Решение № 140044751, 24.09.2026, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 349/1108/26

Провадження № 2/349/813/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24 вересня 2026 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Гаврилюк О.О.

з участю секретаря судового засідання Гошко І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу №349/1108/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У липні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 29 256,10 грн.

В обгрунтування позову зазначено, що 26 грудня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» і ОСОБА_1 укладений в електронній формі кредитний договір № 26.12.2025-100001786, додатковий договір за умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 4 000,00 грн. та 3000,00 грн., строком на 168 днів, зі сплатою відсотків у розмірі 0,99% в день (процентна ставка фіксован ннезмінна). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

За невиконання або ж неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором щодо сплати кредиту, процентів, комісій, він зобов`язався на підставі ст. 625 ЦК України сплатити проценти за відсотковою ставкою 170 000 % річних.

28 грудня 2025 року між сторонами додатковий договір за яким з ініціативи позичальника збільшено суму кредиту у зв`язку з чим було внесено зміни до кредитного договору. Зокрема, сума кредиту - 8000,00 грн., яка складається з усіх траншів.

Зазначає, що ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі та надало позичальнику кредит в загальній сумі 8 000,00 грн, що підтверджується довідками Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» від 18 квітня 2026 року про перерахування відповідачу 26 грудня 2025 року - 4 000,00 грн., 3000,00 грн., 28 грудня 2025 року - 1000,00 грн..

Відповідач зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим в нього утворилась заборгованість в розмірі 29 256,10 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 8 000,00 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 13 256,10 грн, заборгованості за відсотками нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України в розмірі 8 000,00 грн.

Позивач просив стягнути з відповідача на його користь вище зазначену заборгованість за кредитним договором, понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн та понесені судові витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи в розмірі 130,98 грн.

Відповідач ОСОБА_1 не подав відзив на позов.

Ухвалою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 20 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, з ініціативи суду розгляд справи вирішено проводити в судовому засіданні з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача Лисенко О.С. не з`явилася, просила справу розглядати за її відсутності, про що зазначено у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 не з`явився в судове засідання. 24 вересня 2026 року на адресу суду направив заяву в якій просив справу розглянути за його відсутності. Позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту визнає повністю, з нарахованими відсотками не погоджується.

Участь у судових засіданнях є правом, а не обов`язком сторін по справі.

У зв`язку з тим, що особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

26 грудня 2025 року відповідач ОСОБА_1 підписав пропозицію позивача ТОВ «Споживчий центр» укласти електронний кредитний договір (оферту) в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», та надав позивачу заявку, яка є невід`ємною частиною цієї пропозиції, з якою він ознайомився в цей же день за посиланням htpp://sgroshi.com.ua/ua/informaciya-o-kompanii згідно з ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Цього ж дня відповідач одноразовим ідентифікатором для підписання кредитного договору Е634 підписав відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 26.12.2025-100001786, який є частиною електронного кредитного договору, укладеного у порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

При укладенні кредитного договору ОСОБА_1 було пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи ВаnkID Національного Банку України.

Згідно умов кредитного договору № 26.12.2025-100001786 від 26 грудня 2025 року, сторони погодили наступні умови кредитування: дата видачі кредиту 26 грудня 2025 року; сума кредиту - 4 000,00 грн; строк, на який надається кредит 168 днів з дати його надання; дата повернення кредиту 11 червня 2026 року; процентна ставка фіксована незмінна - 0,99% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом усього строк укредитування; у разі прострочення позичальником виконання будь-якого грошового зобов`язання за договором, зокрема, зобов`язання зі сплати кредиту/його частини та/або процентів/їх частини та/або комісії(їй)/ її(їх) частини у терміни/строки, що передбачені договором, на вимогу кредитодавця зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 170000% річних від суми заборгованості за весь час прострочення відповідно до ст.625 ЦК України.

У кредитному договорі зазначено реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів 4441-11хх-хххх-9948. Також умовами кредитного договору встановлено та погоджено сторонами графік платежів, в розмір яких входять сума кредиту, відсотки.

Крім того, сторони за взаємною згодою домовилися за ініціативою позичальника збільшити суму кредиту у зв`язку з чим було внесено зміни до договору, зокрема сума кредиту з дати укладення цього договору становить 7 000,00 грн.

28 грудня 2025 року укладено додаткову угоду до договору за якою сума кредиту з дати укладення цього додаткового договору становить 8000,00 грн., строк, на який надається кредит - 166 днів з дати надання.

Видача кредитних коштів підтверджується довідками ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 18 квітня 2026 року №1-804, згідно яких 26 грудня 2025 року о 16 год 38 хв 43 с на платіжну карту НОМЕР_1 зараховано кошти в сумі 4 000,00 грн, призначення платежу видача за договором кредиту № 26.12.2025-100001786, 26 грудня 2025 року о 19 год. 08 хв. 59 с на платіжну карту НОМЕР_1 зараховано кошти в сумі 3 000,00 грн, призначення платежу видача за договором кредиту № 26.12.2025-100001786, 28 грудня 2025 року о 14 год. 58 хв.43 с зараховані кошти в сумі 1000,00 грн., призначення платежу видача траншу за додатковим договором до кредитного договору № 26.12.2025-100001786.

