Решение № 140053976, 11.09.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/6695/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді - Марфіної Н.В.,

за участі секретаря - Лазоришин А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, як органу опіки та піклування, до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, Центр соціально-психологічної реабілітації дітей №1 Служби у справах дітей та сім`ї виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), заінтересована особа: Дніпровська окружна прокуратура м. Києва, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

у с т а н о в и в :

07.05.2026 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, у якому просить: позбавити відповідачку батьківських прав стосовно її неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; передати Дніпровській районній в місті Києві державні адміністрації, як органу опіки та піклування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для його подальшого влаштування; стягнути з відповідачки аліменти на утримання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки від заробітку відповідачки щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття на особу або установу, в якій буде перебувати дитина.

Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що на обліку Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації перебуває неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який має реєстрацію місця проживання разом із матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 . Мати (зі слів) влаштувалася та працює реалізатором до магазину «Салтівський м`ясокомбінат», довідку не надала. 04.11.2025 року до Служби надійшло повідомлення КНП «Київської міської дитячої лікарні №1» про те, що Дніпровським УП ГУНП України в м. Києві 30.10.2025 року відповідно до акту органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку до медичного закладу влаштовано неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час ОСОБА_2 перебуває у Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей №1 м. Києва. Службою з ОСОБА_1 проводилася профілактична робота під час якої їй було роз`яснено обов`язки батьків щодо утримання, виховання та навчання малолітніх дітей та попереджено про відповідальність у разі невиконання належним чином батьківських обов`язків. ОСОБА_1 надала письмові пояснення в яких повідомила, що стосовно сина ОСОБА_2 є одинокою матір`ю. Проживала разом із дитиною за адресою: АДРЕСА_1 . Раніше перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шлюб з яким розірвала. Пояснила, що раніше вживала алкогольні напої, зараз не вживає. Її син ОСОБА_4 неодноразово уходив з дому, вона його шукала з працівниками поліції. В останній раз син пішов з дому приблизно 20 жовтня 2025 року, де він був їй не говорив. Тільки 29.10.2025 року вона вирішила звернутися із заявою до поліції про його зникнення. 30.10.2025 року сина знайшли на Майдані Незалежності в м. Києві. Водночас додала, що ОСОБА_5 після школи нічим не займався, просто гуляв. Коли син уходив з дому і тривалий час не повертався, вона наодинці вживала коньяк. Не хоче, щоб її позбавляли батьківських прав. У шлюбі з ОСОБА_3 мають малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який проживав і залишився проживати разом із батьком ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 . 06.11.2026 року письмові пояснення надав ОСОБА_3 , який пояснив, що перебуває у шлюбі з ОСОБА_1 , від якого мають малолітнього сина ОСОБА_7 . Дитина зареєстрована разом із матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 , проживає разом із ним з 2022 року. Також в квартирі проживають його батьки. Син навчається в гімназії № 126 м. Києва. ОСОБА_1 дитину матеріально не утримує, син нею не цікавиться. ОСОБА_1 проживає окремо, за місцем своєї реєстрації разом із своїм сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З дружиною він перестав проживати разом, тому що вона постійно зловживає алкогольними напоями. На даний час вона також не може жити без вживання алкоголю. Тому ОСОБА_5 постійно уходив від неї, ходити до школи не хотів, а ОСОБА_1 в той час просто вживала алкоголь. Розмовляючи з ОСОБА_5 він завжди займав сторону матері, яка його взагалі не контролювала. Не надає згоду на проживання ОСОБА_5 в його родині, тому що він його не слухає, і матері повертати його неможна. Аналогічні пояснення надала ОСОБА_8 , яка є бабою малолітнього ОСОБА_7 . Вона пояснила, що мати ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , постійно вживала алкоголь, дитиною не цікавилася. ОСОБА_5 від неї уходив. ОСОБА_8 не виявляє бажання, щоб ОСОБА_5 проживав разом із ними. Її син ОСОБА_3 , працює водієм автобуса, займається вихованням та утриманням їх спільного малоілтнього сина ОСОБА_7 , який майже з народження проживає разом з ними. 07.11.2026 року неповнолітній ОСОБА_2 надав письмові пояснення. Він повідомив, що уходив з дому, тому що мати постійно вживала алкоголь. Він проживав у різних друзів, з якими знайомився на вулиці. Там де він зупинявся, йому дозволяли помитися. Коли він мав намір перевдягнутися, то приїздив додому, перевдягався і знову уходив. Мати в той час його не бачила, тому що спала в стані алкогольного сп`яніння. Він намагався заробляти гроші, показуючи трюкі та самокаті. За це йому платили. Ще він зламує акаунти на замовлення, і йому за це також сплачують гроші. На зароблені гроші сам купив собі електронну сигарету, на власні кошти її заправляє та палить. Його менший брат ОСОБА_9 живе з вітчимом ОСОБА_3 . З матір`ю жити хотів би, якби вона не вживала алкоголь. 27.01.2026 року неповнолітній ОСОБА_2 додатково надав письмові пояснення у яких вказав, що йому краще проживати в Центрі, де зараз перебуває. Згоден, щоб його мати була позбавлена батьківських прав, а також згоден проживати в іншій родині. 26.12.2025 року Центр соціально-психологічної реабілітації №1 м. Києва надав психологічний висновок стосовно ОСОБА_2 , в якому зазначив наступне. У ОСОБА_5 присутні ознаки педагогічної та мікросоціальної занедбаності. Мотивація до навчання не стійка. За час перебування у Центрі постійно відвідує школу, займається у секції футболу, має гарні здібності. Спілкується з матір`ю по телефону, однак повертатися до неї не хоче, пояснюючи тим, що йому подобається в Центрі. Службі гімназія №31 м. Києва надала характеристику на ОСОБА_2 в якій зазначено, що він навчався у закладі з 2018 року. У дитини з початкових класів були постійні проблеми з навчанням та поведінкою. За весь час він проявляв себе як недисциплінований учень. Мати нерегулярно цікавилася навчанням та поведінкою сина, не контролювала виконання ним домашніх завдань, не допомогла йому. Невчасно повідомляла класному керівнику про причину відсутності дитини в школі, інколи давала інформацію, яка не відповідала дійсності. Часто мати не відповідала на телефонні дзвінки класного керівника та повідомлення в месенджерах. Дніпровським районним судом м. Києва ОСОБА_1 неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП. Службою було неодноразово здійснено спроби щодо обстеження умов проживання неповнолітнього ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Вхідні двері були зачинені, на запрошення ОСОБА_1 не з`являлася, про причини неявки не повідомляла. ОСОБА_1 належним чином була запрошена на засідання Комісії з питань захисту прав дитини Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, однак не з`явилася, про причини неявки не повідомила, будь-яких підтверджень щодо участі у вихованні та утриманні дитини не надала. Питання щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 розглянуто Комісією з питань захисту прав дитини Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та органом опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, надано висновок про доцільність позбавлення її батьківських прав, у зв`язку з тим, що вона ухиляється від виховання та утримання дитини (протокол від 11.02.2026 № 3). Таким чином, ОСОБА_1 , свідомо самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не готує його до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування дитині, не спілкується з дитиною в обсязі необхідному для його нормального самоусвідомлення, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, не створює умов для отримання ним освіти, не створює належних умов для проживання та розвитку дитини, не цікавиться його здоров`ям та нехтує його потребами. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення матері від виховання дитини та свідомого нехтування своїми обов`язками. 12.03.2026 на виконання пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2010 № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини» та статті 170 Сімейного кодексу України, на підставі акту проведення оцінки рівня безпеки дитини та у зв`язку із загрозою його життю та здоров`ю, дитина вилучена із негативного середовища та влаштована до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей № 1 служби у справах дітей та сім`ї виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). На підставі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477 - IV від 23 лютого 2006 р. суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду як джерело права. Відповідно до ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, але це право не є абсолютним. У рішенні «Хант проти України» (Заява № 31111/04, Страсбург, 7 грудня 2006 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що позбавлення батьківських прав є втручанням у право на повагу до сімейного життя (п. 49); аналіз того, що має найкраще задовольняти інтереси дитини, є дуже важливим у таких справах (п. 53); між інтересами дитини та інтересами батьків повинні існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (п. 54). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати, дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зав`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (п. 100 рішення ЄСПЛ «Мамчур проти України». Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Згідно ч. 1 ст. 27 зазначеної Конвенції, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Частиною 7 ст. 7 СК України гарантовано: «Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України». Відповідно до статті 65 Цивільного кодексу України до встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника опіку або піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування. Згідно пункту 13 Постанови Кабінету Міністрів України «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини» від 24.09.2008 №866 облік дітей, які залишилися без батьківського піклування здійснює служба у справах дітей за місцем проживання батьків дитини або одного з них, з яким проживала дитина до настання обставин, за яких вона залишилася без піклування батьків, незалежно від місця виявлення дитини, а дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування - служба у справах дітей за місцем проживання батьків або одного із них. Суть спору стосується захисту прав неповнолітньої дитини, в інтересах якої діє служба у справах дітей та сім`ї та Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, як органу опіки та піклування. Враховуючи той факт, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання батьківських обов`язків по вихованню своєї дитини, з метою захисту законних прав та інтересів хлопчика і визначення його правового статусу, позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 11.05.2026 року відкрите провадження у справі і призначений розгляд справи за правилами загального позовного провадження до підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 22.07.2026 року закрите підготовче провадження у справі і призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Відповідачка неодноразово викликалась до суду, однак в судове засідання не з`явилась, причини неявки не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За змістом ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання ; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

