Решение № 140063978, 21.09.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" вересня 2026 р. Справа № 924/800/26

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОР ФУД ДИСТРИБ`ЮШН" смт. Ставище, Київська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейські Екопродукти" м. Хмельницький

про стягнення 72590,21 грн.

Представники сторін в судове засідання не викликались

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою від 20.07.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Виклад позицій учасників справи, заяви, клопотання.

ТОВ "СТОР ФУД ДИСТРИБ`ЮШН" звернулось із позовом до суду про стягнення із ТОВ "Європейські Екопродукти" 72 590,21грн. заборгованості в т.ч. 59 905,92грн. боргу за отриманий відповідно до умов договору поставки №1504/20 від 15.04.2020 товар, 4825,31грн. пені, 483грн. 3% річних, 1385,39грн. інфляційних нарахувань, 5990,59грн. 10% штрафу. Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо вчасної сплати вартості отриманого товару. Правовими підставами позову зазначає ст.ст. 15, 526, 536, 549, 615, 692, 712 ЦК України.

Відповідач відзиву на позов не подав, причин не повідомив. Ухвалу суду від 20.07.2026 надіслано та доставлено до електронного кабінету відповідача в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі згідно довідки про доставку електронного листа від 21.07.2026.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено таке.

15.04.2020 між ТОВ "Стор Фуд Дистриб`юшн" (Постачальник) та ТОВ "Європейські Екопродукти" (Покупець) укладено договір поставки №1504/20 відповідно до п.1 якого Постачальник зобов`язаний передати у власність Покупця продукти харчування (надалі - "Товар"), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити поставлений Товар у строки, порядку і на умовах визначених цим Договором.

Товар поставляється в асортименті за цінами визначеними Сторонами в Специфікації (Додаток №1 до цього Договору), яка після підписання уповноваженими представниками Сторін є невід`ємною частиною даного Договору.

Право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця і поставка вважається завершеною при підписанні уповноваженими представниками Сторін видаткової накладної.

Згідно п.2 договору найменування та кількість Товару зазначається в товарно-супровідних документах на кожну окрему партію Товару, ціна на товар зазначаються з урахуванням погодженої сторонами Специфікації. Товар повинен відповідати всім санітарним, гігієнічним, іншим нормам, стандартам та правилам, встановленим чинним законодавством України для товарів даного виду.

Поставка Товару здійснюється Постачальником на умовах DDР (Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010) - розподільчий склад та/або торгівельний об`єкт Покупця, на підставі прийнятих Постачальником до виконання Замовлень Покупця.

Поставка Товару здійснюється за рахунок Постачальника, з урахуванням умов цього Договору, якщо інше не буде узгоджено Сторонами.

Замовлення Покупця оформлюється на підставі даних Специфікації та повинне містити усі нижче передбачені дані: дату подачі Замовлення; дату та час поставки; найменування та адресу пунктів поставки торгової мережі Покупця або інший пункт поставки Товару; найменування, асортимент і кількість товару; та інша необхідна інформація для належного виконання Замовлення. Мінімальна вартість одного замовлення складає 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок. У разі коли вартість одного замовлення менше вказаної суми Постачальник звільняється від обов`язку доставляти такий Товар, при цьому Покупець має право забрати Товар самостійно зі складу Постачальника.

Замовлення Покупця, що оформлене відповідно до п. 3.3. цього Договору, за вибором Покупця надсилається одним з передбачених способів: на електрону адресу відповідальної особи Постачальника, через представника Постачальника, або за допомогою електронної системи обміну даними ЕЮІ.

Замовлення надсилається не пізніше ніж за 2 (два) робочі дні до запланованої дати Поставки Товару.

Замовлення вважається прийнятим Постачальником до виконання у випадку або/або: підписання Замовлення Покупця представником Постачальника, який діє від імені Постачальника, та надсилання його Покупцеві одним із способів, передбачених п. 3.4. цього Договору; надходження зворотного повідомлення на електронну пошту або через систему обміну даними ЕDІ представника Покупця про підтвердження виконання Замовлення.

У разі неможливості виконання Замовлення Покупця (повністю або частково), Постачальник зобов`язується протягом робочого дня наступного за днем отримання Замовлення (але не пізніше 19.00 години), повідомити Покупця (в той же спосіб яким і здійснювалось Замовлення) про неможливість виконання Замовлення в повному об`ємі або частково.

Прийом і передача Товару по кількості і якості відбувається в присутності представників Сторін.

