№ 140061864, 24.09.2026, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/2344/26

№ пров. 3/697/873/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Канів

Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Деревенський І.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділу поліції № 1 (м. Канів) Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонерки, -

ВСТАНОВИВ:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №010166 від 03.09.2026, вбачається, що 13.07.2026 близько 07 год. 50 хв. на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин ОСОБА_1 нанесла два удари долонею по обличчю та при цьому тягала ОСОБА_2 за волосся, чим порушила людську гідність та громадський порядок. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 173 КУпАП.

ОСОБА_1 роз`яснено зміст ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, права зрозуміло.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчинені адміністративного правопорушення не визнала, пояснивши це тим, що ОСОБА_3 припаркувала свій автомобіль на паркомісце яким користується її син-інвалід першої групи. На зауваження зроблене ОСОБА_3 остання почала лаятися нецензурною лайкою та провокувати бійку, тримаючи велику зв`язку ключів в руках. ОСОБА_1 зазначила суду, що не била ОСОБА_3 , а лише захищалась, тримаючи рукою голову голову останньої.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та дослідивши протокол серії ВБА №010166 та матеріали додані до протоколу, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративне правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адміністративне правопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до вимог ст.ст. 254-256 КУпАП.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала можливість настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд зазначає, що адміністративна відповідальність за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Суд бере до уваги те, що громадський порядок - це обумовлена потреба суспільства, система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами, система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій.

Об`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.

Суб`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана.

Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, непристойні висловлювання.

Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов`язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв`язній манері.

З суб`єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, особа усвідомлює, що її дії, протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.

Склад адміністративного правопорушення, передбачений ст.173 КУпАП є формальним, коли діяння становить склад проступку незалежно від настання шкідливих наслідків, характеризується зухвалою поведінкою громадян, неповагою до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративне правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Встановлені правила допустимості і відповідності доказів є гарантом їх достовірності та істинності.

При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В судовому засіданні встановлено, що 13.07.2026 близько 07 год. 50 хв. ОСОБА_1 перебуваючи у громадському місці, у дворі будинку за адресою: АДРЕСА_2 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин завдала тілесних ОСОБА_3 , чим порушила людську гідність та громадський порядок.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП, органом, який склав протокол про адміністративне правопорушення надано:

-протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА №010166 від 03.09.2026 (а.с.27);

-супровідний лист ЄО №5499 від 25.08.2026 (а.с.1);

-витяг з ЄРДР від 14.07.2026 по кримінальному провадженню №12026255340000099 за ч. 1 ст. 126 КК України (а.с.3);

-рапорт-повідомлення зі служби 102 від 13.07.2026 (а.с.4);

-письмова заява ОСОБА_3 від 13.07.2026 (а.с.5);

-протокол огляду місця події від 13.07.2026 (а.с.6);

-письмові пояснення ОСОБА_1 від 13.07.2026 (а.с.7);

-постанову начальника СД ВП №1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області капітана поліції Хільченка Є.В. від 14.08.2026 про призначення групи дізнавачів (а.с.8);

-протокол допиту потерпілої ОСОБА_3 від 20.0.72026 (а.с.9-10);

-протокол проведення слідчого експерименту від 20.07.2026 за участю потерпілої ОСОБА_3 (а.с.11-12);

-висновок експерта №02-01/579 від 28.07.2026 (а.с.13);

-протокол допиту свідка ОСОБА_4 від 21.07.2026 (а.с.14-15);

-протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 21.07.2026 (а.с.16-17);

-протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 21.07.2026 (а.с.18-19);

-постанову про зміну кваліфікації від 25.08.2026 (а.с.20);

-копії паспорта ОСОБА_1 , посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю категорії 4; пенсійне посвідчення, довідки РНОКПП (а.с.21-22);

-заяву ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження від 24.08.2026 (а.с.23);

-постанову дізнавача сектору дізнання ВП №1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області старшого лейтенанта поліції Колєсової О.В. від 25.08.2026 про закриття кримінального провадження №1 2026 25 534 0000099 від 14.07.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України (а.с.24-26).

Згідно ст. 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності як кожен окремо так у їх взаємозв`язку для ухвалення даного рішення.

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст. ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

Суд зазначає, що матеріали справи містять переконливі та беззаперечні докази, які підтверджують здійснення ОСОБА_1 дрібного хуліганства.

Таким чином, суд вважає, що своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

Суд зазначає, що ст. 23 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно положень ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, суд враховує положення ст.ст. 23, 33 КУпАП, відповідно до яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

При розгляді даної справи, відповідно до положень ст. 34 КУпАП, обставин, що пом`якшують відповідальність, судом не встановлено.

Обставин, що відповідно до положень ст. 35 КУпАП, обтяжують відповідальність, судом не встановлено.

При цьому суд враховує характер вчиненого правопорушення, а саме те, що ОСОБА_1 вчинила вказане правопорушення в громадському місці, а саме в дворі житлового багатоквартирного будинку, де проживають інші громадяни.

Також, суд враховує особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, стан здоров`я, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

За наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у межах санкції ст. 173 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу.

Згідно з ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку встановленому порядку. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу.

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (665,60 грн.).

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 40-1, 173, 279, 283, 284 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходу громадян, що становить 51 (п`ятдесят одна) грн.

Штраф необхідно сплатити на наступні реквізити: ЄДРПОУ: 37930566, одержувач: ГУК у Черкаській області/тг м.Канів/21081100, номер рахунку: UA778999980314030542000023717, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081100.

На підставі частини другої статті 308 КУпАП, у разі несплати громадянином штрафу протягом 15 днів з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби стягнути подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір на користь держави за ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення в сумі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок), який необхідно сплатити на наступні реквізити: стягувач: ДСА України; отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Суддя Канівського

міськрайонного суду І. І. Деревенський