До початку проведення судового засідання представник позивача звернулась до суду із заявою в якій просить розглядати справу без участі представника позивача, не заперечує проти розгляду справи без участі відповідача та третіх осіб, просить прийняти рішення у якнайкращих інтересах дитини.

За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.

10.09.2026 року до суду надійшла заява третьої особи у справі Центру соціально-психологічної реабілітації дітей №1 Служби у справах дітей та сім`ї виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про розгляд справи без участі представника, у якій також вказано, що Центр підтримує вимоги позовної заяви в повному обсязі. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває у Центрі та отримує необхідну соціальну, психологічну та іншу допомогу відповідно до потреб дитини. За час перебування дитини у Центрі мати дитини - ОСОБА_1 - дитину не відвідує, участі у її житті та вихованні не бере. Контакти матері з дитиною у Центрі відсутні. Також відсутня комунікація ОСОБА_1 з адміністрацією та педагогічними працівниками (вихователями) Центру з питань, пов`язаних із перебуванням, станом та потребами її неповнолітнього сина. Мати не звертається до Центру з метою отримання інформації про стан здоров`я, емоційний та психологічний стан дитини, умови її перебування, навчання та виховання, а також не бере участі у вирішенні питань, пов`язаних із забезпеченням потреб дитини. Таким чином, з боку ОСОБА_1 фактична участь у житті та вихованні її неповнолітнього сина відсутня. З огляду на викладене, представник просить суд розглянути цивільну справу №755/6695/26 без участі представника Центру соціально-психологічної реабілітації дітей № 1, позицію Центру щодо підтримки позовних вимог врахувати під час розгляду справи та ухвалити рішення за результатами розгляду справи без участі представника Центру.

До початку проведення судового засідання до суду надійшла заява представника Дніпровської окружної прокуратури міста Києві у якій зазначено, що представник вважає позов обґрунтованим та таким, що може бути задавлений. Представник просить ухвалити рішення, яке сприятиме якнайкращому забезпеченню прав та інтересів дитини.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх взаємозв`язку і сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_2 , батьками якого є: ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . При цьому, відомості про батька дитини вказані у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян на підставі положень ч. 1 ст. 135 СК України (а.с. 24, 28-31).

Матір дитини змінила своє прізвище з « ОСОБА_12 » на « ОСОБА_13 » у зв`язку з реєстрацією 19.05.2018 року шлюбу з ОСОБА_3 (а.с. 26).

Постановою Дніпровського районного суду м. Києві від 07.05.2025 року у справі №755/6772/25, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн 00 коп. (а.с. 51-53).

У вказаній поставі зазначено наступне: ОСОБА_1 , 03.04.2025 року близько 21:30, за адресою: АДРЕСА_1 , ухилялась від виконання своїх обов`язків по вихованню свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передбачених ст. 150 СК України, що призвело до перебування останньої в стані алкогольного сп`яніння та самовільного залишення місця свого мешкання її сином та не створила належних умов проживання. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києві від 14.08.2025 року у справі №755/14293/25, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі трьохстах неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 5100 (п`ять тисяч сто) грн. (а.с. 55-58).

У вказаній поставі зазначено наступне: Суддею визнано встановленим, що ОСОБА_1 будучи особою, яку протягом року було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП, 25.07.2025 року близько 15.00 години, за адресою: АДРЕСА_1 , ухилилась від виконання своїх батьківських обов`язків у відношенні малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме, створила умови для його зникнення, та перебувала в стані алкогольного сп`яніння, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києві від 04.09.2025 року у справі №755/15889/25, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі трьохстах неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 5100 (п`ять тисяч сто) грн. (а.с. 60-63).

У вказаній поставі зазначено наступне: Суддею визнано встановленим, що ОСОБА_1 будучи особою, яку протягом року було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП, 09.08.2025 року близько 19.00 години, за адресою: АДРЕСА_1 , ухилилась від виконання своїх батьківських обов`язків у відношенні малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що призвело до неодноразового самовільного останнім залишення домівки, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києві від 13.11.2025 року у справі №755/17289/25, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 184 КУпАП. Накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень (а.с. 65-67).

У вказаній поставі зазначено наступне: 27 серпня 2025 року за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 повторно, протягом року ухилилась від виконання своїх батьківських обов`язків передбачених статтею 150 Сімейного кодексу України щодо виховання неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що призвело до самовільного залишення домівки останнім.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києві від 22.09.2025 року у справі №755/11822/25, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП - закрите на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. (а.с. 96-98).

У вказаній поставі зазначено наступне: Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 630903 від 12.06.2025 року, ОСОБА_1 будучи особою, яку протягом року було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП, 12.06.2025 року за адресою: АДРЕСА_1 , ухилилась від виконання своїх батьківських обов`язків у відношенні малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який здійснив крадіжку самокату, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києві від 15.05.2025 року у справі №755/7344/25, визнано ОСОБА_1 винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок. (а.с. 99-100).

У вказаній поставі зазначено наступне: Як вбачається з даних, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 629695 від 23.04.2025 року, ОСОБА_1 , 23.04.2025 року, приблизно о 17 год. 00 хв., за адресою: АДРЕСА_3 , ухилилась від виконання передбачених ст. 150 Сімейного Кодексу України, обов`язків, щодо виховання малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме перебувала в стані алкогольного сп`яніння, вчинила сварку з сином, та не забезпечила належних умов для проживання та відпочинку дитини, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києві від 07.06.2023 року у справі №755/5758/23, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. на користь держави (а.с. 101-104).

У вказаній поставі зазначено наступне: Судом визнано доведеним, що 26.04.2023 р. близько о 13 год. 20 хв. АДРЕСА_1 ОСОБА_1 належним чином не виконувала покладені на неї батьківські обов`язки щодо виховання свого малолітнього сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що виразилось у самовільному залишенні останнім місця проживання та пересуванні містом без нагляду. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Убачається, що 03.11.2025 року відповідачка під розписку була повідомлена працівниками Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про відповідальність за виховання та навчання дитини і цього ж дня відповідачка склала письмові пояснення у яких зазначила, що вона перебуває в шлюбі з ОСОБА_3 , який проживає в АДРЕСА_4 , точної адреси вона назвати не може. ОСОБА_1 вказала, що одинкою матір`ю та має сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований разом з нею та навчається в ліцеї №31. Матір`ю укладено декларацію з лікарем. Батьки ОСОБА_1 померли, родичів та знайомих вона не має, хрещена дитини виїхала за кордон. ОСОБА_1 вказує, що раніше вона вживала алкоголь, зазвичай це був коньяк і коли вона вживала коньяк дитина гуляла на вулиці. ОСОБА_1 намагається не пити, сварки з чоловіком були саме із-за цього. Дитині також не подобалось, що вона вживає алкоголь. ОСОБА_1 стверджує, що на теперішній час вона не вживає алкоголь. З чоловіком ОСОБА_1 не проживає три роки і матеріально не утримує молодшого сина ОСОБА_7 . Молодший син проживає зі своїм батьком та батьками чоловіка. Чоловік та молодший син приїжджають до неї та ОСОБА_5 . Чоловік має намір розірвати шлюб. ОСОБА_1 вказує, що знайшла роботу, де має отримувати заробітну плату в розмірі 30000,00 грн. Дитина має комп`ютер, який в ремонті, та мобільний телефон, у якому немає сім-карти. Син ОСОБА_5 раніше уходив з дому три рази. Два рази його додому повертала поліція, бо він гуляв на озері ОСОБА_14 з хлопцями. 20.10.2025 року ОСОБА_5 в черговий раз пішов з дому, зв`язку з ним не було, мати не знала де він перебуває. 29.10.2025 року ОСОБА_1 зателефонувала до поліції та повідомила про відсутність сина. 30.10.2025 року ОСОБА_1 зателефонували працівники поліції та повідомили про те, що сина знайшли на ОСОБА_15 . Поліцейські привезли самокат сина, а самого ОСОБА_5 влаштували до лікарні. Де дитина була 9 днів, мати не знає. Знаходячись в лікарні ОСОБА_5 з чужого мобільного написав матері, що в нього все добре і на теперішній час матір видалив, а вона хотіла б аби дитину повернули до неї. ОСОБА_1 вказує, що не хоче аби її позбавляли батьківських прав та має намір виконувати свої батьківські обов`язки і утримувати дитину (а.с. 36-39).