Покупець не може відмовитися від Товару, поставленого йому згідно раніше узгодженого Замовлення, та прийнятого відповідно до умов Договору, крім випадків, вказаних у пункті 3.10. даного Договору. Якщо при прийомі Товару виявиться невідповідність кількості і якості Товару, складається Акт розбіжностей, (Додаток № 2), що підписується представниками Сторін на дату прийому Товару, згідно якого Постачальник зобов`язаний здійснити одну з наступних дій або/або: замінити неякісний Товар на таку ж кількість якісного; довезти недопоставлений Товар; відкоригувати/замінити документи протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту підписання Акту розбіжностей. На товарно-транспортній накладній робиться відмітка про складання відповідного Акту (п.п.3.1-3.10).

Відповідно до п.4 договору ціни на Товар вказані в видаткових накладних або в специфікаціях , які є невід`ємною частиною цього Договору.

Постачальник зобов`язаний повідомити Покупця не менш ніж за 7 (сім) робочих днів до моменту дії нових цін у письмовій формі через факс, електронну пошту або через представника Постачальника. При несвоєчасному наданні цієї інформації Постачальник зобов`язаний здійснити поставку за діючими цінами.

Покупець зобов`язаний здійснити розрахунок за Товар у національній валюті України у безготівковій формі на поточний рахунок Постачальника, протягом сорока п`яти календарних днів з моменту отримання товару. Розрахунки за Договором здійснюються в національній валюті України.

Згідно п.5.1 договору в разі несвоєчасної оплати Покупцем поставленого товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, від вартості несплаченого товару, за кожен день прострочення, в разі коли затримка розрахунків більш ніж 10 календарних днів, Покупець сплачує додатковий штраф у розмірі 10% від суми прострочення.

Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2020 року. Якщо жодна зі Сторін за 10 (десять) календарних днів до дати закінчення дії даного Договору не повідомила про розірвання цього Договору, Договір вважається пролонгований строком на кожен наступний календарний рік (п.5.1, 5.3).

Договір поставки №1504/20 від 15.04.2020 підписано та скріплено відтисками печаток сторін.

Позивач на виконання умов договору №1504/20 від 15.04.2020 на підставі видаткової накладної №2683 від 23.03.2026 поставив, а відповідач прийняв товар на суму 74905,92грн. з ПДВ.

20.05.2026 позивачем було направлено відповідачу претензію від 12.05.2026 про сплату заборгованості в розмірі 74905,92грн. на протязі 5 днів.

До матеріалів справи додано платіжні інструкції №4889 від 02.06.2026, №4928 від 16.06.2026 як доказ часткової оплати відповідачем вартості отриманого товару на суму 15000грн.

Станом на 17.07.2026 заборгованість відповідача з оплати вартості отриманого за договором №1504/20 від 15.04.2020 товару становить 59905,92грн.

Враховуючи невиконання відповідачем обов`язку щодо повної сплати заборгованості за отриманий товар у добровільному порядку, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду:

Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У ч. 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи, 15.04.2020 між сторонами укладено договір поставки №1504/20 відповідно до п.1 якого позивач зобов`язався передати у власність відповідача продукти харчування (надалі - "Товар"), а відповідач зобов`язався прийняти та оплатити поставлений Товар у строки, порядку і на умовах визначених цим Договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що на виконання умов договору поставки №1504/20 від 15.04.2020, позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 74905,92грн., що підтверджується видатковою накладною №2683 від 23.03.2026.

У ч. 1 ст. 693 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до п.4.3 договору покупець зобов`язаний здійснити розрахунок за Товар у національній валюті України у безготівковій формі на поточний рахунок Постачальника, протягом сорока п`яти календарних днів з моменту отримання товару.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач частково виконав свої зобов`язання з оплати поставленого товару на суму 15000грн., що підтверджується платіжними інструкціями №4889 від 02.06.2026, №4928 від 16.06.2026

Докази сплати боргу в сумі 59905,92грн. за поставлений позивачем товар згідно договору №1504/20 від 15.04.2020 в матеріалах справи відсутні. Відповідачем факту існування боргу не спростовано.

Враховуючи встановлені судом факти, з огляду на доведеність порушення відповідачем зобов`язань з оплати за отриманий товар, відсутність в матеріалах справи доказів сплати боргу, позовні вимоги про стягнення 59905,92грн. за поставлений позивачем товар судом задовольняються.

Позивач також просить стягнути з відповідача 483грн. 3% річних, 1385,39грн. інфляційних нарахувань, 4825,31грн. пені та 5990,59грн. 10% штрафу.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» №14 від 17.12.2013 року).

