Решение № 140053902, 12.02.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/6354/26

Справа №754/12112/23

РІШЕННЯ

Іменем України

12 лютого 2026 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Буша Н.Д.,

секретаря судового засідання Поліщук Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач АТ КБ «ПриватБанк» в особі представника Гребенюка О.С. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 227 591,56 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.06.2018 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг та у зв`язку з чим підписав Заяву б/н від 08.06.2018 року. 14.06.2018 року відбулась державна реєстрація та змінено повне та скорочене найменування позивача з ПАТ КБ «ПриватБанк» на АТ КБ «ПриватБанк». Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг, «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Відповідач ознайомлений із умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується підписом відповідача у анкеті-заяві, де є відповідні запевнення відповідача щодо ознайомлення та надання документів у письмовому виді. Відносини між банком та клієнтом, які регулюються Договором, можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом погодження, тобто обміну інформацією по питанням банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку (www.privatbank.ua) або інший інтернет/SMS-ресурс, зазначений банком. Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі, що також підтверджується копією паспорту споживчого кредиту. Стосовно підпису документів на планшеті позивач звертає увагу, що відповідно до ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів електронного підпису або іншого аналогу власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис -це електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис. Крім того, відповідно до п. 3 Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України, що затверджена Постановою НБУ № 151 від 13.12.2019 року, цифровий власноручний підпис - власноручний підпис фізичної особи, створений на екрані електронного сенсорного пристрою та нерозривно пов`язаний з електронним документом, підписаним цим підписом. Також, одночасно із вищезазначеним свідченням приєднання до угоди відповідача, дія Договору підтверджується фактом користування відповідачем картковим рахунком та використання кредитних коштів. Виконання відповідачем Договору слідує також із виписки по рахунку та рахунку заборгованості, де зазначені операції щодо використання кредитного ліміту, операції щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків та їх користування. Відповідно до виявленого бажання, відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. У подальшому відповідач, ознайомившись із умовами обслуговування кредитних карток та підписавши паспорт споживчого кредиту від 08.06.2018 року, отримав картку типу: преміальна картка «World Black Edition» (кредитний ліміт до 200 000 грн). Отримання картки підтверджується фотографією клієнта із карткою, довідкою про отримання картки та випискою по рахунку. Інформація щодо встановлення та зміни розміру кредитного ліміту підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладанні Договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішення чи ініціативою банку. Власник картрахунку зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, який відповідно до п.1.1.1.63 Договору - короткостроковий кредит, який надається банком клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його рахунку в розмірі ліміту кредитування. Пунктом 1.1.3.2.4 Договору передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід`ємних частин Договору, про що банк повідомляє клієнтів щодо внесення змін шляхом використання будь-якого з наступних каналів: розміщення інформації на офіційному сайті банку www.privatbank.ua; розміщення інформації у відділеннях банку; смсповідомлення на фінансовий номер телефону клієнта; повідомлення на електронну пошту клієнта; інформування в Системі «Приват24» або «Приват24 для бізнесу»; IVR-дзвінки; повідомлення через банкомати та термінали самообслуговування; месенджери (Telegram, Viber та інші), шляхом направлення листа поштою, тощо. У разі незгоди зі змінами «Умов та правил надання банківських послуг» або «Тарифів» клієнт має право надати банку заяву про розірвання договору виконавши умови п. 2.1.1.5.4 Договору. АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі,а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах кредитного ліміту. Відповідач зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору. У зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, станом на 12.07.2023 року утворилась заборгованість у розмірі 227 591,56 грн., а саме: заборгованість за кредитом - 184 536,09 грн., заборгованість за простроченими відсотками - 43 055,47 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, а також судовий збір в розмірі .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2023 року вказана цивільна справа розподілена судді Лісовській О.В.

Ухвалою судді Деснянського районного суду міста Києва Лісовської О.В. від 04.09.2023 року відкрито провадження по вказаній справі в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Розпорядженням Керівника апарату Деснянського районного суду міста Києва Зубець Л.В. від 06.11.2023 року щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи в зв`язку з прийняттям 31 жовтня 2023 року Вищою радою правосуддя рішення №1016/0/15-23 про звільнення судді Деснянського районного суду міста Києва Лісовської О.В., відповідно до пункту 2.3.52 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 (зі змінами), п. 2.3.40 Засад використання автоматизованої системи документообігу Деснянського районного суду міста Києва (зі змінами) призначено повторний автоматизований розподіл по справі № 754/12112/23 (провадження № 2/754/5044/23) для визначення головуючого судді.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2023 року для розгляду вказаної справи визначено суддю Деснянського районного суду міста Києва Буша Н.Д.

Ухвалою судді Деснянського районного суду міста Києва Буша Н.Д. від 07.11.2023 року прийнято цивільну справу за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до свого провадження. Розгляд справи визначено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача Андрійченко В.М. не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, повні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

11.07.2024 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Тесленка Д.В. до суду надійшов відзив на позов, у якому представник вказує на те, що станом на момент підписання анкети-заяви до Договору, на який посилається позивач, тобто, станом на 18.06.2018 року, ані Закон України «Про електронні довірчі послуги», ані Постанова НБУ № 13.12.2019 року № 151 не набули чинності. Так, Закон України «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 року № 2155-VIII згідно п. 1 його Перехідних положень набирає чинності через рік з дня його опублікування, крім статті 10, яка набирає чинності з дня опублікування цього Закону, набрав чинності 07.11.2018 року, тобто після нібито укладення спірного договору. Згідно з п. 1 Перехідних положень Закону України «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 року № 2155-VIII втратив чинність Закон України «Про електронний цифровий підпис» від 22.05.2003 року № 852-IV, який визначав правовий статус електронного цифрового підпису і регулював питання, що виникають при використанні електронного цифрового підпису. Представник відповідача наголосив, що Закон України «Про електронний цифровий підпис» від 22.05.2003 року № 852-IV не визначав правового регулювання цифрового власноручного підпису - власноручного підпису фізичної особи, створеного на екрані електронного сенсорного пристрою та нерозривно пов`язаний із документом, підписаним цим підписом.