29.01.2026 року ОСОБА_1 надала письмові пояснення в яких зазначила, що рішенням суду її шлюб з ОСОБА_3 розірваний і за її згодою молодший син ОСОБА_9 проживає з батьком. Син ОСОБА_5 , стосовно якого ОСОБА_1 є одинкою матір`ю, проживав із нею, постійно тікав з дому, не один раз його шукали працівники поліції. 09.10.2025 року поліцейські знайшли ОСОБА_5 , влаштували його до лікарні, а потім він був влаштований до ЦСПРД №1, де він перебуває по теперішній час. ОСОБА_1 вказує, що ОСОБА_5 постійно тікав з дому, оскільки вона раніше вживала алкогольні напої. За час перебування дитини в закладі матір мобільний телефон йому не привозила, оскільки син сказав, що йому телефон принесли волонтери. Служба у справах дітей запропонувала матері дитини сприяти в отриманні ОСОБА_5 паспорту, оскільки йому виповнилось 14 років. ОСОБА_1 не отримала талону в ЦНАП для оформлення дитині паспорту, але запевняє, що буде цим займатись. ОСОБА_1 вказує, що не згодна із тим, аби її позбавляли батьківських прав (а.с. 40).

За змістом ст. 171 СК України, дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Згідно письмових пояснень дитини ОСОБА_2 від 07.11.2025 року, він проживав зі своєю матір`ю ОСОБА_1 , яка постійно зловживала алкоголем. Після смерті бабусі матір почала пити горілку. ОСОБА_5 постійно уходив з дому, оскільки матір постійно пила. Вітчим ОСОБА_5 з ОСОБА_1 не проживає. У ОСОБА_5 є молодший брат ОСОБА_9 , який живе зі своїм батьком, а ОСОБА_5 дзвонить своєму братові, спілкується із ним. ОСОБА_5 вказує, що декілька разів уходив з дому, жив у різних друзів, інколи казав матері де знаходиться. 20.10.2025 року ОСОБА_5 посварився і своєю матір`ю, бо вона знов почала вживати алкоголь. ОСОБА_5 просив матір не пити, але вона все одно вживала алкоголь. Коли матір була п`яна, вона сварилась на ОСОБА_5 , він жив у різних друзів, з якими знайомився на вулиці. Батьки друзів питали звідки ОСОБА_5 , а друзі казали, що він їх друг і батьки друзів не повідомляли поліцію. Мився ОСОБА_5 у друзів, потім заходив додому коли мати спала, перевдягався в чисті речі, брудні залишав. Гроші ОСОБА_5 заробляв трюками на самокаті, за 2-3 години отримував 200-300 грн. від батьків дітей, яких він тренував на ВДНХ. Іноді частину зароблених грошей ОСОБА_5 віддавав матері і казав, що заробляє гроші. Також ОСОБА_5 зазначив, що заробляє кошти надаючи послуги по зламу акаунтів в інтернеті і люди переказують йому за це кошти на картку. За один злам отримує до 500 грн. ОСОБА_5 зазначає, що хоче жити зі своїм відчитом, а з матір`ю жити не хоче, оскільки вона зловживає алкоголем. В школі ОСОБА_5 був останній раз перед осінніми канікулами, ОСОБА_5 вказує, що хотів би проживати зі своєю матір`ю якби вона не вживала алкоголь. Мати спочатку не працювала, оскільки пила, а 29.10.2025 року влаштувалась на роботу. З матір`ю ОСОБА_5 розмовляв по мобільному телефону своїх друзів 29.10.2025 року, коли його затримали працівники поліції на вул. Хрещатик в м. Києві. Це був його день народження і разом з друзями вони пили « ОСОБА_16 ». ОСОБА_5 також зазначив, що палить електронну цигарку, яку сам собі купив за 1400,00 грн. Паспорт у дитини відсутній (а.с. 45-48).

У своїх письмових поясненнях від 27.01.2026 року дитина ОСОБА_2 зазначив, що йому краще на теперішній час в Центрі, він згоден аби його матір позбавили батьківських прав і згодний жити в іншій родині (а.с. 49).

У своїх письмових поясненнях від 06.11.2025 року ОСОБА_3 зазначив, що перебуває у шлюбі з ОСОБА_1 , подружжя має спільного малолітнього сина ОСОБА_7 , який живе разом з батьком та його батьками з 2022 року. Спільного сина утримує батько, матір сином не цікавиться, з сином не спілкується, дитина до неї не тягнеться. Мати до сина ніколи не приходить. Дружина ОСОБА_3 - ОСОБА_1 , як одинока мати, має сина ОСОБА_5 . ОСОБА_3 майже три роки не проживає зі своєю дружиною, оскільки вона зловживає алкоголем, а потім вчиняє сварки та бійки. ОСОБА_5 до школи ходити не хотів, прогулював уроки, а його мати пила. ОСОБА_1 на даний час е може жити щоб не вживати алкоголь. ОСОБА_5 має схильність уходити з дому. Відносини з ним не склались, він займав сторону матері, яка вживала алкоголь та його не контролювала. На даний час ОСОБА_5 не керований внаслідок свого віку, вплив на нього ОСОБА_3 вчинити не може. ОСОБА_5 постійно перебуває на вулиці з друзями, де і чим займається ОСОБА_3 не відомо, він його не контролює. З дружиною ОСОБА_3 має намір найближчим часом розлучитись. За твердженням ОСОБА_3 , на даний час мати не контролює сина ОСОБА_5 і повертати його матері недоречно (а.с. 41-42).