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі згідно умов договору.

Відповідач зобов`язувався повернути кредит, сплатити відсотки за користування ним та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки та на умовах, передбачених договором, однак він свої зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість за кредитним договором.

З розрахунку заборгованості за договором № 26.12.2025-100001786 встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 29 256,10 грн, з яких: основний борг 8 000,00 грн, відсотки за користування кредитними коштами 13 256,10 грн, відсотки нараховані на підставі ст.625 ЦК України 8000,00 грн.

Між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, непогашення відповідачем заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Положення ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачають, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За матеріалами справи встановлено, що 26 грудня 2025 року відповідач ОСОБА_1 підписав заявку про приєднання до пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), та підписав відповідь позичальника про прийняття пропозиції ( акцепт ) кредитного договору № 26.12.2025-100001786, додаткового договору до цього договору та 28 грудня 2025 року до додаткового договору.

Договори підписано позичальником електронними підписами - одноразовими ідентифікаторами Е634, К 683, що відповідає вимогам статтей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

У вказаному кредитному договорі, додаткових договорах сторони погодили умови кредитування, зокрема суму кредиту, відсоткову ставку за користування кредитом, відповідальність за порушення умов договору.

Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у позивача виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання оплачувати послуги фінансової установи, що виникають в результаті використання кредитних коштів, та повернути кредит.

Отже між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.

На підставі наведеного суд дійшов висновку про доведеність виконання ТОВ «Споживчий центр» зобов`язання з надання ОСОБА_1 кредиту в сумі 8 000,00 грн, шляхом перерахування коштів на картковий рахунок, зазначений ним у кредитному договорі.

З розрахунку заборгованості встановлено, що відповідачем порушено умови укладеного кредитного договору щодо погашення кредиту, відсотків за його користування та інших платежів відповідно до умов кредиту.

Доказів погашення тіла кредиту матеріали справи не містять, відповідач визнає заявлену позивачем суму, а тому наявні підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту в сумі 8 000,00 грн.

Щодо стягнення відсотків за користування кредитом.

За ст. 10561 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, з 23 квітня 2024 року не більше 1,5%, а з 21 серпня 2024 року не більше 1%. Незважаючи на те, що розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, вони повинні узгоджуватися із нормами законодавства.

Судом встановлено, що договір між сторонами укладено 26 грудня 2025 року, відсотки за користування кредитом позивачем нараховано за період з 26 грудня 2025 року по 11 червня 2026 року, тобто в межах строку кредитування, встановленого договором за відсотковою ставкою 0,99%, тобто в межах визначених Законом України «Про споживче кредитування».

Отже, сума заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами, що підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 становить 13 256,10 грн., тому позов в частині стягнення заборгованості за відсотками підлягає до задоволення у розмірі, заявленому позивачем.

Щодо стягнення заборгованості за відсотками річних нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України.

Частиною 1 статті 1050 Кодексу передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проценти встановлені ст. 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за ч.2 ст. 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання.

Згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», що набрав чинності 17 березня 2022 року, Прикінцеві та перехідні положення ЦК України доповнено пунктом 18, за змістом якого в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та в тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто п. 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України виключено можливість нарахування сум за ст. 625 ЦК України з 24 лютого 2022 року.

Зазначена позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 25 вересня 2024 року у справі №206/2984/23.

За таких обставин відповідач звільняється від обов`язку сплати відсотків річних на підставі ст.625 ЦК України у період дії в Україні воєнного стану, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 8000,00 грн. не підлягають до задоволення.

На підставі наведеного суд дійшов висновку про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 26.12.2025-100001786 від 26 грудня 2025 року в розмірі 21 256,10 грн, з яких: 8 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 13 256,10 грн. - заборгованість за відсотками.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовна заява подана через систему «Електронний суд» та відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір позивачем сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № СЦ0012366 від 10 липня 2026 року.

Враховуючи часткове задоволення судом позовних вимог на суму 21256,10 грн, що становить 72,65 % від ціни позову (21256,10 грн х 100% :29256,10 грн), тому розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 1934,23 грн судового збору ( 2 662,40 грн х 72,65% ).

За ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.4 ч.2 ч.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

На підтвердження витрат пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи, а саме: витрат пов`язаних з направленням відповідачу копії позовної заяви з копіями доданих до неї документів, суду надано квитанцію поштової служби "Е-Пост" № 2146658 від 09 липня 2026 2026 рокувідповідно до якої загальна вартість поштового відправлення становить 130,98 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 133, 141, 263-265 ЦПК України,

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 26.12.2025-100001786 від 26 грудня 2025 року в розмірі 21256,10 грн, яка складається з заборгованості за основним боргом в розмірі 8 000,00 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 13 256,10грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати в розмірі 2065,21 грн, які складаються з 1934,23 грн судового збору та 130,98 грн витрат пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: вул. Саксаганського,133-А, м. Київ, код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 24 вересня 2026 року.

Суддя О.О.Гаврилюк