В редакції Закону України «Про електронний цифровий підпис» станом на 18.06.2018 року (зі змінами, внесеними Законом України від 06.10.2016 року № 1666-VIII) дійсно зазначено, що електронний підпис - не електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даний або логічно із ними пов`язуються, і використовуються ним як підпис (абз. 3 ст. 1).

Натомість, згідно з преамбулою, статтями 1, 2 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» в редакції станом на 18.06.2018 року (за змінами, внесеними Законом України від 03.09.2015 року № 675-VIII) цей Закон встановлює основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів; оперує термінами «адресат» «дані», «посередник», «обов`язковий реквізит електронного документа», «автор електронного документа»; дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів.

На думку представника відповідача, метою Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 року № 851-IV в редакції станом на 18.06.2018 року, було саме створення механізму правового регулювання та спрощення документообігу електронних первинних документів у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, а не для цілей надання банківських/фінансових послуг чи впорядкування документообігу між банком/фінансовою установою та фізичними особами.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» в редакції станом на 18.06.2018 року для ідентифікації автора електронного документа може використовуватись електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов`язані із використанням електронних цифрових підписів регулюються законом. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах. Так, позивач і відповідач могли б впорядкувати використання цифрового власноручного підпису як іншого виду електронного підпису тільки із вже укладеним договором, шляхом внесення відповідних змін (а. 4 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 року № 851-IV (зі змінами, внесеними Законом України від 06.10.2016 № 1666-VIII).

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» в редакції Закону станом на 18.06.2018 року, оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковим реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора. Однак, позивач стверджує, що догорів було складено шляхом власноручного підпису відповідача в анкеті-заяві, створеного на екрані електронного сенсорного пристрою та нерозривно пов`язаного із документом, підписаним цим підписом. Таким чином, відповідач не був автором цього електронного документа, він виготовлявся у електронному вигляді уповноваженою особою позивача і після цього відповідачеві було запропоновано здійснити підпис у зазначений вище спосіб.

Згідно ст. 4 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» як в редакції до, так і в редакції станом на 13.12.2019 року (зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.10.2017 № 2155-VI - на момент прийняття постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 «Про затвердження положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України») державне регулювання документообігу не було віднесено до повноважень Національного банку України. таким чином, не існувало іншого акта цивільного законодавства, який регулював відносини з використання електронних підписів, окрім ЦК України та вищезазначених законів в редакції на момент вчинення правочину.

Як вказує представник відповідача, згідно з положеннями ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису (частину 1 ст. 641 ЦК України доповнено абзацом 3 згідно із Законом від 15.07.2021 № 1667-ІХ).

Тобто, регулювання публічних оферт, розміщених у відкритому доступі в мережі інтернет Цивільним кодексом здійснюється із набранням чинності Законом № 1667-ІХ від 15.07.2021 року - 14.08.2018 року; при цьому положення Цивільного кодексу України згідно ч. 2 ст. 4 ЦК України мають пріоритет над нормами інших актів цивільного законодавства у цій сфері.

03.07.2019 року ВП ВС у цивільній справі № 342/180/17 за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до фізичної особи про стягнення заборгованості висловила правову позицію, що умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Представник відповідача стверджує, що станом на 18.06.2018 року:

1)позивач достеменно знаючи положення чинного законодавства України щодо правової природи та сфери застосування електронних підписів (оскільки незнання законодавства не можу бути поставлено в залежність від обов`язку дотримання законності), діючи недобросовісно і несправедливо, сприяв укладенню Договору про надання банківських послуг шляхом вчинення активних дій, спрямованих на підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Договору про надання банківських послуг іншим видом електронного підпису - цифрового власноручного підпису, використання якого не було врегульовано актами цивільного законодавства, і він міг застосовуватись тільки на договірних засадах, чинне на момент правове регулювання електронних підписів виключало його застосування на стадії приєднання до Договору про надання банківських послуг (волевиявлення);

2)запропонований позивачем спосіб підписання Договору свідчить про свідоме втручання у волевиявлення відповідача: правова позиція позивача ґрунтується на приписах ч. 1 ст. 207 ЦК України (правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або декількох документах), проте чинним законодавством не передбачалось можливості розміщення публічних оферт у вигляді електронних документів у відкритому доступі в мережі Інтернет;

3)спірний договір укладався позивачем із метою штучного створення у протиправний спосіб грошових зобов`язань і отримання неправомірної вигоди за рахунок їх стягнення (правочин не був спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним);

4)виконання відповідачем грошових зобов`язань (у т.ч. безпідставних чи штучно утворених) не може свідчити про факт укладення змішаного Договору приєднання на всіх його умовах, оскільки через недійсність підпису відповідача у анкеті-заявці від 18.06.2018 року у силу приписів чинного законодавства України про електронний підпис, електронні документи та електронний документообіг, останній не погодив жодних умов Договору про надання банківських послуг, вони надавались позивачем на власний ризик та розсуд.

Представник відповідача стверджує, що сторонами не дотримано вимог закону щодо письмової форми правочину через свідоме вчинення позивачем дій, спрямованих на приєднання відповідача до Договору про надання банківських послуг саме шляхом підписання анкети-заявки із використанням іншого виду електронного підпису, не передбаченого законом, не врегульованого договором між сторонами; цей договір не міг бути укладений шляхом приєднання через подання анкети-заявки, оскільки станом на 18.06.2018 року чинне законодавство України не передбачало можливості розміщення публічних оферт у вигляді електронних документів у відкритому доступі мережі інтернет, а воля сторін могла бути виражена тільки за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку; в силу приписів ч. 1 ст. 218, ч. 2 ст. 1055 ЦК України, через недодержання вимог щодо письмової форми цей договір є нікчемним.

Посилаючись на викладене, представник відповідача просив суд у задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити у повному обсязі.

22.07.2025 року до суду від представника позивача АТ КБ «ПриватБанк» Меркулової В.В. надійшла відповідь на відзив, у якій представник вказує на те, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву № б/н від 08.06.2018 року. У відповідності до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. У відповідності з ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. При оформленні кредиту заява на отримання кредиту, підписується повнолітньою, дієздатною особою (здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання ч. 2 п. 1 ст. 30 ЦК України), яким підтверджується, що позичальник ознайомлений з умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами банку. Укладання Договору здійснюється за принципом укладання між банком і клієнтом договору приєднання (ст. 634 Цивільного кодексу). Підписанням заяви позичальник приєднується до запропонованих банком Умов та Тарифів. Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин (в тому числі договір) вважається укладеним в письмовій формі, якщо її зміст, зафіксовано в одному або кількох документах, якими обмінялися сторони. Стаття 207 ЦК України не передбачає вичерпний перелік таких документів, тому наряду з листами та телеграмами можуть використовуватися і інші засоби зв`язку, наприклад електронний. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Відповідно до Розділу 1 Загальних положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк», керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та Правила надання банківських послуг. Тобто Правила та Умови є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг банку (п.п. 1.1.1.58, 1.1.1.59 Умов) Відповідачем було підписано заяву про приєднення до Умов та правил надання банківських послуг. У даній заяві зазначено, що підписавши цю заяву, відповідач ознайомився та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по платіжним карткам, розташованим на сайті банку www.privatbank.ua; https://client-bank.privatbank.ua, тарифами банку, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування. Окрім цього, зазначено, що відповідачу було надано для ознайомлення Умові та правила в письмовому вигляді, ознайомлення з чим засвідчується власним підписом в заявці про приєднення. Підписавши заяву, банк та клієнт приєднуються і зобов`язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах банку - Договорі банківського обслуговування в цілому. Отже, враховуючи вищевикладене, заява про приєднення до Умов та Правил з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті банку (www.privatbank.ua) складають Договір про надання банківських послуг. Тобто, в даному випадку зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в заяві позичальника, Умовах та Правилах надання банківських послуг та Тарифах. Таким чином, між банком та позичальником укладається договір у письмовій формі. Укладення кредитного договору таким чином чинному законодавству України не суперечить. Між сторонами були здійснені всі необхідні дії, що за змістом ч. 1 ст. 202 ЦК України вказує на вчинення двостороннього кредитного договору, складовими якого виступають заява, Умови та Правила надання банківських послуг та Тарифи, з якими позичальник ознайомлений, про що свідчить підпис в заяві. На підставі поданої заяви, що разом з Умовами та Правилами зі зразками підписів та відбитком печатки, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті банку (www.privatbank.ua) складають Договір про надання банківських послуг відповідачу було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 (п.п.1.1.1.90, 2.1.1.11 Умов) - ключем до карткового рухунку є пластикова картка (п. 1.1.1.62 Умов), яку отримав відповідач та мобільний телефон, який вказав відповідач (п. 1.1.1.15 та п.1.1.1.16 Умов) в Заяві. Картковий рахунок - рахунок фізичної особи, до якого випущена карта ( п.п.1.1.1.90 Умов) та по якому відображаються фінансові операції за допомогою ключів. За допомогою встановлених ключів до карткового рахунку, відповідачу надано можливість здійснювати дистанційне обслуговування (п.1.1.1.25 Умов - комплекс інформаційних послуг по рахункам клієнта і здійснення операцій по рахунку напідставі дистанційних розпоряджень клієнта). Таким чином, банк забезпечив позичальнику можливість доступу до карткового рахунку різними можливими шляхами, зокрема за допомогою карти та фінансового телефону на який приходить динамічний (змінюваний) ОТП - пароль. Тарифи - розмір винагороди за послуги банку; є невід`ємною частиною Договору. Перелік може зміняться і доповняться, про що власник картки повідомляється відповідно до Умов та Правил. Необхідно відзначити, що виконання позичальником умов кредитного договору засвідчує його волю до настання відповідних правових наслідків, передбачених кредитним договором. З моменту оформлення кредитного договору пройшло 6 років, позичальник в банк не звертався за фактом неправильного нарахування відсотків, що свідчить про те, що він знав про розмір процентних ставок та інші умови обслуговування і повністю з ними погодився, про що свідчить факт підписаного договору, користування кредитними грошовими засобами та погашення, які він здійснював. Як доказ підтвердження факту виконання умов кредитного договору та здійснення погашення заборгованості може слугувати розрахунок заборгованості, виписка по рахунку. Банком надано всю необхідну інформацію в письмовому вигляді, результатом чого є факт підписання сторонами кредитного договору. Враховуючи, що законодавчо не встановлений обов`язок кредитора на відібрання підпису позичальника під наданою інформацією, доказом наявності факту ознайомлення відповідача з умовами кредитування є положення ч. 2 ст. 638, ч. 2 ст. 642 ЦК України, тобто фактичне прийняття пропозиції до укладання договору дією (отримання кредиту боржником та сплата ним періодичних платежів). Таким чином, кредитний договір укладений відповідно до норм чинного законодавства та є чинним.

