Решение № 140045921, 22.09.2026, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/428/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року с-ще Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бугаєнко І.В.,

за участі секретаря В`юнник В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Краснокутську в Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 3968787 від 21.10.2019 року, в сумі: 15480 грн., суму сплаченого судового збору в розмірі 2 662,4 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 8 000,00 грн.

Позовні вимоги представник позивача мотивує тим, що 21.10.2019 між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений Договір про споживчий кредит № 3968787, згідно з умовами якого відповідач отримав 4000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів. Відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк встановлений Кредитним договором. 1 Кредитодавець умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши Відповідачеві кредит в сумі визначеній Кредитним договором, що підтверджується Платіжним дорученням. П. 7.1. Кредитного договору №3968787 від 21.10.2019 визначає, що Цей Договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок Позичальника і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Однак, відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору, тому станом на дату подання позову заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 15480 грн., з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 4000 грн.; прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить - 9000 грн.; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить - 480 грн.; заборгованість по штрафах/пені становить - 2000 грн.

20.02.2020 року між Первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги 47-МЛ від 20.02.2020. Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги, та у відповідності до статті 512 Цивільного кодексу України Позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за Кредитним договором № 3968787 від 21.10.2019 року, що укладений між Кредитодавцем та Відповідачем.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, у якій просив розглянути справу без його участі та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач та його представник у відкрите судове засідання не з`явився, про дату час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

18.08.2026 до суду надійшов відзив на позов в якому зазначено наступне. Обґрунтовуючи розмір позовних вимог, позивач посилається на кредитний договір №3968787 від 21.01.2019 року. Але відповідач не підписував вищезгаданий Договір - ані в письмовому, ані в електронному вигляді. При цьому незрозуміло, в якій формі укладався Договір: якщо в письмовій формі, то з боку кредитора повинні бути підпис та печатка, а з боку позичальника підпис. Якщо ж (як стверджує позивач) вони укладалися в електронному вигляді, то вони повинні бути підписані кожною зі сторін або електронним цифровим підписом, або одноразовим ідентифікатором. Проте на цих документах не зазначено, що вони повинні бути підписані сторонами в будь-який перелічений вище спосіб. Таким чином, Договір та графік розрахунків не підписані сторонами. В той же час, підпис є невід`ємним елементом і обов`язковим реквізитом письмової, у тому числі електронної, форми договору. Саме наявність підпису сторони підтверджує її намір укласти правочин, засвідчує волевиявлення учасника та забезпечує його ідентифікацію.

Представник відповідача посилаючись на норми чинного законодавства, зазначає, що позивач в якості підтвердження надав "платіжне доручення 2410789", яке очевидно не є належним доказом, бо не містить підпису та печатки банківської установи. На вказаному "платіжному дорученні" відсутня не тільки банківська печатка, а й печатка первісного кредитора. Фактично, таке платіжне доручення можна скласти на любому комп`ютері, вказати в ньому будь-яку потрібну суму, роздрукувати на принтері та поставити свою печатку. Слід звернути увагу, що в цьому "платіжному дорученні" номер рахунку відповідача зазначено як НОМЕР_1 - очевидно, мається на увазі 16-значний номер кредитної картки відповідача, та ще й зазначений частково. Але в банківських платіжних дорученнях номер рахунку завжди позначається в форматі IBAN, 23 значним числом. Таким чином, в платіжному доручення не може використовуватись номер платіжної картки. Тим більше в платіжному дорученні не може використовуватися номер картки, який зазначено частково. Отже, Позивач надав в якості доказу "платіжне доручення", яке не може вважатися належним доказом, так як по своїй суті це несправжній документ, виготовлений не банком а первісним кредитором.

