Решение № 140058022, 24.09.2026, Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 168/669/26

Провадження № 2/168/462/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року Старовижівський районний суд Волинської області в складі

головуючого-судді Хаврони О.Й.,

з участю: секретаря Островерхої Т.С.,

розглянувши в селищі Стара Вижівка в залі суду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

ТОВ «Діджи фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивований тим, що 13.06.2024 року між ТОВ «Клай Інвест» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 260262, за умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 8000 грн., які зобов`язався повернути, сплатити проценти за користування кредитом. ТОВ «Клай Інвест» свої зобов`язання за цим договором виконало, надало відповідачу кредит в обумовленому розмірі. 23.12.2024 року між ТОВ «Клай Інвест» та ТОВ «Діджи фінанс» укладено договір факторингу № 23122024/1, згідно з яким право вимоги за договором № 260262 перейшло до позивача. У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань, позивач просить стягнути заборгованість в розмірі 33961,60 грн., з яких: 8000 грн. тіло кредиту, 7961,60 грн. проценти, 2000 грн. комісія, 16000 грн. пеня, а також 2662,40 грн. судового збору і 6000 грн витрат на правничу допомогу.

Ухвалою судді від 18.08.2026 року провадження у справі відкрито та розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав.

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у зв`язку з неявкою всіх учасників справи (ч.2 ст.247 ЦПК).

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов до такого висновку.

Судом встановлено, що 13.06.2024 року ТОВ «Клай інвест» та ОСОБА_1 (підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором KL9875 (а.с. 36-41) уклали договір № 260262, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 8000 грн. (п. 1.1) строком на 90 днів, тобто до 10.09.2024 року (п. 1.2) зі сплатою процентів у розмірі 1,22% на добу (п. 1.3), а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 1.4 договору за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, утому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням кредиту, юридичне оформлення, відповідач сплачує ТОВ «Клай інвест» 25% від суми фінансового кредиту.

Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської карки, вказаної клієнтом ( НОМЕР_1 ) (п. 1.5, 9).

За змістом п. 5.3 договору у разі, якщо відповідач не повернув кредит в строк, зазначений в п. 1.2 цього договору, він зобов`язаний виплатити товариству пеню в розмірі 25% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання умов цього договору, починаючи з першого дня прострочення.

Графіком розрахунків доведено до відома ОСОБА_1 інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, дати платежів, суму платежів за розрахунковий період, проценти за користування кредитом та інші послуги кредитодавця (а.с. 41).

Відповідно до підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів, наданого ТОВ «ПрофітГід», 13.06.2024 року ТОВ «Клай інвест» перерахувало на картку № НОМЕР_1 кошти у розмірі 8000 грн. за договором № 260262 (номер транзакції 41829-06889-53263) (а.с. 33).

Листом АТ КБ «ПриватБанк» від 01.09.2026 року № 20.1.0.0.0/7-260827/37892-БТ підтверджено, що на ім`я ОСОБА_1 випущено банківську картку № НОМЕР_2 , на яку 13.06.2024 року здійснено зарахування коштів у розмірі 8000 грн. (а.с.67-68).

Реквізити банківської карти № НОМЕР_1 у листах ТОВ «ПрофітГід» та АТ КБ «ПриватБанк» співпадають із банківськими реквізитами карти, вказаними у п. 9 договору № 260262.

ТОВ «Клай інвест» має право без згоди клієнта поступитися своїм правом вимоги за цим договором третій особі, в зв`язку з чим відбудеться заміна сторони кредитодавця за цим договором (п. 4.1.4).

Згідно з поданим ТОВ «Клай інвест» розрахунком станом на 16.12.2024 року у ОСОБА_1 наявна заборгованість за договором № 260262 в розмірі 33961,60 грн., з яких: 8000 грн. тіло кредиту, 7961,60 грн. проценти, 2000 грн. комісія, 16000 грн. пеня (а.с. 19-20).

23.12.2024 року ТОВ «Клай інвест» та ТОВ «Діджи фінанс» уклали договір факторингу № 23122024/1, відповідно до умов якого ТОВ «Клай інвест» відступає ТОВ «Діджи фінанс» за плату, а ТОВ «Діджи фінанс» приймає належні ТОВ «Клай інвест» права грошової вимоги до боржників. Про що також був складений акт приймання-передачі реєстру прав вимог від 23.12.2024 року (а.с. 10, 24-28).

Відповідно до копій платіжних інструкцій від 23.12.2024 року № 11010, від 15.01.2025 року № 11147, від 13.02.2025 року № 11416 ТОВ «Діджи фінанс» сплатило на користь ТОВ «Клай інвест» кошти згідно договору факторингу від 23.12.2024 року № 23122024/1 (а.с. 44-45).

Відповідно до копії витягу із додатку № 1 до договору факторингу від 23.12.2024 року № 23122024/1 від ТОВ «Клай інвест» до ТОВ «Діджи фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 260262 на загальну суму 33961,60 грн. (а.с. 18).

Згідно зі ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.627 ЦК України та ст.6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 626, 628 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони (ст.207 ЦК України).

В силу ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Договір укладений в електронній формі є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Особливості укладення кредитного договору в електронній формі визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі Закону).

Відповідно до ст.3 Закону електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному ч.6 цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

У постанові від 07.04.2021 у справі №623/2936/19 Верховний Суд сформував висновок про правомірність використання при укладенні електронного договору електронного підпису у виді одноразового ідентифікатора.

Судом встановлено, що кредитний договір за формою відповідає вимогам законодавства, підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором. ОСОБА_1 погодився на запропоновані умови кредитування і скористався кредитом, який був перерахований на його банківську картку, здійснив платежі на повернення кредиту.

Наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Предметом даного позову є стягнення фактором заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна осіб у зобов`язанні пов`язана з тим, що попередні учасники зобов`язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов`язки переходять до суб`єктів, які їх замінюють.

Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги фінансова компанія, як заінтересована особа, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належні оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр боржників, докази оплати за договором.

Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно з п. 4.1.4 ТОВ «Клай інвест» має право без згоди клієнта поступитися своїм правом вимоги за цим договором третій особі, в зв`язку з чим відбудеться заміна сторони кредитодавця за цим договором.

Позивач підтвердив право вимоги повернення кредитної заборгованості, долучив до договору факторингу, платіжну інструкцію щодо оплати компенсації за придбані права, акт приймання-передачі реєстру прав вимог, витяг з реєстру боржників, де зазначений ОСОБА_1 за кредитним договором № 260262.

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості первісному кредитору, тому, враховуючи доведеність позивачем переходу до нього право вимоги, позовні вимоги є підставними.

При вирішенні питання розміру заборгованості суд враховує таке.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергового платежу позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ст. 536 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору ( ч.1, 4 ст. 1056-1 ЦК України).

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 ЦК України).

В силу ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до умов договору відповідачу 13.06.2024 надавався кредит у розмірі 8000 грн. на строк 90 днів, з процентною ставкою 1,22% на добу, тобто до 10.09.2024 року.

У ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч.4 цієї статті, не може перевищувати 1%.

Зазначені зміни введені в дію Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 № 498-IX та набула чинності з 24.12.2023 року.

Кредитний договір з відповідачем укладений у 2024 році, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому умови договору щодо встановлення денної процентної ставки вище 1% є нікчемними в силу положень ч.5 ст. 8 та ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

До спірних правовідносин не можуть бути застосовані приписи п.17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» щодо підвищених ставок процентів у перехідний період 240 днів, оскільки відповідно до ч.2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» умови перехідного періоду поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Таким чином заявлений до стягнення розмір відсотків необхідно перерахувати з урахуванням приписів Закону України «Про споживче кредитування», застосувавши процентну ставку 1% в день.

У постанові об`єднаної палати КГС ВС від 02.10.2020 № 911/19/19, Верховний Суд зазначив, що суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Перераховуючи заборгованість, суд враховує, що:

За період з 13.06.2024 року по 10.09.2024 року включно (90 календарних днів) сума процентів становить 7200 грн. (8000 грн. ? 1 % ? 90 днів).

Відповідно до п. 1.4 договору комісія становить 2000 грн.

Разом з тим згідно з п. 3.4 договору у разі виникнення простроченої заборгованості кошти спрямовуються у першу чергу на погашення пені, у другу - комісії, у третю - процентів за користування кредитом, у четверту - суми кредиту.

Відповідачем 01.07.2024 року сплачено 500,00 грн. та 02.07.2024 року - 1550 грн., всього 2050 грн. Зазначені кошти відповідно до встановленої договором черговості підлягають зарахуванню у рахунок комісії у розмірі 2000 грн., а решта 50 грн. у рахунок процентів.

Таким чином, комісія у розмірі 2000 грн. є погашеною, а заборгованість за процентами становить 7150 грн. Основна сума кредиту у розмірі 8000 грн відповідачем не погашена.

Отже, загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню, становить 15150 грн., з яких 8000 грн. - основна сума кредиту та 7150 грн. проценти за користування кредитом.

Щодо вимоги позивача про нарахування неустойки, то суд, враховуючи положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, відповідно до яких у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, не вбачає підстав для стягнення неустойки в розмірі 16000 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог у вказаному розмірі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надані: договір про надання правової допомоги від 01.06.2026 року № 42649746/02 (а.с. 29-31), додаткову угоду до цього договору від 21.07.2026 року № 260262 (а.с. 32), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 17.03.2016 року серії КС № 5618/10 (а.с. 46), детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних ОСОБА_2 від 21.07.2026 року (а.с. 21) та акт надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 21.07.2026 року, що допомога полягала в: усній консультації клієнта щодо обставин справи (витрачений час 0,5 год., вартість 250 грн.); письмовій консультації клієнта щодо спірних правовідносин (витрачений час 1 год., вартість 750 грн.); правовому аналізі обставин спірних правовідносин та наданні правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «Діджи фінанс» (витрачений час 1 год., вартість 1500 грн.), складанні позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (витрачений час 2 год., вартість 3000 грн.), формуванні додатків до позовної заяви (письмових доказів) (витрачений час 0,5 год., вартість 500 грн.) (а.с. 11). Загальна вартість послуг складає 6000 грн.

Відповідач відповідно до положень ч.5 ст.137 ЦПК України клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не заявляв, співмірності цих витрат наданим позивачу адвокатом послугам не спростовував.

Таким чином, з урахуванням того, що позов задоволений частково (44,61%), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в розмірі 1187,07 грн. (2662,40 грн. * 44,61 % = 1187,07 грн.) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2676,60 грн. (6000 грн * 44,61 % = 2676,60 грн).

На підставі викладеного, ст. 3, 6, 207, 256, 257, 267, 263, 512-514, 516, 530, 536, 626-628, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України та керуючись ст. 137, 141, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 260262 від 13.06.2024 року в розмірі 15150 (п`ятнадцять тисяч сто п`ятдесят) грн.

У решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» 1187 (одну тисячу сто вісімдесят сім) грн. 07 коп. сплаченого судового збору та 2676 (дві тисячі шістсот сімдесят шість) грн. 60 коп. витрат на правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», адреса місця знаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, м.Бровари, Київська область, код ЄДРПОУ 42649746.

Представник позивача: Романенко Михайло Едуардович, адреса: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м.Київ, РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Повне рішення суду складене 24.09.2026 року.

Суддя О. Й. Хаврона