За письмовими поясненнями ОСОБА_8 від 25.11.2025 року, вона проживає разом зі своїм чоловіком, сином ОСОБА_3 та його малолітнім сином ОСОБА_7 . Її син ОСОБА_3 перебуває у шлюбі з ОСОБА_1 , яка живе окремо. ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом про розірвання шлюбу. ОСОБА_1 вживає алкогольні напої і в неї є син ОСОБА_5 , який живе із нею. ОСОБА_1 вихованням дитини та його утриманням не займається , постійно вживає алкогольні напої, дитину матеріально не утримує та не піклується про нього. Дитина може жити де завгодно по декілька тижнів. ОСОБА_5 знаходиться під впливом своєї матері, яка за ним не дивиться, і дитина робіть що хоче. ОСОБА_5 може по декілька діб не бувати вдома, мати його не шукає, оскільки постійно перебуває в стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 потрібно позбавити батьківських прав (а.с. 43-44).

Згідно Акту обстеження умов проживання дитини №85 від 26.02.2026 року, вхідні двері ніхто не відчинив, зі слів сусідів мати і дитину вони давно не бачили, ОСОБА_1 залишено запрошення до Служби у справах дітей (а.с. 32-33).

Згідно Акту обстеження умов проживання дитини №98 від 17.03.2026 року, вхідні двері ніхто не відчинив. ОСОБА_1 залишено запрошення до Служби у справах дітей (а.с. 34-35).

Згідно акту органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку, 30.10.2025 року виявлено дитину чоловічої статі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитину доставлено до КМДКЛ №1 м. Києва (а.с. 16-17).

Згідно направлення 71-В/З ССДС КМДА від 06.11.2025 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , направлено до відділення загальної соціально-психологічної реабілітації Центру соціально-психологічної реабілітації дітей Служби у справах дітей та сім`ї м. Києва по причині того, що знайдена дитина потребує проходження курсу соціально-психологічної реабілітації та тимчасового влаштування до вирішення подальшої долі (а.с. 18).

За змістом актів про факт передачі дитини від 07.11.2025 року, представник Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації передав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для влаштування до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей №1 м. Києва (а.с. 20-23).

За змістом доповідної головного спеціаліста Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 05.11.2025 року на адресу начальника Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації: 04.11.2025 року до Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації надійшло повідомлення КНП КМДЛ №1 про те, що Дніпровським УП ГУНП України в м. Києві 30.10.2025 року відповідно до Акту ОВС України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку до медичного закладу влаштовано неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Службою з`ясовано, що дитина проживає з одинокою матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , яка працює офіційно в агентстві «Менчендайзер». Дитина навчається в ліцеї 331 м. Києва. З ОСОБА_1 проведено профілактичну бесіду щодо належного виконання нею батьківських обов`язків та попереджено про відповідальність. ОСОБА_1 надала письмові пояснення, в яких повідомила наступне. Вона проживає разом з дитиною за вказаною адресою. На даний час перебуває в шлюбі з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Від шлюбу мають ще спільного сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який фактично проживає разом з батьком та навчається в ліцеї №31 м. Києва. З чоловіком вона не проживає приблизно декілька років. Він працює водієм на автобусі. Між ними не склались відносини внаслідок того, що вона вживала алкогольні напої, Її син ОСОБА_4 неодноразово залишав помешкання, вона його шукала з працівниками поліції. В останній раз син пішов з дому приблизно 20.10.2025 року, де він був їй не говорив, тому 29.10.2025 року вона звернулась із заявою про його зникнення. 30.10.2025 року сина знайшли працівники поліції на Майдані Незалежності. Водночас додала, що син після школи нічим не займався, гуляв. Вона вживала коньяк, коли син уходив з дому і тривалий час не повертався. Враховуючи викладене, з метою захисту прав та інтересів неповнолітнього доцільним є поставлення на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 15).

Наказом Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації №16 від 05.11.2025 року, заступникові начальника - начальнику відділу захисту прав дітей наказано поставити на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 13-14).

Наказом Центру соціально-психологічної реабілітації дітей №1 м. Києва від 07.11.2025 року, зараховано на цілодобове перебування неповнолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей №1 на повне державне утримання з 07.11.2025 року (а.с. 19).

Згідно характеристики ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , учня 8-Б класу Гімназії 31 м. Києва: ОСОБА_4 навчається в гімназії №31 Дніпровського району м. Києва з першого класу, з 2018 року. У хлопчика були проблеми з навчанням та поведінкою з початкових класів. За весь час навчання хлопець проявив себе як недисциплінований учень. Матеріал засвоює на середньому та низькому рівні. Навчається погано, систематично не виконує домашнє завдання, на заняття часто приходить без підручників та зошитів, потребує постійного контролю за навчанням та поведінкою зі сторони вчителя. ОСОБА_5 не виявляє зацікавленості до навчання. Він повільно запам`ятовує матеріал, має короткотривалу пам`ять, наочно-образне мислення не відповідає його віковим особливостям. До уроків приходить не підготовлений, іноді заважає товаришам сприймати, а вчителю викладати матеріал. Ставлення хлопця до освітнього процесу негативне: на уроках не працює, дуже часто ігнорує правила поведінки, заважає, відволікає дітей. Пропускає уроки без поважних причини. До виконання громадських доручень ставиться недбало. На нього не можна розраховувати у важливих справах, тому діти не бажають брати його партнером в ігри, змагання, приймати в свою команду. Гуртки, спортивні секції не відвідує. За характером ОСОБА_4 спокійний, стриманий, добрий. Часто мовчить, але іноді буває агресивним, чим провокує бійки та конфлікти серед учнів класу. Хлопець спілкується відверто дуже рідко, він прагне дружити з однокласниками, але через поведінку і вчинки йому це не вдається. ОСОБА_5 іноді має неохайний зовнішній вигляд, ходить у брудному взутті, несвіжому одязі. Мама ОСОБА_5 , цікавиться навчанням і поведеною сини не регулярно, не контролює вдома виконання домашніх завдань, не допомагає сину. Невчасно повідомляє класному керівнику про причину відсутності дитини у школі, іноді надає інформацію, яка не відповідає дійсності. Часто не відповідає на телефонні дзвінки класного керівника і повідомлення у месенджерах (а.с. 12).

