Решение № 140051912, 24.09.2026, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/1395/26

№ провадження 2/453/1024/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року Сколівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Брони А.Л.

секретаря судового засідання Бендеш А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сколе в порядку позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сколівської міської ради Стрийського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно,-

в с т а н о в и в :

20.07.2026 року ОСОБА_1 в особі свого представника адвоката Вуйцік О.Б. через систему «Електронний суд» звернулася до суду з позовною заявою до Сколівської міської ради Стрийського району Львівської області, в якій просить визнати за нею, ОСОБА_1 , право власності на житловий будинок під літ. А-1, загальною площею 76,8 м2, житловою площею 32,1 м2, з господарськими будівлями та спорудами, розташований на АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 21.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі з визначенням дати підготовчого засідання.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 17.09.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд.

Вимоги позовної заяви мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого Труханівською сільською радою Сколівського району Львівської області серії НОМЕР_1 , актовий запис 21. За життя ОСОБА_2 склала заповіт, згідно тексту якого все своє майно, а також все те, на що за законом матиме право, заповідала своїй онуці позивачці у справі ОСОБА_1 .

У встановлений законом шестимісячний строк після відкриття спадщини позивачка звернулась у Сколівську державну нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , на підставі якої державним нотаріусом було заведено спадкову справу № 66/2020 від 10.03.2020 року, що підтверджується витягом про реєстрацію спадкової справи в Спадковому реєстрі. В межах даної спадкової справи нотаріусом 04.03.2026 видано позивачу свідоцтво про право на спадщину, а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 4624587400:01:010:0462, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за цією ж адресою, позивачка позбавлена можливості у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на таке майно, внаслідок чого вона вимушена звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, але її представник адвокат Вуйцік О.Б. подала до суду заяву про розгляд справи без її участі та участі довірителя, зазначивши що позовні вимоги підтримує та просить такі задовольнити.

Відповідач Сколівська міська рада Стрийського району Львівської області явку представника в судове засідання не забезпечила, але попередньо від міського голови М. Романишина надійшло до суду клопотання про розгляд справи за відсутності сторони відповідача, вказавши що при винесенні рішення покладається на розсуд суду.

На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до положень ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Виходячи із наведених вище процесуальних норм суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого Труханівською сільською радою Сколівського району Львівської області серії НОМЕР_1 , актовий запис 21.

Факт родинних відносин між позивачкою та ОСОБА_2 підтверджується рішенням Сколівського району Львівської області від 08 грудня 2020 року у справі №453/1531/20.

28 листопада 2017 року ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений Палінською О.В., приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Львівської області та зареєстрований в реєстрі за № 2912, згідно тексту якого на випадок своєї смерті зробила розпорядження, а саме усе своє майно, що буде належати їй на день смерті, де б воно не було і з чого б не складалося, а також все те, на вона за законом матиме право, заповіла своїй онуці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В матеріалах справи наявний дублікат заповіту ОСОБА_2 від 28 листопада 2017 року.

Даний заповіт є чинним, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), сформованою 10.03.2020 за № 59749312.

Внаслідок смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на все належне їй майно, до складу якої увійшов житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

У встановлений законом шестимісячний строк після відкриття спадщини позивачка звернулась у Сколівську державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , на підставі якої державним нотаріусом заведено спадкову справу № 66/2020 від 10.03.2020, що підтверджується витягом про реєстрацію спадкової справи в Спадковому реєстрі.

В межах вказаної вище спадкової справи нотаріусом 04.03.2026 року було видано позивачці свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 4624587400:01:010:0462, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з тим, у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спірний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами позивачці було відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно, що підтверджується листом №349/01-16 від 22.02.2026.

Частинами 1, 3 статті 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до частини 5 статті 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті 1296, 1297 ЦК) та не здійснив його державної реєстрації (ст. 1299 ЦК).

Відповідно до п. 3.1 листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до норм ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Із технічного паспорта на будинок садибного типу, виготовленого Стрийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації, та довідки №1159 від 29.04.2026, вбачається, що загальна площа спірного житлового будинку, позначеного у технічному паспорті літерою «А-1», який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , становить 76,8 кв. м, з неї житлова 32,1 кв. м. Приналежним майном до цього жилого будинку є господарські будівлі та споруди: сарай (літера «Б»), сарай (літера «В»), убиральня - літера «Г», огорожа №1, колодязь №2. Даний житловий будинок побудований в 1965 році та не є самочинним. Інформація про власника відсутня. Інвентаризаційна вартість 169 889 грн.

Згідно з записів погосподарської книги с. Труханів Стрийського району Львівської області за 2016-2020 роки станом на 08.10.2019, господарство по АДРЕСА_1 , рахувалось за ОСОБА_2 .

Слід зазначити, що державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до роз`яснень, викладених у листі ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування, при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків, зокрема положеннями ЦК УРСР 1963 року, Законом України "Про власність", Законом України від 7 грудня 1990 року № 533-XII "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування", Законом України від 25 грудня 1974 року "Про державний нотаріат", постановою Ради Міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року № 105 "Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР", Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за № 112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24-26, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31 січня 1966 року, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР від 19 січня 1976 року № 1/5, та іншими нормативними актами.

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Додатками № 32 та № 33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року № 105 у 1985 - 1988 роках сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Аналіз вищенаведених норм закону дає підстави стверджувати, що покійна ОСОБА_2 набула за життя право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Таким чином, оскільки іншим способом, окрім звернення до суду, захистити своє набуте в порядку спадкування право власності на майно спадкодавця спадкоємець не має можливості, а також з метою забезпечення належної реалізації права власності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 1223, 1268, 1296, 1297, 1299 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 90, 95, 258-259, 264-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд-

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Сколівської міської ради Стрийського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно,- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на житловий будинок, позначений у технічному паспорті (літера «А-1»), загальною площею 76,8 кв. м., житловою площею 32,1 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами: сарай (літера «Б»), сарай (літера «В»), убиральня - літера «Г», огорожа №1, колодязь №2, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Учасники справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Сколівська міська рада Стрийського району Львівської області, місцезнаходження: Львівська область, Стрийський район, м. Сколе, м-н. Незалежності, 1, код ЄДРПОУ 04056262.

Суддя