важливі факти і події в житті людини - втрата якого істотно утруднює реалізацію особою прав, свобод і законних інтересів людини, потребуючи значних зусиль для його поновлення в разі втрати, - незаконно заволодів цим документом шляхом викрадення з метою подальшого використання з корисливих мотивів та розпорядився ним на власний розсуд - чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3ст.357 КК України за правовою кваліфікацією: незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що адвокат йому не потрібен, скарг на органи досудового розслідування він не має, свою вину у скоєному визнає в повному обсязі та надав суду пояснення з приводу обставин вчинених ним правопорушень, підтвердивши суду подію та спосіб вчинених ним вищевказаних кримінальних правоорушень та обставини, викладені в обвинувальному акті, пояснивши, що він дійсно, повертаючись додому пізно ввечері - точні час та дату не пам`ятає, але згоден з зазначеними в обвинувальному акті, та, побачивши на вулиці п`яного потерпілого, з яким не був знайомим, та який був без взуття, взяв його речі, які він забув там, де до цього лежав на землі, оскільки йому, обвинуваченому, потрібні були гроші; він усвідомлював протиправність своїх дій, хотів речі повернути, але через два дні до нього приїхали працівники поліції і він сам їх віддав; у стані алкогольного сп`яніння він не перебував, бо вживав алкоголь - лише дві стопки горілки - задовго до того, як взяв ті речі, можливо, в стані дуже легкого сп`яніння, але все добре пам`ятає. Розкаюється у вчиненому, бажає виправитися, просить не призначати суворого покарання, хоче знайти постійну роботу.

Потерпілий ОСОБА_6 подав суду заяву про розгляд справи без його участі, прокурор та обвинувачений не наполягали на допиті потерпілого, оскільки обвинувачений стверджував. що вину визнає в повному обсязі, підтверджує обставини вчиненого ним - як вони викладені в обвинувальному акті.

Від допиту свідків прокурор також відмовився, пояснивши, що оскільки обвинувачений вину свою визнав в повному обсязі і його пояснення узгоджуються з іншими доказами у допиті свідків потреба відсутня.

Крім того, прокурор, підтримавши обвинувачення у судовому засіданні, зазначив, що вина обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень: таємному викраденні чужого майна (крадіжці), що вчинена в умовах воєнного стану, а також - у викраденні офіційних документів - банківських карток і паспортного документа, - вчинені з корисливих мотивів - доведені в ході судового засідання в повному обсязі належними та допустимими доказами у сукупності, які узгоджуються між собою, а дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковані правильно за ст.ст.185ч.4,357ч.ч.1,3 КК України, та надав суду письмові докази, зібрані в ході досудового розслідування, які були досліджені в ході судового засідання, а саме:

- витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань щодо внесення відомостей про злочин до ЄРДР від 21.12.2024р.; рапорт про надходження повідомлення гр. ОСОБА_6 на службу 102 про крадіжку в нього особистих речей, протокол прийняття заяви від потерпілого про скоєння злочину від 20.12.2024р.; постанову від 21.12.2024р. про визнання гр. ОСОБА_6 потерпілим; протокол добровольної видачі та протокол огляду предмету з фототаблицею - від 21.12.2024р.; протокол огляду відеозапису - від 23.12.2024р.; постанову про визнання речовими доказами - від 23.12.2024р.; витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань щодо внесення відомостей про злочин до ЄРДР від 27.12.2024р.; постанову про об`єднення матеріалів досудових розслідувань - від 27.12.2024р.; витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань щодо внесення відомостей про злочин до ЄРДР - від 21.12.2024р.; постанову про об`єднення матеріалів досудових розслідувань - від 02.01.2025р.;

- висновки 5-ти судових товарознавчих експертиз про вартість викраденого майна:

- від 25.12.2024р. №СЕ-19/116-24/27200-ТВ вартістю 3581,55грн.;

- від 26.12.2024р. №СЕ-19/116-24/27204-ТВ вартістю 1193,85грн.;

- від 26.12.2024р. №СЕ-19/116-24/27390-ТВ вартістю 3183,60грн.;

- від 26.12.2024р. №СЕ-19/116-24/27211-ТВ вартістю 3581,55грн.;

- від 26.12.2024р. №СЕ-19/116-24/27198-ТВ вартістю 1514,56грн.