За змістом психологічного висновку Центру соціально-психологічної реабілітації дітей №1 від 26.12.2025 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був доставлений в Центр 07.11.2025 року з метою соціального захисту та проходження курсу соціально-психологічної реабілітації. При психодіагностичному обстеженні (тестові методики згідно віку, бесіді та ін.) та завдяки педагогічним спостереженням було встановлено, що рівень розвитку хлопця відповідає віковому рівню. Пізнавальні процеси не порушені, здатен засвоювати нові знання, але часто лінується та мав не систематичний підхід до навчання. Присутні ознаки педагогічної та мікросоціальної занедбаності. Мотивація до навчання не стійка, потребує допомоги у виконанні домашніх завдань. ОСОБА_17 сфера ОСОБА_5 характеризується переважно нестійкістю. До однолітків та дорослих дружній. Є прояви девіантної поведінки, схильний швидко підпадати під вплив оточення. Хлопець швидкий та непосидючий, постійно потребує зміни роду занять. Любить займатись спортом. На час перебування в Центрі тимчасово зарахований до ЗОШ №248 до 8 класу. Навчання в школі відвідує постійно. ОСОБА_5 відвідує секцію по футболу, має гарні здібності та йому це подобається. Під час спілкування з ОСОБА_5 було з`ясовано, що він дуже часто в телефонному режимі спілкується з матір`ю. При спілкуванні з психологом ОСОБА_5 повідомив, що має бажання щоб в Центрі його відвідувала матір, але повертатись додому на даний час не хоче, пояснюючи тим, що йому подобається в Центрі. За час перебування в Центрі з ОСОБА_5 психологами та педагогами закладу проводиться комплекс заходів, який включає різні види профілактичної, навчально-виховної та психологічної роботи, внаслідок якої почали з`являтись позитивні зміни в розвитку хлопця. Поступово підвищилась мотивація до навчання, удосконалився розвиток санітарно-гігієнічних навичок (а.с. 10).

Відповідно до положень ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

За змістом висновку органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 02.03.2026 щодо доцільності позбавлення батьківських прав: До комісії з питань захисту прав дитини Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації надійшло подання Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про надання висновку щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина, ОСОБА_4 , зареєстрований разом з матір`ю, ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, реєстрація неповнолітньої дитини, ОСОБА_2 , здійснена матір`ю ОСОБА_1 відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. Службою з ОСОБА_1 проводилась профілактична робота, під час якої їй було роз`яснено обов`язки батьків щодо утримання, виховання та навчання неповнолітньої дитини та попереджена про відповідальність у разі невиконання належним чином батьківських обов`язків. ОСОБА_1 надала письмове пояснення, в якому зазначила, що раніше вживала алкогольні напої, не працювала, тому син неодноразово уходив з дому. 30.10.2025 року Дніпровським УП ГУНП України в м. Києві відповідно до акту органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку, до КНП «КМДКЛ №1» влаштовано неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_18 тимчасово влаштований до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей №1 м. Києва, де перебуває на даний час. Службі він надав письмові пояснення, в яких зазначив, що неодноразово уходив з дому, тому що мати постійно вживала алкоголь, повертатись до матері не хоче, згоден щоб її було позбавлено батьківських прав. Гімназій №31 надала характеристику на ОСОБА_18 , в якій зазначено, що неповнолітній проявляв себе як недисциплінований учень. Мати нерегулярно цікавилась навчанням та поведінкою ОСОБА_5 , не контролювала виконання ним домашніх завдань, не допомагала сину. Дніпровським районним судом м. Києва ОСОБА_1 неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП (07.05.2025 року, справа №755/6772/25; 15.05.2025 року, справа №7557344/25; 14.08.2025 року, справа №755/14293/25; 13.11.2025 року, справа №755/17289/25). До Дніпровського районного в м. Києві центру соціальних служб ОСОБА_1 не зверталась. ОСОБА_1 цілком самоусунулась від виконання батьківських обов`язків, не займається вихованням та утриманням дитини, не піклується про його здоров`я, фізичний та духовний розвиток. ОСОБА_1 належним чином була запрошена на засідання комісії з питань захисту прав дитини Дніпровської РДА, однак не з`явилась, про причини неявки не повідомила, будь-яких підтверджень щодо участі у вихованні та утриманні дитини не надала. Приймаючи до уваги зазначене вище, враховуючи рекомендації комісії з питань захисту прав дитини Дніпровської РДА, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_1 відносно неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із тим, що вона ухилилася від виховання та утримання дитини (а.с. 6-8).

У даній справі суд погоджується з висновком органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав стосовно її неповнолітньої дитини, ураховуючи всі встановлені судом обставини справи.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частина перша статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" передбачає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України "Про охорону дитинства").

Частиною першою статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою, десятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

За змістом статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до пункту 1 статті 18 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток (частина друга статті 150 СК України).

