Решение № 140065136, 25.09.2026, Березанський районний суд Миколаївської області

25.09.2026 Справа № 945/2775/25

2/469/533/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 року с-ще Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Гапоненко Н.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" через систему "Електронний суд" 12 грудня 2025 року звернувся до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 17505,00 грн., яка виникла у відповідача за кредитним договором №8856472 від 29 квітня 2023 року, укладеним між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілоан", посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов"язань за вказаним електронним договором, право вимоги за яким перейшло до позивача на підставі договору факторингу. Просив також стягнути судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Представник позивача зазначав, що 29 квітня 2023 року ТОВ "Мілоан" та відповідач уклали кредитний договір, за умовами якого відповідач отримала 4500,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені договором, відповідно до графіку сплати кредитних коштів, проте відповідач не сплатила кредитні кошти, комісії та проценти за користування кредитом у встановлений договором строк, тому її заборгованість становить 17505,00 грн., у тому числі 4500,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 12555,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою відсотків, 450,00 грн. - прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту. 26 липня 2023 між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" укладено договір відступлення прав вимоги № 101-МЛ/Т, у відповідності до умов якого ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" набуло право грошової вимоги до боржників, зокрема, по кредитному договору №8856472 від 29 квітня 2023 року.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 15 грудня 2025 року справу передано за підсудністю до Миколаївського районного суду Миколаївської області.

03 лютого 2026 року справа надійшла до Березанського районного суду Миколаївської області.

09 лютого 2026 року суд відкрив провадження у вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження та задовольнив клопотання позивача про витребування доказів щодо надходження кредитних коштів на банківський рахунок відповідача.

Позивач та його представник отримали копію ухвали про відкриття провадження 11 лютого 2026 року, про що свідчать довідки про доставку електронного документа до кабінету позивача та його представника.

Відповідач надала суду відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на його недоведеність, а саме відсутність доказів повідомлення відповідача про перехід права вимоги, надання їй грошових коштів, укладення договору саме відповідачем, у тому числі отримання та використання відповідачем одноразового ідентифікатора; розрахунок заборгованості є формальним та не підтверджений первинними документами. Позивач не надав суду доказів, які б підтверджували, що перерахування коштів здійснювалося саме ним, а не іншою юридичною особою, тому відсутній головний елемент договору позики - факт передачі предмета позики саме позикодавцем, що унеможливлює визнання договору таким, що набрав чинності; позивачем не долучено банківської виписки з рахунку ТОВ "Мілоан" про переказ коштів та документи, що підтверджують джерело походження коштів, перерахованих на карту відповідача; надані позивачем відомості про щоденні нарахування та погашення ТОВ "Мілоан" і виписки з особового рахунку не є первинними документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". З наданих позивачем документів вбачається лише загальне посилання на факт переказу, без зазначення реквізитів рахунку, з якого кошти нібито були відправлені; платіжне доручення № 99300603 від 29 квітня 2023 року, яким ТОВ "Мілоан" ініціювало переказ коштів у розмірі 4500,00 грн., не містить відомостей про дату його отримання банком, а також про виконання переказу коштів банком та підпису банківської установи. Інших доказів, які підтверджують фінансову операцію з переказу коштів матеріали справи не містять, тому договір слід вважати неукладеним. Відповідач заперечує факт укладення будь якого договору з кредитодавцем, оскільки не здійснювала реєстрацію в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача, не отримувала одноразовий ідентифікатор, не вводила жодних кодів підтвердження, не підписувала жодних договорів у будь-якій формі, не надавала згоду на обробку своїх персональних даних; відсутні документи, які б підтверджували проходження процедури ідентифікації відповідача під час реєстрації в системі; факт наявності анкети з персональними даними у базі позивача не є доказом, що ці дані були внесені саме відповідачем. Позивач не довів, яким саме способом була здійснена ідентифікація користувача, не надав доказів проведення процедури верифікації особи, а також не підтвердив належність використаних засобів зв`язку конкретно відповідачу, що свідчить про недійсність електронного договору та неможливість покладення на відповідача будь-яких обов`язків, що з нього випливають. Вважала завищеною та необґрунтованою вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн., оскільки справи щодо стягнення заборгованості за договорами про споживчий кредит мають типовий зміст, позовні заяви та інші процесуальні документи у таких справах готуються за стандартизованими шаблонами і не потребують значного часу чи спеціальних юридичних зусиль. Крім того, позивач не надав жодних доказів фактичної сплати 8000,00 грн. (платіжного документа, договору про надання правничої допомоги або акта виконаних робіт), що унеможливлює перевірку реальності та обґрунтованості заявленою суми.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін тощо сторони не надали.