Сторона відповідача зазначає, що платіжне доручення № 2410789 від 21.10.2019 року було сформовано з порушенням вимог, встановлених НБУ щодо змісту таких платіжних доручень. Отже, якщо навіть уявити, що платіжне доручення № 2410789 від 21.10.2019 року дійсно було відправлене в банк саме в такому вигляді, який присутній в матеріалах справи, то банк не міг прийняти до виконання такий документ, бо по перше номер отримувача вказаний не в форматі IBAN, а по-друге, цей номер вказаний лише частково (вісім цифр замість шістнадцяти). Принагідно зауважує, що в матеріалах справи немає документу, де б відповідач (позичальник) надавали первісному кредитору відомості про свою кредитну картку (номер картки). Тож незрозуміло, звідки у первісного кредитора могла з`явитися інформація про номер картки позичальника.

Посилаючись на правові позиції ВС, представник відповідача зазначає, що в даному випадку, із тіла кредиту 4000 грн та визначених договором процентів 1980 грн загальна заборгованість збільшилася до 15480 грн, з яких 9000 грн проценти, хоча за умовами договору розмір процентів становить 1980 грн за весь період користування кредитом. Матеріали справи не містять доказів, що позичальник укладала додаткові угоди для пролонгації дії договору, тому такі нарахування є незаконними і не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, представник відповідача вважає, що слід відмовити позивачу в стягненні процентів, які були нараховані після закінчення строку дії договору (30 днів). При цьому варто зауважити: несправедливість нарахування процентів зазначена не тому що сторона відповідача погоджується з існуванням кредитних зобов`язань, а тому що при написанні відзиву завдання відповідача - надати свої заперечення та міркування щодо всіх доводів позивача, висловлених в позовній заяві.

Щодо нарахування комісії, представник відповідача зазначає, що позивач намагається стягнути 480 грн комісії за надання кредиту, що становить 12% від суми кредиту. Сторона відповідача вважає за необхідне звернути увагу суду, що нарахування комісії - незаконне та не підлягає задоволенню, посилаючись на позицію Верховного Суду та норми чинного законодавства.

Щодо нарахування штрафів/пені представник відповідача зазначає наступне. В тексті позовної заяви позивач вказує, що заборгованість по штрафам/пені становить 2000 грн. При цьому в розрахунку заборгованості, наданому первісним кредитором, відсутнє нарахування - як штрафів, так і пені. Виписка з особового рахунка, надана позивачем, також містить тільки кінцевий розмір заборгованості по штрафам/пені 2000 грн, але ніде не вказано -як виникла ця заборгованість, коли були нараховані штраф чи пеня. При цьому слід зазначити, що згідно з п. 62 "Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України", затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 (далі - Положення № 75) аналогічно встановлює, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Таким чином, тільки Виписка по рахунку є первинним документом. Але документ, наданий позивачем під назвою «Виписка з особового рахунка за кредитним договором № 1341211 від 07.01.2020 року» фактично таким не є, бо складена не банком, а самим позивачем, та не має обов`язкових реквізитів, які передбачені Положенням № 75. Даний документ не містить інформацію про період утворення заборгованості, а лише узагальнені суми по тілу кредиту та відсоткам, і в ньому не наявні відсоткові ставки, за якою відсотки були нараховані. Тобто цей документ не наділений ознаками та правовою силою первинного бухгалтерського документа.

Крім того, представник відповідача заперечує проти витрат на правову допомогу та вважає, що розмір витрат на правову допомогу повинен бути пропорційно зменшений відповідно до зменшення суми задоволених позовних вимог.

Представник відповідача просить, прийняти до розгляду відзив ОСОБА_1 на позовну заяву ТОВ "ФК "Кредит капітал" в справі № 627/428/26 та відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.

26.08.2026 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що 21.10.2019 року між ОСОБА_1 , та ТОВ «Мілоан» було укладено кредитний договір № 3968787 на суму 4000 грн., зі сплатою комісії та відсотків за користування кредитними коштами загальним строком 105 календарних днів, шляхом перерахування грошових коштів на банківську картку Відповідача. ТОВ «Мілоан» надіслало відповідачеві одноразовий ідентифікатор із кодом для підписання договору у вигляді смс на номер телефону Відповідача, який той використав для підписання відповіді про прийняття пропозиції товариства щодо укладення кредитного договору № 3968787 від 21.10.2019року, що зафіксовано в ІТС товариства. Кредитний договір № 3968787 від 21.10.2019 року є укладеним в електронній формі. При укладенні договору позичальник підтвердив, що інформація щодо порядку видачі, суми кредиту, комісії, річної процентної ставки, строку кредиту, правила надання фінансових послуг йому надані з дотриманням вимог законодавства про захист прав споживачів та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання. Згідно з п. 6.5 кредитного договору № 3968787 від 21.10.2019 року, сторони погодили, що цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі. Кредитний договір укладений з додержанням вимог закону в тому числі в частині письмової форми. Відповідач здійснив волевиявлення щодо укладення договору шляхом направлення підписаної електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповіді про прийняття пропозиції укласти кредитний договір № 3968787 від 21.10.2019року. Відповідач передбачав всі наслідки, був ознайомлений з умовами кредитування та відповідальністю за порушення кредитних зобов`язань по кредитному договору.

Ініціювання укладення Кредитного договору №3968787 від 21.10.2019 року здійснено ОСОБА_1 шляхом заповнення Анкети-заяви на кредит. Наступним кроком є ознайомлення Відповідача з умовами кредитного договору - відображено в Заяві на отримання кредиту кредиту №3968787 . У заяві викладені основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача та інформація, щодо строку кредитування орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача.

Отже, укладення Кредитного договору №3968787 після ознайомлення з його умовами є правом Відповідача, а не його обов`язком. Так як, Відповідач підписав Кредитний договір, то він був ознайомлений зі строком кредитування, розміром відсоткових ставок та умовами кредитування та передбачав наслідки укладеного Кредитного договору №3968787.

Відповідаючи на питання щодо сплати процентів за кредитним договором та застосування в цій частині до кредитних відносин норм ст. 1048 ЦК, необхідно визначити, яке значення мають проценти в регулюванні позики та кредиту. За своєю економічною сутністю проценти с платою позичальника за надані йому грошові кошти (кредит). В легальному визначенні договору позики (ст. 1046 ЦК) умова про сплату процентів за позику як істотна умова такого договору відсутня. Відповідно до ч. 1 ст. 1048 позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Обов`язок позичальника сплатити проценти за надані йому грошові кошти (кредит) є істотною умовою кредитного договору відповідно до Цивільного кодексу України.

Представник відповідача зазначає, що нарахування відсотків за користування кредитними коштами здійснювалось відповідно до наступних пунктів Кредитного договору № 3968787: 1.2. Сума кредиту становить 4000.00 грн. у валюті: Українські гривні. 1.3. Кредит надається строком на 15 днів з 21.10.2019. *Пільговий період - строк, що настає з дати видачі кредиту, згідно п.1.3 та завершується у визначену п.1.3.1 Договору дату (рекомендовану дату платежу). Під час дії цього періоду, проценти за користування кредитом можуть, якщо це передбачено умовами договору, нараховуватись за зниженою відсотковою ставкою. З дати завершення пільгового періоду строк виконання зобов`язання Позичальником вважається таким, що настав і триває протягом поточного періоду. *Поточний період - строк, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується у визначену п. 1.3.2 Договору дату (дату остаточного погашення заборгованості). Протягом дії цього періоду проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною ставкою. Позичальник має виконати зобов`язання в день завершення пільгового періоду, але не пізніше останнього дня поточного періоду. З завершенням поточного періоду спливає строк кредитування за Договором: З дня наступного за днем завершення поточного періоду, у випадку існування непогашеної заборгованості строк виконання зобов`язання зі сплати платежів (заборгованості) вважається порушеним простроченим Позичальником, що тягне настання наслідків обумовлених розділом 4 цього Договору та надає право Кредитодавцю право розпочати процедуру врегулювання простроченої заборгованості та/або стягнення її в примусовому порядку. 1.4. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 05.11.2019. 1.5. Сукупна вартість кредиту складає 1980.00 грн. в грошовому виразі та 1,204.00 відсотків річних у процентному значенні, і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Сукупна вартість кредиту розрахована виходячи з припущення, що Кредитний договір залишиться чинним протягом погодженого строку та що Позикодавець і Позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі. 1.5.1. Комісія за надання кредиту: 480.00 грн., яка нараховується за ставкою 12.00 відсотків від суми кредиту одноразово; 1.5.2. Проценти за користування кредитом: 1500.00 грн., які нараховуються за ставкою 2.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. 1.6. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 2.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Особливості нарахування процентів визначені п.2.2.3 цього Договору. Також варто зауважити, що ТзОВ Фінансова Компанія «Мілоан» не банк, а небанківська (фінансова) установа, відповідно не здійснює відкриття, обслуговування банківських рахунків фізичних осіб, та не має обов`язку формувати документи за кредитними зобов`язаннями позичальників згідно Закону «Про банки та банківську діяльність». Комісія за надання кредиту - одноразова винагорода, що сплачується Позичальником за підготовку, організацію та надання Кредитодавцем фінансової послуги (кредиту), та встановлена в п.1.5.1 цього договору. Тобто комісія за надання кредиту не стосується додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту чи надання інформації про стан кредитної заборгованості.

Представник позивача зазначає, що відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості, тому наданий Позивачем розрахунок заборгованості, приймається судом як достовірний.

Також зазначено, що розмір витрат на правову допомогу у сумі 8 000 грн є обґрунтованим та підтвердженим договором №0107 від 01.07.2025, ордером, актом № Д/21927 та детальним описом наданих послуг.

З огляду на зазначене, представник позивача просить суд позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

27.08.2026 до суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив в яких зазначено. Відповідач вважає, що суд має залишити без розгляду Відповідь на відзив, з наступних міркувань: 07 травня 2026 року ухвалою суду відкрито провадження в справі № 627/428/26. В резолютивній частині ухвали зазначено: Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи. Отже суд встановив Позивачу процесуальний строк 5 днів для подання Відповіді на відзив. 18 серпня 2026 року Відповідачем через Електронний суд було подано відзив на позовну заяву. Отже, Позивач повинен був надати Відповідь на відзив в строк до 24 серпня. Натомість позивач подав Відповідь на відзив лише 26 жовтня 2025 року, чим порушив встановлені судом процесуальні строки. В порушення зазначених норм, Позивач не звертався до суду з клопотанням щодо продовження строку на подання Відповіді на відзив. Позивач, обґрунтовуючи пропуск строків, посилається на обстріли, із-за яких були відключення світла, що призвело до ускладнення слідкування за перебігом процесуальних строків. Але на підтвердження своїх домислів не надає жодних доказів: наприклад, посилання на сайт відповідного Обленерго з вказанням графіків відключення світла за адресою, де знаходиться представник позивача. Також варто зауважити, що розвиток сучасних технологій надає можливість працювати за комп`ютером (ноутбуком) при відключеннях світла. Представник позивача явно проживає не в лісі, а великому місті, де завжди можна знайти джерело резервного живлення та точку доступу до інтернету. А щоб не пропустити строки, достатньо періодично оглядати свою електронну пошту, навіть зі звичайного смартфону. Тому сторона відповідача вважає, що позивач належним чином не обґрунтував причини пропуску строку на подання відповіді на відзив, отже на підставі ч.2 ст.126 ЦПК України суд має залишити без розгляду надану позивачем Відповідь на відзив.

Також представник відповідача вважає, що суд не повинен приймати до розгляду «Правила надання коштів ТОВ «МІЛОАН», оскільки вони подані не в установлений законом або судом строк. Представник відповідача, не погоджується з розміром витрат на правову допомогу.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, доходить таких висновків.

Судом встановлено, що 21.10.2019 ОСОБА_1 було подано Анкету-заяву на кредит № 3968787, в якій відповідач вказав свої особисті дані та погодив умови кредитування. В Анкеті-заяві також детально відображений процес оформлення та розгляду вказаної анкети-заяви.

21.10.2019 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №3968787, за умовами якого кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим Договором, на строк, визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п.1.2. Договору, а Позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п 1.4 Договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки, що визначені договором (п. 1.1 Договору).

Сума (загальний розмір) кредиту становить 4000,00 грн. Кредит надається загальним строком на 15 днів з 21.10.2019 термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 05.11.2019.

Відповідно до п. 1.5 Договору сукупна вартість кредиту складає 1980,00 грн. в грошовому виразі та 1204,00 відсотків річних у процентному значенні.

Комісія за надання кредиту становить 480,00 грн (п. 1.5.1 Договору).

За змістом п.п. 1.5.2 Договору, проценти за користування кредитом 1500,00 грн., які нараховуються за ставкою 2.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована.

Згідно із пунктом 3.3.2. Договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі, передбачені цим договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п. 1.1.-1.6 та п. 2.4. цього договору.

Відповідно до п. 6.1 Договору, цей кредитний договір укладався в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений на веб-сайті Товаритва miloan.ua.

Додатком № 1 до договору є графік розрахунків, згідно з яким визначена сума кредиту (4000,00 грн), проценти за користування кредитом (1500,00 грн), комісія за надання кредиту (480,00 грн), загальна вартість кредиту (5980,00 грн).

Згідно із довідкою ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію, підписаною генеральним директором ТОВ «Мілоан» Вініченко О.В., відповідач ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ «Мілоан». Акцепт (договір) підписаний позичальником із застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором «L61166». Одноразовий ідентифікатор було відправлено на номер телефону НОМЕР_2 .

Факт перерахування коштів кредитодавцем ТОВ «Мілоан» на картковий рахунок ОСОБА_1 підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 2410789 від 21.10.2019 на суму 4000,00 грн, призначення платежу - кредитні кошти від ТОВ «Мілоан» згідно з договором №3968787.

Відповідно до відомостей про щоденні нарахування та погашення, складеного ТОВ «Мілоан», відповідачу було надано кредит у розмірі 5000,00 грн та нараховано комісію за надання кредиту у розмірі 600,00 грн. З 05.10.2019 по 25.01.2020 відсотки нараховувалися за поточною процентною ставкою. Відповідачем погашення заборгованості здійснювалося лише в частині сплати комісії.

Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором №3968787 від 21.10.2019 станом на 14.04.2026 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №3968787 від 21.10.2019 не погашена та становить 15480,00 грн, з яких: 4000,00 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту, 9000,00 грн - прострочена заборгованість за відсотками, 480,00 грн - прострочена заборгованість за комісією, заборгованість по штрафам/пені становить - 2000,00 грн/а.с.12-13/.

20.02.2020 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги №47-МЛ, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право вимоги за кредитним договором №3968787 від 21.10.2019 до боржника ОСОБА_1 у загальному розмірі становить 15480,00 грн, з яких: 4000,00 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту, 9000,00 грн - прострочена заборгованість за відсотками, 480,00 грн - прострочена заборгованість за комісією, заборгованість по штрафам/пені становить - 2000,00 грн, що підтверджується копією Витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимог № 47-МЛ від 20.02.2020.

01.04.2026 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було направлено на адресу відповідача ОСОБА_1 претензію щодо погашення заборгованості в розмірі 15480,00 грн.

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано доказів, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором.

22.05.2026 на виконання вимог ухвали про витребування доказів від АТ «Сенс Банк» до суду надійшла відповідь, з якої вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 банком було емітовано банківську картку № НОМЕР_4 на яку в період з 21.10.2019 по 27.10.2019 було зараховано кошти в сумі 4000,00 грн.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

За частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

За ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідач умови кредитного договору належним чином не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 15480,00 грн, з яких: 4000,00 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту, 9000,00 грн - прострочена заборгованість за відсотками, 480,00 грн - прострочена заборгованість за комісією, заборгованість по штрафам/пені становить - 2000,00 грн.

Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Положеннями статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи, що відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань належним чином не виконав, позовні вимоги не спростував, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підлягають частковому задоволенню.

Щодо стягнення заборгованості за сплати комісії суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 4 частини першої ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

На виконання вимог, у тому числі пункту 4 частини першої ст.1 та частини другої ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

На підставі частини шостої ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки, що зазначені в договорі про споживчий кредит, крім платежів за споживчим кредитом, які не включаються до розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом у випадках, передбачених цим Законом.

Кредитодавцю та новому кредитору забороняється вимагати сплати будь-яких платежів, не зазначених у договорі про споживчий кредит та/або не врахованих у розрахунку денної процентної ставки, що зазначена в договорі про споживчий кредит.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року в справі №524/5152/15 зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої ст.1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Верховний Суд звертає увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15, від 21 квітня 2021року в справі № 677/1535/15, від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15, від 21 липня 2021 року в справі №751/4015/15.

Частинами першою та другою ст. 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою, є нікчемною.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року в справі №202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою ст.11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої ст.11, частини п`ятої ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Оскільки надання кредиту це обов`язок кредитодавця за кредитним договором, то така дія як надання кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь кредитодавця.

Суд звертає увагу, що комісія за надання кредиту в розмірі 480,00 грн є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику. Крім того, позивачем у договорі про споживчий кредит не зазначено, які послуги надаюся за комісію пов`язану з наданням кредиту.

За таких обставин, положення кредитного договору від 21.10.2019 № 3968787 про сплату позичальником на користь кредитора комісії за надання кредиту є нікчемними, а позовна вимога про стягнення комісії в розмірі 480,00 грн є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості за пенею та/або штрафами у розмірі 2000,00 грн суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Так, 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 год 30 хв, який діє до теперішнього часу.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за пенею/штрафами у розмірі 2000,00 грн не підлягають задоволенню.

Питання про стягнення судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України та покладає судові витрати на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки позов підлягає задоволенню частково, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заявлену в позові суму судових витрат в розмірі 2051,61 грн. пропорційно задоволеним вимогам.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає про таке.

Щодо витрат позивача на правничу допомогу, суд доходить наступного.

Відповідно до ч. 1 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) та у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 червня 2023 року у справі № 357/8277/19 (провадження № 14-65цс22).

У вказаних постановах Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Так, на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу представником позивача суду надано:

- копію договору про надання правової допомоги № 0107 від 01.07.2025, укладеного між ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» та Адвокатським об`єднанням «Апологет»;

- копію Акту № Д/21927 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 14.04.2026, підписанням якого сторони підтверджують факт надання АО та прийняття Клієнтом послуг відповідно до Договору про надання правової допомоги, вартість яких складає 8000,00 грн.;

- копію детального опису наданих послуг до Акту № Д/21927 наданих послуг правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3968787, боржник - ОСОБА_1 .

Беручи до уваги, що позов підлягає частковому задоволенню, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 6720 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,4,5,12,13,76-82,89,141,247,259,263-265, 274-279, 354, 355 ЦПК України суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_5 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус) заборгованість за кредитним договором №3968787 від 21.10.2019 в загальному розмірі 13000,00 грн. (тринадцять тисяч гривень 00 копійок), сплачений судовий збір в сумі 2051,61 грн (дві тисячі п`ятдесят одна гривня 61 копійки) та витрати на професійну правничу допомогу 6720,00 грн (шість тисяч сімсот двадцять гривень).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», розташоване за адресою: вул. Смаль - Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх, м.Львів, 79029, ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя Бугаєнко І. В.