Також прокурором надані суду характеризуючі матеріали стосовно обвинуваченого, згідно яких ОСОБА_4 на диспансерному обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Письмові докази, що були зібрані в ході досудового розслідування, надані суду прокурором і досліджені судом в ході судового засідання долучені до матеріалів судової справи, є належними і допустимими, щодо них не надходило клопотань від учасників судового засідання про визнання їх неналежними і недопустимими.

Прокурор просив призначити обвинуваченому покарання в межах санкцій ст.ст.185ч.4,357ч.ч.1,3 КК України, за якими ОСОБА_4 обвинувачується і якими кваліфіковані його дії: за ст.185ч.4 у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, за ст.357ч.1 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік, а в межах санкції ст.357ч.3 КК України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки, та, з застосуванням ст.70ч.1 КК України просить призначити ОСОБА_4 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно, у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, та, з застосуванням ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання, з випробуванням та іспитовим строком 2 (два) роки, враховуючи наявність пом`якшуючих обставин - визнання вини, повернення викраденого майна, співпрацю зі слідством.

Обвинувачений просив не призначати надто суворого покарання, стверджуючи, що має намір виправитися і не скоювати більше правопорушень, та, стверджуючи, що вину визнає, бо дійсно винний, погодився з думкою прокурора щодо виду і міри покарання; потерпілий своєю заявою залишив на розсуд суду вид й міру покарання обвинуваченому.

Вислухавши пояснення обвинуваченого, оцінивши їх пояснення у сукупності з наданими суду прокурором письмовими доказами, які були досліджені судом в ході судового розгляду та які повністю узгоджуються між собою і з поясненнями обвинуваченого, враховуючи думку прокурора та висновох органу пробації, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_4 у скоєнні вищевказаних злочинах доведена в повному обсязі вищезазначеними, а також іншими доказами, що надані суду, були досліджені в ході судового засідання, а тому суд визнає, що обвинувачений дійсно винний у вчинені інкримінованих йому злочинів, а кваліфікація його дій є правильною: за ст.185 ч.4 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, за ст.357ч.1 КК України як викрадення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів, та за ст.357 ч.3 КК України як незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом.

Визнавши обвинуваченого ОСОБА_4 винним у скоєнні вищевказаних злочинів, суд, при визначенні виду й міри обвинуваченому покарання, - враховує характер і ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, особу обвинуваченого, який характеризується посередньо з врахуванням висновку органу пробації від 24.09.2026р., згідно якої обвинувачений оцінюється як правопорушник з високим рівнем ймовірності вчинення повторних кримінальних злочинів та з високим рівнем небезпеки для суспільства, але не перебуває на «Д» обліку у лікарів нарколога та психіатра, також суд враховує, що обвинувачений має постійне місце проживання і реєстрації, стверджує, що періодично має роботу та дохід, і це твердження нічим не спростоване; також суд враховує те, що потерпілий не наполягає на суворому покаранні, збитки йому відшкодовано шляхом повернення викраденого майна, та що обвинувачений добровільно надав пояснення в ході досудового розслідування і в суді щодо обставин та способу скоєння злочинів, тобто, співпрацював зі слідством, визнав свою вину в повному обсязі та стверджує, що розкаюється у скоєному.

Таким чином, суд враховує наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання, відповідно до ст.66 КК України визнання обвинуваченим вини, його співпрацю з органами розслідування у розкритті та фіксуванні обставин кримінального правопорушення, а також те, що він до кримінальної відповідальності притягується вперше після погашення попередньої судимості, повернув викрадене потерпілому.

Обставин, що передбачені ст.67 КК України що обтяжують покарання суд не вбачає, оскільки скоєння злочину у стані алкогольного сп`яніння не підтверджені достатніми, належними і допустимими доказами.

За наслідками встановлених обставин та досліджених доказів, суд дійшов висновку, що обвинувачений підлягає притягненню до кримінальної відповідальності в межах санкції інкримінованих йому статей КК України: за ст.185ч.4 у виді позбавлення волі, оскільки більш м`яке покарання не відповідатиме обставинам скоєння злочину, особі обвинуваченого, ступеню його вини, наслідкам від його дій, та й не передбачено санкцією цієї статті КК України, а також за ст.357ч.1 і ч.3 КК України у виді обмеження волі.

Проте, з врахуванням усіх встановлених в ході судового розгляду провадження обставин, розміру вартості викраденого майна та наслідків від злочину, повернення і добровільну видачу викраденого майна, ставлення самого обвинуваченого до скоєного визнання вини та розкаяння, добровільну співпрацю з органами досудового розслідування в розкритті злочину, наявність кількох вищезазначених пом`якшуючих обставин, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе в умовах без ізоляції від суспільства, а тому є обґрунтовані підстави для призначення йому покарання у виді позбавлення волі, але з застосуванням дії ст.75 і 76 КК України зі звільненням його від відбування цього покарання, та призначенням йому випробувального строку з умовою виконання ним покладених на нього судом обов`язків.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави в розмірі всього 13055,11грн. (3581,55грн.+1193,85грн.+3183,60грн.+3581,55грн.+1514,56грн.) вартості експертного дослідження, що здійснювалося Одеським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Міністерства внутрішніх справ України (згідно довідки про витрати вказаних експертиз за кодом класифікації доходів бюджету 24060300 «Інші надходження»).

Оскільки речові докази повернуті потерпілому, суд вважає, що вони підлягають визнанню такими, що повернуті потерпілому.

Згідно ст.615ч.15 КПК України, в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.185ч.4,357ч.1,ч.3,75,76ч.1п.1,2,ч.3п.2,ч.4 КК України, 100, 369 ч.1, 373ч.2-3, 374, 392, 393, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати винним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.185ч.4, 357ч.1, та 357 ч.3 КК України, та на підставі санкції цих статей призначити йому покарання:

- за ст.185ч.4 КК України - у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років;

- за ст.357ч.1 КК України - у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

- за ст.357ч.3 КК України - у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

2. На підставі ст.70ч.1 КК України, призначити ОСОБА_4 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно, - 5 (п`ять) років позбавлення волі.

3. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання, з випробуванням, та призначити йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

4. Відповідно до ст.76ч.1п.1,2,ч.3п.2 КК України, зобов`язати засудженого ОСОБА_4 протягом випробувального строку:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

5. Покласти, згідно з вимогами ст.76ч.4 КК України, на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання засудженого ОСОБА_4 , обов`язок - здійснювати нагляд за засудженим починаючи з дня набрання даним вироком законної сили і протягом 2 (двох) років з моменту ухвалення вироку.

6. Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 у не обирати.

7. Стягнути з засудженого ОСОБА_4 процесуальні витрати на проведення товарознавчої експертизи судовим експертом всього в розмірі 13055 (тринадцять тисячі п`тдесят п`ять) гривень 11 копійок (на рахунок UA088999980313040106000015660, отримувач - ГУК в Одеській області/м.Болград, ЄДРПОУ 37607526, банк - Казначейство України (ЕАП), код банку -899998, код класифікації доходів бюджету -24060300).

8. Речові докази вважати такими, що повернуті потерпілому після набрання даним вироком законної сили.

9. Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Болградський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, та набирає законної сили після закінчення цього строку, якщо таку скаргу не було подано, а, в разі подання апеляційної скарги якщо вирок не буде скасовано, він набирає законної сили в день ухвалення свого рішення судом апеляційної інстанції.

10. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1