За такого суд на підставі ч.13 ст.7, ч.5 ст.279 ЦПК України розглянув справу в порядку письмового провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

На підтвердження викладених у позовній заяві обставин позивач надав договір про споживчий кредит № 8856472 від 29 квітня 2023 року, за умовами якого ТОВ "Мілоан" надав ОСОБА_1 кредит у сумі 4500,00 грн. строком на 105 днів з 29 квітня 2023 року, у тому числі пільговий період тривалістю 15 днів, що надається з дати видачі кредиту та завершується 14 травня 2023 року, та поточний період тривалістю 90 днів, що настає з дня, наступного за днем завершення пільгового періоду, та закінчується 12 серпня 2023 року (дата остаточного погашення заборгованості) (а.с.8-13).

Підпунктом 1.5.1 пункту 1.5 договору передбачено, що комісія за надання кредиту складає 450,00 грн., яка нараховується за ставкою 10,00 % від суми кредиту одноразово.

Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду становлять 675,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду (підпункт 1.5.2 пункту 1.5 договору).

Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду становлять 12150,00 грн., які нараховуюся за стандартною процентною ставкою 3,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом поточного періоду (підпункт 1.5.3 пункту 1.5 договору).

Тип процентної ставки - фіксована (п.1.6 договору).

Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 (п.2.1 договору).

Відповідно до пункту 6.1 договору кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний, зокрема, через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Додатком № 1 до договору про споживчий кредит є Графік платежів (а.с.13 на зв.), за яким сторонами визначено строк погашення кредиту - до 12 серпня 2023 року, проценти, що підлягають сплаті, у сумі 12825,00 грн., комісію за надання кредиту 450 грн.

Сторони договору домовились, що у випадку продовження строку кредитування кредитодавець має самостійно оновити графік платежів/скласти його у новій редакції та розмістити дані графіку у Особистому кабінеті позичальника.

Згідно з довідкою ТОВ "Мілоан" про ідентифікацію, договір про споживчий кредит № 8856472 від 29 квітня 2023 року підписано ОСОБА_1 із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором L71189, надісланим на номер мобільного телефону НОМЕР_2 (а.с.15).

На підтвердження отримання відповідачем кредитних коштів позивач надав платіжне доручення №99300603 від 29 квітня 2023 року, згідно з яким ТОВ "Мілоан" 29 квітня 2023 року на картку НОМЕР_1 перераховано кредитні кошти в розмірі 4500,00 грн. (а.с.16 на зв.).

26 липня 2023 між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" укладено договір відступлення права вимоги № 101-МЛ, у відповідності до умов якого ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" набуло право грошової вимоги до боржників, вказаних в реєстрах боржників (а.с.19 -23).

Згідно з витягом з Реєстру боржників від 10 вересня 2025 року, на момент набуття ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" права вимоги до відповідача заборгованість становила 15210,00 грн., у тому числі: 4500,00 грн. - залишок за тілом кредиту, 10260,00 грн. - залишок за відсотками, 450,00 грн. - залишок комісії (а.с.28 на зв.).

З виписки по особовому рахунку відповідача вбачається, що станом на 12 листопада 2025 року заборгованість відповідача становить 17505,00 грн., у тому числі: 4500,00 грн. - прострочене тіло кредиту, 12555,00 грн. - прострочені по відсотки, 450,00 грн. - заборгованість по комісії (а.с.18).

04 листопада 2025 року ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" направило на адресу відповідача претензію з вимогою погасити заборгованість у сумі 17505,00 грн. (а.с.29).

Відомості про отримання відповідачем цієї претензії у матеріалах справи відсутні.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний виконувати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Статтями 1049, 1054 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

Згідно зі ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

На підставі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно зі ст.3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до положень ч.ч.3, 4, 5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Згідно із ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Враховуючи викладені вимоги законодавства, а також наявні у матеріалах справи докази того, що кредитний договір, укладений між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 , підписаний електронним цифровим підписом ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора L71189 з використанням належного їй номеру телефону НОМЕР_2 , який відповідає номеру телефону відповідача, вказаному у відзиві на позовну заяву, що підтверджується як змістом вказаного кредитного договору, який містить автоматично проставлені штампи про підписання електронним цифровим підписом, відомості про найменування, адресу, РНОКПП, номер телефону відповідача, умови підписання договору позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора, направленого позичальнику на його мобільний телефонний номер та введеного позичальником через сайт Товариства, мобільний додаток, месенджери або у СМС-повідомленні з мобільного телефону на номер НОМЕР_3 (роздій 6 Кредитного договору), так і довідкою ТОВ "Мілоан" про ідентифікацію позичальника ОСОБА_1 та підписання нею кредитного договору № 8856472 направленим на її номер телефону НОМЕР_2 29 квітня 2023 року о 17.57.10 одноразового ідентифікатора L71189, анкетою-заявою на кредит з детальним розписом дій позичальника та кредитодавця щодо заповнення заяви, перевірки та обробки даних, підписання договору, відомостями про позичальника.