Щодо ознайомлення відповідача з умовами та правилами надання банківських послуг (повторно). Позивачем надана до суду копія анкети заяви від 08.06.2018 року, з якої чітко слідує наступна інформація: персональні дані, адреса проживання, та інша додаткова інформація, необхідна для отримання кредитної картки. Відповідачем вказана інформація про себе, також з копії анкети заяви чітко вбачається, що ОСОБА_1 висловив згоду про укладення договору та виявив бажання оформити на своє ім`я кредитну картку та особистим підписом засвідчив, що «Я згоден з тим, що ця заява, разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між мною та Банком Договір про надання банківських послуг. Я ознайомився і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які були надані мені для ознайомлення в письмовому вигляді... Я зобов`язуюся виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті Приватбанку". Також до матеріалів позовної заяви долучено Витяг з тарифів обслуговування преміальних кредитних карток "MasterCard Platinum", з якого чітко вбачається, що на момент оформлення кредиту банком встановлено поточну процентну ставку у розмірі 3,1%, вказано розміри комісій та штрафів, розмір щомісячного платежу тощо. Тобто, сторонами при укладенні кредитного договору були досягнути усі істотні умови договору. Крім того, вищезазначені Умови і Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях банку та на офіційному сайті банку. Приймаючи до уваги те, що за ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, то відсутність підпису відповідача в Умовах, при наявності його письмового свідчення про те, що він ознайомлений у письмовому вигляді та згідний з Умовами та Тарифами, що Заява разом із Умовами та Тарифами складають договір про надання банківських послуг, не є підставою вважати, що Умови укладені поза межами договору та є не допустимими доказами. Відповідач підписанням анкети заяви позичальника приєднався до Умов та Правилами надання банківських послуг. Заява разом з Умовами та Тарифами є договором про надання банківських послуг. Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. На підставі ч. 1 ст. 634 ЦК, підписавши заяву, фізична особа, приєднується до запропонованих банком Умов та правил надання банківських послуг, що підтверджується його особистим підписом. Тобто, з моменту підписання фізичною особою заяви, між банком та клієнтом був укладений договір в порядку ч. 1 ст. 634 ЦК шляхом приєднання клієнта до запропонованого банком договору (умов кредитування). Відповідно до виписки з карткового рахунку, відповідачу було встановлено кредитний ліміт та він користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже й отримав кредитну картку MasterCard Platinum, оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів слідує, що позивач частково сплачував заборгованість за договором (погашення відображені в графі «Сума погашення за наданим кредитом»). Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку відповідача - баланс станом на дату укладання договору (надана сума кредиту), всі операції за картковим рахунком (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після поведеної операції). Виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості, є належними та допустимими доказами по справі. Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово економічні експертизи по справі не призначались. Пунктом 21 Пленуму ВССУ №5 від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" роз`яснено, що договір про відкриття кредитної лінії є одним із видів кредитного договору, а кредитна лінія однією із форм її кредитування, в якій у межах встановленого ліміту здійснюється видача і погашення кредиту кількома частинами (траншами). Оскільки в цьому договорі передбачено всі істотні умови, необхідні для кредитного договору, то зобов`язання з надання кредиту є дійсним із моменту укладення кредитного договору- договору про відкриття кредитної лінії. Банк надав кошти шляхом встановлення кредитного ліміту, таким чином між банком і відповідачем було укладено договір, який ніким не оспорений, а отже є всі законні підстави для стягнення заборгованості з відповідача. В матеріалах справи відсутні будь-які належні докази погашення кредитної заборгованості за договором. Враховуючи норми закону та докази що містяться в матеріалах справи можна дійти висновку, що правовідносини між сторонами тривають й належним чином зобов`язання не виконані та кредитором не прийняті.

Щодо посилання відповідача на постанову ВС по справі №342/180/17. Розглядаючи справу №342/180/17 Верховний Суд зазначив, у разі, якщо умови та правила надання банком кредиту, зокрема й умова про збільшення строку позовної давності, не містять підпису позичальника та при цьому банк не надає судам належних доказів, які б підтверджували, що саме ці умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника, а також те, що умови та правила містили ту чи іншу спірну умову, зокрема і щодо збільшеного строку позовної давності, у момент підписання заяви позичальника, або в подальшому не змінювались, то такі умови та правила надання банком кредиту не можуть вважатися складовою частиною кредитного договору банку з цим позичальникам. Тобто, при розгляді справ з аналогічними фактичними обставинами банки, на підтвердження тих чи інших умов кредитування, повинні надавати судам підписані позичальником умови та правила надання банком кредиту або докази, які б підтверджували, що саме ці умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника, наприклад, підписану заяву позичальника, яка містить посилання на конкретну редакцію таких умов, відповідно, із наданням суду цієї редакції умов або докази на підтвердження того, яка саме редакція умов була чинною на дату підписання заяви позичальнико. Таким чином, при розгляді судової справи №754/12112/23 Верховним Судом звернуто увагу на відсутність доказів тотожності доданих банком до позовної заяви умов та правил надання банківських послуг із тими, що були чинними у момент підписання заяви позичальника. В судовій справі, що розглядається судом, позивачем раніше із відповіддю на заперечення надавались: наказ про затвердження редакції умов та правил надання банківських послуг, що додані до позовної заяви; виписка по рахунку; довідка щодо виданих кредитних карток відповідачу. Вказані документи підтверджують чинність редакції умов та правил надання банківських послуг, що додані до позовної заяви, а також укладення саме кредитного договору та його подальше виконання, а не лише звернення відповідача до банку з метою подальшого укладення договору. Відповідно до виписки по рахунку наявне активне використання відповідачем кредитного рахунку, а саме: 1) розрахування у торговельній мережі, приклад: 30.10.2020 НОМЕР_2 Продукти: МАГАЗИН , Київ, вул. Оленiвська, 3 UAH 254,29; 2) зняття готівки у банкоматах, приклад: 30.10.2020 НОМЕР_2 зняття готівки в банкоматі: OLENIVS'KA, 3, KIEV UAH 2000.00; 3) поповнення кредитного рахунку, приклад: 04.11.2019 НОМЕР_2 поповнення готівкою в терміналі самообслуговування: АДРЕСА_1 , платник: ОСОБА_4 UAH 5,000.00 CR.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Таким чином, судом також необхідно врахувати наступні постанови Верховного суду: у постанові від 10.04.2019 року у справі №356/1635/16-ц Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що висновок суду апеляційної інстанції про недоведеність факту отримання відповідачем платіжної картки із встановленим лімітом кредитування та отримання позичальником кредитних коштів, а також про відсутність кредитних правовідносин між сторонами не може вважатись обґрунтованим, оскільки не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. У постанові від 28.03.2019 року у справі №428/2873/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зробив висновок, що підписанням анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк» позичальник погоджується з умовами та правилами надання банком послуг, які разом з цією заявою, зразками підписів складають змішаний договір банківського рахунку і кредитного договору; приєднання до умов та правил надання банківських послуг є укладенням договору з банком; саме по собі посилання на неознайомлення з умовами та правилами надання банківських послуг не може бути підставою для визнання неукладеними кредитних правовідносин". У постанові від 06.02.2018 року у справі №755/2720/16-ц Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зробив висновок, що підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ «КБ «ПриватБанк», в якій виявив бажання отримати кредитні кошти та підтвердив, що він ознайомлений і погоджується з Умовами та Тарифами банку; при цьому Умови та Правила надання банківських послуг є складовою частиною кредитного договору, при яких підпис під ними не потрібен, якщо саме ці Умови та Правила були чинними під час укладення договору. У постанові від 17.04.2019 року у справі №666/388/16-ц Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зробив висновок, що посилання у касаційній скарзі на не підписання позичальником умов та правил надання банківських послуг та не ознайомлення з їх змістом, не може бути підставою для визнання неукладеними кредитних правовідносин, оскільки з огляду на ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору; а за обставин укладення між сторонами договору приєднання у момент підписання заяви-анкети відповідач мав право вимагати від банку надання умов та правил надання банківських послуг, або відмовитись від укладення кредитного договору у такій формі.

Щодо порядку погашення заборгованості. Згідно Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів для погашення заборгованості по кредитним картам для клієнтів передбачений пільговий період, що діє за умови погашення боргу до 25 числа наступного місяця з дати виникнення заборгованості. Пільговий період кредитування - це установлений банком період з моменту виникнення заборгованості по кредиту, протягом якого нарахування процентів за користування кредитом проводиться за процентною ставкою 0.01% річних (п. 1.1.1.49). У разі не погашення заборгованості на протязі пільгового періоду за користування кредитом і овердрафтом банк нараховує проценти в розмірі, встановленому тарифами банку, з розрахунку 360/365 календарних днів на рік (п. 2.1.1.12.6). Тарифи - розмір винагороди за послуги банку, є невід`ємною частиною договору. Перелік може змінюватися та доповнюватися, про що клієнт повідомляється у відповідності з цими умовами (п. 1.1.1.91). Строк та порядок погашення кредиту здійснюється шляхом внесення щомісячних мінімальних обов`язкових платежів. Розмір та строки внесення щомісячних мінімальних обов`язкових платежів зазначені в Тарифах, а саме: - розмір щомісяного мінімального платежу складає 7% ( з 02.04.2014 року Наказом СП-2014-6635230 від 02.04.2014 року розмір платежу було зменшено до 5%) від суми заборгованості, але не менше 50 грн. та не більше решти заборгованості; - строк внесення щомісячного платежу - до 25 числа місяця наступного за звітним. Платіж включає плату за користування кредитом, передбачену Тарифами і частину заборгованості по кредиту (п. 2.1.1.12.4). У разі несвоєчасного або не в повному обсязі внесення щомісячного мінімального платежу сума кредиту вважається простроченою. Прострочений кредит - це кредитні кошти, які були надані клієнту та не були повернені у строк, передбачений договором (п. 1.1.1.72). У разі виникнення прострочених зобов`язань на суму від 100 грн. клієнт сплачує банку пеню згідно Умов та Правил надання банківських послуг (п. 2.1.1.12.6.1, 2.1.1.12.6.2) та Тарифів.

Щодо порядку нарахування відсотків на заборгованість за кредитом пояснюємо. Розрахунок нарахування відсотків з урахуванням коефіцієнта на тіло/прострочене тіло кредита за період. Нарахування за відповідною ставкою проводиться на максимальний залишок відповідної заборгованості по тілу/простроченому тілу кредита за період. Наприклад: 4600,35*2,5%*2*12/365*1*=7,56, де 4600,35 - складова заборгованості ; 2,5 - % ставка в міс. (по даній складовій заборгованості).; 2 - коефіцієнт; 12 - кількість місяців у році; 365- базіс (кількість днів у році 365/366; для VIP базіс 360 днів); 1 кількість днів. *перед множенням на кількість днів проводится математичне округлення. З приводу нарахування тіла кредиту, пояснюємо наступне, що згідно умов кредитного договору, а саме сплата відсотків за користування кредитом клієнт здійснює шляхом надання доручення банку про списання грошей з його поточного рахунку в розмірі нарахованих відсотків. У разі якщо, в дату нарахування відсотків згідно цих Умов, клієнт використав всю суму кредиту, сторони узгодили про збільшення розміру кредиту на розмір боргових зобов`язань за кредитом, що мала місце на дату нарахування відсотків. Відповідно ж під борговим зобов`язанням за кредитом сторони узгодили зобов`язання клієнта з повернення тіла кредиту, відсотків за користування кредитом, комісії, пені та штрафів, тобто загальну заборгованість клієнта.

Щодо наданого банком розрахунку заборгованості. Слід зауважити, що розрахунок заборгованості не є первинним документом за своєю природою, а є інформаційним документом по факту обробки фактичного операційного руху грошових коштів по рахунках кредитної угоди, а також відображує стан нарахувань в певні періоди часу. Тому надаємо виписку по рахунку. Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін`юсту від 12.04.12 року № 578/5, згідно якого до первинних документів, які фіксують факт виконання госоперації та служать підставою для записів у регістрах бухобліку і в податкових документах, віднесені: касові, банківські документи; повідомлення банків; виписки банків; корінці квитанцій і касових чекових книжок. Із виписки слідує, що відповідач знімав кредитні кошти, потім частково погашав заборгованість за договором і знову користувався кредитними коштами. Користуючись кредитними коштами, відповідачу були добре відомі і зрозумілі умови договору, а тому його твердження щодо не знання тарифів, умов та правил, не відповідають дійсним обставинам справи. Також необхідно зауважити, що згідно виписки по рахунку, слідує, що відповідач до певного часу належним чином виконував свої зобов`язання за кредитом, що свідчить про те, що відповідач знав про умови кредитування та визнав свої зобов`язання за Договором, тому посилання відповідача про те, що він не був ознайомлений з умовами кредитування, не має прийматись судом до уваги. Одночасно ст. 526 ЦК України наголошує, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Так, на даний час, відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконав. Враховуючи викладене, просимо суд задовольнити позовні вимоги банку в повному обсязі.

11.11.2024 року представником позивача АТ КБ «ПриватБанк» Савіхіною А.М. до суду подано заяву про зменшення позовних вимог, згідно з якою позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № б/н від 08.06.2018 року, а саме заборгованість за простроченим тілом кредиту у розмірі 176 030,56 грн.

18.03.2025 року представником відповідача - адвокатом Тесленком Д.В. до суду подано заперечення за заяву про зменшення позовних вимог, в яких він зазначив, що сторонами не дотримано вимог закону щодо письмової форми правочину через свідоме вчинення позивачем дій, спрямованих на приєднання відповідача до договору про надання банківських послуг саме шляхом підписання анкети-заявки із використанням іншого виду електронного підпису, не передбаченого законом, не врегульованого договором між сторонами; цей договір не міг бути укладений шляхом приєднання через подання анкети-заявки, оскільки станом на 18.06.2018 року чинне законодавство України не передбачало можливості розміщення публічних оферт у вигляді електронних документів у відкритому доступі мережі інтернет, а воля сторін могла бути виражена тільки за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку; в силу приписів ч. 1 ст. 218, ч. 2 ст. 1055 ЦК України, через недодержання вимог щодо письмової форми цей договір є нікчемним. Відтак, у даній справі позивачем обрано неефективний спосіб захисту, і оскільки законом передбачений інший - застосування наслідків недійсності правочину, тому у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

03.04.2025 року від представника позивача АТ КБ «ПриватБанк» Тереняка В.І. надійшли додаткові пояснення, які є аналогічними з поясненнями іншого представника позивача Меркулової В.В. від 22.07.2024 року.

23.12.2025 року від представника позивача АТ КБ «ПриватБанк» Кіріченко В.І. надійшли додаткові пояснення, які є аналогічними з поясненнями іншого представника позивача Меркулової В.В. від 22.07.2024 року та поясненнями представника Тереняк В.І. від 03.04.2025 року.

02.01.2026 року від представника відповідача - адвоката Тесленка Д.В. до суду подано заяву про розгляд справи у відсутність сторони відповідача та надано доповнення до відзиву на позов, у якому представник зазначив, що згідно роз`яснень, які містяться в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року, предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення. Натомість позивачем не надано переконливих доказів, що відповідач ознайомився саме з тими умовами/тарифами кредитування, на яких наполягає позивач, тому, у даному випадку неможливо застосувати до спірних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила обслуговування фізичних осіб, що розміщені на офіційному сайті позивача могли неодноразово змінюватися ним самим в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Умови і правила обслуговування фізичних осіб у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

На підставі наданих позивачем доказів, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем банк не дотримався вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодив зі споживачем саме ті умови, про які зазначав при подачі позову. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору. Вищевказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17-ц. Крім цього, упродовж періоду кредитування банк систематично нараховував відповідачу відсотки за користування кредитом, сплата та розмір яких не були погоджені сторонами, та здійснював їх автоматичне списання, що призвело до збільшення розміру тіла кредиту, про стягнення якого просив позивач. Тобто, з наданого банком розрахунку заборгованості по особовому рахунку випливає, що тіло кредиту утворювалось у зв`язку з включенням до нього всіх несплачених відповідачем нарахувань, постійно збільшуючи його, що не було передбачено і узгоджено сторонами. Відтак, розмір неправомірно списаних з відповідача неузгоджених платежів значно перевищує загальний залишок заборгованості, що заявлений позивачем до стягнення.

У постанові від 23 січня 2018 року (справа № 755/7704/15-ц, провадження № 61-283 св 18) Верховним Судом зазначено, що належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду. Внаслідок таких дій банку тіло кредиту безпідставно збільшено на суму нарахованих та несплачених відповідачем відсотків за користування кредитом та не враховані в погашення боргу списані суми відсотків, однак з одного боку фактично зазначена сума позичальником не витрачалася, а з іншого - заборгованість за тілом кредиту не зменшувалась, а тому визначена банком заборгованість за тілом кредиту з урахуванням відсотків є необґрунтованою. За таких обставин, нарахування заборгованості в частині відсотків здійснювалось банком неправомірно, а отже не підлягає стягненню, отже кошти, автоматично списані в рахунок відсотків з карткового рахунку слід вираховувати при визначенні загального розміру заборгованості. Наведене також узгоджується з висновком Верховного Суду у постанові від 02 жовтня 2019 року по справі № 545/2248/17. Таким чином, згідно розрахунку заборгованості за договором б/н від 18.06.2018 року, який наданий позивачем в обґрунтування вимог до позовної заяви - сума витрат є значно меншою суми зарахувань. За таких обставин сума неправомірно списаних з відповідача неузгоджених платежів за користування кредитом перевищує загальний залишок заборгованості за кредитом, заявленим банком та відповідно позовні вимоги банку є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

12.02.2026 року від представника позивача АТ КБ «ПриватБанк» Андрійченко В.М. надійшла заява про розгляд справи у відсутність сторони позивача, зменшені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

В матеріалах справи міститься заява представника відповідача адвоката Тесленка Д.В. від 02.01.2026 року про розгляд справи у відсутність сторони відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, судом встановлено таке.

08.06.2018 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до умов і правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «Приват Банк», ознайомившись із умовами обслуговування кредитних карток та підписавши паспорт споживчого кредиту від 08.06.2018 року, отримав картку - преміальна картка «World Black Edition» з встановленням кредитного ліміту до 200 000 грн. на картковому рахунку.

14.06.2018 року відбулась державна реєстрація та змінено повне та скорочене найменування позивача з ПАТ КБ «ПриватБанк» на АТ КБ «ПриватБанк».

Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Відповідач ознайомився із умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли на момент підписання анкети-заяви, де є відповідні його заповнення щодо ознайомлення та надання документів у письмовому виді, а також наказом банка про їх затвердження.

Відносини між банком та клієнтом, які регулюються договором можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього договору, так і шляхом погодження, тобто обміну інформацією по питанням банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку www.privatbank.ua або інший інтернет/SMS-ресурс, зазначений банком.

Відповідно до положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) АТ КБ «Приватбанк», який діяв на підставі ліцензії НБУ № 22 від 29.07.2009 року, а наданий час діє на підставі ліцензії НБУ № 22 від 05.10.2011 року, керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує «Умови та правила надання банківських послуг», які є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг банку.

При укладанні договору сторони керуються частиною 1 статті 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Формулярами та стандартними формами є саме «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи», які викладені на банківському сайті (www.privatbank.ua), відповідно до яких обслуговується відповідач.

Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «Приватбанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі, що також підтверджується копією паспорту споживчого кредиту.

У відповідності з частиною 2 статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Частиною другою статті 638 ЦК України встановлено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцептуючи пропозицію банку відповідач підписом у заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг визнає та погоджується на запропоновані банком умови користування послугами банку.

Дія договору також підтверджується фактом користування відповідачем картковим рахунком та використання ним кредитних коштів, що повністю узгоджується з частиною 2 статті 642 ЦК України, відповідно до якої особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Статтею 207 ЦК України не передбачено вичерпного переліку таких документів, тому окрім листів та телеграм можуть використовуватися інші засоби зв`язку, наприклад електронний або інші інтернет/sms-ресурси.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис - це електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис. Крім того, відповідно до пункту 3 Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України, що затверджена Постановою НБУ № 151 від 13.12.2019, цифровий власноручний підпис - власноручний підпис фізичної особи, створений на екрані електронного сенсорного пристрою та нерозривно пов`язаний з електронним документом, підписаним цим підписом.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 року, який набрав чинності 30.09.2015 року (далі - Закон про електронну комерцію), на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Статтею 3 Закону про електронну комерцію визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону про електронну комерцію визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Враховуючи загальні ознаки зобов`язань, зафіксовані у вищевказаному договорі, суд дійшов висновку, що між сторонами укладено договір кредитування рахунку, який за своєю юридичною природою є договором приєднання, який може бути укладений лише шляхом приєднання клієнта до запропонованого договору в цілому (частина 1 статті 634 ЦК України) і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку (статтею 1066 ЦК України) та кредитного договору (статтею 1054 ЦК України).

Відповідно до виявленого бажання, відповідачу було відкрито кредитний рахунок, що підтверджується випискою по рахунку та довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки (а.с. 14 - 16, Том 1).

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту, банк керується пунктами 2.1.1.2.3 та 2.1.1.2.4 договору, на підставі яких відповідач при укладанні договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.

Власник карткового рахунку зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, який відповідно до пункту 1.1.1.63 договору - короткостроковий кредит, який надається банком клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його рахунку в розмірі ліміту кредитування.

Пунктом 1.1.3.2.4 договору передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід`ємних частин договору, при цьому у сторін договору виникають обов`язки, у кредитора інформування позичальника щодо внесення змін шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах зазначених в пункті 1.1.3.1.9 договору; у позичальника - отримання виписки про стан та про здійсненні операції по карткових рахунках (пункт 1.1.2.1.5 Договору).

На підставі пункту 1.1.5.2 договору, неотримання або несвоєчасне отримання клієнтом виписок про стан рахунків не звільняє клієнта від виконання його зобов`язань за даним договором.

Згідно пунктів 1.1.6.1, 1.1.6.2 договору зміни в «Умови та правила надання банківських послуг» вносяться банком щомісячно в односторонньому порядку, а у випадках, коли в односторонньому порядку внесення змін неможливе, банк повідомляє клієнтів про внесення змін шляхом використання різних каналів зв`язку, серед яких: офіційний сайт банку www.privatbank.ua.; розміщення інформації у відділеннях банку; sms повідомлення клієнтам про зміну даних правил, клієнтські виписки, інші канали інформування.

Відповідно до п.1.1.2.1.6 у разі незгоди зі змінами «Умов та правил надання банківських послуг» або «Тарифів» клієнт має право надати банку заяву про розірвання договору і погасити заборгованість, виконавши умови пункту 2.1.1.5.4 договору.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач зобов`язувався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, а саме згідно до пунктом 2.1.1.12.3 договору.

Погашення кредиту-поповнення карткового рахунку держателя, здійснюється шляхом внесення коштів у готівковому або безготівковому порядку із зарахуванням їх банком на картковий рахунок держателя, а так само шляхом договірного списання коштів з інших рахунків клієнта на підставі договору.

Таким чином, відповідач зобов`язувався здійснювати погашення кредиту та відсотків внесенням коштів на кредитний рахунок у розмірі не менше мінімального обов`язкового платежу.

Згідно до пункту 1.1.1.60 договору мінімальний обов`язковий платіж - розмір боргових зобов`язань клієнта, які щомісяця повинен сплачувати клієнт протягом терміну дії карти та який розраховується в процентному співвідношенні від загальної заборгованості клієнта.

Виникнення простроченої заборгованості відбувається у разі несплати мінімального платежу до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, зобов`язання відповідача вважаються простроченими.

Прострочене тіло кредиту - це частина використаного кредитного ліміту або вся сума використаного кредитного ліміту, що на конкретну дату мало бути погашено відповідачем, але не погашено, або погашено частково не у повному обсязі.

Прострочені відсотки - це нараховані відсотки за користування кредитним лімітом, які на конкретну дату мали бути погашені відповідачем, але не погашені, або погашені частково не у повному обсязі.

Відповідач зобов`язався на підставі пункту 2.1.1.5.5 договору погашати заборгованість по кредиту, відсотками за його використання, а також оплачувати комісії та інші платежі на умовах, передбачених цим договором; слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, згідно пункту 2.1.1.5.7 договору, а у разі невиконання зобов`язань за договором, у відповідності до пункту 2.1.1.5.6. на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.

Відповідно до пункту 2.1.1.3.3 договору відповідач доручив банку списувати з карткового рахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених нею операцій, а також вартість послуг, визначену тарифами при настанні термінів платежу, а при виникненні боргових зобов`язань згідно підпункту 2.1.1.12.9 договору, списувати з будь-якого рахунку держателя, відкритого в банку, зокрема у картковому грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов`язань, у тому числі мінімального обов`язкового платежу, якщо мінімальний обов`язковий платіж вказаний в заяві клієнта і пам`ятці клієнта. Списання коштів здійснюється відповідно до встановленого законодавством порядку.

Відповідно до пункту 2.1.1.12.10 договору, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов`язків за цим договором.

Згідно з умовами, визначеними Умовами та правилами надання банківських послуг, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в цілому або в певній частці у разі невиконання клієнтом своїх боргових та інших зобов`язань за договором.

Судом встановлено, що банк відкрив відповідачу картковий рахунок, видав кредитну картку та здійснював їх обслуговування.

З наданого позивачем розрахунку слідує, що відповідач користувався кредитними коштами, але платежі на погашення заборгованості вносив нерегулярно і не в повному обсязі, а останній платіж на погашення кредиту здійснив у лютому 2023 року в розмірі 18,00 грн.

Як вказує позивач, у зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе грошових зобов`язань, станом на 12.07.2023 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становила 227 591,56 грн., що складається із заборгованості по кредиту у розмірі - 184 536,09 грн., заборгованість за простроченими відсотками за користування кредитом - 43 055,47 грн.

11.11.2024 року представником позивача АТ КБ «ПриватБанк» Савіхіною А.М. до суду подано заяву про зменшення позовних вимог, згідно з якою позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № б/н від 08.06.2018 року за простроченим тілом кредиту у розмірі 176 030,56 грн.

Відповідно до положень статті 1069 ЦК України права і обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунку, визначаються положеннями про позику і кредит (параграфи 1, 2 глави 71 ЦК України), якщо інше не встановлено договором.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1054 ЦК України).

За загальними правилами, встановленими статтями 526, 530, 611, 629 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу та у встановлений строк, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

За приписом частини 2 статті 1050 ЦК України прострочення позичальником повернення чергової частини позики (кредиту) кореспондує праву позикодавця (кредитодавця) вимагати дострокового повернення частини позики (кредиту), що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Отже зважаючи на те, що позичальник ОСОБА_1 не виконав грошові зобов`язання за кредитним договором, порушені права кредитодавця АТ КБ «Приватбанк», які підлягають судовому захисту шляхом стягнення заборгованості з відповідача у розмірі 176 030,56 грн.

Також з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 грн.

Керуючись ст.ст. 76-81, 128, 130, 141, 142, 223, 259, 263-265, 268, 280, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 536, 611, 612, 625, 628, 629, 1054 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного Товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційного Банку «Приватбанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги 50; фактична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 08.06.2018 року у розмірі 170 030,56 грн. та судовий збір в розмірі 3 028 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 24.09.2026 року.

Суддя Н.Д.Буша