Пунктами 1, 3 статті 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Згідно з частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Окрім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов`язки щодо батьків (стаття 142 СК України), в тому числі, й на рівне виховання батьками.

У рішенні ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року N 31111/04 у справі "Хант проти України" зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі "Olsson v. Sweden" (N 2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, N 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення у справі "Johansen v. Norway" від 07 серпня 1996 року, § 78).

Відповідно до частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них. Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У пунктах 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити у задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і при наявності вини у діях батьків.

У даному випадку суд дійшов висновку про наявність свідомого ухилення та винної поведінки матері у невиконанні своїх батьківських обов`язків, незабезпеченні дитини умовами розвитку, освіти, охорони здоров`я, відсутності виховання дитини. Непереборні обставини, які не дозволяють матері реалізовувати свій батьківський обов`язок, відсутні.

Суд ураховує також, що при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав матір до суду не з`явилась, як не з`явилась і на засідання комісії при вирішення питання щодо доцільності позбавлення її батьківських прав, що вказує на її байдужість до життя і долі дитини. Крім того, суд ураховує дані про неодноразове притягнення відповідачки до адміністративної відповідальності за невиконання батьківських обов`язків та відсутність належного позитивного результату, який би свідчив, що відповідачка змінила свою поведінку стосовно питань виховання та утримання дитини.

У рішенні від 30 червня 2020 року в справі "Ілля Ляпін проти Росії" (заява N 70879/11) ЄСПЛ зауважив про те, що в інтересах дитини також забезпечити її розвиток у здоровому навколишньому середовищі, і батько/мати не може мати права відповідно до статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вживати таких заходів, які б могли завдати шкоди здоров`ю та розвитку дитини. Найкращі інтереси дитини можуть, в залежності від їх характеру і серйозності, превалювати над інтересами батьків.

Приймаючи рішення у цій конкретній справі, суд виходить з того, що на перше місце мають ставитись "якнайкращі інтереси дитини", оцінка яких включає в себе знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення.

Із матеріалів справи чітко вбачається, що відповідачка протягом тривалого часу ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків, не забезпечує належні умови для проживання і розвитку дитини, не здійснює виховання дитини, не переймається здобуттям дитиною освіти, своєї поведінки не змінює, і не намагається змінити.

Врахувавши поведінку відповідачки та всі інші встановлені у цій справі обставини, відсутність будь-яких фактичних даних про те, що відповідачка дієво намагається змінити свою поведінку, забезпечити дитину належними умовами проживання, розвитку і виховання, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування до відповідачки крайнього заходу впливу у вигляді позбавлення її батьківських прав, оскільки маючи юридичну і фактичну можливість до вчинення дій, які становлять зміст батьківського обов`язку, вона свідомо ухиляється від їх виконання, чим ставить у небезпеку життя та здоров`я власної дитини. У зв`язку з цим, на переконання суду, позбавлення батьківських прав відносно неповнолітньої дитини позитивно вплине на долю хлопчика, забезпечить захист його прав та інтересів.

З урахуванням всіх встановлених обставин справи суд вважає за необхідне застосувати до відповідачки крайній захід - позбавлення її батьківських прав, оскільки відсутні будь-які факти та обставини, які б давали суду можливість прийти до висновку про те, що відповідачка може змінити свою поведінку по відношенню до дитини та належним чином виконувати свої батьківські обов`язки, адже ні притягнення до адміністративної відповідальності, ні попередження з боку Служби у справах дітей та сім`ї не призвели до належних позитивних зрушень, а чергове зникнення дитини з дому призвело до його влаштування у Центр соціально-психологічної реабілітації і після цього відповідачка дитину в Центрі не відвідувала, не виявляла материнської турботи щодо дитини.

Врахувавши конкретні обставини справи, "якнайкращі інтереси дитини", а також те, що відповідачка не виконує жодним чином своїх батьківських обов`язків і така її поведінка триває довгий час, вона своєю поведінки не змінює, суд дійшов висновку про застосування до відповідачки крайнього заходу впливу у вигляді позбавлення її батьківських прав, оскільки відповідачка свідомо та винно ухиляється від виконання батьківських обов`язків , що негативно впливає на життя та розвиток хлопчика.

Крім того, матеріали справи не містять жодних доказів того, що відповідачка має якісь об`єктивні перепони для належного виконання нею своїх батьківських обов`язків.

Позбавлення батьківських прав - це, насамперед, спосіб захисту прав та інтересів дитини, тому, враховуючи повну відсутність виконання батьківських обов`язків, що об`єктивно ставить дитину у небезпеку, існування реальної можливості виконання батьківських обов`язків, проте їх свідоме невчинення, відсутність зацікавленості в навчанні дитини та її стані здоров`я, суд дійшов висновку про задоволення позову про позбавлення батьківських прав.

У цій справі доведене нехтування відповідачкою потребами своєї дитини, порушення прав дитини на належне батьківське виховання та не виконання відповідачкою своїх батьківських обов`язків щодо виховання, утримання дитини, недотримання матір`ю прав дитини на належну освіту, культурний і соціальний розвиток. Відповідачка не довела зміну своєї поведінки щодо дитини, реальне прагнення здійснювати належне піклування за нею, не спростувала свідомого нехтування обов`язками батьків щодо власної дитини.

Приймаючи рішення у справі, суд ураховує всі перелічені вище встановлені судом обставини справи та вбачає що відповідачка свідомо самоусунулась від виконання батьківських обов`язків, своєї поведінки не змінює протягом тривалого часу, хоча мала можливість та час для виправлення свого ставлення до сина, його виховання та забезпечення, однак фактично таких заходів не вжила, що підтверджує її неспроможність забезпечити необхідні умови для повноцінного розвитку дитини, тому позбавлення відповідачки батьківських прав є доцільним та спрямоване, перш за все, на захист прав та інтересів дитини.

У матеріалах справи відсутні докази, що відповідачка вживає заходів щодо виправлення власного ставлення до виховання дитини, забезпечує належні умови для її проживання, розвитку, виховання, займається шкільною освітою хлопчика. Навпаки, встановлені судом обставини справи свідчать про свідоме та винне ухилення відповідачки протягом тривалого терміну від виконання своїх батьківських обов`язків, тому наявні підстави для позбавлення відповідачки батьківських прав і саме таке рішення відповідатиме вимогам Закону України "Про охорону дитинства", Конвенції про права дитини, нормам СК України та інтересам неповнолітньої дитини.

Позбавлення відповідачки батьківських прав здійснене згідно із законом і спрямоване на захист прав та інтересів дитини, отже, має законну мету і втручання в права відповідачки є пропорційним меті позбавлення її батьківських прав.

Крім того, необхідно зазначити, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Тобто, відповідачка не позбавлена можливості все ж таки змінити своє ставлення до дитини та її виховання і у подальшому поставити питання про поновлення у батьківських правах (стаття 169 СК України), а також не позбавлена можливості звернутись до суду із заявою про надання їй права на побачення з дитиною (ст. 168 СК України).

Вирішуючи відповідний спір в частині позбавлення батьківських прав суд з урахуванням конкретних обставин цієї справи керувався правовими позиціями Верховного Суду викладеними у його постановах, зокрема у справі №202/7712/18 від 21.07.2021 року, №331/8310/15 від 02.08.2021 року, №203/3505/19 від 26.01.2022 року, №398/4299/17 від 27.01.2021 року та №202/7712/18 від 21.07.2021 року.

Згідно ч. 5 ст. 167 Сімейного кодексу України, якщо дитина не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, вітчиму, вона передається на опікування органу опіки та піклування.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Сімейні права є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі.

Якщо дитина або особа, дієздатність якої обмежена, не може самостійно здійснювати свої права, ці права здійснюють батьки, опікун або самі ці особи за допомогою батьків чи піклувальника (ст. 14 Сімейного кодексу України).

Як передбачено у статі 245 Сімейного кодексу України, якщо дитина постійно проживає у дитячому закладі або закладі охорони здоров`я, функції опікуна та піклувальника щодо неї покладаються на адміністрацію закладу.

В свою чергу, Орган опіки та піклування контролює умови утримання, виховання, навчання дитини, над якою встановлено опіку або піклування (ст. 246 Сімейного кодексу України).

Порядок стягнення аліментів та інших коштів на дитину, яка перебуває у закладі охорони здоров`я, навчальному або іншому закладі, регулюється положеннями ст. 193 Сімейного кодексу України.

Виходячи з положень ч. 2 та ч. 3 ст. 193 Сімейного кодексу України, якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоров`я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних підставах.

За рішенням суду аліменти можуть перераховуватися на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Відповідно до положень ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За змістом ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Згідно ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації в частині стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини є обґрунтованими, враховуючи ту обставину, що судом прийнято рішення про позбавлення відповідачки батьківських прав, а заявлений до стягнення їх розмір відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи.

З урахуванням відсутності в матеріалах справи даних про відкриті рахунки на ім`я неповнолітньої дитини, суд вважає за необхідне зобов`язати Орган опіки та піклування відкрити особовий рахунок на ім`я неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з подальшим зараховуванням аліментів на особистий рахунок неповнолітньої дитини.

Тобто, в частині вимог про стягнення аліментів на користь особи або установи в якій буде перебувати дитина суд відмовляє у задоволенні позову, оскільки чинне законодавство не передбачає можливості стягнення аліментів на невизначену/неконкретизовану особу.

Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Враховуючи, що позов подано до суду 07.05.2026 року, саме з цієї дати мають стягуватись аліменти на утримання дитини.

Крім того, роз`яснюю відповідачу, що згідно ч. 1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України підлягають розподілу судові витрати щодо судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 51 Конституції України, ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 280, 281, 268, 273, 353, 354, 430 ЦПК України, ст.ст. 7, 14, 19, 141, 142, 150, 153, 155, 157, 164, 166, 167, 180, 181, 182, 183, 191, 1982, 193, 245, 246, СК України, Законом України «Про охорону дитинства», Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 року, суд, -

у х в а л и в:

Позов Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, як органу опіки та піклування, до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, Центр соціально-психологічної реабілітації дітей №1 Служби у справах дітей та сім`ї виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), заінтересована особа: Дніпровська окружна прокуратура м. Києва, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно її неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Передати Дніпровській районній в місті Києві державній адміністрації, як органу опіки та піклування, неповнолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для забезпечення соціального захисту малолітньої дитини та її подальшого влаштування.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від всіх видів її заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 07.05.2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Зобов`язати Дніпровську районну в місті Києві державну адміністрацію, як орган опіки та піклування, протягом п`яти днів з дня набрання рішенням суду законної сили відкрити неповнолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особистий рахунок у відділенні Державного Ощадного Банку України для зарахування та обліку аліментних платежів.

Рішення в частині стягнення суми платежу в межах одного місяця підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в загальній сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення суду складений 23.09.2026 року.

Учасники справи:

Позивач - Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування (м. Київ, б-р Івана Котляревського, 1/1, 24, код ЄДРПОУ 37203257);

Відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (м. Київ, вул. Харківське шосе, 4а, код ЄДРПОУ 37397237);

Третя особа - Центр соціально-психологічної реабілітації дітей №1 Служби у справах дітей та сім`ї виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (м. Київ, пр-т Червоної Калини, 28в, код ЄДРПОУ 20076991);

Заінтересована особа - Дніпровська окружна прокуратура міста Києва (м. Київ, вул. Юрія Поправки, 14а, код ЄДРПОУ 02910019).

Суддя -