Разом з тим, суд доходить висновку про відсутність належних, допустимих доказів надання ТОВ "Мілоан" кредитних коштів відповідачеві ОСОБА_1 на виконання вказаного кредитного договору.

На підставі ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.ч. 1, 5-6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд, діючи відповідно до ч.5 ст.12 ЦПК України, роз`яснив сторонам обов`язок доказування обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та надав можливість ознайомитися з отриманими на підставі ухвали суду про витребування доказів довідками АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", відповідно до яких банк позбавлений можливості надання інформації за неповним номером картки, а ідентифікацію особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 як клієнта банку не виконано; зазначені прізвище, ім`я та по батькові не відповідають зазначеним у посвідчувальному документі про особу, наявному у банку, що позбавляє можливості ідентифікувати особу як клієнта/не клієнта банку.

Клопотань про долучення інших доказів, які б дозволяли встановити надходження кредитних коштів на банківську картку відповідача, про витребування інших доказів тощо позивач не надав.

Про недоведеність обставин щодо надання кредиту відповідачеві за кредитним договором відповідач зазначала у відзиві на позов, який отриманий позивачем та представником позивача у особистому електронному кабінеті підсистеми "Електронний суд".

Проте позивач не надав суду належні та допустимі докази виконання первісним кредитором своїх зобов"язань за кредитним договором, яким кореспондується право кредитора вимагати у боржника повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування ними.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України «Про електронну комерцію», розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.

Частиною 3 статті 13 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено. що продавець (виконавець, постачальник), надавач платіжних послуг, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала плату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку.

Водночас, відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З наведених норм законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Аналогічні за змістом висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі № 755/2284/16-ц, провадження № 61-4685св19.

Наявне у матеріалах справи платіжне доручення 99300603 від 29 квітня 2023 року про перерахування коштів за договором 8856472 у розмірі 4500,00 грн. на рахунок НОМЕР_1 не відповідає формі платіжного документа, встановленій п.54 ч.1 ст.1 Закону України "Про платіжні послуги", відповідно до якого таким документом є платіжна інструкція - розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції, та вимогам до змісту платіжної інструкції, визначеним ч.2 ст.40 вказаного Закону, за якими платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції, оскільки не містить повного номеру рахунку одержувача.

Відповідно до ч.6 статті 40 вказаного Закону надавач платіжних послуг зобов`язаний забезпечити фіксування в операційно-обліковій системі дати і часу надходження платіжної інструкції, прийняття її до виконання (або відмови в її прийнятті), виконання платіжної інструкції.

Такі відомості суду не надані, а тому за наданими позивачем доказами неможливо встановити виконання зазначеної платіжної інструкції.

Відомість ТОВ "Мілоан" про щоденні нарахування та погашення на ім"я ОСОБА_1 та Виписка ТОВ "Кредит-Капітал" з особового рахунку за кредитним договором №8856472 від 29 квітня 2023 року, а також розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за період з 27 липня 2023 року по 12 серпня 2023 року не є первинними документами бухгалтерського обліку, передбаченими законодавством, а є звичайними розрахунками заборгованості у довільній формі, складеними позивачем та первісним кредитором, тобто заінтересованими особами, які за відсутності доказів виконання кредитором свого обов`язку щодо надання відповідачеві кредиту є недостатніми для висновку про існування заборгованості відповідача за кредитним договором.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредитору. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі статтею 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги по суті - це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За змістом ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник у зобов`язанні не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною першою статті 1077 та ст.1078 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання перед фактором.

Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Отже, у разі заміни первісного кредитора у зобов`язанні останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов`язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.

За відсутності доказів надання первісним кредитором кредитних коштів відповідачеві не доведеними є підстави виникнення прав первісного кредитора; за відсутності таких прав у первісного кредитора вони не могли перейти і до позивача як нового кредитора, що відповідає положенням статті 514 ЦК України, за якою до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин у задоволенні позовних вимог ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором слід відмовити у зв`язку із недоведеністю заявлених позовних вимог.

Оскільки у позові відмовлено через недоведеність фактів надання кредиту, посилання відповідача на відсутність доказів переходу права вимоги до позивача суд не враховує, оскільки таке право вимоги було відсутнє у первісного кредитора.

Так як у позові відмовлено, суд не розглядає посилання відповідача недоведеність розміру витрат на надання правничої допомоги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 258, 259, 263-265, 274 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя