Постановление суда № 140054711, 23.06.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/19633/26

Провадження № 1-кс/761/12599/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді - ОСОБА_1

секретаря судових засідань - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання ОСОБА_3 в інтересах Приватного підприємства «АРГОН» про скасування арешту майна,

в с т а н о в и в :

в провадження Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах Приватного підприємства «АРГОН» про скасування арешту майна, а саме арешту накладеного ухвалою судді Галицького районного суду м. Львова від 31.05.2018 року на майно у кримінальному провадженні № 120171140090004208 від 06.10.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,2 ст. 361, ч. 1 ст. 343, ч.1 ст. 388 КК України.

Клопотання мотивне тим, що арешт накладено необґрунтовано, оскільки арештоване майно належить ПП «АРГОН», стосовно якого кримінальне провадження не здійснюється, арештоване майно не відповідає критеріям речового доказу.

В судове засідання представник власника майна та слідчий не прибули, що не перешкоджає розгляду клопотання.

Суд, вивчивши матеріли клопотання, дійшов наступних висновків.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Положенням ч. 2 ст. 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК, якою передбачено, що власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключно компетенцією суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Органом досудового розслідування, встановлено, що в період з квітня 2017 року по квітень 2018 року невідомі особи, використовуючи електронно-цифрові ключі державних виконавців Шевченківського, Стрийського, Бориславського, Золочівського, Яворівського, Сихівського та Галицького відділів державної виконавчої служби ГТУЮ у Львівській області, без відома останніх, несанкціоновано втрутились в роботу автоматизованої системи Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру обтяжень рухомого майна та Автоматизованої системи виконавчих проваджень та незаконно зняли обтяження з ряду об`єктів рухомого та нерухомого майна фізичних та юридичних осіб, чим завдали шкоду в особливо великих розмірах.

Згідно повідомлення вчинення кримінального правопорушення начальника Яворівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області № 10450 від 30.03.2018, якою з Реєстру вилучено запис про обтяження рухомого майна боржника ТОВ «Скайбуд М» (код ЄДРПОУ 37372956, м. Тернопіль, вул. Миру, буд. 13), зокрема обтяження, що зареєстроване 20.04.2017 року, тип обтяження арешт рухомого майна, обтяжувач Головне слідче управління Національної поліції України (м. Київ, вул. Богомольця, боржник Товариство з обмеженою відповідальністю «СКАЙБУД М» (ЄДРПОУ 37372956, м. Тернопіль, вул. Миру, буд. 13).

А також підсумовано, що невідомими особами здійснено втручання в шляхом діяльність працівника органу державної виконавчої служби несанкціонованого втручання в роботу комп`ютера, автоматизованих систем, комп`ютерних мереж, що призвело до витоку, підробки інформації, спотворення процесу обробки інформації, порушення встановленого порядку її маршрутизації, внаслідок чого з Державного реєстру обтяжень рухомого майна під паролем державного виконавця Яворівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області невідомими особами незаконно вилучено запис про обтяження рухомого майна.

Даною ухвалою накладено арешт на перелік із 68 транспортних засобів, один з яких напівпричіп «SCHMITZ» модель «SKI24» номер рами WSK00000001274668 д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ПП «АГРОН», що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .

Накладаючи арешт Галицький районний суд міста Львова дійшов переконання, про достатню вмотивованість клопотання органу досудового розслідування та зазначив, що метою накладення арешту є збереження речових доказів.

Однак варто зауважити, провадження № 12017140090004208, триває вже майже сім років, протягом цього часу посадовим особам власника майна на яке накладено арешт (ПП «АГРОН») не повідомлено про підозру, більше того представників заявника жодного разу не допитували як свідків та не залучали до жодних слідчих дій, тобто ПП «АГРОН» та його посадові особи, взагалі не фігурують у даному кримінальному провадженні та не має жодного відношення до протиправних діянь що є предметом досудового розслідування.

Таким чином, слідчий суддя, розглянувши клопотання в межах питань, які були винесені на його розгляд, перевіривши надані докази, з урахуванням вищенаведеного, дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах Приватного підприємства «АРГОН».

Керуючись ст. 22, 174, 309, 372, 392 КПК України, слідчий суддя,-

у х в а л и в:

у задоволенні клопотання представника власника майна - ОСОБА_3 в інтересах Приватного підприємства «АРГОН» про скасування арешту майна в межах кримінального провадження № 120171140090004208 від 06.10.2017, накладений згідно ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 31.05.2018 у справі № 461/3021/18, a саме, на напівпричіп марки «SCHMITZ» модель «SKI24» номер рами НОМЕР_3 д.н.з. НОМЕР_1 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя