Решение № 140053399, 11.08.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/4215/25

Номер провадження 2/404/1435/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року Фортечний районний суд міста Кроп ивницького

в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.

за участю секретаря Котової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , за участю третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_3 , про стягнення матеріальної шкоди завданої дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 145934,00 грн, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 . Позов обґрунтовано тим, що постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25.10.2024 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні ДТП, яка сталася 05.10.2024 о 20:40 год. по АДРЕСА_1 , за участю транспортного засобу «MANTGX 18 480», реєстраційний номер НОМЕР_1 , належного на праві власності ФОП ОСОБА_2 , під керуванням ОСОБА_3 . Унаслідок ДТП скоєно наїзд на технічну споруду (сонячні панелі та металоконструкцію), розташовану на даху будинку за вищевказаною адресою. У результаті ДТП будівельна споруда отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Відповідно до висновку експерта про результати проведення судової товарознавчої експертизи від 03.04.2025 №30/25-27, розмір матеріальної шкоди, заподіяної власнику майна, внаслідок пошкодження сонячної системи (8 панелей та металоконструкції), яка знаходиться по АДРЕСА_1 , що було пошкоджено в результаті ДТП, станом на 04.10.2024, складав: 58038,00 грн. Розмір матеріальної шкоди, заподіяної власнику майна, внаслідок пошкодження сонячної системи (8 панелей та металоконструкції), яка знаходиться по АДРЕСА_1 , що була пошкоджена в результаті ДТП, з врахуванням ремонтно-відновлювальних робіт, станом на 04.10.2024, складає 145934,00 грн. Також вказує, що належним відповідачем у даній справі є саме фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , адже особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з відповідачем у трудових відносинах.

Ухвалою судді Фортечного районного суду міста Кропивницький від 11червня 2025 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання. На підставі частини третьої статті 53 Цивільного процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 .

Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву (вх. № 25358 від 20.06.2025 року), в якому останній заперечує проти позову. Відзив аргументовано тим, що ФОП ОСОБА_2 не є належним відповідачем у даній справі, оскільки його цивільно-правова відповідальність застрахована, а сума стягнення підпадає під розміри лімітів відповідальності страховика. Також вказує, те що ФОП ОСОБА_2 є роботодавцем ОСОБА_3 стороною відповідача не оспорюється,однак, ДТП під час керування транспортним засобом ОСОБА_3 сталася у неробочий час у момент коли він їхав додому та не виконував покладені на нього службові обов`язки.

Позивачем подано до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог та залучення в якості третьої особи на стороні відповідача товариство з додатковою відповідальністю «Експрес страхування» (вх. № 41563 від 15.10.2025 року, а.с. 67-68), оскільки відповідно до страхового полісу №224175640 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів із 20.10.2024 року по 19.10.2025 року транспортний засіб MAN TGX 18 480 державний номерний знак НОМЕР_1 було застраховано в товариством з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування», а також обґрунтовуючи своє клопотання тим, що на дату дорожньо-транспортної пригоди у вказаній страховій компанії було застраховано тільки напівпричіп KOEGIL S24 державний номерний знак НОМЕР_2 за страховим полісом №221919229, який не може бути використано для виплати страхового відшкодування через те, що він не є самостійним транспортним засобом, а сам транспортний засіб був застрахований Страховою компанією «Альфа Гарант», за полісом №217346556 до якої і звернулася постраждала. Водночас, зазначає, що страхова компанія «Альфа Гарант» припинила свою діяльність (а.с.67-82).

Крім того, в цьому ж клопотання міститься заява про зменшення розміру позовних вимог, так як Моторне (транспортне) страхове бюро України 25.07.2025 року провело позивачу часткове відшкодування нанесеної шкоди на суму 44952,69 грн.

Ухвалою Фортечного районного суду міста Кропивницького від 18 листопада 2025 року прийнято заяву ОСОБА_1 , про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 41563 від 15.10.2025 року) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , про стягнення матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. В задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариство із додатковою відповідальністю «Експерес Страхування», відмовлено. На підставі частини третьої статті 53 Цивільного процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа Гарант» (а.с. 122-123).

Позивач в судове засідання не з`явився, представником позивача подано до суду клопотання про проведення розгляду справи за його відсутності та підтримання позовних вимог.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа Гарант» та ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, клопотань, заяв, та відзиву на позов до суду не подали.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив таке.

Постановою Ленінського районного суду міста Кіровограда від 25.10.2024 у справі №405/6959/24, номер провадження №3/405/2029/24 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п?ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 грн. Дана постанова набрала законної сили 05.11.2024.

Як зазначено у вказаній постанові, 05.10.2024 о 20 год. 40 хв за адресою місто Кропивницький по вулиці НижняП`ятихатська, 3а водій ОСОБА_3 керуючи транспортним засобом MAN TGX 18.480 д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом KOEGEN 324 д.н.з. НОМЕР_3 не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не зреагував на її зміну, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на будівельну споруду, яка розташована на даху будинку АДРЕСА_1 . Внаслідок ДТП транспортний засіб та будівельна споруда отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Працівником поліції у відношенні ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення. серії АБА № 135879 від 05.10.2024 за порушення п.п. 2.3 б; 13.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність згідно ст. 124 КУпАП.

Відповідно до висновоку експерта про результати проведення судової товарознавчої експертизи від 03.04.2025 №30/25-27, розмір матеріальної шкоди, заподіяної власнику майна, внаслідок пошкодження сонячної системи (8 панелей та металоконструкції), яка знаходиться по АДРЕСА_1 , що було пошкоджено в результаті ДТП, станом на 04.10.2024, складав: 58 038 грн. Розмір матеріальної шкоди, заподіяної власнику майна, внаслідок пошкодження сонячної системи (8 панелей та металоконструкції), яка знаходиться по АДРЕСА_1 , що була пошкоджена в результаті ДТП, з врахуванням ремонтно-відновлювальних робіт, станом на 04.10.2024, складає 145 934 грн.

Відповідальність власника транспортного засобу «MANTGX 18.480», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , застрахована згідно з Полісом №217346556 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховою компанією ТДВСК «Альфа Гарант» (код ЄДРПОУ 32382598). За цим полісом ліміт відповідальності страховика становить: за шкоду заподіяну життю і здоров`ю 320000,00 грн.; за шкоду заподіяну майну 160 000 грн. Крім того, даний договір передбачає франшизу в розміні 3200 грн.

Відповідно до відповіді №3-01б/4181 від 04.03.2026 від Моторно (транспортного) страхового бюро України на адвокатський запит представника позивача, вказано, що врегулювання страхових випадків за укладеними договорами обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється ТДВ «СК «Альфа Гарант» у звичному режимі.

Відповідно до відповіді №12/243 від 16.03.2026 від ТДВСК «Альфа Гарант» на адвокатський запит представника позивача, 08.07.2025р., був проведений огляд пошкодженого майна (системасонечнихпанелей) внаслідок події від 05.10.2024 р., та складений Акт огляду з переліком пошкоджень які виникли внаслідок вищезгаданої події та зафіксовано фотододатками. На підставі Акту огляду пошкодженого майна та фотододатків на замовлення Моторне (транспортне) страхове бюро України (надалі МТСБУ) був складений Звіт № 27/0725 від 16.07.2025р., за яким вартість відновлювального ремонту складає 57 783,24 грн., з урахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до п. 2 ст. 36.2 Закону, якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість, тому розмір матеріального збитку завданого об?єкту оцінки складає 48152,69 грн., без урахування податку на додану вартість. Також, з урахуванням того, що договір страхування № 217346556 передбачає франшизу в розмірі - 3200,00 грн., сума страхового відшкодування, яка має бути сплачена склала 44952,69 грн.

Відтак твердження позивача щодо припинення діяльності ТДВ «СК «Альфа Гарант» є безпідставним.

Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 Цивільного кодексу України).

Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовані Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», норми якого діяли на момент ДТП(станом на 05.10.2024) (далі Закон №1961-IV).

Відповідно до статті 3 Закону №1961-IV обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

У разі настання страхового випадку страховик (страхова компанія) у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи (п.22.1 ст.22 Закону № 1961-IV).

Згідно з п.36.1 ст.36 Закону страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

У статті 1194 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 426/16825/16-ц (провадження № 14-497цс18) сформульовано висновок, що результат аналізу норм статей 1172 та 1187 ЦК України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Виходячи з наведених норм права, шкода (у тому числі моральна), завдана внаслідок ДТП із вини водія, який виконував трудові обов`язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №147/66/17 (провадження № 14-95цс20) зазначено, що:«Велика Палата Верховного Суду послідовно наголошує, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми. Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом №1961-IV у страховика (страховика) не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст.3 Закону № 1961-IV) (постанова Великої Палати ВС від 03.10.2018 у справі №760/15471/15-ц з урахуванням постанови Великої Палати ВС від 09.11.2021 у справі №147/66/17).

Внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов`язки, пов`язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов`язок виплатити відповідне відшкодування за Законом №1961-IV виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик (МТСБУ) за Законом №1961-IV не має обов`язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов`язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов`язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ).

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18) (пункт 59), від 03.10.2018 у справі №760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18) неодноразово звертала увагу на те, що у справах про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної страхувальником за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у межах ліміту страхового відшкодування належним відповідачем буде страховик. Принцип повного відшкодування шкоди, закріплений у статті 1166 Цивільного кодексу України, реалізується у відносинах страхування через застосування положень статті 1194 цього Кодексу. Вказана норма передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відповідно, якщо такої різниці немає та шкода покрита в повному обсязі страховою виплатою, в такому випадку в цій справі відсутні підстави для покладення відповідальності на страхувальника».

Отже, касаційний суд акцентує увагу, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. Відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми. Обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах такої різниці.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 9 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

Відповідно до статті 28 Закону № 1961-IV, заподіяною в результаті ДТП майну потерпілого, є, зокрема, шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого. У даному випадку предметом пошкодження є не транспортний засіб потерпілого, а інше майно сонячні панелі та металоконструкція сонячної системи.

Судом встановлено, що вартість пошкоджених сонячних панелей та металоконструкції визначена експертом у висновку №30/25-27 від 03.04.2025 вже з урахуванням 15-відсоткового зносу, що прямо зазначено у висновку експерта.

Отже, визначений експертом розмір матеріальної шкоди 145934,00 грн складається з двох взаємопов`язаних та необхідних складових: 58038,00 грн вартість пошкодженого та непридатного для подальшого використання майна з урахуванням його зносу; 87896,00 грн необхідні витрати на демонтаж, монтаж та інші ремонтно-відновлювальні роботи і логістику.

Без понесення витрат на ремонтно-відновлювальні роботи відновлення становища потерпілої сторони, яке існувало до ДТП, є неможливим. Відповідно до статті 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Таким чином, встановлена експертом необхідність понесення витрат на виконання ремонтно-відновлювальних робіт є безпосереднім наслідком пошкодження майна в ДТП та входить до складу заподіяної майнової шкоди.

При цьому встановлений відповідним полісом ОСЦПВ №217346556 ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну одного потерпілого, становить 160000,00 грн. Визначена висновком експерта матеріальна шкода у сумі 145934,00 грн не перевищує зазначеного ліміту страхового відшкодування. Тобто ліміт відповідальності страховика є достатнім для відшкодування всього встановленого експертом розміру матеріальної шкоди.

Таким чином, належним розміром страхового відшкодування є встановлена висновком експерта матеріальна шкода у сумі 145934,00 грн у межах ліміту відповідальності страховика 160000,00 грн, з урахуванням франшизи, якщо така передбачена відповідним договором (полісом) ОСЦПВ. У разі наявності передбаченої полісом франшизи страховик має здійснити страхове відшкодування у розмірі 145934,00 грн за вирахуванням суми франшизи, а відповідна сума франшизи підлягає відшкодуванню особою, відповідальною за заподіяну шкоду.

У даному випадку сума франшизи становить 3200,00 грн та підлягає стягненню з відповідача ФОП ОСОБА_2 .

Отже, висновок експерта від 03.04.2025 № 30/25-27 підтверджує як сам факт заподіяння матеріальної шкоди, так і її загальний розмір - 145934,00 грн, який не перевищує встановленого полісом ліміту відповідальності страховика.

Матеріалами справи не підтверджено сплату ФОП ОСОБА_2 суми франшизи, що становить 3200,00 грн. Тому враховуючи вище викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 3200,00 грн, що становить розмір франшизи, визначеної полісом ОСЦПВ №217346556.

Щодо решти заявлених позовни хвимог суд зазначає, що цивільно-правова відповідальність відповідача на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Визначений експертом розмір заподіяної майнової шкоди не перевищує встановленого договором страхування ліміту відповідальності страховика, а тому обов`язок з її відшкодування у відповідній частині покладається саме на страховика. На безпосереднього заподіювача шкоди може бути покладено обов`язок відшкодувати лише ту частину шкоди, яка відповідно до умов страхування не підлягає відшкодуванню страховиком, зокрема суму франшизи у розмірі 3200,00 грн. Оскільки позивачем не доведено наявності шкоди, яка перевищує ліміт відповідальності страховика або з інших передбачених законом підстав не підлягає відшкодуванню страховиком та має бути покладена безпосередньо на відповідача, правові підстави для стягнення з відповідача заявленої суми понад 3200,00 грн відсутні, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог у цій частині суд відмовляє

Відповідно до частини першоїстатті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовнихвимог.

У зв`язку з тим, що позовнів имоги ОСОБА_1 задоволено частково, не в повному обсязі, тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір 32,00 грн (3200,00 грн х 100%: 145934,00 грн х 1459,34 грн).

За приписами частини першої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до вимог частини восьмої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином, факт понесення стороною судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, зокрема на підставі договору про надання правничої допомоги та відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості. Відсутність документального підтвердження факту понесення стороною судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру є підставою для відмови у задоволенні вимоги про відшкодування таких витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входять до предмету доказування у справі.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. За приписами частини третьої статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергуврегульовано Главою 63 Цивільного Кодексу України.

Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадку і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна в договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначається в договорі про надання правової допомоги.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (правовий висновок Верховного Суду у постанові від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18).

Верховний Суд у своїй постанові від 03 травня 2018 року в справі № 372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат.

Згідно частини четвертої статті 263 Цивільного процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

До суду подано уточнену позовну заяву про стягнення матеріальної шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою, в якій представник позивача крім іншого просить стягнути за рахунок відповідача судові витрати на правничу допомогу, що становлять 32364,17 грн.

Відповідно до Договору про надання правничої допомоги від 02.04.2025 року, який було надано разом з позовною заявою, отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару визначеного сторонами в Акті виконаних робіт. Який складається і підписується у день винесення рішення у справі (п.4.1. Договору).

Натомість, на підтвердження суми судових витрат на правничу допомогу у розмірі 32364,17 грн., стороною позивача не надано жодних підтверджуючих документів (акт виконаних робіт, платіжні документи про оплату, розрахунок таких витрат). Тому з урахуванням вище викладеного, відсутні підстави для стягнення витрат на правничу допомогу.

Керуючись Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (№1961-IV), статтями 1187, 1194 Цивільного кодексу України, статтями 10, 11, 57-60, 76-82, 141, 263-265, 272 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 3200,00 грн та судовий збір в сумі 32,00 грн.

В решті позовних вимог, відмовити

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення суду складено 17.08.2026 року.

Суддя Фортечного районного

суду міста Кропивницького Людмила КУЛІНКА

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького Л. Д. Кулінка