Постановление суда № 140057478, 21.08.2026, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/2131/26

Провадження № 1-в/192/343/26

Ухвала

Іменем України

21 серпня 2026 року

Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

представника установи виконання покарань ОСОБА_3 ,

засудженого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у селищі Солоному Дніпровського району Дніпропетровської області подання начальника Державної установи «Солонянська виправна колонія (№ 21)» ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, на даний час відбуває покарання у Державній установі «Солонянська виправна колонія (№ 21)», засудженого

28.07.2021 Дзержинським районним судом міста Кривого Рогу за ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 71 КК України до 6 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна,

початок строку відбування покарання: 04.03.2021,

кінець строку відбування покарання: 04.04.2027,

встановив:

Начальник ДУ «Солонянська виправна колонія (№ 21)» звернувся до суду з поданням про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання. Подання обґрунтовується тим, що за час відбування останнього покарання ОСОБА_4 з 05.03.2021 утримувався у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)». Порушення режиму утримання не допускав. Заохочень не мав. З 12.01.2022 відбував покарання в Державній установі «П`ятихатська виправна колонія (№ 122)». Порушення режиму не допускав, мав шість заохочень. З 06.09.2025 відбуває покарання у Державній установі «Солонянська виправна колонія (№ 21)».

По прибутті до установи працює прибиральником відділення без оплати праці. До праці ставиться відповідально, проявляє особисту ініціативу у виконанні змінних завдань. З наданим об`ємом роботи справляється вчасно та у повному обсязі, зауважень не надходило, заохочений три рази у вигляді подяки за проявлення особистої ініціативи в роботі, зразкове ставлення до покладених обов`язків та додержання правил поведінки, встановлених КВК України та правилами внутрішнього розпорядку колонії, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці, стягнень не має. На профілактичному обліку засуджений не перебуває, бере активну участь в різних заходах, які відбуваються в установі, залучений до програм диференційованого виховного впливу «Фізкультура та спорт», «Підготовка до звільнення». Вирішене питання реєстрації. Заборгованості за виконавчими листами немає.

Представник установи виконання покарань у судовому засіданні подання підтримав з викладених у ньому підстав.

Засуджений у судовому засіданні подання підтримав, посилався на те, що вину визнає, розкаюється, повідомив, що працює, бере участь у спортивних змаганнях, вважає, що він виправився.

Прокурор проти задоволення подання заперечував, посилався на те, що на теперішній час засуджений не виправився, заохочення засудженого мають не систематичний характер, що у 2015 році ОСОБА_4 був засуджений до покарання з іспитовим строком, однак у період іспитового строку знову вчинив кримінальне правопорушення, у 2020 році він був звільнений умовно-достроково, проте знову вчинив злочин.

Заслухавши представника установи виконання покарань, засудженого, прокурора, дослідивши матеріали справи, матеріали особової справи засудженого, суд вважає, що у задоволенні подання потрібно відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 був раніше судимий:

22.01.2015 Інгулецьким районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 186 КК України до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 роки;

07.07.2016 Інгулецьким районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 307, ст. 71 КК України до покарання у вигляді 6 років 9 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 03.04.2020 на підставі ст. 81 КК України звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 2 місяці 12 діб.

28 липня 2026 року ОСОБА_4 засуджений Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна. За змістом цього вироку ОСОБА_4 , будучи раніше судимим за ч. 2 ст. 307 КК України, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, 15.04.2020 звільнившись з місць позбавлення волі умовно-достроково на 1 рік 2 місяці 12 днів, на шлях виправлення не став та знову вчинив аналогічний злочин,

Початок строку відбування покарання: 04.03.2021, кінець строку відбування покарання: 04.04.2027.

Натепер засуджений відбув більше частин строку покарання.

Суд зазначає, що за правилами, встановленими п. 3 ч. 3 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, у разі заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавленням волі на певний строк, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання.

Відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Тобто умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.