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки з 08.04.2026 по 15.07.2026 у розмірі 483грн. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв`язку з невірним розрахунком позивача в частині визначення початку перебігу прострочення відповідача, оскільки за умовами п. 4.3 покупець зобов`язаний здійснити розрахунок за Товар у національній валюті України у безготівковій формі на поточний рахунок Постачальника, протягом сорока п`яти календарних днів з моменту отримання товару. А тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних за період прострочки з 08.05.2026 по 15.07.2026. у розмірі 339,74грн.

Щодо нарахованих позивачем інфляційних нарахувань на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, судом береться до уваги, що вони не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013 року).

Таким чином, законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України.

Відповідно до ст. 3 вищевказаного Закону індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Оскільки індекси інфляції є саме коефіцієнтами, призначенням яких є переведення розміру заборгованості у реальну величину грошових коштів з урахуванням знецінення первинної суми, такі інфляційні втрати не можуть бути розраховані за певну кількість днів прострочення, так як їх розмір не відповідатиме реальній величині знецінення грошових коштів, що існував у певний період протягом місяця, а не на конкретну дату чи за декілька днів.

Згідно з Листом Державного комітету статистики України №11/1-5/73 від 13.02.2009р. також не має практичного застосування середньоденний індекс інфляції, що може бути розрахований за формулою середньої геометричної незваженої (корінь з місячного індексу в 31 (30) степені). Так, він вказує лише на темп приросту цін за 1 день та не є показником реальної величини знецінення грошових коштів кредитора за період прострочення боржником своїх зобов`язань.

Зазначені висновки підтверджуються Рекомендаціями Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, даних у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р., відповідно до яких визначення загального індексу за певний період часу здійснюється шляхом перемноження помісячних індексів, тобто накопичувальним підсумком. Його застосування до визначення заборгованості здійснюється за умов, якщо в цей період з боку боржника не здійснювалося платежів, тобто розмір основного боргу не змінювався. У випадку, якщо боржник здійснював платежі, загальні індекси інфляції і розмір заборгованості визначаються шляхом множення не за весь період прострочення, а виключно по кожному періоду, в якому розмір заборгованості не змінювався, зі складанням сум отриманих в результаті інфляційних збитків кожного періоду. При цьому, слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов`язання в зв`язку з девальвацією грошової одиниці України, за період прострочки квітень - травень 2026 року у розмірі 1385,39грн. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв`язку з невірним розрахунком позивача в частині визначення початку перебігу прострочення відповідача, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні за травень 2026 року у розмірі 539,15грн.

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Згідно з частинами 1, 4 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойка це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п.5.1 договору в разі несвоєчасної оплати Покупцем поставленого товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, від вартості несплаченого товару, за кожен день прострочення, в разі коли затримка розрахунків більш ніж 10 календарних днів, Покупець сплачує додатковий штраф у розмірі 10% від суми прострочення.

Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв`язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання відповідачем його договірного грошового зобов`язання з 08.04.2026 по 15.07.2026 у розмірі 4825,31грн. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв`язку з невірним розрахунком позивача в частині визначення початку прострочення відповідача. А тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за період прострочки з 08.05.2026 по 15.07.2026 у розмірі 3397,40грн.

Судом також встановлено правильність та правомірність нарахованого позивачем 5990,59грн. штрафу у розмірі 10% від суми прострочення, тому штраф підлягає стягненню з відповідача.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню у розмірі 59905,92грн. боргу з оплати вартості отриманого товару, 339,74грн. 3% річних, 539,15грн. інфляційних нарахувань, 3397,40грн. пені, 5990,59грн. 10% штрафу.

Відповідно до ст.129 ГПК України витрати із сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 14, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейські Екопродукти" (29000, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, місто Хмельницький, вул. Інститутська, буд.15/1-А, код ЄДРПОУ 41069755) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стор Фуд Дистриб`юшн" (Київська область, смт. Ставище, вул. Цимбала Сергія, 8/1, код ЄДРПОУ 36405099), 59905,92грн. боргу з оплати вартості отриманого товару, 339,74грн. 3% річних, 539,15грн. інфляційних нарахувань, 3397,40грн. пені, 5990,59грн. 10% штрафу, 3217,17грн. витрат із сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У позові про стягнення 143,26грн. 3% річних, 846,24грн. інфляційних нарахувань, 1427,91грн. пені відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України)

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 25.09.2026р.

Суддя М.Є. Муха