Решение № 140063949, 21.09.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2026 р. Справа № 922/2678/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Селіверстовій Д.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Приватного підприємства "Оптима-Ресурс" (адреса: 36009, м. Полтава, вул. Зіньківська, буд. 11/31; код ЄДРПОУ: 35107478) до Товариства з обмеженою відповідальністю Румелко (адреса: 61051, м. Харків, вул. Букова, буд. 40; код ЄДРПОУ: 44697189) про стягнення 800000,00 грн за участю представників сторін:

позивача Зязюн Ю.А. (ордер серії ВІ № 1414342 від 15.09.2026);

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Оптима-Ресурс" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Румлко" (далі - відповідач) кошти в сумі 800000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано з посиланням на те, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами договору Про надання юридичних послуг б/н від 01.12.2023 щодо безпосереднього надання послуг які були попередньо оплачені.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.07.2026 відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 26.08.2026; встановлено сторонам строк для подання заяв по суті спору.

Протокольною ухвалою від 26.08.2026 підготовче засідання відкладено на 09.09.2026.

В процесі розгляду справи на стадії підготовчого провадження відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у порядку та строки, встановлені ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.07.2026.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.09.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 21.09.2026.

На судове засідання 21.09.2026 прибув представник позивача, який просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач на судове засідання свого уповноваженого представника не направив, про причини неприбуття суд не повідомив.

Згідно з вимогами п. п. 5-6 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення, зокрема, є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, в разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи судом направлено на адресу його реєстрації копії ухвал від 27.07.2026, від 26.08.2026, від 09.09.2026, проте вони не були вручені відповідачу відділенням поштового зв`язку з підстав відсутності відповідача за вказано адресою. Відомостей про наявність у відповідача іншої адреси матеріали справи не містять.

З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов`язок щодо повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Оскільки неявка у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за його відсутності, за наявними в матеріалах справи документами.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем, як Замовником, та відповідачем, як Виконавцем, було укладено договір про надання юридичних послуг № б/н від 01.12.2023 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 договору Виконавець зобов`язується надати юридичні консультації Замовнику за темою: «Правові аспекти укладення договорів на електронних аукціонах» (далі - Послуги).

Пунктом 1.2 договору встановлено, що замовник зобов`язується оплатити надані Виконавцю Послуги в строки, порядку та на умовах, визначених у Договорі.

Відповідно до п. 1.2 договору, Виконавець надає юридичні послуги в усній, письмовій або електронній формі за вибором Замовника.

Згідно з п. 1.3 договору, Виконавець повинен надати Замовнику Послуги, якість яких відповідає цьому Договору і вимогам, що зазвичай ставляться до таких послуг. Виконавець гарантує надання якісних Послуг. Якість Послуг визначається, зокрема, але не обмежуючись, повнотою виконання доручень, дотриманням строків їх виконання, економічними та правовими наслідками використання інформації, наданої Виконавцем, у господарській діяльності Замовника.

Пунктом 2.1.5. договору встановлено, що замовник має право ініціювати розірвання цього Договору відповідно до чинного Законодавства України.

Замовник зобов`язаний своєчасно оплачувати надані Виконавцем послуги у розмірі та в строки, передбачені даним Договором (пункт 2.2.4 договору).

Відповідно до п. 2.4.1 договору, виконавець зобов`язаний надати Замовнику послуги, визначені цим Договором якісно та в повному обсязі.

Згідно з п. 3.1 договору, загальна сума договору складається з суми вартості усіх юридичних послуг, наданих Виконавцем та прийнятих Замовником згідно з актами приймання-передачі наданих послуг.

Пунктом 3.5 договору встановлено, що оплата послуг Виконавця здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця протягом трьох календарних місяців з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг.

Відповідно до п. 5.1 договору відповідальність за невиконання або неналежне виконання Договору Сторону несуть згідно Договору та чинного законодавства.

Згідно з п. 6.1 договору цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами, скріплення печатками Сторін та діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань.

Матеріали справи також свідчать, що позивач у якості передплати за договором перерахував відповідачу 800000,00 грн за платіжною інструкцією № 4 від 01.03.2024.

Згідно з платіжною інструкцією, отримувачем коштів зазначено ТОВ «Румелко», код ЄДРПОУ 44697189, а призначенням платежу - «Оплата за послуги згідно договору б/н від 01.12.2023 року. Без ПДВ»

Позивач зазначає, що за весь час дії Договору відповідач жодного разу не підтвердив виконання цього обов`язку жодним чином, Позивачу не надсилалися/не надавалися жодні проєкти документів, висновків, звітів, консультацій, тощо, які б свідчили про надання послуг за договором.

У зв`язку з тривалим невиконанням договору, позивач направив відповідачу письмову вимогу протягом семи днів приступити до виконання Договору, надати консультаційні матеріали, інформацію про виконану роботу та належно оформлений акт або повернути 800 000,00 грн.

Однак, протягом установленого строку відповідач послуг не надав, доказів їх фактичного надання не пред`явив і коштів не повернув.

У зв`язку з тривалим невиконанням договору позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою № 27/07-1 від 27.07.2026, якою повідомив про втрату ним інтересу до простроченого виконання, відмовився від прийняття юридичних послуг, які не були надані у строк, визначений первісною вимогою, та повторно вимагав повернути 800000,00 грн.

Однак, відповідач отриманих грошових коштів не повернув.

Обставини щодо повернення коштів за не наданні послуги і стали підставою для звернення позивача до суду.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже зазначалось, між сторонами у справі було укладено договір про надання юридичних послуг № б/н від 01.12.2023 на виконання умов якого позивач сплатив на користь відповідача грошові кошти в сумі 800000,00 грн за платіжною інструкцією №4 від 01.03.2024.

Отримувачем коштів зазначено ТОВ «Румелко», код ЄДРПОУ 44697189, а призначенням платежу - «Оплата за послуги згідно договору б/н від 01.12.2023 року. Без ПДВ»

Отже, матеріалами справи підтверджується факт перерахування Позивачем Відповідачу грошових коштів саме на виконання Договору про надання юридичних послуг № б/н від 01.12.2023, а відповідні кошти за своєю правовою природою становили попередню оплату за послуги, які мали бути надані Відповідачем у порядку, строки та обсязі, визначених Договором.

Водночас, матеріали справи не містять та відповідачем в процесі розгляду даної справи не надано суду будь-яких доказів надання послуг за договором. Зокрема в матеріалах справи відсутні надані відповідачем юридичні висновки, проєкти договорів, листи, процесуальні документи, консультації або інших матеріалізованих результатів надання юридичних послуг, які б підтверджували виконання ним взятих на себе договірних зобов`язань.

Так само матеріали справи не містять підписаних сторонами актів приймання-передачі наданих послуг, звітів виконавця про виконання Договору, документів щодо обліку витраченого на виконання доручень часу або інших доказів, з яких можливо було б встановити конкретний зміст, обсяг та вартість фактично наданих відповідачем позивачу юридичних послуг.

Позивач, у свою чергу, заперечує факт отримання відповідних послуг та зазначає, що будь-яких актів чи звітів на суму 800000,00 грн ним не підписувалось, а результати юридичних послуг Відповідачем не передавались.

При цьому суд виходить з того, що саме по собі отримання Виконавцем попередньої оплати не є безумовною та самостійною підставою для остаточного набуття ним відповідної суми коштів.

Правова природа попередньої оплати полягає у фінансуванні майбутнього належного виконання зобов`язання та передбачає зустрічне надання з боку особи, яка таку оплату отримала.

За змістом ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Отже, обов`язок замовника здійснити оплату кореспондується з обов`язком виконавця фактично надати відповідну послугу. У разі ж здійснення попередньої оплати остаточне право виконавця утримувати отримані кошти залежить від виконання ним зустрічного обов`язку - фактичного надання послуг у погодженому сторонами обсязі та у встановлений договором строк.

Сам факт перерахування позивачем коштів за відсутності доказів зустрічного надання з боку відповідача не може свідчити про належне виконання останнім своїх договірних зобов`язань.

При цьому тягар доказування обставин фактичного надання послуг, на які відповідач міг би посилатися як на правову підставу для утримання отриманої суми попередньої оплати, відповідно до ст. 74 ГПК України покладається саме на відповідача.

Належними доказами виконання договору про надання юридичних послуг у даному випадку могли бути, зокрема, результати відповідної юридичної роботи, документи, складені Виконавцем на виконання завдань Замовника, листування сторін щодо конкретних доручень, акти приймання-передачі послуг, звіти, документи щодо обліку робочого часу або інші докази, які у своїй сукупності дозволяли б встановити зміст та обсяг фактично виконаної Відповідачем роботи. Однак таких доказів у матеріалах справи судом не встановлено.

Крім того, судом враховується, що надання відповідних послуг мало бути здійснено Відповідачем протягом строку, погодженого сторонами у Договорі.

З огляду на викладене, позивач звернувся до відповідача з вимогою № 27/07-1 від 27.07.2026, в якій, посилаючись на ч. 3 ст. 612 ЦК України, повідомив про відмову від прийняття простроченого виконання у вигляді юридичних послуг та вимагав повернення сплаченої суми попередньої оплати.

Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Таким чином, позивач недвозначно повідомив відповідача про втрату інтересу в отриманні юридичних послуг та реалізував передбачене ч. 3 ст. 612 ЦК України право на відмову від прийняття простроченого виконання.

При цьому відповідно до ст. 906 ЦК України виконавець, який порушив договір про надання послуг під час здійснення підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів існування обставин непереборної сили або інших обставин, які відповідно до закону чи умов Договору звільняли б Відповідача від відповідальності за неналежне виконання зобов`язання, матеріали справи не містять.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у відповідача існувало зобов`язання надати позивачу юридичні послуги у встановлений строк, однак доказів його належного виконання суду не надано, тоді як позивач після настання прострочення реалізував право на відмову від прийняття такого простроченого виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Положення ч. 3 ст. 1212 ЦК України застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Отже, з моменту, коли договірна підстава для подальшого утримання відповідачем отриманих у порядку попередньої оплати грошових коштів відпала, у нього виник обов`язок повернути такі кошти Позивачу.

Суд також враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 25.03.2020 у справі № 537/4259/15-ц, відповідно до яких у випадку, коли особою здійснено оплату, проте відповідне зустрічне надання не отримано, а сторона у подальшому відмовилась від договору, отримані іншою стороною кошти можуть підлягати поверненню на підставі положень ст. 1212 ЦК України.

Разом з тим суд враховує і правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у справі № 910/9072/17, відповідно до якої договірний характер правовідносин, як правило, виключає можливість застосування положень ст. 1212 ЦК України до коштів, отриманих на виконання чинного зобов`язання, оскільки за наявності чинної правової підстави такі кошти не можуть вважатися безпідставно набутими.

Водночас наведене не виключає застосування положень ст. 1212 ЦК України у випадку, коли правова підстава, на якій відповідне майно було набуте, у подальшому відпала.

У даній справі судом встановлено, що кошти у сумі 800000,00 грн первісно були набуті Відповідачем на належній правовій підставі, а саме договору про надання юридичних послуг № б/н від 01.12.2023.

Однак, у зв`язку з ненадання відповідних юридичних послуг передбачених договором № б/н від 01.12.2023та втратою інтересу позивача щодо реалізації вищезазначеного договору, суд проходить до висновку, що кошти у сумі 800000,00 грн отримані відповідачем в якості передплати підлягають поверненню на користь позивача.

Оскільки відповідач не надав суду доказів надання послуг визначених договором про надання юридичних послуг № б/н від 01.12.2023 на суму 800000,00 грн, суд за наслідками розгляду справи приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача попередньої оплати у зазначеній вище сумі.

Крім того, з урахуванням вимог ст. ст. 123, 126, 129 ГПК України, за наслідками розгляду справи з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню 9600,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 130, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Румелко (адреса: 61051, м. Харків, вул. Букова, буд. 40; код ЄДРПОУ: 44697189) на користь Приватного підприємства "Оптима-Ресурс" (адреса: 36009, м. Полтава, вул. Зіньківська, буд. 11/31; код ЄДРПОУ: 35107478):

800000,00 грн. грошових коштів;

9600,00 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення підписано 25.09.2026

СуддяО.І. Байбак