Висновок про можливість застосування умовно-дострокового звільнення засудженого повинен ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку та ставлення до праці за весь час відбування покарання, у тому числі й даних, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого в цілому. При цьому вирішальним є не факт відбуття певної частини покарання, а виправлення засудженого.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання є заохочувальною нормою кримінального та кримінально-виконавчого законодавства, оскільки має на меті стимулювання засуджених до чіткого виконання правил внутрішнього розпорядку, дотримання вимог режиму відбування покарання, прагнення до продуктивної праці, відшкодування матеріальних збитків, нанесених злочином, каяття у скоєному злочині.

Доцільність умовно-дострокового звільнення визначається тим, що засуджений за певний час перебування у місцях позбавлення волі виправився, змінив поведінку, з огляду на що відсутня необхідність повного відбування призначеного судом строку покарання.

Так, в установах виконання покарань засуджений знаходиться з 05.03.2021.

У Державній установі «Солонянська виправна колонія (№ 21)» перебуває з 06.09.2025.

Натепер засуджений відбув більше частин строку покарання.

Згідно з висновком щодо ступеня виправлення засуджений довів своє виправлення.

Відповідно до довідки про заохочення та стягнення засуджений має дев`ять заохочень, стягнень не має.

Згідно з довідкою, наданою начальником відділення СПС № 17 ОСОБА_7 засуджений ОСОБА_4 бере участь у роботах по благоустрою колонії, з 06.09.2025 займається прибиранням складу ВІ та ГЗ та відділення СПС, до праці ставиться сумлінно, всі поставлені завдання виконує вчасно та якісно, проявляє корисну ініціативу.

Згідно з довідкою оперуповноваженого оперативного відділу ДУ «Солонянська виправна колонія (№ 21) ОСОБА_4 в оперативному відділі СВК-21 на обліку як схильний до правопорушень та скоєння втечі не перебуває.

Згідно з обліком працевлаштування є днювальним відділення без оплати праці.

Суд враховує обставини, на які посилається установа виконання покарань та засуджений, що засуджений працевлаштований, що має заохочення та не має стягнень, бере участь у спортивних змаганнях, вину визнає, розкаюється,

Разом з тим, суд звертає увагу, що за приписами ч. 2 ст. 81 КК України однією із у умов

умовно-дострокове звільнення від відбування покарання є доведення засудженим свого виправлення саме сумлінною поведінкою.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 9 КВК України неухильне додержання правил поведінки, які передбачені для засуджених, є обов`язком засудженого, і виконання даного обов`язку є лише одним з критеріїв, зазначених вище, які в своїй сукупності дають підстави вважати, що засуджений довів своє виправлення.

Суд зазначає, що хоча згідно з висновком щодо ступеня виправлення засудженого з огляду на підсумкову кількість балів він довів своє виправлення, проте зі змісту висновку (розділ V «Характеристика під час відбування покарання») засуджений не дотримується норм, які визначають порядок і умови відбування покарання та розпорядку дня установи, кількість балів за цим критерієм - «0».

Окрім того, згідно з оцінкою ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення засудженим ОСОБА_4 такий ризик є середнім.

Суд також враховує і доводи прокурора, який вказував, що засуджений будучи звільненим від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, під час іспитового вчинив кримінальне правопорушення, а потім, будучи звільненим умовно-достроково - знову вчинив кримінальне правопорушення.

Суд зазначає, що саме по собі вчинення умисного кримінального правопорушення особою, яку раніше було звільнено умовно-достроково, не є підставою для відмови в умовно-достроковому звільненні, проте в сукупності з іншими обставинами впливає на оцінку особистості засудженого. Зокрема, вчинення кримінальних правопорушень засудженим під час іспитового та після умовно-дострокового звільнення не досягло своєї мети виправлення засудженого та свідчить про його схильність до протиправної поведінки.

На думку суду, позитивні зміни у поведінці засудженого мають місце. Однак за вказаних обставин суд не може зробити висновок, що засуджений виправився.

Таким чином, оцінивши у сукупності досліджені докази, зважаючи на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що засуджений не довів свого виправлення, а тому у задоволенні подання установи виконання покарань про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання відмовляє.

Керуючись ст. 81 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд

постановив:

У задоволенні подання начальника Державної установи «Солонянська виправна колонія (№ 21)» ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_4 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення, а засудженим - з моменту вручення йому її копії.

Суддя ОСОБА_1